ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
23.04.2024Справа № 910/1389/24Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за первісним позовом приватного підприємства "Олан Трейд"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Гефест"
про стягнення 160 669,57 грн.
та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Гефест"
до приватного підприємства "Олан Трейд"
про стягнення в розмірі 148 000,00 грн.
При секретарю судового засідання: Габорак О.М.
Представники сторін:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Салівонський Олексій Миколайович (поза межами приміщення суду) - представник за ордером №1043587 від 30.01.2024;
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Конкін Володимир Вячеславович (в залі суду) - представник за ордером №1545825 від 09.02.2024.
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява приватного підприємства "Олан Трейд" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Гефест" про 160 669,57 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань щодо забезпечення схоронності вантажу на час його перевезення (не дотримання температурного режиму), що спричинило позивачу збитку в сумі 160 669,57 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву
15.02.2024 до канцелярії суду (через систему "Електронний суд") надійшла зустрічна позовна заява про стягнення заборгованості по оплаті наданих послуг по разовому договору перевезення вантажу автомобільним транспортом №18 від 06.11.2023 року на суму 148 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2024 відкрито провадження у справі та об`єднано зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Гефест" до приватного підприємства "Олан Трейд" про стягнення в розмірі 148 000,00 грн. в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/1389/24 за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2024 підготовче засідання призначено на 12.03.2024.
23.02.2024 через систему "Електронний суд" від товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Гефест" надійшов відзив.
05.03.2024 через систему "Електронний суд" від позивача за первісним позовом надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 задоволено заяву приватного підприємства "Олан Трейд" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
12.03.2024 підготовче засідання не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 призначено підготовче засідання у справі на 02.04.2024.
В судовому засіданні 02.04.2024 сторонами надано згоду розпочати розгляд справи по суті в той самий день після закінчення підготовчого судового засідання 02.04.2024, а тому судом закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.
Протокольною ухвалою суду від 02.04.2024 оголошено перерву у судовому засіданні до 23.04.2024.
В судовому засіданні 23.04.2024 представник позивача за первісним позовом просив суд позов задовольнити, відмовити у задоволенні зустрічного позову.
Представник відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) просив суд відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.
В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню частково, а позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню повністю.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
28.01.2022 між DIMITRIADIS К.ТН. SLA О.Е. «DIANGEL FRUIT» IMPORT-EXPORT (Греція) (постачальник) та приватним підприємством «Олан Трейд» (покупець) укладений контракт № 707, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати, а покупець купити товар (далі - товар) на умовах поставки відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 року. Асортимент товару, кількість товару в кожній поставці, характеристики товару, ціна, термін поставки узгоджуються сторонами в замовленні та/або рахунку-фактурі (п. 1.1, 1.2 контракту).
Пунктами 4.1, 4.2 контракту передбачено, що упаковка товару повинна забезпечувати його збереження від пошкоджень під розвантаження. Продавець зобов`язаний вказувати в пакувальному аркуші відомості про масу тари: пластикової, в тому числі пластикової упаковки товару; паперової та картонної, в тому числі паперової та картонної.
Товар за цим договором відвантажується на умовах доставки ІНКОТЕРМС 2010 року у терміни, узгоджені сторонами в замовленні та/або рахунку-фактурі. Кожна партія товару повинна супроводжуватися наступними оригіналами документів: рахунок-фактура, товарно-транспортна накладна (CMR), інші обов`язкові документи для імпорту даного виду товару на територію України. Точну інформацію щодо документів і перелік документів і необхідні для імпорту постачальник отримує від покупця. Дані документи повинні бути відправлені з вантажем. Покупець відправляє продавцю заявку, в якій вказується: найменування і кількість товару, бажана дата поставки партії товару. Така заявка направляється продавцю по електронній пошті (п. 3.1- 3.3 контракту).
Відповідно до п.6.1 контракту приймання товару виконується на складі покупця. Товар приймається за кількістю і за якістю протягом 24 (двадцяти чотирьох) годин з моменту прибуття товару на склад покупця.
Сторонами контракту було узгоджено характеристику товару, ціну, термін поставки, про що свідчить рахунок-фактура (INVOICE № 059 від 14.11.2023), а саме про купівлю-продаж товару на загальну суму 18 049,72 євро (мандарин клементини, 2504 ящики, вагою: нетто - 15,032кг та брутто - 15,897 кг, вартість 0,89 євро за 1 кг; та апельсинів, 583 ящики, вагою: нетто - 5,628 кг та брутто - 5.930 кг, вартістю 0,83 євро за 1 кг).
