Рішення

від 07.05.2024 по справі 906/48/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/48/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретар судового засідання Круглецької А.І.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,:

від відповідача -1: Трохліб М.С. - довіреність №2696-05 від 20.12.2023,

від відповідача-2: Петровська Л.М. - довіреність від 27.02.2024; Котик П.В. - виписка з

ЄДРЮОФОПГФ, контракт від 24.04.2020,

прокурор: Ільченко П.Л. - службове посвідчення №071249 від 01.03.2023,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

Бердичівської міської ради Житомирської області

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна

компанія";

2) Міської комунальної аварійно-рятувальної служби;

про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю та стягнення

177428,98грн

Процесуальні дії у справі.

Керівник Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради Житомирської області та Міської комунальної аварійно-рятувальної служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" про:

- визнання недійсною додаткову угоду №3 від 21.01.2021 до договору №3-Т від 18.12.2020, укладену між Міською комунальною аварійно-рятувальною службою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія";

- визнання недійсною додаткову угоду №4 від 22.01.2021 до договору №3-Т від 18.12.2020, укладену між Міською комунальною аварійно-рятувальною службою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія";

- визнання недійсною додаткову угоду №5 від 25.01.2021 до договору №3-Т від 18.12.2020, укладену між Міською комунальною аварійно-рятувальною службою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія";

- визнання недійсною додаткову угоду №6 від 15.02.2021 до договору №3-Т від 18.12.2020, укладену між Міською комунальною аварійно-рятувальною службою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія";

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на рахунок Міської комунальної аварійно-рятувальної служби 176 622,11грн, сплачених за непоставлений товар за договором про постачання (закупівлю) електричної енергії №3-Т від 18.12.2020.

Ухвалою від 06.01.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 13.04.2023 суд зупинив провадження у справі №906/48/23 до перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №905/1907/21.

Ухвалою від 28.08.2023 поновлено провадження у справі №906/48/23 та призначено підготовче засідання.

У судовому засіданні від 16.10.2023 прийнято до розгляду заяву Бердичівської окружної прокуратури №50-90-4625вих-23 від 05.10.2023 про зміну позовних вимог, до якої додано уточнену позовну заяву №50-90-4623вих-23 від 05.10.2023 керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради Житомирської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" з вимогами про:

- визнання недійсною додаткової угоди №3 від 21.01.2021 до договору №3-Т від 18.12.2020, укладеної між Міською комунальною аварійно-рятувальною службою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія";

- визнання недійсною додаткової угоди №4 від 22.01.2021 до договору №3-Т від 18.12.2020, укладеної між Міською комунальною аварійно-рятувальною службою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія";

- визнання недійсною додаткової угоди №5 від 25.01.2021 до договору №3-Т від 18.12.2020, укладеної між Міською комунальною аварійно-рятувальною службою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія";

- визнання недійсною додаткової угоди №6 від 15.02.2021 до договору №3-Т від 18.12.2020, укладеної між Міською комунальною аварійно-рятувальною службою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія";

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на рахунок Бердичівської міської ради Житомирської області 177 428,98грн, надмірно сплачених коштів за договором про постачання (закупівлю) електричної енергії №3-Т від 18.12.2020.

Ухвалою від 21.11.2023 суд залучив Міську комунальну аварійно-рятувальну службу до участі у справі №906/48/23 в якості співвідповідача та зупинив провадження у справі №906/48/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 922/2321/22.

Ухвалою від 15.02.2024 провадження у справі №906/48/23 поновлено та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 07.03.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/48/23 до судового розгляду по суті на 10.04.2024.

Ухвалою суду від 10.04.2024 відкладено розгляд справи по суті на 29.04.2024.

В засіданні суду 29.04.2024, перед судовими дебатами, оголошено перерву до 07.05.2024, про що повідомлено учасників справи ухвалою від 29.04.2024.

06.05.2024 до суду від Бердичівської окружної прокуратури надійшли письмові пояснення з додатками. В поясненнях прокуратурою викладено позицію щодо обґрунтованості розрахунку та його підтвердження належними засобами доказування; щодо належного виконання захисту порушених інтересів територіальної громади Бердичівською міською радою; щодо розміру сплаченого судового збору (а.с. 180-196 т.2).

Прокурор в судовому засіданні 07.05.2024 просив поновити строк для подання вказаних пояснень та доказів.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд задовольнив клопотання прокуратури та поновив процесуальний строк для подачі таких пояснень і доданих до нього доказів, що відображено у проколі судового засідання від 07.05.2024.

У судовому засіданні при розгляді справи по суті прокурор позовні вимог підтримав та просив позов задовольнити.

Представники ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та Міської комунальної аварійно-рятувальної служби проти доводів прокурора заперечили, просили у задоволенні позову відмовити.

Судом досліджено матеріали справи та заслухано заключне слово учасників справи.

07.05.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.

Стислий виклад позицій учасників справи.

