Постанова

від 01.10.2024 по справі 910/1389/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2024 р. Справа№ 910/1389/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 01.10.2024,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Олан Трейд» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 (повний текст рішення підписано 14.05.2024)

у справі № 910/1389/24 (суддя Мудрий С.М.)

за первісним позовом Приватного підприємства «Олан Трейд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Гефест»

про стягнення 160 669,57 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Гефест»

до Приватного підприємства «Олан Трейд»

про стягнення в розмірі 148 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року Приватного підприємства "Олан Трейд" (надалі - позивач, ПП "Олан Трейд") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Гефест" (надалі - відповідач, ТОВ "Торгова компанія Гефест") про 160 669,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань щодо забезпечення схоронності вантажу на час його перевезення (не дотримання температурного режиму), що спричинило позивачу збитки в сумі 160 669,57 грн.

У свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Гефест» звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до Приватного підприємства «Олан Трейд» про стягнення заборгованості по оплаті наданих послуг по разовому договору перевезення вантажу автомобільним транспортом №18 від 06.11.2023 року на суму 148 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 у справі №910/1389/24 первісні позовні вимоги задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Гефест» на користь Приватного підприємства «Олан Трейд» збитки в розмірі 51 841,15 грн та судовий збір в розмірі 977,14 грн. В іншій частині первісного позову відмовлено.

Зустрічні позовні вимоги задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Приватного підприємства «Олан Трейд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Гефест» заборгованість в розмірі 148000,00 грн та судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство «Олан Трейд» звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення з відповідача на підставі п. 6.6. Разового договору перевезення вантажу автомобільним транспортом № 18. 06.11.2023 штрафу в сумі 36 357,49 грн та у цій частині прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути штраф в сумі 36357,49 грн, мотивуючи свої вимоги тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ПП "Олан Трейд" надав суду належні та допустимі докази порушення відповідачем умов договору перевезення, який несе відповідальність за пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, а саме порушення відповідачем температурного режиму за весь час перевезення вантажу (не тільки під час проведення погрузки/вигрузки, митного оформлення товару), а останній, в свою чергу, не спростував таких обставин. У зв`язку з чим наявний причинно-наслідковий зв`язок в діях відповідача, який не забезпечив належного збереження вантажу, що є підставою для стягнення збитків у розмірі вартості вантажу з урахуванням, інших платежів, пов`язаних з перевезенням вантажу, та штрафу.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/1389/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: ОСОБА_1, Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/1389/24. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Олан Трейд» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 у справі № 910/1389/24.

13.06.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/1389/24.

Разом з тим, головуючий суддя Тищенко О.В. перебувала у відпустці.

Після виходу судді з відпустки, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Олан Трейд» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 у справі № 910/1389/24 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків для надання доказів сплати судового збору.

08.07.2024 на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху від Приватного підприємства «Олан Трейд» на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків, яка сформована в системі «Електронний суд» 08.07.2024, з доказами сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Олан Трейд» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 у справі № 910/1389/24, розгляд апеляційної скарги призначено на 10.09.2024.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 16.09.2024 у справі №910/1389/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 прийнято справу №910/1389/24 за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Олан Трейд» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А., справу № 910/1389/24 призначено до розгляду на 01.10.2024.

23.09.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства «Олан Трейд» надійшло клопотання, яке сформоване в системі «Електронний суд» 23.09.2024, про проведення судового засідання у справі № 910/1389/24, призначеного на 01.10.2024, а також у всіх наступних засіданнях, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Також, 23.09.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Гефест» надійшло клопотання, яке сформоване в системі «Електронний суд» 23.09.2024, про проведення судового засідання у справі № 910/1389/24, призначеного на 01.10.2024, а також у всіх наступних засіданнях, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 клопотання Приватного підприємства «Олан Трейд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Гефест» про участь у судових засіданнях 01.10.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

У судове засідання 01.10.2024 у режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду апеляційної інстанції свої пояснення по справі в яких, підтримав вимоги апеляційної скарги на підставі доводів, зазначених у ній, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 скасувати в частині відмови у стягнення штрафу на підставі пункту 6.6. Разового договору перевезення вантажу автомобільним транспортом № 18. 06.11.2023 штрафу в сумі 36 357,49 грн та у цій частині прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути штраф в сумі 36357,49 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні також надав суду свої пояснення по справі в яких, заперечив проти доводів, викладених у апеляційній скарзі та просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно з частиною 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Як підтверджено матеріалами справи, 28.01.2022 між DIMITRIADIS К.ТН. SLA О.Е. «DIANGEL FRUIT» IMPORT-EXPORT (Греція) (постачальник) та Приватним підприємством «Олан Трейд» (покупець) укладений контракт № 707, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати, а покупець купити товар (далі - товар) на умовах поставки відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 року. Асортимент товару, кількість товару в кожній поставці, характеристики товару, ціна, термін поставки узгоджуються сторонами в замовленні та/або рахунку-фактурі (п.п. 1.1, 1.2 контракту).