Із митної декларації № 23UA408020070101U7 та інших документів вбачається, що сторонами були погоджені умови поставки, а саме на умовах FCA GR SKYDRA.
06.11.2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Гефест» (перевізник) та приватним підприємством «Олан Трейд» (замовник) укладено разовий договір перевезення вантажу автомобільним транспортом №18.
Згідно з п.1.1 договору перевезення перевізник приймає на себе обов`язки за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання послуг, пов`язаних з обробленням та перевезенням вантажів замовника автомобільним вантажним транспортом в міжнародному та/або регіональному сполученні (далі - транспортних або транспортно-експедиторських послуг; послуг) з метою їхньої доставки від пункту (пунктів) відправлення до пункту (пунктів) призначення.
Перевезення здійснюються відповідно до цього договору, умов Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів. (КДПВ) (зі змінами, внесеними протоколом від 05.07.1978р.), далі - «Конвенція CMR», Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП), Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ) 1957 року (ADR) і Угоди про міжнародні перевезення швидкопсувних харчових продуктів та про спеціальні транспортні засоби, які призначені для цих перевезень (УПШ), інших норм чинного міжнародного законодавства, а також відповідно до чинних нормативних актів України (п.1.3 договору перевезення).
В пункті 3.1 договору перевезення сторонами погоджено істотні умови надання перевізником послуг замовнику з перевезення:
Маршрут: Греція-Скидра-Дніпро-розм-Чернівці
Дата завантаження: 11.11.2023р. - на загрузку 24 год. і вигризку 24 год.
Адреса завантаження: Скидра
Дата вивантаження: 15.11.2023
Адреса вивантаження: Дніпро
Найменування вантажу: фрукти на палетах
Вимоги до перевезення швидкопсувних товарів: дотримання температурного режиму під час перевезення, температура повітря в кузові авторефрижератора при перевезенні має становити від 3С до 3С
Вимоги до транспортного засобу: транспортний засіб повинен відповідати санітарним нормам та мати дозвіл на перевезення вантажів. Додаткові вимоги: відповідна вантажопідйомність; можливість підтримувати необхідний температурний режим; наявність документа, що підтверджує технічну справність транспортного засобу (діючий сертифікат FRC, відповідно до Угоди про міжнародне перевезення швидкопсувних харчових продуктів)
Вимоги до водія перевізника: наявність досвіду та навичок у водія щодо перевезення швидкопсувних товарів
Вартість перевезення: 3700 євро по курсу 40
Порядок і строки оплати: 7 робочих днів з дня отримання оригіналів документів, передбачених п.5.5. цього договору
ПІБ водія, марка авто, держ. №: НОМЕР_1 - ОСОБА_2.
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, що виникли у сторін по відношенню одна до одної на підставі цього договору (п.9.1 договору).
Відповідач за міжнародною товарно-транспортною накладною від 14.11.2023 (CMR №759369) прийняв від компанії DIMITRIADIS К.ТН. SLA О.Е. «DIANGEL FRUIT» IMPORT-EXPORT (Греція) (контракт №707 від 28.01.2022) до перевезення партії товару: мандарини клементини, ящики 1504 шт., 19 палет, вага брутто 15897 кг, апельсини ящики 583 шт., 7 палет, вага брутто 5930 кг. З приміткою вантажовідправника - ТЕМРЕRАТURА +5 °С, thermographs № 1.SS0080833; № 2.SS0082951 (вантажовідправник додатково вклав до вантажу реєстратор температури для фіксування температурного режиму під час перевезення); особливі відмітки «Attention Нighly perishable goods/Увага Високо швидкопсувні товари».
Перевізником при прийнятті цього товару до перевезення не зроблено будь-яких зауважень щодо прийнятого до перевезення вантажу (пункт 18 CMR).
З моменту відвантаження товару зі складу продавця перевізнику, право власності на цей товар перейшло до покупця, оскільки поставка товару здійснювалась на умовах FCA відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2010 за умовами контракту від 28.01.2022.
Згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) перевізник доставив товар на місце вивантаження товару: м. Дніпро.
Позивач товар прийняв за міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) з поміткою «порушено температурний режим 22.11.2023».