Згідно з позовними вимогами, за результатами відкритих торгів 18.12.2020 між Міською комунальною аварійно-рятувальною службою та ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" укладено договір №3-Т про постачання (закупівлю) електричної енергії на загальну суму 2 550 452,30 грн, за умовами якого постачальник зобов`язується продати (поставити) для забезпечення потреб електроустановок споживача 1756176 кВт*год електричної енергії, а споживач оплачує вартість використаної (купованої) електричної енергії за ціною 1,45227602472 грн за 1 кВт*год з ПДВ, зі строком поставки з 01.01.2021 по 31.12.2021. Протягом дії договору, сторони підписали додаткові угоди, зокрема: №3 від 21.01.2021, №4 від 22.01.2021, №5 від 25.01.2021, №6 від 15.02.2021, якими збільшили вартість ціни за 1 кВт*год електричної енергії, а загальний обсяг її поставки зменшили. Прокурор зазначає, що укладення перелічених додаткових угод здійснено на підставі п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та мотивоване коливанням та зміною ціни товару на ринку порівняно з ціною, запропонованою на торгах. Однак вказує, що при їх укладенні ціну на закуповувану електроенергію підвищено більше ніж на 10%, що суперечить Закону України "Про публічні закупівлі" та є необґрунтованим. Доводить, що надані постачальником документи, неможливо розцінити як належні докази коливання ціни на ринку електричної енергії у період з дати укладання договору про закупівлю до дати оспорювальних додаткових угод, оскільки з 01.01.2021 відбулося зниження вартості електричної енергії. Посилається на те, що сторони не знизили ціну за договором еквівалентно коливанню, а наступне її підвищення розцінили як підставу для збільшення ціни. Тому вважає, що додаткові угоди №3 від 21.01.2021, №4 від 22.01.2021, №5 від 25.01.2021, №6 від 15.02.2021, підлягають визнанню недійсними в судовому порядку. Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача вартості непоставленого товару, то при її визначені, окружна прокуратура виходила з кількості фактично поставленої електричної енергії, сплачених за неї замовником суми грошових коштів, та ціни за цей обсяг товару за умовами договору №3-Т від 18.12.2020. Вказує, що ТОВ "ЖОЕК", згідно актів прийому-передачі електроенергії, поставило 589 462 кВт*год електричної енергії, за постачання якої МКАРС сплачено 1033 490,51 гривень. У разі здійснення поставки товару за умовами договору про закупівлю, оплата 1 033 490,51 грн зобов`язувала ТОВ "ЖОЕК" поставити 711 635,0421 кВт/год електричної енергії, але Товариство недопоставило МКАРС 122 173,0421 кВт*год (711 635,0421 - 589462), вартість якої згідно із договором становить 177 428,98 грн (122 173,0421 х 1,45227602472). Правовими підставами позову вказано ст. 203, 215, 670 ЦК України (а.с. 217-225 т.1). В судовому засіданні прокурор просив врахувати, що під час розгляду справи змінилася судова практика щодо визначення правових підстав позову у таких категорії справ, зокрема Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 констатувала, що кошти, які постачальник отримав, є безпідставно одержані; підстава їх набуття відпала, а тому зазначив, що вони підлягають поверненню відповідно до ст. 216, 1212 ЦК України.

У відзиві на позовну заяву ТОВ "ЖОЕК" (а.с.236-244 т.1) зазначає, що керуючись ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та умовами договору, з метою підвищення ціни за одиницю товару в частині вартості електричної енергії, у зв`язку з коливанням ціни на ринку, на адресу МКАРС направлялися листи з додатковими угодами та відповідними документами, що підтверджують таке коливання, а саме: аналітичними матеріалами з сайту ДП "Оператор ринку", висновками та довідками торгово-промислової палати. Доводить, що такі документи мають фактографічно-інформаційний характер та містять відомості про коливання ціни електричної енергії на ринку відповідно до даних з офіційного вебсайту ДП "Оператор ринку" (про що прямо вказується в самих довідках), а тому містять виключно достовірну та офіційну інформацію. Висновки прокурора про неналежне підтвердження коливання цін товару на ринку ТОВ "ЖОЕК" вважає такими, що не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи. На переконання товариства, додаткові угоди № 4, 5, 6 про збільшення ціни за одиницю товару, укладені відповідно до вимог ч. 5 ст. 41 вказаного Закону та умов договору. Крім того доводить, що зміна ціни за одиницю товару по кожній з угод не перевищує 10 відсотків та не призводить до збільшення суми, визначеної в договорі. Зазначає, що укладання додаткової угоди №3 до договору, обумовлено зміною регульованого тарифу на послуги з передачі електричної енергії, яка є складовою ціни на електричну енергію.З наведених підстав товариство просить у задоволенні позову відмовити.

Міська комунальна аварійно-рятувальна служба у відзиві на позовну заяву (а.с.62-64 т.2) заперечувала проти позовних вимог, вказавши, що при укладенні договору №3-Т про постачання (закупівлю) електричної енергії від 18.12.2020 сторони погодили всі умови, зокрема умови внесення змін до договору. Висновки, довідки торгово-промислової палати та роздруківки з вебсайту https://www.oree.com.ua/ є обґрунтованим підтвердженням коливання ціни на ринку електричної енергії, які відповідають п.14.8. договору, а додаткові угоди укладені у відповідності з положеннями ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та умовами договору. Середньозважена ціна електричної енергії у 2021 році становила 2,04 грн - 2,30 грн без ПДВ, а Міська комунальна аварійно-рятувальна служба після останнього підняття ціни на електроенергію (за додатковою угодою №6) здійснила закупівлю товару за ціною 1,57 грн без ПДВ, що підтверджує ефективну та максимальну економію бюджетних коштів відповідно до ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі".

У відповіді на відзив (а.с. 18-26 т.2) прокуратура зазначила, що при укладенні додаткових угод ціну на закуповувану електричну енергію підвищено більше, ніж 30% у порівнянні із ціною, зазначеною у договорі. Аналіз відомостей з офіційного сайту ДП "Оператор ринку" свідчить про те, що в умовах коливання ринкових цін на електричну енергію, за який періодично відбувається зниження та підвищення цін, що зрівноважують один одного, ТОВ "ЖОЕК" ігнорувало випадки зниження ціни, а випадки її підвищення використовувало як приводи для внесення змін до договору, що підтверджує спрямованість дій товариства не на належне виконання умов договору про закупівлю, укладеного за результатами електронного аукціону, а на багатократне, неправомірне та недобросовісне підвищення цін на товар. Ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше, ніж 10%, а загальна сума (ціна) договору повинна бути незмінною.

У запереченнях у відповідь на відзив "ЖОЕК" повідомило, що доводи, викладені у відповіді на відзив є необґрунтованим, а позовна заява задоволенню не підлягає (а.с.28-29 т.2).

Бердичівська міська рада Житомирської області просила прийняти законне, обґрунтоване, вмотивоване рішення у справі (а.с.114-115 т.2), а також здійснювати розгляд справи без участі представника органу місцевого самоврядування (а.с.111 т.2).

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

15.10.2020 Міська комунальна аварійно-рятувальна служба в електронній системі закупівлі оголосила відкриті торги №UA-2020-10-15-003487-с на закупівлю електричної енергії (ДК 021:2015 код 09310000-5) (а.с.21 т.1).

Відповідно до вимог тендерної документації, строк подачі тендерних пропозицій учасниками закупівлі встановлено 03.11.2020 (14:29).