Пунктами 4.1, 4.2 контракту передбачено, що упаковка товару повинна забезпечувати його збереження від пошкоджень під розвантаження. Продавець зобов`язаний вказувати в пакувальному аркуші відомості про масу тари: пластикової, в тому числі пластикової упаковки товару; паперової та картонної, в тому числі паперової та картонної.

Згідно з пунктами 3.1- 3.3 контракту Товар за цим договором відвантажується на умовах доставки ІНКОТЕРМС 2010 року у терміни, узгоджені сторонами в замовленні та/або рахунку-фактурі. Кожна партія товару повинна супроводжуватися наступними оригіналами документів: рахунок-фактура, товарно-транспортна накладна (CMR), інші обов`язкові документи для імпорту даного виду товару на територію України. Точну інформацію щодо документів і перелік документів і необхідні для імпорту постачальник отримує від покупця. Дані документи повинні бути відправлені з вантажем. Покупець відправляє продавцю заявку, в якій вказується: найменування і кількість товару, бажана дата поставки партії товару. Така заявка направляється продавцю по електронній пошті.

Відповідно до п.6.1 контракту приймання товару виконується на складі покупця. Товар приймається за кількістю і за якістю протягом 24 (двадцяти чотирьох) годин з моменту прибуття товару на склад покупця.

Сторонами контракту було узгоджено характеристику товару, ціну, термін поставки, про що свідчить рахунок-фактура (INVOICE № 059 від 14.11.2023), а саме про купівлю-продаж товару на загальну суму 18 049,72 євро (мандарин клементини, 2504 ящики, вагою: нетто - 15,032 кг та брутто - 15,897 кг, вартість 0,89 євро за 1 кг; та апельсинів, 583 ящики, вагою: нетто - 5,628 кг та брутто - 5.930 кг, вартістю 0,83 євро за 1 кг).

Із митної декларації № 23UA408020070101U7 та інших документів вбачається, що сторонами були погоджені умови поставки, а саме на умовах FCA GR SKYDRA.

У подальшому, 06.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Гефест» (перевізник) та Приватним підприємством «Олан Трейд» (замовник) укладено разовий договір перевезення вантажу автомобільним транспортом №18 (далі - договір перевезеня), відповідно до п.1.1 якого перевізник приймає на себе обов`язки за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання послуг, пов`язаних з обробленням та перевезенням вантажів замовника автомобільним вантажним транспортом в міжнародному та/або регіональному сполученні (далі - транспортних або транспортно-експедиторських послуг; послуг) з метою їхньої доставки від пункту (пунктів) відправлення до пункту (пунктів) призначення.

Згідно з п.1.3. договору перевезення, перевезення здійснюються відповідно до цього договору, умов Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів. (КДПВ) (зі змінами, внесеними протоколом від 05.07.1978р.), далі - «Конвенція CMR», Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП), Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ) 1957 року (ADR) і Угоди про міжнародні перевезення швидкопсувних харчових продуктів та про спеціальні транспортні засоби, які призначені для цих перевезень (УПШ), інших норм чинного міжнародного законодавства, а також відповідно до чинних нормативних актів України.

В пункті 3.1 договору перевезення сторонами погоджено істотні умови надання перевізником послуг замовнику з перевезення:

Маршрут: Греція-Скидра-Дніпро-розм-Чернівці

Дата завантаження: 11.11.2023р. - на загрузку 24 год. і вигризку 24 год.