Під час прийняття товару представником позивача Ісмаїловим Ф.Є. складено акт про пошкодження (втрати) вантажу від 18.11.2023, в якому поміж іншого зазначено наступне:
Місце приймання товару м. Дніпро;
Час початку приймання товару 16:00 год. 18.11.2023р.
Час закінчення приймання товару 11:50 22.11.2023р.
Партія Товару поставлена згідно наступних супровідних документів: митна декларація: 23UA408020070101U7, зовнішньоекономічний договір №707 від 28.01.2022р., рахунок (Іnvoice) або інший документ, який визначає вартість товару: №059 від 14.11.2023 р.
Згідно документів вантажовідправника та покупця на партію товару зазначалося:
мандарини клементини свіжі, брутто 15897 кг, нетто 15032 кг,
апельсини солодкі свіжі, брутто 5930 кг, нетто 5628 кг.
В процесі приймання-передачі товару виявлено товар, якість, якого не відповідає умовам договору та відповідної супровідної документації, а саме:
мандарини клементини свіжі, забраковано кількість 1186 + 1052,24 = 2238,24 кг, гниль, температурні опіки;
апельсини солодкі свіжі, забраковано кількість 52,5 кг, гниль, температурні опіки;
В графі інші данні, які слід зазначити у акті про пошкодження (втрати) вантажу вказана причина пошкодження, а саме відхилення температури під час транспортування, температура складала під час перевезення 17 °С.
Даний акт підписано також від імені перевізника - водієм ОСОБА_2. без зауважень.
В інспекційному звіті пошкодження від 23.11.2023 (зробленого Траст Контрол на замовлення ПП «Олан Трейд») зазначено наступне:
- реєстратори температури/час транспортування: тип реєстратора GKLog, серійні номера: SS0080833; SS0082951. зібрано реєстраторів: 2, транзитний період: 4 дні (за реєстраторами), коментарі: значні відхилення температури досягали 18 °С.
- висновок: на основі результатів візуального огляду ми робимо наступні висновки:
апельсини: 17,10% апельсинів II класу; 1,08 % гниття/загнивання;
клементини: 36,56 % мандаринів II класу; 10,90 % критичних дефектів (не відповідає сорту/не допускається); 7,57 % загнивання /гниття.
Значні температурні відхилення під час транспортування, що досягають 18 °С, термін транспортування 4 дні (з Греції в Україну).
- беручи до уваги вищевикладені факти зроблено висновок, причиною стану апельсина та клементина після прибуття були порушення під час збору врожаю/після збиральної обробки, які посилилися через неналежні температурні умови під час транспортування. Таким чином, ПП «Олан Трейд» залишає за собою право пред`явити претензію продавцям/перевізникам, як тільки це буде встановлено.
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 27.11.2023 в якій просив сплатити збитки, які виникли внаслідок порушення умов разового договору перевезення автомобільним транспортом №18 від 06.11.2023р. в сумі 184 143,57 грн. з яких сума прямих збитків складає 96 012,08 грн., штраф на підставі п..6.6 договору в сумі 36 357,59 грн., послуги найманих працівників з ручної переробки мандарин й апельсин - 23 474,00 грн., послуги з охолодження товару в кузовів авторефрижератора в розмірі 28 300,00 грн.
Відповідачем надано відповідь на претензію від 19.12.02023 в якій зазначено, що наявність витрат та їх розмір не доведені належними доказами, отже обов`язку щодо їх сплати у перевізника немає.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За умовами ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.
Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Як встановлено судом, між сторонами склались відносини з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, що врегульовані главою 32 Господарського кодексу України, главою 64 Цивільного кодексу України, Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, до положень якої Україна приєдналась 01.08.2006 (далі - Конвенція).
Статтею 1 Конвенції передбачено, що її положення застосовуються до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачено для доставки, знаходяться в двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.
Відповідно до частин 1-3 статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Аналогічні за змістом положення наведено у статті 307 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти в розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Згідно з частинами 1 та 3 статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.
За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: в разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; в разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - в розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.
Відповідно до частини 2 статті 308 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.
Статтею 8 Конвенції передбачено, що приймаючи вантаж, перевізник перевіряє: вірність записів, зроблених у вантажній накладній щодо числа вантажних місць, а також їх маркування та нумерації місць (а); зовнішній стан вантажу і його упаковки (b).