04.11.2020 о 17:20 аукціон закінчено та здійснено розкриття тендерних пропозицій.

Відповідно до протоколу щодо прийняття рішення уповноваженою особою замовника №30 від 10.11.2020, пропозицію учасника ТОВ "ТРАСТЕНЕРГОАЛЬЯНС" відхилено на підставі абзацу 1 п. 2 ст. 31 Закону, як таку, що не відповідає вимогам тендерної документації.

Згідно з протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою замовника №35 від 30.11.2020, тендерну пропозицію ТОВ "КАСТУМ" відхилено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону.

04.12.2020 протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою замовника №32 від 17.11.2020 прийнято рішення про намір укласти договір з переможцем процедури закупівлі - ТОВ "ЖОЕК".

18.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та Міською комунальною аварійно-рятувальною службою укладено договір №3-Т про постачання (закупівлю) електричної енергії (а.с.24-28 т.1), за умовами якого постачальник зобов`язується продати (поставити) для забезпечення потреб електроустановок споживача 1 756 176 кВт/год електричної енергії, а споживач - оплатити вартість використаної (купованої) електричної енергії за ціною 1,45227602472 грн за 1кВт/год з ПДВ.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що постачальник зобов`язується поставити споживачу електричну енергію в строк з 01.01.2021 по 31.12.2021.

Відповідно до пунктів 5.4. договору сторонами погоджено, що ціна товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору.

Ціна товару та цього договору не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, технічного обслуговування, комерційного обліку тощо. Вказані послуги оплачуються споживачем самостійно (5.5. договору).

У "Комерційній пропозиції", яка є додатком №2 до договору (а.с.31-32 т.2), зазначено, що ціна за 1 кВт*год електричної енергії не може перевищувати 1,45227602472 грн з врахуванням ПДВ.

Ціна за фактично спожиту електричну енергію розраховується за формулою: Цфакт = (Вфакт + Тп + П)хWфакт, де:

Вфакт - фактична вартість придбаної постачальником електроенергії на організованих сегментах ринку електричної енергії ( ринок двосторонніх договорів, ринок на добу наперед, внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок), що становить грн за 1 кВт*год без ПДВ;

Тп - тариф на передачу електричної енергії оператора системи передачі, затверджений регулятором на розрахунковий період, грн/кВт*год. Тариф на послуги з передачі електричної енергії, встановлений постановою НКРЕКП, у розмірі 0,24023 грн за 1кВт*год без ПДВ;

П - тариф на послугу постачальника електричної енергії, що становить грн. за 1 кВт*год без ПДВ;

Wфакт - фактичний обсяг, придбаної постачальником, електроенергії на всіх сегментах ринку електричної енергії для споживача у розрахунковому періоді.

Сума податку на додану вартість нараховується, згідно з положеннями Податкового кодексу України.

Розрахунковим періодом є календарний місяць.

21.01.2021 сторони підписали додаткову угоду №3 до договору, якою погодили внесення змін до пунктів 2.3., 5.1. та додатку 1 до договору, в силу дії яких ціна за 1 кВт*год електричної енергії підвищена до 1,516716 грн з ПДВ, а загальний обсяг її поставки знижено до 1681562,2 кВт. Укладення зазначеної додаткової угоди обґрунтовано прийняттям Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постанови №2353 від 09.12.2020 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ "Укренерго" на 2021 рік" (а.с. 33 т.1).

22.01.2021 МКАРС та ТОВ "ЖОЕК" уклали додаткову угоду №4 до договору, згідно з якою підвищено ціну на одиницю закуповуваної електричної енергії до 1,631952 грн за 1 кВт*год (а.с. 34 т.1).

ТОВ "ЖОЕК" листом від 22.01.2021 №292 повідомило МКАРС про необхідність перегляду ціни електричної енергії, що постачається за договором через збільшення ціни електричної енергії в Україні, яке неможливо було передбачити під час укладення договору, що підтверджує експертним висновком №В-283 Житомирської торгово-промислової палати від 22.01.2021 (а.с.35 -36 т.1).

25.01.2021 сторони підписали додаткову угоду №5 до договору, якою передбачено підвищення ціни за одиницю закуповуваної електроенергії до 1,757317 грн за 1 кВт*год (а.с. 37 т.1).

ТОВ "ЖОЕ" листом №297 від 25.01.2021, адресованим МКАРС, повідомило про необхідність перегляду ціни електричної енергії, що постачається за договором через збільшення ціни електричної енергії в Україні, яке неможливо було передбачити під час укладення договору, що підтверджує даними на сайті оператора ринку https://www.oree.com.ua/ (а.с.38 т.1).

Додатковою угодою №6 від 15.02.2021 до договору збільшено ціну за одиницю закуповуваної електроенергії до 1,894968 грн за 1 кВт*год (а.с. 39 т.1).

Листом №313 від 15.02.2021 ТОВ "ЖОЕК" повідомило МКАРС про необхідність перегляду ціни електричної енергії, що постачається за договором через збільшення ціни електричної енергії в Україні, яке неможливо було передбачити під час укладення договору. Підставою для підвищення ціни є зростання середньозваженої ціни електричної енергії у лютому 2021 року відносно січня 2021 року, що підтверджує відомостями на сайті оператора ринку https://www.oree.com.ua/ (а.с.40-41 т.1).

Укладення додаткових угод мотивоване коливанням та зміною ціни товару на ринку порівняно з ціною, запропонованою на торгах та ініційовано листами постачальника №292 від 22.01.2021, №297 від 25.01.2021 та №313 від 15.02.2021.