Адреса завантаження: Скидра

Дата вивантаження: 15.11.2023

Адреса вивантаження: Дніпро

Найменування вантажу: фрукти на палетах

Вимоги до перевезення швидкопсувних товарів: дотримання температурного режиму під час перевезення, температура повітря в кузові авторефрижератора при перевезенні має становити від 3°С до 3°С

Вимоги до транспортного засобу: транспортний засіб повинен відповідати санітарним нормам та мати дозвіл на перевезення вантажів. Додаткові вимоги: відповідна вантажопідйомність; можливість підтримувати необхідний температурний режим; наявність документа, що підтверджує технічну справність транспортного засобу (діючий сертифікат FRC, відповідно до Угоди про міжнародне перевезення швидкопсувних харчових продуктів)

Вимоги до водія перевізника: наявність досвіду та навичок у водія щодо перевезення швидкопсувних товарів

Вартість перевезення: 3700 євро по курсу 40

Порядок і строки оплати: 7 робочих днів з дня отримання оригіналів документів, передбачених п.5.5. цього договору

ПІБ водія, марка авто, держ. №: АА6057XG - ОСОБА_4.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, що виникли у сторін по відношенню одна до одної на підставі цього договору (п.9.1 договору перевезення).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за міжнародною товарно-транспортною накладною від 14.11.2023 (CMR №759369) прийняв від компанії DIMITRIADIS К.ТН. SLA О.Е. «DIANGEL FRUIT» IMPORT-EXPORT (Греція) (контракт №707 від 28.01.2022) до перевезення партії товару: мандарини клементини, ящики 1504 шт., 19 палет, вага брутто 15897 кг, апельсини ящики 583 шт., 7 палет, вага брутто 5930 кг. З приміткою вантажовідправника - ТЕМРЕRАТURА +5°С, thermographs № 1.SS0080833; № 2.SS0082951 (вантажовідправник додатково вклав до вантажу реєстратор температури для фіксування температурного режиму під час перевезення); особливі відмітки «Attention Нighly perishable goods/Увага Високо швидкопсувні товари».

Перевізником при прийнятті цього товару до перевезення не зроблено будь-яких зауважень щодо прийнятого до перевезення вантажу (пункт 18 CMR).

З моменту відвантаження товару зі складу продавця перевізнику, право власності на цей товар перейшло до покупця, оскільки поставка товару здійснювалась на умовах FCA відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2010 за умовами контракту від 28.01.2022.

Згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) перевізник доставив товар на місце вивантаження товару: м. Дніпро, а позивач прийняв товар з поміткою «порушено температурний режим 22.11.2023».

Під час прийняття товару представником позивача ОСОБА_2 складено акт про пошкодження (втрати) вантажу від 18.11.2023, в якому поміж іншого зазначено наступне:

Місце приймання товару м. Дніпро;

Час початку приймання товару 16:00 год. 18.11.2023р.

Час закінчення приймання товару 11:50 22.11.2023р.

Партія Товару поставлена згідно наступних супровідних документів: митна декларація: 23UA408020070101U7, зовнішньоекономічний договір №707 від 28.01.2022р., рахунок (Іnvoice) або інший документ, який визначає вартість товару: №059 від 14.11.2023 р.

Згідно документів вантажовідправника та покупця на партію товару зазначалося:

мандарини клементини свіжі, брутто 15897 кг, нетто 15032 кг,

апельсини солодкі свіжі, брутто 5930 кг, нетто 5628 кг.

В процесі приймання-передачі товару виявлено товар, якість, якого не відповідає умовам договору та відповідної супровідної документації, а саме:

мандарини клементини свіжі, забраковано кількість 1186 + 1052,24 = 2238,24 кг, гниль, температурні опіки;

апельсини солодкі свіжі, забраковано кількість 52,5 кг, гниль, температурні опіки.

В графі інші данні, які слід зазначити у акті про пошкодження (втрати) вантажу вказана причина пошкодження, а саме відхилення температури під час транспортування, температура складала під час перевезення 17 °С.

Даний акт підписано також від імені перевізника - водієм ОСОБА_4 без зауважень.

Крім того, в інспекційному звіті пошкодження від 23.11.2023 (зробленого Траст Контрол на замовлення ПП «Олан Трейд») зазначено наступне:

- реєстратори температури/час транспортування: тип реєстратора GKLog, серійні номера: SS0080833; SS0082951. зібрано реєстраторів: 2, транзитний період: 4 дні (за реєстраторами), коментарі: значні відхилення температури досягали 18 °С.

- висновок: на основі результатів візуального огляду ми робимо наступні висновки:

апельсини: 17,10% апельсинів II класу; 1,08 % гниття/загнивання;

клементини: 36,56 % мандаринів II класу; 10,90 % критичних дефектів (не відповідає сорту/не допускається); 7,57 % загнивання /гниття.