Якщо перевізник не має достатньої можливості перевірити вірність записів, зазначених у підпункті a) пункту 1 цієї статті, він повинен зробити обґрунтовані застереження в вантажній накладній. Він повинен також мотивувати всі зроблені ним застереження щодо зовнішнього стану вантажу і його упаковки.
У відповідності до статті 9 Конвенції якщо вантажна накладна не містить спеціальних застережень перевізника, то, якщо не доведено протилежне, припускається, що вантаж і його упаковка були зовні в належному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що кількість вантажних місць, а також їх маркування та нумерація відповідали заявам, які містилися в вантажній накладній.
Так, відповідач за міжнародною товарно-транспортною накладною від 14.11.2023 (CMR №759369) прийняв від компанії DIMITRIADIS К.ТН. SLA О.Е. «DIANGEL FRUIT» IMPORT-EXPORT (Греція) (контракт №707 від 28.01.2022) до перевезення партії товару: мандарини клементини, ящики 1504 шт., 19 палет, вага брутто 15897 кг, апельсини ящики 583 шт., 7 палет, вага брутто 5930 кг. З приміткою вантажовідправника - ТЕМРЕRАТURА +5 °С, thermographs № 1.SS0080833; № 2.SS0082951 (вантажовідправник додатково вклав до вантажу реєстратор температури для фіксування температурного режиму під час перевезення); особливі відмітки «Attention Нighly perishable goods/Увага Високо швидкопсувні товари».
При цьому, перевізником при прийнятті цього товару до перевезення не зроблено будь-яких зауважень щодо прийнятого до перевезення вантажу (пункт 18 CMR).
Згідно з п.2.1 договору перевезення перевізник зобов`язується надавати транспортні послуги згідно з умовами цього договору, а саме:
- у встановлені у заявці строк забезпечити своєчасне прибуття на місце завантаження транспортних засобів у належному технічному стані і придатних для перевезення вантажу відповідно до цього договору (п.2.1.1);
- забезпечити цілісність і схоронність прийнятого до перевезення вантажу, а також вжити заходів для забезпечення своєчасного та безпечного перевезення вантажів замовника, як того можуть вимагати обставини (п.2.1.3);
- негайно інформувати замовника і не продовжувати надання послуг до узгодження сторонами у випадку невідповідності даних про характер вантажу, маршрут перевезення, відомостей для митного оформлення та інших умов стосовно вантажу замовника на перевезення, фактичному стану вантажу та інструкціям вантажовідправника (вантажоодержувача) (п.2.1.7).
Відповідно до п.2.2.5 договору перевезення перевізник має право: у разі перевезення продуктів харчування (швидкопсувних товарів) під час завантаження перевіряти товар та вносити свої зауваження щодо його якості до п. 18 товарно-транспортної накладної (CMR).
Крім того, жодних доказів в підтвердження повідомлення позивача про невідповідність температурного режиму або ж якості товару, що перевозиться, матеріали справи не містять, а перевізником не надано, як і не надано жодних доказів отримання від позивача дозволу на приймання до перевезення товару, який за якістю або ж температурним режимом не відповідає даним про характер вантажу.
Сторонами в договору зазначено вимоги до перевезення швидкопсувних товарів: дотримання температурного режиму під час перевезення, температура повітря в кузові авторефрижератора при перевезенні має становити від 3С до 3С.
В свою чергу, у CMR №759369, вантажовідправником вказано температуру +5 градусів Цельсія та зазначено, що товар швидко псується. А також надано реєстратор температури для фіксування температурного режиму під час перевезення (thermographs № 1.SS0080833; № 2.SS0082951).
За приписами статей 17, 18 Конвенції перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.
Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути. При цьому, тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику.
Перевізник не звільняється від відповідальності з причини несправності транспортного засобу, яким він користувався для виконання перевезення, або з причини дій або недогляду особи, в якої був найнятий транспортний засіб, або агентів і службовців останньої.
Виходячи зі змісту наведених норм, за загальним правилом, відповідач несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу під час його транспортування до моменту його видачі.
Як зазначалось раніше, під час прийняття товару представником позивача Ісмаїловим Ф.Є. складено акт про пошкодження (втрати) вантажу від 18.11.2023, який підписаний водієм перевізника без зауважень, відповідно до якого у зв`язку з порушенням температурного режиму при перевезенні виявлено брак товару (гниль, температурні опіки), а саме: мандарин клементини свіжі, забраковано кількість 1186 + 1052,24 = 2238,24 кг та апельсини солодкі свіжі, забраковано кількість 52,5 кг.