На переконання прокуратури, у листі ТОВ "ЖОЕК" №292 від 22.01.2021 міститься вимога до замовника про укладення відповідної додаткової угоди через збільшення ціни на електричну енергію на ринку України та інформується про можливість розірвання договору про закупівлю. Листи відповідача №297 від 25.01.2021 та №313 від 15.02.2021 мають абсолютно тотожний зміст із листом №292 від 22.01.2021, якими сформульовані попередження про необхідність підвищення ціни за договором як умови його виконання та про припинення постачання електроенергії. При цьому до вказаних листів на підтвердження коливання ціни на ринку ТОВ "ЖОЕК" долучило довідки Житомирської торгово-промислової палати №В-283 від 22.01.2021, №В-529 від 10.02.2021 та викопіювання з вебсайту Державного підприємства "Оператор ринку" в частині порівняння середньозважених цін на електроенергію в січні та першій декаді лютого 2021 року. Довідки Житомирської торгово-промислової палати мають посилання на відомості ДП "Оператор ринку", проте не містять інформацію про середньозважену ціну на електричну енергію, що існувала станом на дати укладення договору про закупівлю та додаткових угод №4,5,6. Надані викопіювання із сайту ДП "Оператор ринку" також не містять інформації про рівень цін на електричну енергію станом на дату укладання договору. Документи, які надав постачальник, не можна розцінити як належні докази коливання ціни на ринку електричної енергії у період з дати укладання договору про закупівлю до дати укладання оспорюваних додаткових угод.

На виконання умов договору №3-Т від 18.12.2020, ТОВ "ЖОЕК" здійснило постачання електричної енергії у кількості 589462кВт/год (а.с.61-64 т.1) на суму 1033490,51 грн, яку Міська комунальна аварійно-рятувальна служба оплатила (а.с.47-60 т.1).

Висновки щодо обґрунтувань підстав звернення прокуратури з позовом у справі.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Передумовою участі органів та осіб у господарському процесі є набуття ними процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право представляти інтереси інших суб`єктів, та наявність процесуальної правосуб`єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З наведеного можна дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 37).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом juranovitcuria ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 69).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 виснувала про те, що, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункт 40 зазначеної постанови).

Отже, за наявності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII, і якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо, чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом, як заявив прокурор. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження такого захисту (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц). Інакше кажучи, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює (пункт 26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 698/119/18).

У позовній заяві прокурор вказав, що відповідно до п.1.1 статуту Міської комунальної аварійно-рятувальної служби, затвердженого рішенням Бердичівської міської ради №917 від 14.06.20219, Міська комунальна аварійно-рятувальна служба заснована на комунальній власності територіальної громади міста Бердичева і підпорядковується Відділу з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Бердичівської міської ради.

Закупівля UA-2020-10-15-003487-c здійснена за рахунок коштів міського бюджету, тому на Бердичівську міську раду покладаються функції контролю за ефективністю використання фінансових ресурсів місцевого бюджету, зокрема при проведенні публічних закупівель. Безпідставно сплачені кошти підлягатимуть поверненню на рахунок Міської комунальної аварійно-рятувальної служби та будуть неминуче перераховані до доходів загального фонду міського бюджету Бердичівської міської ради, з якого фактично були витрачені, оскільки іншого порядку повернення не визначено.

Бердичівська окружна прокуратура листом №50-90-361вих-22 від 22.11.2022 повідомила Бердичівську міську раду про виявлений факт укладання додаткових угод до договору №3-Т від 18.12.2020, якими збільшено ціну на електричну енергію, та наявність підстав для вжиття міською радою заходів до поновлення інтересів територіальної громади (а.с.22 -23 т.1).

Згідно з позицією прокуратури, Бердичівська міська рада жодним чином не відреагувала на таке повідомлення, та будучи поінформованою про наявність порушення законодавства та інтересів територіальної громади, маючи достатній обсяг повноважень для звернення до суду за їх захистом, не вжила будь-яких дій, що підтверджує бездіяльність вказаного органу.

На переконання представника ТОВ "ЖОЕК", законодавство України, що регулює діяльність органів прокуратури, не встановлює повноважень здійснювати фінансовий контроль за виконанням тендерних закупівель та встановлювати порушення у сфері закупівель. Відповідні повноваження у встановленому законодавству порядку покладено на орган фінансового контролю - Держаудитслужбу. Бердичівська окружна прокуратура, згідно з законом, має повноваження звернутися до органу, уповноваженого державою на здійснення державного фінансового контролю, а саме до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області із повідомленням щодо можливого виявлення порушень у сфері державних закупівель та про вжиття заходів щодо усунення порушень, і у випадку, якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ст. 7 Закону "Про публічні закупівлі", регулювання та державний контроль у сфері закупівель здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері б закупівель (Міністерство економіки України); центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування (Державне казначейство); банки (під час оплати за договорами про закупівлю); центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (Державна аудиторська служба України); Антимонопольний комітет України; рахункова палата.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", головними завданнями органу державного фінансового контролю серед іншого є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів і майна у бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

За змістом пунктів 1,7, 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів тощо.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України, головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, є місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

ТОВ "ЖОЕК" у поясненнях зазначило, що Міська комунальна аварійно-рятувальна служба не є органом державної влади та суб`єктом владних повноважень. Згідно з статутом МКАРС є юридичною особою, неприбутковою організацією, що має самостійний баланс. У відносинах щодо розрахунків з ТОВ "ЖОЕК" за укладеним договором комунальне підприємство, яке є розпорядником бюджетних коштів, виступає як сторона зобов`язальних правовідносин, тому звернення прокурора до суду у цій справі в інтересах держави є безпідставним (а.с. 99-105 т.2). Крім того зазначає, що рішення про стягнення коштів на користь особи, яка не є стороною спірного договору є помилковим. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.08.2021 №927/719/20, фактично такі особи не можуть бути отримувачем сплачених за цим договором коштів (а.с. 155-162 т.2).

За відомостями МКАРС, комунальна служба є неприбутковою організацією. Фінансування служби здійснюється відповідно до затвердженого кошторису місцевого бюджету, до якого входять кошти загального та спеціального фонду (а.с.124-236 т.2).

Суд встановив, що у оголошенні про проведення відкритих торгів UA-2020-10-15-003487-c вказано, що джерелом фінансування закупівлі є місцевий бюджет (а.с.21 т.1). У звіті про виконання договору про закупівлю також зазначено місцевий бюджет як джерело фінансування закупівлі.

Джерелами формування майна Міської комунальної аварійно-рятувальної служби є, зокрема, кошти бюджету Бердичівської міської територіальної громади та майно, передане її власником або уповноваженим ним органом.

Отже, оскільки закупівля UA-2020-10-15-003487-c здійснена за рахунок коштів міського бюджету, тому на Бердичівську міську раду покладаються функції контролю за ефективністю використання фінансових ресурсів місцевого бюджету, зокрема при проведенні публічних закупівель.

