Ухвала

від 14.05.2024 по справі 916/2067/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2067/24Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНШИП»

про забезпечення позову за вх.№2-807/24 від 14.05.2024

у справі №916/2067/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНШИП» (14013, Чернігівська обл., місто Чернігів, пр. Перемоги, будинок 139, офіс 413, код ЄДРПОУ 32428972)

до відповідача: Селянського (ФЕРМЕРСЬКЕ) господарство "МОРЯК" (68654, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Першотравневе, вул. Суворова, 2- А, код ЄДРПОУ 26134672)

про стягнення 6582628,80 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КРАНШИП» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Селянського (ФЕРМЕРСЬКЕ) господарства "МОРЯК" заборгованості за договором позики № 30-06/21 від 30.06.2021 в розмірі 184 932 грн., еквівалент 4670 доларів США, заборгованості за договором позики № 27-07/21 від 27.07.2021 в розмірі 731 966, 40 грн., еквівалент 18 484 доларів США, заборгованості за договором позики № 26-08/21 від 26.08.2021 в розмірі 729 273,60 грн., еквівалент 18 416 доларів США, заборгованості за договором позики № 29-09/21 від 29.09.2021 в розмірі 444 945,60 грн., еквівалент 11 236 доларів США, заборгованості за договором позики № 13-10/21 від 13.10.2021 р. в розмірі 4 491 511,20 грн., еквівалент 113 422 доларів США.

Також 09.05.2-24 за вх.№2-795/24 господарським судом Одеської області одержано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНШИП» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступні об`єкти права власності відповідача в межах загального розміру позовних вимог: 1.Грошові кошти на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005; 2. Об`єкт нерухомості під реєстраційним № 1665586251106 - нежитлові будівлі за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Покровська, 130, загальною площею 1 264,3 кв.м.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.05.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю КРАНШИП залишено без руху, із встановленням ТОВ КРАНШИП строку для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.05.2024 заяву про забезпечення позову за вх.№2-795/24 від 09.05.2024 у справі №916/2067/24 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «КРАНШИП».

14.05.2024 за вх.№2-807/24 господарським судом одержано заяву про забезпечення позову, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «КРАНШИП» просить суд: вжити невідкладних заходів забезпечення позову у цій справі шляхом накладення арешту на наступні об`єкти права власності відповідача в межах загального розміру позовних вимог: 1.Грошові кошти на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005; 2. Об`єкт нерухомості під реєстраційним № 1665586251106 - нежитлові будівлі за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Покровська, 130, загальною площею 1 264,3 кв.м.

В обґрунтування вжиття заходів забезпечення позову позивач посилається на те, що датою повернення грошових коштів за усіма договорами позики було встановлене сторонами 31.10.2023. Між тим, за більше ніж 5 місяців, що минули після цієї дати, відповідач не погасив заборгованість. Більше того, навіть до цієї дати часткове погашення відбулось лише за договором № 30-06/21 від 30.06.2021 р., за усіма іншими угодами заборгованість залишається на початковому рівні. Відповідач може здійснити дії, спрямовані на відчуження належного йому ліквідного майна або іншим способом зробити максимально ускладненим чи навіть неможливим фактичне виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог. Згідно з інформацією з державних реєстрів, відповідач є власником об`єкту нерухомості комерційного призначення. Накладенням арешту відповідач жодним чином не буде обмежений в можливості вільно володіти та користуватись об`єктом нерухомості.

Щодо пропозицій по зустрічному забезпеченню позивачем зазначено, що у випадку ухвалення судом рішення про необхідність зустрічного забезпечення для Позивача прийнятним способом такого забезпечення була б порука.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що під час розгляду, зокрема заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно та/або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами та/або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

Як встановлено судом, предметом позову у цій справі є вимога майнового характеру про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 6582628,80 грн.

В свою чергу, позивач обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту як на грошові кошти відповідача, так і на майно останнього посилається на те, що непогашення відповідачем заборгованості за договорами позики за більше ніж 5 місяців, що минули після цієї дати, свідчить про недобросовісність відповідача та його незацікавленість у належному виконанні грошових зобов`язань перед позивачем. При цьому, позивач вважає, що відповідач може здійснити дії, спрямовані на відчуження належного йому ліквідного майна або іншим способом зробити максимально ускладненим чи навіть неможливим фактичне виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог.

У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у cправі № 905/448/22 наявний правовий висновок, згідно з яким у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Такий самий правовий висновок наявний у постанові Верховного Суду від 11.12.2023 у справі №904/1934/23.

У постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №905/446/22 зазначено, що у разі звернення із позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить в суду позивач, зокрема і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності. У вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти чи майно відповідача, суд повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача з огляду на значний розмір заявленого у позовній заяві боргу.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №374141786, яка сформована 12.04.2024, та надано позивачем до заяви про забезпечення позову, за Селянським (ФЕРМЕРСЬКЕ) господарством "МОРЯК" 07.11.2018 зареєстровано право власності на нерухоме майно нежитлові будівлі, загальною площею 1264,3 кв.м., за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Покровська, буд.130. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1665586251106.

Дослідивши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, господарський суд вважає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, дозволить досягнути мети забезпечення, зокрема, можливості реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову, а також уникнути негативних наслідків блокування фінансово-господарської діяльності відповідача в умовах воєнного стану, та не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу. Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до вирішення спору по суті.

Щодо зустрічного забезпечення, то законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ч. 1 ст. 141 ГПК України), відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.

Керуючись ст. 136, ст. 137, ст. 140, ст.234 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНШИП» про забезпечення позову за вх.№2-807/24 від 14.05.2024 у справі №916/2067/24 задовольнити частково.

2.Вжити заходи забезпечення позову у справі №916/2067/24 шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомості Селянського (фермерського) господарства Моряк (68654, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Першотравневе, вул. Суворова, № 2А, код ЄДРПОУ 26134672) під реєстраційним № 1665586251106 - нежитлові будівлі за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Покровська, 130, загальною площею 1 264,3 кв.м., в межах розміру позовних вимог у сумі 6582326,80 грн. до набрання законної сили рішенням суду.

Стягувачем за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю Краншип (просп.Перемоги, № 139, оф. 413, м. Чернігів, 14013, код ЄДРПОУ 32428972).

Боржником за цією ухвалою є: Селянське (фермерське) господарство Моряк (68654, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Першотравневе, вул. Суворова, № 2А, код ЄДРПОУ 26134672).

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Повну ухвалу складено 14.05.2024р.

Суддя Смелянець Ганна Євгенівна