У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що 18.11.2023 року під час прийняття вантажу у місті Дніпро позивач спільно з водієм ОСОБА_2 склали акт про пошкодження (втрату) вантажу, у якому сторонами зафіксовано вагу пошкодження вантажу у 1 186 кг. Але, пізніше без погодження з відповідачем позивач вносить у акт про пошкодження (втрату) вантажу виправлення, яке збільшує вагу пошкодження вантажу на 1 052,24 кг. Таким чином, у позові з`являється визначено одноосібно позивачем вага пошкодженого вантажу у 2 238,24 кг. Відповідач стверджує, що ані він, ані водій не засвідчував факт збільшення ваги пошкодження вантажу.
Так, з наданої відповідачем копії акту про пошкодження (втрати) вантажу від 18.11.2023, вбачається, що в процесі приймання-передачі товару виявлено товар, якість, якого не відповідає умовам договору та відповідної супровідної документації, а саме:
мандарини клементини свіжі, забраковано кількість 1186 кг, гниль, температурні опіки;
апельсини солодкі свіжі, забраковано кількість 52,5 кг, гниль, температурні опіки.
Зокрема, в судовому засіданні представник позивача пояснив, що під час розвантаження товару та складанні акту про пошкодження (втрати) вантажу від 18.11.2023 було встановлено пошкодження (забраковано) мандарин клементини свіжі у кількість 1186 кг, проте в подальшому після поставки товару кінцевому споживачу (у супермаркет) останній забракував мандарини клементини свіжі у кількість 1052,24 кг. Тому, позивачем було здійснено допис щодо забракованого товару. Проте, пояснити коли саме був здійснений даний допис не може.
Пунктом 2.3.4 договору перевезення передбачено, що замовник зобов`язується: у разі пошкодження або втрати вантажу, а також у разі виникнення розбіжностей між даними перевізника та замовника (вантажовідправника, вантажоодержувача) при здачі/прийманні доставленого вантажу складати відповідний акт, який скріплюється підписами водія-перевізника та представника замовника. Жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акту. У разі незгоди зі змістом акту кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку і засвідчити її підписом. Якщо сторона відмовляється викласти свою думку, про це зазначається в акті. У разі відмови від підписання водієм-перевізника акту, то в акті робиться відповідний запис за підписом представника замовника. Інформація, викладені факти та висновки є обов`язковими для перевізника, а сам акт вважається дійсним для останнього. Про складання акту обов`язково вноситься запис у товаросупровідні документи. Для засвідчення складання акту на вільному місці зворотного боку товарно-транспортної накладної або іншого товаросупровідного документу записується дата складання І про що складений акт. Водій-перевізника, чи особа яка залучена перевізником для транспортування вантажу при підписанні акту вважається особою прирівняною до перевізника, та не потребує додаткового повідомлення перевізника та його залучення для складання акту прийому товару по кількості та якості.
Таким чином, суд приходить до висновку, що при прийманні товару (час початку приймання товару 16:00 год. 18.11.2023р. та час закінчення приймання товару 11:50 22.11.2023р.) та підписанні акту про пошкодження (втрату вантажу) від 18.11.2023 сторонами договору перевезення було виявлено товар, якість, якого не відповідає умовам договору та відповідної супровідної документації (забраковано), а саме: мандарини клементини свіжі у кількості 1186 кг та апельсини солодкі свіжі у кількості 52,5 кг.
Згідно статті 18 Конвенції тягар доказування забезпечення належного температурного режиму при перевезенні товару лежить саме на перевізнику.
Однак, відповідач самостійно не ініціював проведення експертизи доставленого ним вантажу з метою встановлення причини його псування. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
При цьому, ані нормами Конвенції, ані іншими нормами законодавства не встановлено обов`язку сторін із проведення експертиз чи лабораторних досліджень при встановленні факту псування вантажу при міжнародному перевезенні товару.
Так, в інспекційному звіті пошкодження від 23.11.2023 (зробленого Траст Контрол на замовлення ПП «Олан Трейд») встановлено значні відхилення температури під час транспортування, які досягали 18 °С.
При цьому, в п.3.1 договору перевезення було передбачено вимоги до перевезення швидкопсувних товарів: дотримання температурного режиму під час перевезення, температура повітря в кузові авторефрижератора при перевезенні має становити від 3С до 3С, які були порушені відповідачем.