Таким чином, Бердичівська міська рада є компетентним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

При цьому суд зазначає, що закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі всіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18, від 05.08.2021 у справі № 911/1236/20, від 11.08.2021 у справі № 927/719/20.

Представник ТОВ "ЖОЕК", заперечуючи щодо підстав представництва, наголошував, що прокурор не надіслав Держаудитслужбі повідомлення в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

З даного приводу суд зазначає, що Бердичівська окружна прокуратура не зверталася до суду з цим позовом інтересах держави в особі Державної аудиторської служби України чи її територіальних органів, тому законодавство не встановлює обов`язок прокурора надсилати повідомлення цьому органу в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VII.

Суд також враховує позицію викладену у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.03.2024 у справі №904/192/22, у якій причиною виникнення спору в цій справі стало питання неналежного витрачання коштів державного бюджету, головним розпорядником яких є Міністерство, внаслідок того, що у одержувача бюджетних коштів (Спортивний центр) були відсутні законні підстави для проведення закупівлі робіт у переговорній процедурі на підставі абзацу 5 пункту 2 частини 2статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" (п. 21 постанови). За позицією Об`єднаної платати, застосування наслідків недійсності правочину на користь позивача, який не є стороною оспорюваного договору, наразі неможливе при застосуванні процесуальної конструкції, запропонованої прокурором, оскільки кошти підлягають стягненню з ТОВ "ХЕЛГ" на користь підприємства як іншої сторони оспорюваного правочину, і, як наслідок, вказана одностороння реституція не відповідає положенням чинного законодавства, адже для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти мають повертатися (стягуватися) саме на користь держави в особі уповноваженого органу (міністерства) як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь державного бюджету.

Отже, господарський суд погоджується з тим, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців Бердичівської міської територіальної громади. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальною службою правочинів, може порушувати економічні інтереси Бердичівської міської територіальної громади з огляду на що прокурором і було заявлено позов про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у місцевий бюджет Бердичівської міської ради.

Як вказано вище, Бердичівська окружна прокуратура листом від 22.11.2022 №50-90-3615вих-22 повідомила Бердичівську міську раду про наявність додаткових угод до договору №3-Т від 18.12.2020, укладеного між МКАРС та ТОВ "ЖОЕК" за результатами проведення торгів № UA-2020-10-15-003487-с, якими збільшено ціну на електричну енергію, що суперечить п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", та про наявність підстав для вжиття міською радою заходів до поновлення інтересів територіальної громади (а.с. 22-23 т.1).

У відповідь на лист від 22.11.2022 №50-90-3615вих-22 виконавчий комітет Бердичівської міської ради надав Бердичівській окружній прокуратурі інформацію, отриману від Міської комунальної аварійно-рятувальної служби (лист від 30.11.2022 №02-205/1916, а.с.204 т.2), однак не відреагував на повідомлення прокуратури та на викладені в ньому доводи.

Бездіяльність Бердичівської міської ради, яка належним чином не вживає заходів щодо захисту законних інтересів держави у вигляді повернення коштів до бюджету, оскільки будучи обізнаною про порушення інтересів держави, усвідомлюючи такі порушення, маючи повноваження щодо ініціювання питання стягнення коштів у судовому порядку, всупереч інтересам держави за їх захистом до суду не звернулася.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що прокурор правомірно звернувся з позовом на захист прав та інтересів держави в особі Бердичівської міської ради.

Норми права, які застосував суд, оцінка та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній від 20.12.2020), істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положеньчастини шостоїцієї статті.

Умовами комерційної пропозиції, яка є додатком до №2 договору 3-Т від 18.12.2020 (а.с.31 т.1) визначено, що ціна за 1 кВт*год електричної енергії не може перевищувати 1,45227602472 з врахуванням ПДВ.

Ціна за фактично спожиту електричну енергію розраховується за формулою, яка включає: фактичну вартість придбаної постачальником електроенергії на організованих сегментах ринку електричної енергії, що становить 1 кВт*год без ПДВ; тариф на передачу електричної енергії, тариф на розподіл електричної енергії, затверджений регулятором на розрахунковий період, що становить 0,24023 грн за 1 кв*год без ПДВ; тариф на послугу постачальника електричної енергії, що становить грн за 1кВт*год без ПДВ; суми податку на додану вартість, яка нараховується згідно з Податковим кодексом України.

У додатковій угоді №3 від 21.01.2021 зазначено, що сторони, керуючись постановою НКРКП від 09.12.2020 №2353 "Про внесення змін до постанови НКРКП від 10.12.2019 №2668" у зв`язку зі зміною регульованих тарифів, домовилися, що тариф на передачу електричної енергії становить 0,29393 з ПДВ. Водночас п. 2.3. розділу 2 "Предмет договору" викладено у новій редакції: "Кількість товару, що постачається на умовах договору становить 1681562,2кВт*год. Ціна договору становить 1,516716 грн з ПДВ." (а.с. 33 т.1).

Згідно з оголошенням про проведення відкритих торгів UA-2020-10-15-003487-c, кінцевий строк подання тендерних пропозицій - 03.11.2020 14:29.

Умовами тендерної документації замовника по закупівлі встановлено, що вартість пропозиції повинна включати тариф на передачу електричної енергії (https://prozorro.gov.ua/ tender/UA-2020-10-15-003487-c).

На момент подачі ТОВ "ЖОЕК" тендерної пропозиції, тариф на передачу електричної енергії становив 240,23 грн/Мвт, відповідно до постанови НКРЕКП від 10.12.20219 №2668 (у редакції постанови НКРЕКП від 11.07.2020 №1329 https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/v1329874-20#n2).

Постановою НКРЕКП від 04.11.2020 №1998 внесено зміни до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 10 грудня 2019 року № 2668 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПРАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2020 рік", якою тариф на послуги з передачі електричної енергії визначено у сумі 312,76 грн/МВт. Вказана постанова набрала чинності з 01 грудня 2020 року.

Постановою НКРЕКП від 09.12.2020 №2353 установлено ПРАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 293,93 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість) та структуру тарифу на послуги з передачі електричної енергії. Постанова набрала чинності з 01 січня 2021 року.