Значні температурні відхилення під час транспортування, що досягають 18 °С, термін транспортування 4 дні (з Греції в Україну).

- беручи до уваги вищевикладені факти зроблено висновок, причиною стану апельсина та клементина після прибуття були порушення під час збору врожаю/після збиральної обробки, які посилилися через неналежні температурні умови під час транспортування. Таким чином, ПП «Олан Трейд» залишає за собою право пред`явити претензію продавцям/перевізникам, як тільки це буде встановлено.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 27.11.2023 в якій просив сплатити збитки, які виникли внаслідок порушення умов разового договору перевезення автомобільним транспортом №18 від 06.11.2023 в сумі 184143,57 грн з яких сума прямих збитків складає 96012,08 грн, штраф на підставі п..6.6 договору в сумі 36357,59 грн, послуги найманих працівників з ручної переробки мандарин й апельсин - 23474,00 грн, послуги з охолодження товару в кузовів авторефрижератора в розмірі 28300,00 грн.

У відповідь на претензію, відповідач у листі від 19.12.02023 зазначив, що наявність витрат та їх розмір не доведені належними доказами, отже обов`язку щодо їх сплати у перевізника немає.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Гефест» у свою чергу звернулось до суду із зустрічним позовом до Приватного підприємства «Олан Трейд», у якому просив стягнути заборгованість по оплаті наданих послуг у розмірі 148000,00 грн за разовим договором перевезення вантажу автомобільним транспортом №18 від 06.11.2023.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 173, абзацом 4 частини 1 статті 174, частини 1 статті 175, частин 1, 7 статті 179 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов`язання, що виникли між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності на підставі господарського договору, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарсько-договірним зобов`язаннями та регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, а господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором транспортного експедирування, який підпадає під правове регулювання норм глави 32 Господарського кодексу України, глави 61 Цивільного кодексу України та Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Згідно зі статтею 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником.

Відповідно до статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти в розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: в разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; в разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - в розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Відповідно до частини 2 статті 308 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Статтею 8 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів передбачено, що приймаючи вантаж, перевізник перевіряє: вірність записів, зроблених у вантажній накладній щодо числа вантажних місць, а також їх маркування та нумерації місць (а); зовнішній стан вантажу і його упаковки (b).

Якщо перевізник не має достатньої можливості перевірити вірність записів, зазначених у підпункті a) пункту 1 цієї статті, він повинен зробити обґрунтовані застереження в вантажній накладній. Він повинен також мотивувати всі зроблені ним застереження щодо зовнішнього стану вантажу і його упаковки.

У відповідності до статті 9 вказаної вище Конвенції, якщо вантажна накладна не містить спеціальних застережень перевізника, то, якщо не доведено протилежне, припускається, що вантаж і його упаковка були зовні в належному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що кількість вантажних місць, а також їх маркування та нумерація відповідали заявам, які містилися в вантажній накладній.

Судом встановлено, що на виконання договору, відповідач за міжнародною товарно-транспортною накладною від 14.11.2023 (CMR №759369) прийняв від компанії DIMITRIADIS К.ТН. SLA О.Е. «DIANGEL FRUIT» IMPORT-EXPORT (Греція) (контракт №707 від 28.01.2022) до перевезення партії товару: мандарини клементини, ящики 1504 шт., 19 палет, вага брутто 15897 кг, апельсини ящики 583 шт., 7 палет, вага брутто 5930 кг. З приміткою вантажовідправника - ТЕМРЕRАТURА +5°С, thermographs № 1.SS0080833; № 2.SS0082951 (вантажовідправник додатково вклав до вантажу реєстратор температури для фіксування температурного режиму під час перевезення); особливі відмітки «Attention Нighly perishable goods/Увага Високо швидкопсувні товари».

При цьому, перевізником при прийнятті цього товару до перевезення не зроблено будь-яких зауважень щодо прийнятого до перевезення вантажу (пункт 18 CMR).