А також, CMR №759369, вантажовідправником вказано (в п.13 вказівки відправника) температуру +5 градусів Цельсія та зазначено, що товар швидко псується.
Жодних доказів в підтвердження того, що насправді під час перевезення відповідачем товару ним було дотримано температурних режимів, зазначених як у СМR, так і у договорі, погодженому сторонами, до матеріалів справи не надано.
Верховний Суд у постанові від 17.05.2018 у справі №907/603/17 зазначив, що стаття 924 Цивільного кодексу України передбачає принцип винності в разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу, при цьому, обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому.
Тобто, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов`язаної сторони. Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема, внаслідок вини відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом (постанови Верховного Суду від 26.07.2022 у справі №924/887/20, від 26.03.2018 у справі №910/5040/17).
Перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення. Крім того, він також зобов`язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі. Невиконання цього обов`язку тягне відповідальність перевізника, який звільняється від відповідальності тільки в випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками: 1) усунення цих обставин не залежало від перевізника, тобто перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу, якщо відповідно до законодавства та договору перевезення він не несе обов`язку щодо усунення зазначених обставин; 2) перевізник не міг запобігти цим обставинам.
Законодавець покладає на перевізника обов`язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу (постанови Верховного Суду від 27.10.2020 у справі №903/846/19, від 21.02.2020 у справі №907/746/17).
З наведеного слідує, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу в випадках, коли причиною його незбереження була непереборна сила. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не підлягає під визначення непереборної сили, відповідно до частини 1 статті 924 ЦК України не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.
Таким чином, відповідальність перевізника за пошкодження вантажу настає у тому випадку, якщо таке пошкодження було здійснене з моменту прийняття вантажу до перевезення та до видачі його одержувачеві. В такому разі вина перевізника презюмується і за наявності пошкоджень перевізник несе відповідальність, крім випадків, якщо він доведе існування умов, за яких відповідно до договору перевезення та положень чинного законодавства він може бути звільнений від відповідальності. При цьому тягар доведення відсутності вини перевізника покладається на самого перевізника.
Однак відповідач на підставі належних та допустимих доказів не довів наявність підстав для звільнення його від відповідальності за фактом пошкодження (псування) вантажу - апельсинів та мандарин, ввіреного йому на час транспортування за погодженим маршрутом згідно договору.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За приписами статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частин 2, 3 статті 22 Цивільного кодексу України збитками визнаються витрати, яких особа зазнала в зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування в меншому або більшому розмірі.
У відповідності до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо) понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати в разі належного виконання зобов`язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Підставою для застосування господарсько-правової відповідальності в вигляді відшкодування збитків є склад господарського порушення, складовими елементами якого є протиправна поведінка (порушення стороною зобов`язань), спричинення збитків, причинно-наслідковий зв`язок між порушенням зобов`язання та завданими збитками, вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником договірного зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто, мають бути прямими.
За змістом статті 23 Конвенції якщо, відповідно до положень цієї Конвенції, перевізник зобов`язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його для перевезення. Крім того, підлягають відшкодуванню: плата за перевезення, мито, а також інші платежі, пов`язані з перевезенням вантажу, цілком у випадку втрати всього вантажу й у пропорції, що відповідає розміру збитку, при частковій втраті; інший збиток відшкодуванню не підлягає.
Як встановлено судом, під час перевезення було пошкоджено мандарини клементини свіжі у кількості 1186 кг та апельсини солодкі свіжі у кількості 52,5 кг.
Відповідно до рахунку (INVOICE № 059 від 14.11.2023) DIMITRIADIS К.ТН. SLA О.Е. «DIANGEL FRUIT» IMPORT-EXPORT виставленого на підставі контракту №707 від 28.01.2022 вартість мандарин клементини становить 0,89 євро за 1 кг; та апельсинів 0,83 євро за 1 кг.
Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача збитків підлягають частковому задоволенню в розмірі 51 841,15 грн. прямих збитків розрахованих наступним чином.
Мандарини клементини свіжі у кількості 1186 кг х 0,89 Євро = 1055,54 євро; апельсини солодкі свіжі у кількості 52,5 кг х 0,83 Євро = 43,57 євро; всього 1099,11 Євро.
1099,11 Євро х 39,3054 грн./1 Євро (курс валюти за митною декларацією №23UA408020070101U7) = 43 200,96 грн. + 20% ПДВ (згідно митної декларації №23UA408020070101U7 під час розмитнення з вартості товару були списані платежі (20% ПДВ на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання) = 51 841,15 грн.