На переконання прокуратури, під час подання пропозиції учасник закупівлі має право на подання пропозиції згідно з власним розрахунком. Крім того, закон надає переможцю право відмовитися від підписання договору за ціною, за якою переміг у торгах.

Суд з`ясував, що ТОВ "ЖОЕК" при розробці та поданні тендерної пропозиції застосував тарифи, які діяли на момент подання такої пропозиції.

У комерційній пропозиції, яка є додатком №2 до договору (а.с.31-32 т.2), зазначено, що тариф на передачу електричної енергії оператора системи передачі, затверджений постановою НКРЕКП, у розмірі 0,24023 грн за 1кВт*год без ПДВ.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Суд констатує, що сторони при укладанні договору не могли врахувати постанову НКРЕКП від 09.12.2020 №2353, оскільки станом на 03.11.2020 (кінцевий строк подання тендерних пропозицій) її не існувало.

За позицією прокуратури, договір про постачання (закупівлю) електричної енергії не передбачає умову про порядок зміни ціни договору у разі зміни тарифу на передачу електричної енергії, а тому зміна істотних умов договору на підставі п.7 ч.1 ст. 41 "Про публічні закупівлі" у спірних правовідносинах суперечить наведеним в ньому застереженню та умовам застосування.

Згідно з підпунктом 7 п. 14.8. договору, умови договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов`язковим складанням письмового документа підписаного сторонами. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Отже, умови договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов`язковим складанням письмового документа, підписаного сторонами (додаткової угоди). Зміна регульованих цін (тарифів), які застосовуються в договорі про закупівлю, є підставою для внесення змін до договору щодо ціни на електричну енергію, адже тариф на послуги з передачі електричної енергії, затверджений регулятором на розрахунковий період, є обов`язковою складовою ціни за 1 кВт*год електричної енергії, оскільки ціна товару включає вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору (п.5.4. договору).

За вказаного, зміна тарифу на послуги з передачі електричної енергії - складової ціни на електричну енергію, є безумовною підставою для збільшення ціни за одиницю товару. При цьому сторони, підписавши додаткову угоду № 3 до договору, дотримались порядку внесення змін до нього.

Виходячи зі змісту п. 7 ч.5 ст. 41 "Про публічні закупівлі" та підпункту 7 п. 14.8. договору, сторони договору правомірно внесли зміни до договору на підставі додаткової угоди №3 від 18.12.2020, що обумовлено зміною регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі електричної енергії.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги прокурора про визнання недійсною додаткової угоди №3 від 21.01.2021 до договору №3-Т від 18.12.2020, укладеної між Міською комунальною аварійно-рятувальною службою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".

Щодо укладання додаткових угод №4 від 22.01.2021, №5 від 25.01.2021, №6 від 15.02.2021.

ТОВ "ЖОЕК" з метою підвищення ціни за одиницю товару в частині вартості електричної енергії через коливання ціни на ринку, на адресу МКАРС направляло листи з додатковими угодами, а також документами, що підтверджують таке коливання, а саме: аналітичними матеріалами (витягами) з сайту ДП "Оператор ринку", висновками та довідками торгово-промислової палати.

Згідно з позицією представників ТОВ "ЖОЕК" та МКАРС, додатковою угодою № 4 від 22.01.2021 підвищено ціну за одиницю товару в частині вартості електричної енергії (без тарифу передачі та ПДВ) на 9,9% через коливання ціни на ринку "на добу наперед" (РДН) у торговій зоні ОЕС України на початку січня 2021 року, на підтвердження чого надано експертний висновок Житомирської ТПП № В-283 від 22.01.2021, а також додаток до нього, в якому відображено коливання ціни на ринку з дати початку постачання електричної енергії (01.01.2021).

Ціна одиниці товару за результатами підписання додаткової угоди становила 1,631952 грн з ПДВ та тарифом на передачу = (0,97 грн (ціна згідно умов договору) без врахування ПДВ та регульованого тарифу передачі + 9,9% (відсоток коливання ціни на ринку в межах дозволених 10%) = 1,06603 грн без врахування ПДВ та регульованого тарифу передачі + 0,29393 грн без ПДВ (регульований тариф передачі) + 20 % ПДВ).

Додатковою угодою №5 від 25 01.2021 підвищено ціну за одиницю товару в частині вартості електричної енергії (без тарифу передачі та ПДВ) на 9,8% через коливання ціни на ринку "на добу наперед" (РДН) у торговій зоні ОЕС України в другій декаді січня 2021 року щодо першої декади січня 2021 року (попередній період), на підтвердження чого надано витяги з сайту ДП "Оператор ринку".

Ціна одиниці товару за результатами підписання додаткової угоди становила 1,757317 грн з ПДВ та тарифом на передачу = (1,06603 грн (ціна згідно з попередньої підписаної додаткової угоди) без врахування ПДВ та регульованого тарифу передачі + 9,8% (відсоток коливання ціни на ринку в межах дозволених 10%) = 1,170501 грн без врахування ПДВ та регульованого тарифу передачі + 0,29393 грн без ПДВ (регульований тариф передачі) + 20 % ПДВ).

Додатковою угодою № 6 від 15.02.2021 підвищено ціни за одиницю товару в частині вартості електричної енергії (без тарифу передачі та ПДВ) на 9,8% через коливання ціни на ринку "на добу наперед" (РДН) у торговій зоні ОЕС України в лютому 2021 року щодо січня 2021 року (попередній період), на підтвердження чого надано експертний висновок Житомирської ТПП № В-529 від 10.02.2021 та витяги з сайту ДП "Оператор ринку".

Отже, ціна одиниці товару за результатами підписання додаткової угоди становила 1,894968 грн з ПДВ та тарифом на передачу = (1,170501 грн (ціна згідно з попередньої додаткової угоди) без врахування ПДВ та регульованого тарифу передачі + 9,8% (відсоток коливання ціни на ринку в межах дозволених 10%) = 1,28521 грн без врахування ПДВ та регульованого тарифу передачі + 0,29393 грн. без ПДВ (регульований тариф передачі) + 20 % ПДВ).