Згідно з п.2.1 договору перевезення перевізник зобов`язується надавати транспортні послуги згідно з умовами цього договору, а саме:

- у встановлені у заявці строк забезпечити своєчасне прибуття на місце завантаження транспортних засобів у належному технічному стані і придатних для перевезення вантажу відповідно до цього договору (п.2.1.1);

- забезпечити цілісність і схоронність прийнятого до перевезення вантажу, а також вжити заходів для забезпечення своєчасного та безпечного перевезення вантажів замовника, як того можуть вимагати обставини (п.2.1.3);

- негайно інформувати замовника і не продовжувати надання послуг до узгодження сторонами у випадку невідповідності даних про характер вантажу, маршрут перевезення, відомостей для митного оформлення та інших умов стосовно вантажу замовника на перевезення, фактичному стану вантажу та інструкціям вантажовідправника (вантажоодержувача) (п.2.1.7).

Перевізник має право: у разі перевезення продуктів харчування (швидкопсувних товарів) під час завантаження перевіряти товар та вносити свої зауваження щодо його якості до п. 18 товарно-транспортної накладної (CMR) (п.2.2.5 договору перевезення).

Судом також встановлено, що жодних доказів в підтвердження повідомлення позивача про невідповідність температурного режиму або ж якості товару, що перевозиться, матеріали справи не містять, а перевізником не надано, як і не надано жодних доказів отримання від позивача дозволу на приймання до перевезення товару, який за якістю або ж температурним режимом не відповідає даним про характер вантажу.

При цьому, сторонами в договорі зазначено вимоги до перевезення швидкопсувних товарів: дотримання температурного режиму під час перевезення, температура повітря в кузові авторефрижератора при перевезенні має становити від 3°С до 3°С.

В свою чергу, у CMR №759369, вантажовідправником вказано температуру +5 градусів Цельсія та зазначено, що товар швидко псується. А також надано реєстратор температури для фіксування температурного режиму під час перевезення (thermographs № 1.SS0080833; № 2.SS0082951).

Разом з тим, як зазначалось вище, під час прийняття товару представником позивача ОСОБА_2 складено акт про пошкодження (втрати) вантажу від 18.11.2023, який підписаний водієм перевізника без зауважень, відповідно до якого у зв`язку з порушенням температурного режиму при перевезенні виявлено брак товару (гниль, температурні опіки), а саме: мандарин клементини свіжі, забраковано кількість 1186 + 1052,24 = 2238,24 кг та апельсини солодкі свіжі, забраковано кількість 52,5 кг.

У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що 18.11.2023 під час прийняття вантажу у місті Дніпро позивач спільно з водієм ОСОБА_3 склали акт про пошкодження (втрату) вантажу, у якому сторонами зафіксовано вагу пошкодження вантажу у 1 186 кг. Але, пізніше без погодження з відповідачем позивач вносить у акт про пошкодження (втрату) вантажу виправлення, яке збільшує вагу пошкодження вантажу на 1 052,24 кг. Таким чином, у позові з`являється визначено одноосібно позивачем вага пошкодженого вантажу у 2 238,24 кг. Відповідач стверджує, що ані він, ані водій не засвідчував факт збільшення ваги пошкодження вантажу.

Так, з наданої відповідачем копії акту про пошкодження (втрати) вантажу від 18.11.2023, вбачається, що в процесі приймання-передачі товару виявлено товар, якість, якого не відповідає умовам договору та відповідної супровідної документації, а саме:

- мандарини клементини свіжі, забраковано кількість 1186 кг, гниль, температурні опіки;

- апельсини солодкі свіжі, забраковано кількість 52,5 кг, гниль, температурні опіки.

Як, під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, позивач вказував, що під час розвантаження товару та складанні акту про пошкодження (втрати) вантажу від 18.11.2023 було встановлено пошкодження (забраковано) мандарин клементини свіжі у кількість 1186 кг, проте в подальшому після поставки товару кінцевому споживачу (у супермаркет) останній забракував мандарини клементини свіжі у кількість 1052,24 кг, а тому, позивачем було здійснено допис щодо забракованого товару. Разом з тим, коли саме був здійснений даний допис, позивач суду не пояснив.