В частині стягнення збитків (прямих) в розмірі 44 170,93 грн. відмовити повністю.
Стосовно вимоги позивача за первісним позовом щодо відшкодування додаткових витрат на залучення рефрижератора у ФОП Степанової А.В. (перевезення маршрут м. Дніпро - м. Дніпро, навантаження, розвантаження, охолодження товару в кузові авторефрижератора при температурі 4-5 С) в сумі 28 300,00 грн. суд зазначає наступне.
Так, однією з головних підстав віднесення додаткових витрат до збитків є критерій їх необхідності.
Позивачем не надано обґрунтованих доказів необхідності у здійсненні додаткових витрат на залучення рефрижератора у ФОП Степанової А. В., враховуючи те, що у позивача наявні власні потужності для охолодження та зберігання вантажу при певних умовах температурного режиму. Так, в інспекційному звіті від 23.11.2023 року містить посилання, що огляд пошкодженого вантажу проводився у холодильному складі позивача (розділи 1, 8 та 11 інспекційного звіту від 23.11.2023 року).
Також, суд зазначає, що на підтвердження витрат позивачем надано акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору послуг №19/11 від 19.11.2023 на суму 28 300,00 грн., без надання доказів їх сплати (платіжних доручень, банківських виписок та ін..) - реальності їх понесення
Враховуючи вищезазначене вимоги позивача за первісним позовом в частині стягнення збитків в розмірі 28 300,00 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Також, до складу збитків позивачем включено штраф в розмірі 36 357,49 грн. нарахований на підставі п.6.6 договору перевезення.
Відповідно до п.6.6 договору перевезення у випадку відхилення/порушення встановленої температури для товару, що перевозиться, відповідно до вказівки замовника, в більшу чи меншу сторону на 25%, замовник має право застосувати одноразово до останнього штраф у розмірі 25 % від вартості перевезення, погодженої п. 3.1 цього договору. Штраф за порушення температурного режиму перевезення не застосовується у випадку проведення погрузки/вигрузки, митного оформлення товару.
Як зазначено відповідачем за первісним позовом, що не заперечувалось позивачем, відбулась фактична погрузка/вигрузка та митне оформлення товару, а тому підстав для застосування штрафних санкцій у даному випадку немає.
Враховуючи вищезазначене, а також, те, що штраф не входить до складу збитків (як це зазначено позивачем), тому вимога позивача щодо стягнення збитків (штрафу) в розмірі 36 357,49 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Звертаючись з зустрічним позовом позивачем просить суд стягнути з відповідача заборгованість по оплаті наданих послуг у розмірі 148 000,00 грн. за разовим договором перевезення вантажу автомобільним транспортом №18 від 06.11.2023 року.
Як встановлено судом 06.11.2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Гефест» (перевізник) та приватним підприємством «Олан Трейд» (замовник) укладено разовий договір перевезення вантажу автомобільним транспортом №18.
Згідно з п.1.1 договору перевезення перевізник приймає на себе обов`язки за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання послуг, пов`язаних з обробленням та перевезенням вантажів замовника автомобільним вантажним транспортом в міжнародному та/або регіональному сполученні (далі - транспортних або транспортно-експедиторських послуг; послуг) з метою їхньої доставки від пункту (пунктів) відправлення до пункту (пунктів) призначення.
В пункті 3.1 договору перевезення сторонами погоджено істотні умови надання перевізником послуг замовнику з перевезення, зокрема:
Маршрут: Греція-Скидра-Дніпро-розм-Чернівці
Дата завантаження: 11.11.2023р. - на загрузку 24 год. і вигризку 24 год.
Адреса завантаження: Скидра
Дата вивантаження: 15.11.2023
Адреса вивантаження: Дніпро
Найменування вантажу: фрукти на палетах
Вартість перевезення: 3700 євро по курсу 40
Порядок і строки оплати: 7 робочих днів з дня отримання оригіналів документів, передбачених п.5.5. цього договору
ПІБ водія, марка авто, держ. №: НОМЕР_1 - ОСОБА_2.
Відповідно до п.5.1 договору перевезення сума (ціна) даного договору дорівнює вартості транспортних послуг, згідно п. 3.1 цього договору, та підписаними сторонами актами приймання-передачі послуг або іншими документами, відповідно до п. 4.5 цього договору.