На переконання відповідачів, до кожної пропозиції зміни ціни за одиницю товару надано обґрунтоване підтвердження коливання ціни на ринку, які відображають поступове та послідовне зростання ціни на ринку "на добу наперед" (РДН) у торговій зоні об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. Крім того, підвищення ціни здійснювалося лише на одиницю товару в частині вартості електричної енергії (без тарифу передачі та ПДВ) в межах дозволених 10%.

Відповідно до частин 1-3 статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною 2 ст. 189 Господарського кодексу України, ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з ч.2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 3,4 ст. 653 ЦК України ).

Як визначено ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже, ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в майбутньому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Відповідний висновок про застосування норм пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

Згідно з ч.4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаного, ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Тобто обмеження у 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної у договорі, незалежно від кількості підписаних додаткових угод.

Водночас суд критично оцінює доводи відповідачів про те, що додатковими угодами збільшувалася ціна на одиницю товару лише в частині вартості електричної енергії (без тарифу передачі та ПДВ), з огляду на таке.

Згідно з нормами Податкового кодексу України, податок на додану вартість (ПДВ) - це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент).

Як зазначено у підпункту 1.3. п. 1 "Перелік критеріїв та методика оцінки тендерних пропозиції із зазначенням питомої ваги критерію" розділу V "Оцінка тендерної пропозиції" Тендерної документації "Відкриті торги" на закупівлю товару код ДК 021:2015:09310000-5 - "Електрична енергія" (електрична енергія), до оцінки тендерних пропозицій приймається сума, що становить загальну вартість тендерної пропозиції кожного окремого учасника, розрахована з урахуванням вимог щодо технічних, якісних та кількісних характеристик предмету закупівлі, визначених цією документацією, в тому числі з урахуванням включення до ціни податку на додану вартість (ПДВ), якщо учасник є платником ПДВ, інших податків та зборів, що передбачені чинним законодавством, та мають бути включені таким учасником до вартості товарів, робіт або послуг.

Додатком №6 до тендерної документації є проект договору про закупівлю, у якому загальна вартість електричної енергії, що закуповується, визначається з урахуванням ПДВ.

У договорі №3-Т про постачання (закупівлю) електричної енергії від 18.12.2020 визначено загальну суму електричної енергії з урахуванням ПДВ.

Отже, предмет закупівлі є об`єктом оподаткування ПДВ, при визначенні ціни продажу товару, замовник включив до неї передбачені законодавством податки й збори (ПДВ), відповідно, в оголошенні про закупівлю очікувана вартість предмета закупівлі визначена замовником із врахуванням ПДВ.

Крім того, у додаткових угодах №4 від 22.01.2021, №5 від 25.01.2021, №6 від 15.02.2021 (а.с.34, 37, 39 т.1) зазначено, що ціна електричної енергії за 1 кВт*год включає в себе:

- ціну електричної енергії як товару, з урахуванням витрат та вартості послуг постачальника, пов`язаних з постачанням електричної енергії;

- регульований тариф на послуги з передачі електричної енергії, установлений НКРЕКП;

- податки та збори, в тому числі ПДВ.

Отже, ПДВ є складовою ціни електричної енергії за 1 кВт*год, тому при збільшенні вартості електричної енергії та тарифу на послуги з передачі електричної енергії, збільшується і ПДВ.

Враховуючи, що усю ціну на товар сплачує покупець, тому доводи представників відповідачів про те, що збільшення ціни стосувалося лише вартості електричної енергії (без тарифу передачі та ПДВ) не є переконливими.

Відповідно до ст. ст. 173-175, 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 11, 509, 526 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення зобов`язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до договору та закону.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзацом 2 ч. 3 ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Чинне законодавство не передбачає, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін.

Довідки, експертні висновки Торгово-промислової палати України тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Однак суди у порядку статті 86 ГПК України повинні їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 926/3244/22.

У експертному висновку Житомирської торгово-промислової палати №В-283 від 22.01.2021 порівнювалася середньозважена ціна станом на 01.12.2020 та 13.01.2021. Проте у висновку не відображено середньозважену ціну на електричну енергію станом на дату укладання договору про закупівлю, а включено дату (01.12.2020), яка не охоплена договірними правовідносинами.

У листі ТОВ "ЖОЕК" від 25.01.2021 №297, адресованого МКАРС, зазначено, що підставою для підвищення ціни електроенергії по договору є зростання середньозваженої ціни електричної енергії в січні 2021 року щодо грудня 2020 року та додано роздруківку з сайту Оператора ринку про порівняння середньозважених цін за 1 та 2 декади січня 2021 року (а.с.28 т.1).

Згідно з експертним висновком Житомирської торгово-промислової палати №В-529 від 10.02.2021, відповідно до інформації ДП "Оператор ринку" середньозважена ціна на електричну енергію на 1 декаду лютого 2021 року у порівнянні з 3-ою декадою січня 2021 року зросла на 10,13% (а.с.40-41 т.1).

Виходячи з положень ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", внесення змін до договору є правомірним у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення), а щодо наступних змін - після останньої зміни.

Слід зазначити, що за даними сайту ДП "Оператор ринку" середня ціна на електричну енергію упродовж дії договору зазнала коливань як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення.

Проте, ТОВ "ЖОЕК" у розрахунок брався лише той період, в який відбувалося збільшення. Період, за який відбувалося зменшення ціни, залишався поза увагою відповідачів, що є неправильним. Крім того, вказаний у довідках ТПП період, взято не по відношенню до дати укладання договору та кожної наступної додаткової угоди, а лише такий який був вигідний постачальнику для підвищення ціни. Тому не можна вважати обґрунтованою позицію відповідачів про доведення належними доказами коливання ціни на ринку електричної енергії у період з дати укладання договору про закупівлю до дати укладання оспорюваних додаткових угод.

Окрім того, під пропорційністю розуміється збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків.

Отже, при визначені відсотку збільшення ціни має враховуватись відсоток коливання ціни на ринку після укладення договору чи останньої зміни ціни.

Збільшення ціни за додатковою угодою №4 від 22.01.2021 відбулося з перевищення 10% від ціни, визначеної договором №3-Т від 18.12.2020, з урахуванням додаткової угоди №3 від 21.01.2021 до договору, якою збільшено тариф на послуги з передачі електричної енергії, затверджений регулятором, як складової ціни договору, що вплинуло на ціну електричної енергії за 1 кВт*год. Відповідно, додаткова угода №4 від 22.01.2021 до договору №3-Т від 18.12.2020 є такою, що суперечить приписам п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Додаткові угоди №5 від 25.01.2021, №6 від 15.02.2021 також є такими, що укладені з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки ціна за наступною угодою перевищує дозволений вказаною нормою відсоток підвищення ціни за одиницю товару, тобто більше ніж на 10 %.

Наведене спростовує твердження відповідачів про те, що неодноразове внесення змін у договір в частині зміни ціни за одиницю товару не більш ніж на 10% щоразу (без урахування тарифу та ПДВ), враховуючи попередні зміни, внесені до нього, не суперечить Закону України "Про публічні закупівлі", а сукупність таких змін може перевищувати 10% від початкової ціни за одиницю товару, що була погоджена сторонами з початку.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.

Як визначено ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, додаткові угоди №4 від 22.01.2021, №5 від 25.01.2021, №6 від 15.02.2021 до договору №3-Т від 18.12.2020 укладені з порушенням вимог п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що є підставою для визнання їх недійсними.

За із ч. 1 с. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Пунктом 1 частини 3 статті 1212 ЦК України визначено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

На виконання умов договору №3-Т від 18.12.2020, ТОВ "ЖОЕК" здійснило постачання електричної енергії у кількості 589462кВт*год (а.с.61-64 т.1) на суму 1033490,51 грн, яку Міська комунальна аварійно-рятувальна служба оплатила (а.с.47-60 т.1).

Враховуючи, що суд визнав недійсними додаткові угоди №4 від 22.01.2021, №5 від 25.01.2021, №6 від 15.02.2021 до договору №3-Т від 18.12.2020, ціна за електричну енергію має визначатися за додатковою угодою №3 від 21.01.2021 до договору №3-Т від 18.12.2020 у розмірі 1,516716 грн з ПДВ за 1 кВт*год електричної енергії.

Поставка 589462кВт*год електричної енергії за ціною 1,516716 грн з ПДВ за 1 кВт/год, еквівалентна сумі 894 046,45 грн.

МКАРС безпідставно сплатило ТОВ "ЖОЕК" кошти у розмірі 139444,06 грн (1033490,51 - 894 046,45), які підлягають стягненню з "ЖОЕК" на рахунок Бердичівської міської ради (а.с. 191 т.2). У стягненні 37 984,92 грн (177 428,98 (заявлена сума до стягнення) - 139 444,06) суд відмовляє.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства (ч. 8 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").

У прохальній частині позовної заяви (а.с. 217-225 т.1) міститься вимоги про визнання недійсними чотирьох додаткових угод до договору №3-Т від 18.12.2020: №3 від 21.01.2021, №4 від 22.01.2021, 25.01.2021, 15.02.2021, що є окремими вимогами немайнового характеру. Судовий збір за вказані вимоги становить 9 924,00 грн (2481,00 (ставка судового збору з 01.01.2022) х 4).

Крім того, прокурор просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на рахунок Бердичівської міської ради Житомирської області 177 428,98грн, надмірно сплачених коштів за договором про постачання (закупівлю) електричної енергії №3-Т від 18.12.2020.

Як визначено підпунктом 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ставка за вказану майнову вимогу становить 2661,43 грн (177 428,98 х1,5%).

Загальна сума судового збору за вказані вимоги становить 12585,43 грн (9 924,00 + 2661,43).

У матеріалах справи наявний платіжний документ, відповідно до якого Житомирська обласна прокуратура сплатила 12573,33 грн (а.с.11 т.1).

Недоплата становить 12,10 грн (12585,43 - 12573,33), яку необхідно стягнути з Житомирської обласної прокуратури в дохід Державного бюджету України.

Відповідно до п.2 ч. 1ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, судовий збір за немайнові вимоги покладаються на відповідачів порівно, по 3 721,50 грн ((2 481,00 х3)/2). А судовий збір за майнову вимогу підлягає відшкодуванню за рахунок коштів ТОВ "ЖОЕК" на користь Житомирської обласної прокуратури у сумі 2091,66 грн (139444,06 х1,5%).

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 22.01.2021 до договору №3-Т від 18.12.2020, укладеної між Міською комунальною аварійно-рятувальною службою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".

3. Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 25.01.2021 до договору №3-Т від 18.12.2020, укладеної між Міською комунальною аварійно-рятувальною службою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".

4. Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 15.02.2021 до договору №3-Т від 18.12.2020, укладеної між Міською комунальною аварійно-рятувальною службою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (10003, Житомирська область, місто Житомир, майдан Перемоги, будинок, 10, код ЄДРПОУ 42095943) на рахунок Бердичівської міської ради Житомирської області (13300,Житомирська область, м. Бердичів, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 13576960, розрахунковий рахунок UA238999980314060544000006825, отримувач: ГУК у Житомир.обл./ТГ м.Бердичів/24060300, Код отримувача: 37976485 Банк: Казначейство України (ЕАП) м.Київ, МФО: 899998, код платежу: 24060300, Назва коду класифікації доходів бюджету: "Інші надходження") 139444,06 грн, сплачених коштів.

6. В іншій частині позовних вимог відмовити.

7. Стягнути з Міської комунальної аварійно-рятувальної служби (13300,Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Шевченка, 22, код ЄДРПОУ 30326573) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, код ЄДРПОУ 02909950) 3 721,50 грн судового збору.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (10003, Житомирська обл.,місто Житомир,майдан Перемоги, будинок, 10, код ЄДРПОУ 42095943) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, код ЄДРПОУ 02909950) 5 813,16 грн судового збору.

9. Стягнути з Житомирської обласної прокуратури (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, код ЄДРПОУ 02909950) в дохід Державного бюджету України 12,10 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 13.05.24

Суддя Кравець С.Г.

Відправити:

1 - Бердичівській окружній прокуратурі через підсистему "Електронний суд",

2 - Житомирській обласній прокуратурі через підсистему "Електронний суд".

3- Бердичівській міській раді через підсистему "Електронний суд",

4- ТОВ "ЖОЕК" через підсистему "Електронний суд",

5- МКАРС через підсистему "Електронний суд",