Пунктом 2.3.4 договору перевезення передбачено, що замовник зобов`язується: у разі пошкодження або втрати вантажу, а також у разі виникнення розбіжностей між даними перевізника та замовника (вантажовідправника, вантажоодержувача) при здачі/прийманні доставленого вантажу складати відповідний акт, який скріплюється підписами водія-перевізника та представника замовника. Жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акту. У разі незгоди зі змістом акту кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку і засвідчити її підписом. Якщо сторона відмовляється викласти свою думку, про це зазначається в акті. У разі відмови від підписання водієм-перевізника акту, то в акті робиться відповідний запис за підписом представника замовника. Інформація, викладені факти та висновки є обов`язковими для перевізника, а сам акт вважається дійсним для останнього. Про складання акту обов`язково вноситься запис у товаросупровідні документи. Для засвідчення складання акту на вільному місці зворотного боку товарно-транспортної накладної або іншого товаросупровідного документу записується дата складання і про що складений акт. Водій-перевізника, чи особа яка залучена перевізником для транспортування вантажу при підписанні акту вважається особою прирівняною до перевізника, та не потребує додаткового повідомлення перевізника та його залучення для складання акту прийому товару по кількості та якості.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що при прийманні товару (час початку приймання товару 16:00 год. 18.11.2023 та час закінчення приймання товару 11:50 22.11.2023) та підписанні акту про пошкодження (втрату вантажу) від 18.11.2023 сторонами договору перевезення було виявлено товар, якість, якого не відповідає умовам договору та відповідної супровідної документації (забраковано), а саме: мандарини клементини свіжі у кількості 1186 кг та апельсини солодкі свіжі у кількості 52,5 кг.

За приписами статей 17, 18 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.

Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути. При цьому, тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику.

Перевізник не звільняється від відповідальності з причини несправності транспортного засобу, яким він користувався для виконання перевезення, або з причини дій або недогляду особи, в якої був найнятий транспортний засіб, або агентів і службовців останньої.

Виходячи зі змісту наведених норм, за загальним правилом, відповідач несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу під час його транспортування до моменту його видачі.

Згідно зі статтею 18 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів тягар доказування забезпечення належного температурного режиму при перевезенні товару лежить саме на перевізнику.

Однак, відповідач самостійно не ініціював проведення експертизи доставленого ним вантажу з метою встановлення причини його псування. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

При цьому, ані нормами Конвенції, ані іншими нормами законодавства не встановлено обов`язку сторін із проведення експертиз чи лабораторних досліджень при встановленні факту псування вантажу при міжнародному перевезенні товару.

Так, в інспекційному звіті пошкодження від 23.11.2023 (зробленому Траст Контрол на замовлення ПП «Олан Трейд») встановлено значні відхилення температури під час транспортування, які досягали 18°С.

При цьому, в п.3.1 договору перевезення було передбачено вимоги до перевезення швидкопсувних товарів: дотримання температурного режиму під час перевезення, температура повітря в кузові авторефрижератора при перевезенні має становити від 3°С до 3°С, які були порушені відповідачем.

А також, у CMR №759369, вантажовідправником вказано (в п.13 вказівки відправника) температуру +5 градусів Цельсія та зазначено, що товар швидко псується.

Жодних доказів в підтвердження того, що насправді під час перевезення відповідачем товару ним було дотримано температурних режимів, зазначених як у СМR, так і у договорі, погодженому сторонами, до матеріалів справи не надано.

За висновками Верховного Суду, викладених у постанові від 17.05.2018 у справі №907/603/17, стаття 924 Цивільного кодексу України передбачає принцип винності в разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу, при цьому, обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому.

Тобто, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов`язаної сторони. Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема, внаслідок вини відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом (постанови Верховного Суду від 26.07.2022 у справі №924/887/20, від 26.03.2018 у справі №910/5040/17).

Перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення. Крім того, він також зобов`язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі. Невиконання цього обов`язку тягне відповідальність перевізника, який звільняється від відповідальності тільки в випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками: 1) усунення цих обставин не залежало від перевізника, тобто перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу, якщо відповідно до законодавства та договору перевезення він не несе обов`язку щодо усунення зазначених обставин; 2) перевізник не міг запобігти цим обставинам.

Законодавець покладає на перевізника обов`язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу (постанови Верховного Суду від 27.10.2020 у справі №903/846/19, від 21.02.2020 у справі №907/746/17).

З наведеного слідує, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу в випадках, коли причиною його незбереження була непереборна сила. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не підлягає під визначення непереборної сили, відповідно до частини 1 статті 924 ЦК України не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.

Таким чином, відповідальність перевізника за пошкодження вантажу настає у тому випадку, якщо таке пошкодження було здійснене з моменту прийняття вантажу до перевезення та до видачі його одержувачеві. В такому разі вина перевізника презюмується і за наявності пошкоджень перевізник несе відповідальність, крім випадків, якщо він доведе існування умов, за яких відповідно до договору перевезення та положень чинного законодавства він може бути звільнений від відповідальності. При цьому тягар доведення відсутності вини перевізника покладається на самого перевізника.

Однак, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що відповідач на підставі належних та допустимих доказів не довів наявність підстав для звільнення його від відповідальності за фактом пошкодження (псування) вантажу - апельсинів та мандарин, ввіреного йому на час транспортування за погодженим маршрутом згідно договору.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин 2, 3 статті 22 Цивільного кодексу України збитками визнаються витрати, яких особа зазнала в зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування в меншому або більшому розмірі.

У відповідності до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо) понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати в разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Підставою для застосування господарсько-правової відповідальності в вигляді відшкодування збитків є склад господарського порушення, складовими елементами якого є протиправна поведінка (порушення стороною зобов`язань), спричинення збитків, причинно-наслідковий зв`язок між порушенням зобов`язання та завданими збитками, вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником договірного зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто, мають бути прямими.

За змістом статті 23 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів якщо, відповідно до положень цієї Конвенції, перевізник зобов`язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його для перевезення. Крім того, підлягають відшкодуванню: плата за перевезення, мито, а також інші платежі, пов`язані з перевезенням вантажу, цілком у випадку втрати всього вантажу й у пропорції, що відповідає розміру збитку, при частковій втраті; інший збиток відшкодуванню не підлягає.

Судом встановлено, що під час здійснення перевезення Товару за договором перевезення було пошкоджено мандарини клементини свіжі у кількості 1186 кг та апельсини солодкі свіжі у кількості 52,5 кг.

Відповідно до рахунку (INVOICE № 059 від 14.11.2023) DIMITRIADIS К.ТН. SLA О.Е. «DIANGEL FRUIT» IMPORT-EXPORT виставленого на підставі контракту №707 від 28.01.2022 вартість мандарин клементини становить 0,89 євро за 1 кг; та апельсинів 0,83 євро за 1 кг.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення вимог позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача збитків в розмірі 51 841,15 грн прямих збитків, розрахованих наступним чином: мандарини клементини свіжі у кількості 1186 кг х 0,89 Євро = 1055,54 євро; апельсини солодкі свіжі у кількості 52,5 кг х 0,83 Євро = 43,57 євро; всього 1099,11 Євро.

1099,11 Євро х 39,3054 грн./1 Євро (курс валюти за митною декларацією №23UA408020070101U7) = 43 200,96 грн. + 20% ПДВ (згідно митної декларації №23UA408020070101U7 під час розмитнення з вартості товару були списані платежі (20% ПДВ на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання) = 51 841,15 грн.

В частині стягнення решти збитків (прямих) в розмірі 44170,93 грн судом відмовлено правомірно, оскільки їх розмір не підтверджений належними доказами.

Відмовляючи у задоволені позову в частині відшкодування додаткових витрат на залучення рефрижератора у ФОП Степанової А.В. (перевезення маршрут м. Дніпро - м. Дніпро, навантаження, розвантаження, охолодження товару в кузові авторефрижератора при температурі 4-5 °С) в сумі 28300,00 грн, суд першої інстанції виходив з того, що Приватним підприємством «Олан Трейд» не надано обґрунтованих доказів необхідності у здійсненні означених додаткових витрат на залучення рефрижератора у ФОП Степанової А. В., враховуючи те, що у позивача наявні власні потужності для охолодження та зберігання вантажу при певних умовах температурного режиму. Крім того, на підтвердження витрат позивачем надано акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору послуг №19/11 від 19.11.2023 на суму 28300,00 грн, без надання доказів їх сплати (платіжних доручень, банківських виписок та ін.), тобто реальності їх понесення.

Суд першої інстанції також дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні первісного позову про стягнення штрафу в розмірі 36357,49 грн, нарахованого на підставі п.6.6 договору перевезення, при цьому суд зазначив, що оскільки відбулась фактична погрузка/вигрузка та митне оформлення товару, підстав для застосування штрафних санкцій у даному випадку немає. Крім того, штраф не входить до складу збитків (як це зазначено позивачем), тому вимога позивача щодо стягнення збитків (штрафу) в розмірі 36357,49 грн є необґрунтованою та правомірно відхилена судом.

Щодо позовних вимог по зустрічному позову, судом встановлено, що згідно міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 759369 від 14.11.2023 у період з 14.11.2023 по 18.11.2023 перевізником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Гефест» (транспортним засобом реєстраційні номери KA0436KC/AA6057XG) виконано перевезення вантажу (цитрусові) вагою 21 827 кг за маршрутом Греція - Україна (м. Дніпро), митне оформлення в зоні діяльності Чернівецької митниці.

Прийняття вантажу у м. Дніпро відбувалось з 18.11.2023 року по 22.11.2023 року, про що у накладній CMR було зроблено відповідний запис.

З використання кур`єрської служби «Нова Пошта» за квитанцією №20 4508 2457 7221 05.12.2023 перевізником на адресу замовника було надіслано пакет документів, а саме: оригінал екземпляру рахунок №1735 від 22.11.2023, 2 (два) оригінальні екземпляри акту наданих послуг №1717 від 22.11.2023, 2 (два) екземпляри CMR №759369 від 14.11.2023, 2 (два) екземпляри разового договору перевезення вантажу автомобільним транспортом №18 від 06.11.2023. Повний комплект документів отримано представником ПП «Олан Трейд» 08.12.2023.

В матеріалах справи наявні рахунок на оплату №1735 від 22.11.2023 на суму 148000,00 грн, акт надання послуг №1717 від 22.11.2023 на суму 148000,00 грн, підписаний та скріплений печаткою тільки позивача та CMR № 759369 від 14.11.2023, проте доказів оплати за здійснене позивачем за зустрічним позовом перевезення матеріали справи не містять.

Згідно з частиною 1 статті 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата в розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір плати не визначений, стягується розумна плата.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.2.3.5 договору перевезення замовник зобов`язується здійснювати розрахунки з перевізником за надані послуги і відшкодовувати додаткові витрати у строки та порядку, з урахуванням даного договору.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку висновку про те, що факт наявності основної заборгованості у відповідача за зустрічним позовом перед позивачем за зустрічним позовом в сумі 148000,00 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, у зв`язку з чим правомірно задовольнив зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Гефест».

Разом з тим, надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Позивачем за первісним позовом оскаржується судове рішення лише в частині відмови у задоволенні первісного позову про стягнення з відповідача за первісним позовом на підставі п. 6.6. Разового договору перевезення вантажу автомобільним транспортом № 18. 06.11.2023 штрафу в сумі 36 357,49 грн.

Так, відповідно до п.6.6 договору перевезення у випадку відхилення/порушення встановленої температури для товару, що перевозиться, відповідно до вказівки замовника, в більшу чи меншу сторону на 25%, замовник має право застосувати одноразово до останнього штраф у розмірі 25 % від вартості перевезення, погодженої п. 3.1 цього договору. Штраф за порушення температурного режиму перевезення не застосовується у випадку проведення погрузки/вигрузки, митного оформлення товару.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 610, частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 216, статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).

Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до вимог статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У даному випадку судом встановлено обставини порушення відповідачем за первісним позовом умов договору перевезення щодо дотримання температурного режиму при здійсненні перевезення Товару.

Водночас, звертаючись з даним позовом до суду, Приватне підприємство «Олан Трейд» заявило позовні вимоги про стягнення збитків у розмірі 160669,76 грн в суму яких позивачем заявлено до стягнення штраф у розмірі 36357,49 грн, нарахований відповідно до п.6.6 договору перевезення. Вказану суму (36357,49 грн) позивач відніс до збитків. При цьому, за умовами п.6.6 договору перевезення, штраф за порушення температурного режиму перевезення не застосовується у випадку проведення погрузки/вигрузки, митного оформлення товару.

Як встановлено судом та зазначалось вище, у даній справі відбулась фактична погрузка/вигрузка та митне оформлення товару, а тому підстав для застосування штрафних санкцій у даному випадку немає.

Враховуючи вищезазначене, а також, те, що штраф не входить до складу збитків (як це зазначено позивачем), місцевим господарським судом правомірно було відмовлено у цій частині первісного позову щодо стягнення штрафу в розмірі 36 357,49 грн.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, є безпідставні й необґрунтовані, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 у справі №910/1389/24 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника - Приватне підприємство «Олан Трейд».

Керуючись статтями 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Олан Трейд» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 у справі №910/1389/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 у справі №910/1389/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

4. Матеріали справи №910/1389/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 11.10.2024.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді М.Л. Яковлєв

С.А. Гончаров