Рішення

від 21.11.2023 по справі 915/972/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2023 р. м. Київ Справа № 915/972/23

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Муковоз В.І., розглянув матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

01135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 14, код ЄДРПОУ 38727770

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідробуд Україна"

08301, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Ботанічна, будинок 1/6, код ЄДРПОУ 38490124

про стягнення збитків

за участі представників сторін:

позивача: Запорожець Д.Ю., дані КЕП (ЕЦП) користувача №2741608811, виписка з ЄДРПОУ, довіреність №Б/н від 21.12.2022, наказ №206/о від 27.08.2023;

відповідача: не з`явився,

Обставини справи:

До Господарського суду Миколаївської області надійшла позовна заява (вх. №8042/23 від 20.06.2023) Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідробуд Україна" про стягнення збитків.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.06.2023 матеріали справи №915/972/23 за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідробуд Україна" про стягнення збитків передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області.

Через канцелярію Господарського суду Київської області (вх. №1938/23 від 24.07.2023) надійшли матеріали справи №915/972/23.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань з реєстрації податкових зобов`язань, через що позивач втратив право на віднесення до податкового кредиту суми ПДВ.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.07.2023 позовну заяву (вх. №8042/23 від 20.06.2023) про стягнення збитків прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №915/972/23 за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання суду призначено на 29.08.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №2703/23 від 17.08.2023).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.08.2023 заяву Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №2703/23 від 17.08.2023) задоволено.

У судове засідання 29.08.2023 з`явився представник позивача шляхом відеоконференцзв`язку, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.08.2023 підготовче засідання відкладено на 26.09.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшли додаткові пояснення від позивача (вих№2879/23 від 31.08.2023).

Перед судовим засіданням 26.09.2023 на території Києва та Київської області оголошено повітряну тривогу.

Відповідно до розпорядження Голови Господарського суду Київської області №6-А від 19.07.2022 про порядок дій при оголошенні повітряної тривоги, у разі оголошення сигналу «повітряна тривога» суддям, працівникам апарату та відвідувачам суду негайно необхідно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

У зв`язку із повітряною тривогою, суд дійшов висновку про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 31.10.2023.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.10.2023 повідомлено учасників справи про судове засідання 31.10.2023 та задоволено заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №2703/23 від 17.08.2023).

Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшло клопотання позивача про долучення доказів (вих№3991/23 від 30.10.2023).

У судове засідання 31.10.2023 шляхом відеоконференції з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання не повідомлений, повідомлення суду повернуто підприємством зв`язку з підстав: "не вручено під час доставки".

Стосовно повідомлення відповідача про судове засідання судом враховані висновки з таких питань Верховного Суду.

Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Враховуючи вищенаведене, можна дійти висновку що суд здійснив усі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи. Таким чином, суд вважає, що відповідач не може вважатись позбавленим права на змагальність сторін, що є одним із основних принципів господарського судочинства, що закріплені у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

У підготовчому засіданні 31.10.2023 судом, відповідно до пункту 15 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України встановлено порядок з`ясування обставин та дослідження доказів при розгляді справи по суті, вчинено інші дії, передбачені частиною 2 статті 182 цього Кодексу, відповідно до обставин справи, у суду відсутні підстави для відкладення підготовчого засідання або оголошення у ньому перерви, сторонами не вказано про бажання реалізувати будь-які процесуальні права на цій стадії процесу.

Згідно з частинами 2, 5 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.10.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначене судове засідання з розгляду справи по суті на 21.11.2024.

У судове засідання 21.11.2024 шляхом відеоконференції з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання судом повідомлявся шляхом направлення листа рекомендованою кореспонденцією на його адресу.

Представник позивача у судовому засіданні 21.11.2023 підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відзив не подав. Ухвала Господарського суду Київської області від 31.10.2023, якою призначено судове засідання з розгляду справи по суті, направлена поштою відповідачу 03.11.2023.

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ухвала суду про дату, час та місце судового засідання 21.11.2023 у справі №915/972/23 вважається врученою відповідачу в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

У постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 наведено висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18) та постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи №911/2787/23, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до статей 7, 8, 13 Господарського процесуального кодексу України.

21.11.2023 у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За результатами дослідження матеріалів справи, всебічного і повного з`ясування усіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

27.12.2017 між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гідробуд Україна» укладено договір підряду №196-В-МИФ-17 відповідно до пункту 1.1 якого підрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи з будівництва об`єкту «Будівництво причалу №8 у Миколаївському морському порту по вулиці Заводській 23 у Заводському районі м. Миколаєва» відповідно до затвердженої кошторисної документації та в обумовлений цим договором термін.

29.12.2019 сторонами підписана довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат та акт приймання виконаних будівельних робіт, згідно з якими вартість робіт склала 6212806,15 грн., в тому числі ПДВ - 713020,90 грн.

Позивач зазначає, що відповідач не виконав обов`язку щодо реєстрації електронних податкових накладних, що призвело до позбавлення позивача можливості віднести суми ПДВ до податкового кредиту.

Предметом спору у даній справі є наявність обов`язку у відповідача відшкодувати позивачу збитки у розмірі 713020,90 грн., що заподіяні внаслідок порушення вимог щодо здійснення господарської діяльності, що призвело до втрати позивачем можливості отримати податковий кредит.

Позивач в додаткових поясненнях зазначає, що збитки спричинені протиправною поведінкою відповідача, яка проявляється у невиконанні ним своїх зобов`язань за договором підряду №196-В-МИФ-17 від 27.12.2017.

Як визначено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент спірних правовідномин), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Як визначено пунктом 201.4. Податкового кодексу України платники у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

Відповідно до пункту 201.10. Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

В силу пункту 201.7. статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Як встановлено пунктом 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Як визначено відповідною нормою, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідною нормою визначено, що податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді; такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1. статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця; таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних; до заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Вищевказаною нормою передбачено, що протягом 15 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою контролюючий орган зобов`язаний провести документальну позапланову перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Позивач зазначає, що у складі сплаченої на користь відповідача суми 4278125,40 грн. (заборгованість за договором № 196-ВМИФ-17 від 27.12.2017 по акту приймання виконаних будівельних робіт №15) сплачено податок на додану вартість у сумі 713020,90 грн.

Позивач заявляє про стягнення з відповідача 713020,90 грн. збитків, що спричинені протиправною поведінкою відповідача, яка полягала у невиконанні ним зобов`язань за договором, що полягала, серед іншого, у неповідомленні ним позивача про обставини зміни свого статусу платника податків (анулювання реєстрації платника ПДВ), що спричинило порушення (невиконання) умов Договору в частині пункту 17.7. Договору та призвело до збитків у сумі 713020,90 грн., крім того, протиправна поведінка відповідача полягає у невиконанні абзацу 21 пункту 7.3.5. Договору.

Пунктом 17.3. Договору визначено, що підрядник (відповідач) є платником податку (ів) на прибуток та ПДВ на загальних підставах.

Відповідно до абзацу 21 пункту 7.3.5. Договору підрядник (відповідач) зобов`язаний надати замовнику належним чином оформлену податкову накладну/розрахунок коригування податкової накладної, складену (і) в електронній формі та зареєстровану (і) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) в порядку та строки, визначені законодавством України.

Відповідно до пункту 17.7. Договору про всі зміни статусу платника податків, адрес та банківських реквізитів сторони повинні інформувати одна одну не підзніше 10 робочих днів з дня настання відповідних змін. Повідомлення сторони про зміну статусу платника податку повинно містити назву та пункт законодавчого акту, що визначає статус платника податку.

Позивач зазначає, що протиправні дії відповідача полягають також у тому, що під час розгляду справи №915/591/20 Товариство з обмеженою відповідальністю «Гідробуд Україна» приховало від суду та учасників справи інформацію про те, що 17.09.2021 рішенням контролюючого органу анульовано реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідробуд Україна» платником податку на додану вартість.

Відтак, позивач зазначає, що вказані дії спричинили безпідставне стягнення з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідробуд Україна» коштів, в частині сплати суми ПДВ, у розмірі 713020,90 грн., оскільки, на час прийняття рішення Господарським судом Миколаївської області від 04.11.2021 у справі №915/591/20, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідробуд Україна» вже було анульовано реєстрацію платником податку на додану вартість (дата анулювання реєстрації 17.09.2021), отже, ненадання (приховування) Товариством з обмеженою відповідальністю «Гідробуд Україна» цієї інформації про свій статус платника ПДВ призвело до прийняття судом рішення у справі №915/591/20, яким було безпідставно стягнуто державні кошти в частині сплати податку на додану вартість.

Неповідомлення в подальшому відповідачем цієї інформації про зміну свого статусу платника податку унеможливило застосування позивачем передбачених законом правових механізмів для запобігання сплати коштів в частині суми податку на додану вартість. Таким правовим механізмом позивач вважає за можливе могло би бути подання ним заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню в частині суми ПДВ, проте, про обставини зміни статусу платника податків (анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідробуд Україна» як платника ПДВ) позивач дізнався після перерахування ним коштів.

З урахуванням всіх обставин справи у сукупності та вимог чинного законодавства, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як визначено статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Отже, відповідна норма встановлює відповідальність у вигляді зобов`язання відшкодувати збитки не лише за порушення господарського зобов`язання, але й у випадку порушення установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності.

Із змісту відповідних норм вбачається, що для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків необхідно встановити наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); наявності збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. При цьому, відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність у вигляді відшкодування заподіяних збитків. Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення особою зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім та невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.

Тобто, при заявлені вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними. У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

За пунктом 201.10. статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 187.1. статті 187 Податкового кодексу України (станом на час спірних правовідносин) визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема, за пунктом "а" пункту 187.1. статті 187 Податкового кодексу України - дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню.

Відповідачу анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість Державною податковою службою України 17.09.2021, про що стверджується позивачем, підтверджується наявною у матеріалах справи інформацією з Єдиного державного реєстру та не заперечено відповідачем.

Рішеннями судів у справі № 915/591/20, які набрали законної сили, встановлено, що Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" порушені умови договору підряду №196-В-МИФ-17 від 27.12.2017 щодо строку сплати коштів, до яких був включений спірний у даній справі ПДВ і щодо яких мали бути складені відповідачем податкові накладні, що надали б позивачу право на податковий кредит, неотриманням якого обгрунтовані підстави позову в даній справі.

Зокрема, судами встановлено, що прострочення мало місце з 24.01.2020, відтак, у час до порушення позивачем строку оплати коштів, відповідач був платником ПДВ і міг виконати свої зобов`язання щодо реєстрації цих податкових зобов`язань, відтак, саме неправомірні дії позивача призвели до спірних у даній справі правовідносин сторін та, відповідно, до майнових втрат позивача у вигляді неотриманого податкового кредиту, при цьому, судом враховано, що строк договору підряду між сторонами закінчився на час оплати спірної заборгованості (20.10.2022), відповідно до пункту 16.4. Договору цей Договір діє протягом 2017-2019 років, а за фінансовими (здійснення розрахунків) та гарантійними зобов`язаннями сторін - до їх повного виконання.

З огляду на зміст пункту 16.4. Договору оскільки вимоги щодо повідомлення про статус платника податку і пов`язані з цими наслідки не відносяться до здійснення розрахунків чи до гарантійних зобов`язань, які передбачені розділом 8 Договору та стосуються виключно якості підрядних робіт за Договором, суд не погоджується з доводами позивача про те, що шкідливі наслідки поведінки відповідача полягають у тому, що сторони не внесли зміни до договору підряду в частині сплати ПДВ, оскільки, на той час, договір припинив свою дію в цій частині.

Відтак, станом на час сплати коштів за договором підряду відповідач не мав спірного у цій справі обов`язку ані за законом, ані за договором.

Стосовно тверджень позивача про те, що протиправна поведінка відповідача полягає в тому, що при розгляді справи № 915/591/20 відповідач не повідомив про аналювання його статусу платника ПДВ і вказані дії спричинили безпідставне стягнення судами з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідробуд Україна» коштів, в частині сплати суми ПДВ, у розмірі 713020,90 грн., оскільки, на час прийняття рішення Господарським судом Миколаївської області від 04.11.2021 у справі №915/591/20, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідробуд Україна» вже було анульовано реєстрацію платником податку на додану вартість (дата анулювання реєстрації 17.09.2021), отже, ненадання (приховування) Товариством з обмеженою відповідальністю «Гідробуд Україна» цієї інформації про свій статус платника ПДВ призвело до прийняття судом рішення у справі №915/591/20, яким було безпідставно стягнуто державні кошти в частині сплати податку на додану вартість, по суті, є спробою переглянути рішення судів у вказаній справі в частині сум, що присуджені до стягнення, а ненадання/недостатність/неправильна оцінка тих чи інших доказів у справі є підставами для апеляційного та касаційного перегляду рішень, проте, не може бути підставою нового провадження та оцінюватись судом в іншій справі.

Зважаючи на вказане, позивачем не доведена наявність елементів складу господарського правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) відповідача (порушення зобов`язання), причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками; вини відповідача. При цьому, відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність у вигляді відшкодування заподіяних збитків.

Одночасно судом враховано, що з метою чіткого з`ясування предмету та підстав позову у справі, ухвалою суду від 29.08.2023 витребувано у позивача письмові пояснення про предмет та підстави позову: чи заявлені позивачем збитки за невиконання відповідачем податкового законодавства чи заявлені штрафні санції, що передбачені договором між сторонами за невиконання відповідачем договірних зобов`язань.

На виконання вимог цієї ухвали суду позивачем подані відповідні письмові пояснення (вх.№2879/23 від 31.08.2023), які враховані судом при розгляді справи: те, що предмет позову визначений правовою природою саме збитків, а не погодженого сторонами у договорі підряду штрафу, відтак, саме такий обраний позивачем спосіб захисту і розглядав суд.

Необхідним для стягнення збитків є доведеність протиправних дій відповідача, в даному випадку, доведення факту порушення правил складання та реєстрації у встановлений спосіб податкових накладних, і такий факт повинен бути підтверджений належними та допустимими доказами, тоді як в даній справі, як вказано судом вище, мала місце протиправна поведінка позивача, що і призвела то дого, що у належний час: коли діяв договір підряду між сторонами, коли відповідач був платником ПДВ і коли мали бути сплачені спірні кошти, позивач порушив умови договору щодо строків оплати, з чим і пов`язані спірні в даній справі обставини щодо наявності у нього матеріальної шкоди у вигляді відсутності податкового кредиту.

Дії відповідача при розгляді справи №915/591/20, а також на стадії виконання рішення суду в цій справі можуть бути оцінені саме в тій справі та не підлягають переоцінці в іншому судовому провадженні, у тому числі, щодо процесуально належної поведінки відповідача в судовому процесі та сум, що підлягають стягненню (включно з ПДВ чи без нього).

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову повністю, інші доводи і докази, що надані суду у справі не спростовують вищевикладених висновків суду.

Судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. У задоволенні позову (вх. №8042/23 від 20.06.2023) Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 14, код ЄДРПОУ 38727770) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідробуд Україна" (08301, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Ботанічна, будинок 1/6, код ЄДРПОУ 3849012) про стягнення збитків відмовити повністю.

2. Судові витрати позивача залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 13.05.2024.

Суддя С.О. Саванчук