Оплата транспортних послуг перевізника здійснюється у формі, у національні валюті України - гривні та протягом терміну, зазначених п. 3.1 цього договору, за умови отримання замовником повного пакету документів для оплати, якщо інше не обумовлено сторонами (п.5.2 договору перевезення).
Згідно з п.5.5 договору перевезення підставою для здійснення замовником оплати за послуги по кожному перевезенню є оригінали рахунку-фактури перевізника, належним чином оформленого акту наданих послуг та (або) 2-х оригінальних екземплярів товарно-транспортних накладних CMR/TTH з відмітками вантажовідправника, перевізника, вантажоотримувача та митних органів (лише при міжнародних перевезеннях) на шляху проходження вантажу. У разі неотримання від перевізника повного пакету документів для оплати замовник має право затримати оплату рахунку до моменту отримання повного пакету документів.
З наявної в матеріалах справи міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 759369 від 14.11.2023 року, вбачається, що у період з 14.11.2023 року по 18.11.2023 року перевізником (транспортним засобом реєстраційні номери KA0436KC/AA6057XG) виконано перевезення вантажу (цитрусові) вагою 21 827 кг за маршрутом Греція - Україна (м. Дніпро), митне оформлення в зоні діяльності Чернівецької митниці.
Прийняття вантажу у м. Дніпро відбувалось з 18.11.2023 року по 22.11.2023 року, про що у накладній CMR було зроблено відповідний запис.
З використання кур`єрської служби «Нова Пошта» за квитанцією №20 4508 2457 7221 05.12.2023 перевізником на адресу замовника було надіслано пакет документів, а саме: оригінал екземпляру рахунок №1735 від 22.11.2023, 2 (два) оригінальні екземпляри акту наданих послуг №1717 від 22.11.2023, 2 (два) екземпляри CMR №759369 від 14.11.2023, 2 (два) екземпляри разового договору перевезення вантажу автомобільним транспортом №18 від 06.11.2023. Повний комплект документів отримано представником ПП «Олан Трейд» 08.12.2023.
В матеріалах справи наявні рахунок на оплату №1735 від 22.11.2023 року на суму 148 000,00 грн., акт надання послуг №1717 від 22.11.2023 на суму 148 000,00 грн. підписаний та скріплений печаткою тільки позивача та CMR № 759369 від 14.11.2023 року.
Згідно з частиною 1 статті 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата в розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір плати не визначений, стягується розумна плата.
Частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п.2.3.5 договору перевезення замовник зобов`язується здійснювати розрахунки з перевізником за надані послуги і відшкодовувати додаткові витрати у строки та порядку, з урахуванням даного договору.
Будь-яких заперечень щодо виконання позивачем перевезень матеріали справи не містять.
А також в матеріалах справи відсутні будь-які докази оплати за здійснене позивачем за зустрічним позовом перевезення.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача за зустрічним позовом перед позивачем за зустрічним позовом в сумі 148 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення підлягають задоволенню.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог за первісним позовом та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за зустрічним позовом.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст..74, 76,77, 129, ст.ст. 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Первісні позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Гефест" (02081, місто Київ, вулиця Урлівська, будинок 11/44, квартира 222; ідентифікаційний код 38192613) на користь приватного підприємства "Олан Трейд" (33022, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця Князя Романа, будинок 9, нежитлове приміщення 2-ий поверх; ідентифікаційний код 40487828) збитки в розмірі 51 841 (п`ятдесят одна тисяча вісімсот сорок одна) грн. 15 коп. та судовий збір в розмірі 977 (дев`ятсот сімдесят сім) грн. 14 коп.
3. В іншій частині первісного позову відмовити.
4. Зустрічні позовні вимоги задовольнити повністю.
5. Стягнути з приватного підприємства "Олан Трейд" (33022, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця Князя Романа, будинок 9, нежитлове приміщення 2-ий поверх; ідентифікаційний код 40487828) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Гефест" (02081, місто Київ, вулиця Урлівська, будинок 11/44, квартира 222; ідентифікаційний код 38192613) заборгованість в розмірі 148 000 (сто сорок вісім тисяч) грн.. 00 коп. та судовий збір в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата підписання рішення: 14.05.2024 року.
Суддя С.М. Мудрий
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.04.2024 |
Оприлюднено | 16.05.2024 |
Номер документу | 119010771 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мудрий С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні