Рішення

від 02.05.2024 по справі 370/2529/15-ц

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" травня 2024 р. Справа №370/2529/15-ц

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., із секретарями судового засідання Лузаном І.В., Гребінською Н.П., Хоменко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду у смт Макарів Київської області цивільну справу за первісним позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення об`єктів самочинного будівництва та відновлення стану земельної ділянки,

за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Київської області про визнання незаконним рішення, недійсним акту та скасування державної реєстрації земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

16.09.2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Макарівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення об`єктів самочинного будівництва та відновлення стану земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що йому на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 3222755102:00:001:0353, площею 0,150 га, розташована на території селища міського типу АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №87858, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010991400922 від 29.05.2009 р).

В жовтні 2014 року він виявив той факт, що суміжний землекористувач - відповідач у справі розпочав будівництво житлового будинку на вищевказаній земельній ділянці, яка належить йому на праві власності. Начисленні усні зауваження позивача відповідач реагував агресивно, стверджував, що будівництво веде на своїй земельній ділянці, від встановлення твердих меж їхніх суміжних земельних ділянок відмовився. Станом на дату подачі цього позову на земельній ділянці позивача відповідачем вже побудовано господарську споруду (сарай), а також зведено стіни житлового будинку.

Факт забудови земельної ділянки позивача підтверджується схемою розташування земельної ділянки на ортофотопланах Макарівської селищної ради, яка була складена ФОП ОСОБА_3 після виконання робіт із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_1 .

В той же час відповідач не є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222755102:00:001:0353, площею 0,150 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 , а тому позивач вважає, що відповідач не має права забудови даної земельної ділянки. Між позивачем та відповідачем у справі не укладалися договори оренди, суперфіцію чи будь-які інші правочини, які б надавали право відповідачу на забудову земельної ділянки.

Оскільки належна позивачу земельна ділянка не відводилась для будівництва житлового будинку відповідача, останній не має жодного речового права щодо вказаної земельної ділянки, відповідно збудовані ним будівлі та споруд є самочинним будівництвом.

Враховуючи ту обставину, що порушення прав позивача було завдано самочинним будівництвом відповідачем будівель та споруд на земельній ділянці позивача, відновлення порушених прав останнього можливе шляхом знесення об`єктів самочинного будівництва відповідачем (або за його рахунок) і відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.

Враховуючи викладене, позивач просив суд: зобов`язати ОСОБА_2 знести об`єкти самочинного будівництва, збудовані ним на земельній ділянці з кадастровим номером 3222755102:00:001:0353, площею 0,150 га, яка розташована на території селища міського типу АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належить на праві власності ОСОБА_1 ; зобов`язати ОСОБА_2 відновити стан земельної ділянки з кадастровим номером 3222755102:00:001:0353, площею 0,150 га, яка розташована на території селища міського типу АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , який існував до порушення прав.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2015 року дану справу передано на розгляд судді Устимчук М.Ю.

Ухвалою судді ОСОБА_4 від 09.10.2015 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 02.02.2016 року витребувано від УправлінняДержгеокадастру уМакарівському районіКиївської області, що знаходиться за адресою: 08000, смт. Макарів, вул. Котовського, 18, належним чином завірені копії технічної документації із землеустрою, що слугували для оформлення права власності земельних ділянок:

ОСОБА_1 - на земельну ділянку площею 0,150 га, з кадастровим номером 3222755102:00:001:0353, що розташована на території АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд;

ОСОБА_2 - на земельну ділянку площею 0,150 га, з кадастровим номером 3222755103:03:001:0003, що розташована на території АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд;

ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,150 га, з кадастровим номером 3222755103:03:001:0003, що розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд та ведення особистого підсобного господарства та надати належним чином завірені копії правовстановлюючих документів на вказаних осіб.

Витребувані докази, а саме копія технічноїдокументації ізземлеустрою щодоземельної ділянкиз кадастровимномером 3222755102:00:001:0353 надійшли до суду 22.02.2016 року, та приєднані до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 12.09.2016 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_6 призначено судову земельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено.

22.06.2017 року до суду надійшов висновок експерта за призначеною експертизою.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2017 року дану справу передано на розгляд судді Мазки Н.Б.

Ухвалою судді ОСОБА_7 відновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 26.02.2018 року розгляд справи продовжено у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву, та роз`яснено право на подачу зустрічного позову.

26.02.2018 року від ОСОБА_2 до суду надійшов зустрічний позов до ОСОБА_1 , Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Київської області про визнання незаконним рішення, недійсним акту та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

19.04.2018 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив.

Ухвалою суду від 19.04.2018 року прийнято зустрічну позовну заяву та встановлено відповідачу за зустрічним позовом строк на подачу відзиву.

06.06.2018 року від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 03.12.2018 року витребувано з Головного управління Держгеокадастру у Київській області за адресою: м. Київ, вул. Серпова 3,4,:

- технічну документацію по складанню Державного акту на ім`я ОСОБА_8 на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , (Державний акт на право приватної власності на землю, виданого згідно рішенню Макарівської селищної ради 27.06.1997 року №53 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності за №137);

- технічну документацію по складанню Державного акту на ім`я ОСОБА_5 на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , (Державний акт на право приватної власності на землю 111-КВ № 002809, виданого Макарівською селищною радою 07.04.1999 року);

- поземельну книгу на земельну ділянку кадастровий номер 3222755103:00:001:0003;

- поземельну книгу на земельну ділянку кадастровий номер 3222755102:00:001:0353.

Витребувано з Київського обласного державного нотаріального архіву за адресою: 08200, м. Ірпінь, вул. Жовтнева 34:

- договір дарування незакінченого будівництвом житлового будинку в АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 30.05.1998 року, посвідченого державним нотаріусом Макарівської державної нотаріальної контори Лисенко Л.В., зареєстрованого в реєстрі №1887, та документи, які надавались для посвідчення даного договору;

-договір даруванняземельної ділянкирозміром 0,15га,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 ,надану длябудівництва,обслуговування житловогобудинку,укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 30.05.1998року,посвідченого державнимнотаріусом Макарівськоїдержавної нотаріальноїконтори ЛисенкоЛ.В.,зареєстрованого вреєстрі №1890,та документи,які надавалисьдля посвідченняданого договору.

Витребувані докази з Головного управління Держгеокадастру у Київській області надійшли до суду 23.01.2019 року, та 20.02.2019 року з Київського обласногодержавного нотаріальногоархіву та приєднані до матеріалів справи.

25.01.2019 року від третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Київській області надійшли письмові пояснення.

Ухвалою суду від 27.03.2019 року витребувано з Головного управління Держгеокадастру у Київській області за адресою: м. Київ, вул. Серпова 3, 4,: - поземельну книгу на земельну ділянку кадастровий номер 3222755103:03:001:0003.

Витребувані докази надійшли до суду 09.07.2019 року та приєднані до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 27.08.2019 року витребувано з Головного управління Держгеокадастру у Київській області за адресою: м. Київ, вул. Серпова 3, 4,: - поземельну книгу на земельну ділянку кадастровий номер 3222755103:03:001:0003 в редакції від 07.04.1999 року.

Витребувані докази надійшли до суду 06.11.2019 року та приєднані до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 21.01.2020 року закрито підготовче провадження у даній справі та справу призначено до судового розгляду по суті.

Відповідно до Розпорядження керівника апарату № 247 від 07.04.2023 року та Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2023 року дану справу передано на розгляд судді Тандиру О.В.

Відповідно до Розпорядження керівника апарату № 371 від 01.06.2023 року та Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2023 року дану справу передано на розгляд судді Білоцькій Л.В.

Відповідно до ч. 12 ст. 33 ЦПК України судом ухвалено рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 17.10.2023 року закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті на 17.10.2023 року.

Судовий розгляд справи відкладався неодноразово, черговий раз на 02.05.2024 року.

У судовому засіданні 02.05.2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Ганенко Р.А. позовні вимоги підтримав просив їх задовольнити. Проти зустрічного позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні з підстав викладених у відзиві.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Тітова О.О. проти задоволення первісного позову заперечили, зустрічний позов просили задовольнити.

Вислухавши учасників справи, дослі дивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно копії паспорту позивач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 5-6 том 1).

Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку виданого 29.05.2009 року позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222755102:00:001:0353, площею 0,150 га, розташована АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с. 7 том 1).

ФОП ОСОБА_3 розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки гр. України ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 в межах Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області (а.с. 9-20 том. 1).

Місце розташування земельної ділянки позивача підтверджується схемою розташування земельної ділянки на ортофотопланах Макарівської селищної ради. Також на вказаній схемі відображено місце розташування будівлі сараю (а.с. 39 том 1).

Згідно договору дарування земельної ділянки від 01.08.2014 року ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1500 га, з кадастровим номером 3222755103:03:001:0003, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована по АДРЕСА_1 (а.с. 40-41 том 1).

Вказана земельна ділянка належала ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого на підставі договору дарування від 30.05.1998 року (а.с. 42 том 1).

Згідно письмових заперечень відповідача поданих її представником ОСОБА_9 , відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, вона ніколи не мала наміру порушувати прав позивача і вважає, що не порушувала їх. Відповідач дійсно є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 (кадастровий номер 3222755103:03:001:0003). У 2015 році вона збудувала жилий будинок на своїй земельній ділянці. Меж ділянки позивача відповідач не порушувала, будівництво відбувалось лише на своїй земельній ділянці. Межі земельних ділянок були узгоджені між особами, які приватизували ці ділянки ще у 1995 році, і винесені на місцевості. Відповідач ніколи не порушував узгоджених меж. Про претензії позивача відповідач дізналася з даного позову, тому, в будь-якому випадку, вважає вимоги про знесення передчасними, бо жодних заходів реагування чи притягнення її до відповідальності не застосовувалось. Зокрема, жоден державний орган чи орган місцевого самоврядування ніяких приписів про усунення порушень при будівництві не видавав. Тому відповідач просила відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 50 том 1).

Згідно копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.08.2014 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222755103:03:001:0003, дата державної реєстрації земельної ділянки: 07.04.1999 (а.с. 51 том 1).

Актом про відведення в натурі присадибної земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 26.06.1996 року ОСОБА_8 встановлено в натурі межі присадибної земельної ділянки площею 1500 кв.м. для будівництва індивідуального житлового будинку, яка розташована в АДРЕСА_1 . Межі ділянки граничать: справа ОСОБА_10 , зліва ОСОБА_11 (а.с. 52, 53 том 1).

17.12.2015 року відповідач зверталася до Департаменту ДАБІ у Київській області з повідомленням про початок виконання будівельних робіт індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 54-56 том 1).

На житловий будинок відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , ТОВ «М БУДТЕХЕКСПЕРТ» 18.07.2015 року виготовлено технічний паспорт (а.с. 57-61 том 1).

Відповідач на підтвердження меж її земельної ділянки та земельної ділянки позивача подала фотознімок з місця розташування ділянок (а.с. 62 том 1).

Згідно копії технічної документації із землеустрою щодо складення державного акту на право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 , вбачається, що 24.05.2004 року Макарівською селищною радою надано дозвіл позивачу на проведення інвентаризації земельної ділянки. 23.10.2008 року земельній ділянці присвоєно адресний номер: АДРЕСА_1 . 22.12.2008 року Управлінням земельних ресурсів в Макарівському районі надано Висновок про погодження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_1 в с. Калинівка, а також відповідний висновок наданий Відділом містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури від 19.12.2008 року. Також вказана технічна документація містить викопіювання з проекту формування території Макарівської селищної ради, кадастровий план. 15.12.2008 року складено Акту про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки. 25.12.2008 року Макарівською селищною радою затверджено технічну документацію земельної ділянки позивача та передано її у власність позивача. Також земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3222755102:00:001:0353 (а.с. 65-80 том 1).

За інформацією Управління Держгеокадастру у Макарівському районі Київської області від 22.02.2016 року документації із землеустрою щодо виготовлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки гр. ОСОБА_2 з кадастровим номером 3222755103:03:001:0003 та гр. ОСОБА_5 з кадастровим номером 3222755103:03:001:0003 на зберігання до архіву Управління організацією-розробником не передавались тому надати їх не має можливості (а.с. 64 том 1).

За клопотанням представника позивача адвоката Ганенка Р.А. приєднано до матеріалів справи копію технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки гр. ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд в с. Калинівка в межах Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області, а також приєднано до матеріалів справи лист Управління Держгеокадастру у Макарівському районі Київської області від 17.03.2016 р. №34-1013-99.2-1356/2-16, з якого вбачається, що в архіві Управління не обліковується технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності гр. ОСОБА_8 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222755103:03:001:0003, що розташована по АДРЕСА_1 . ОСОБА_8 є первісним власником земельної ділянки, яка на даний час належить на праві власності відповідачці ОСОБА_2 (а.с. 87-102 том 1).

З письмовій заяві гр. ОСОБА_5 вказала, що її батько ОСОБА_8 подарував їй земельну ділянку в АДРЕСА_4 га, яку вона подарувала своїй дочці ОСОБА_2 . У 2010 році розпочато будівництво житлового будинку. Про те, що дочка будувала житловий будинок ОСОБА_1 знав, тому, що двічі підписували акт погодження меж. Вона була свідком того, як ОСОБА_1 встановлював металеві труби по чотирьох точках, які вказували на межі його ділянки (а.с. 124 том 1).

Згідно Інформаційної довідки від 18.04.2016 року ОСОБА_2 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222755103:03:001:0003 (а.с. 135 том 1).

Факт того, що земельну ділянку, яка на даний час належить відповідачці ОСОБА_2 , ОСОБА_8 подарував ОСОБА_5 підтверджується копіями договорів дарування від 30.05.1998 року (а.с. 157-158 том 1).

Згідно Висновку експерта № СЕ-1201-1-752.16 від 07.06.2017 року проведеної за результатами комплексної судової земельно-технічної експертизи, призначеної за ухвалою суду від 12.09.2016 року встановлено, що в результаті натурного обстеження досліджуваних земельних ділянок по АДРЕСА_1 експертом було встановлено, що усіх межових знаків та розділових парканів між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 немає. На час проведення обстеження на місцевості виявлено лише частину парканів навколо земельної ділянки, що знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_2 . Також було виявлено металевий кілок вздовж вул. С. Руданського, який, за поясненнями відповідача ОСОБА_2 , розмежовує фактичне землекористування спірними ділянками сторін, та металевий кілок віддалений на північ від іншого вищевказаного кілка, призначення якого визначити на момент проведення обстеження не надалось можливості. Окрім того, в результаті обстеження на земельній ділянці, що знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_2 , було виявлено належний їй житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами. Земельна ділянка ОСОБА_1 на момент проведення обстеження не огороджена, межові знаки відсутні. Враховуючи вищевикладене, визначити усі фактичні межі досліджуваних земельних ділянок, що знаходяться у фактичному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , їх загальну площу та чітке фактичне розташування на місцевості, неможливо, зокрема у зв`язку із неможливістю визначення усіх поворотних точок та створення замкнутого контура ліній (меж). При цьому, наявна на місцевості частина парканів навколо земельної ділянки, що знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_2 , металевий кілок вздовж вул. С. Руданського, а також належний ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, надали можливість експерту здійснити порівняння частково встановленого фактичного землекористування спірними земельними ділянками та розташування зазначеного будинку із межами та поворотними точками цих земельних ділянок відповідно до даних документації із землеустрою та інформації про ці земельні ділянки, яка міститься в Державному земельному кадастрі. При зіставленні в одній системі координат виявлених на місцевості частини фактичних меж досліджуваних земельних ділянок із межами згідно з документацією із землеустрою та інформацією Державного земельного кадастру, експертом було виявлено їх невідповідність. А саме, виходячи із наявної на місцевості частини парканів навколо земельної ділянки, що знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_2 , розташування металевого кілка вздовж АДРЕСА_5 , а також належного ОСОБА_2 житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, експертом було встановлене, порушення меж земельної ділянки ОСОБА_1 з кадастровим номером 3222755102:00:001:0353 відповідно до даних документації із землеустрою та інформації про досліджувані земельні ділянки, яка міститься в Державному земельному кадастрі, де площа накладання становить орієнтовно 0,0384 га (на рис. 7, що є невід`ємною частиною висновків даного дослідження, заштриховано зеленим кольором). Окрім того, експертом було встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами ОСОБА_2 розташований повністю на земельній ділянці ОСОБА_1 з кадастровим номером 3222755102:00:001:0353 та за межами земельної ділянки ОСОБА_2 з кадастровим номером 3222755103:03:001:0003; лише частина наявного на місцевості паркану (межових знаків) з південної сторони перебуває в межах земельної ділянки ОСОБА_2 з кадастровим номером 3222755103:03:001:0003, не порушуючи меж земельної ділянки ОСОБА_1 з кадастровим номером 3222755102:00:001:0353. Враховуючи вищевикладене, експерт дійшов висновку, що розташування земельних ділянок ОСОБА_1 (кадастровий номер 3222755102:00:001:0353) та ОСОБА_2 (кадастровий номер 3222755103:03:001:0003) за їх фактичним використанням не відповідає координатам меж та поворотних точок цих земельних ділянок відповідно до даних документації із землеустрою та інформації про ці земельні ділянки, яка міститься в Державному земельному кадастрі. Схема взаємного розташування земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в натурі (на місцевості, відповідно до фактичного розташування) та згідно координат цих земельних ділянок відповідно до документації землеустрою та інформації Державного земельного кадастру, із зазначенням площі взаємного перетину земельних ділянок представлена на рис. 7 на стор.17 висновку та є невід`ємною частиною висновків даного дослідження. Відповідь з другого питання: Житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами ОСОБА_2 розташований повністю на земельній ділянці ОСОБА_1 з кадастровим номером 3222755102:00:001:0353 та за межами земельної ділянки ОСОБА_2 з кадастровим номером 3222755103:03:001:0003; лише частина наявного на місцевості паркану (межових знаків) з південної сторони перебуває в межах земельної ділянки ОСОБА_2 з кадастровим номером 3222755103:03:001:0003, не порушуючи меж земельної ділянки ОСОБА_1 з кадастровим номером 3222755102:00:001:0353. Схема розташування вказаних об`єктів відносно меж земельної ділянки ОСОБА_1 з кадастровим номером 3222755102:00:001:0353 та земельної ділянки ОСОБА_2 з кадастровим номером 3222755103:03:001:0003 представлена на рис. 7 на стор.17 висновку та є невід`ємною частиною висновків даного дослідження (а.с. 181-241 том 1).

Координати поворотних точок земельних ділянок з кадастровими номерами 3222755102:00:001:0353 та 3222755103:03:001:0003 відображені в кадастрових планах вказаних земельних ділянок (а.с. 209-211 том 1).

26.02.2018 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Київської області про визнання незаконним рішення, недійсним акту та скасування державної реєстрації земельної ділянки (а.с. 6-18 том 2).

В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_2 вказала, що вона є власником земельної ділянки кадастровий номер 3222755103:03:001:0003, розташованої в АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 1 серпня 2014 року укладеного між нею та ОСОБА_5 . ОСОБА_5 була власником земельної ділянки на підставі державного акту про право приватної власності на земельну ділянку серії ІІІ-КВ №002809, виданого Макарівською селищною радою 7 квітня 1999 року на підставі договору дарування, укладеного 30 травня 1998 року між нею та ОСОБА_8 .

ОСОБА_8 був власником земельної ділянки на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку , виданого згідно рішення Макарівської селищної ради Київської області від 27 червня 1997 року за № 53.

ОСОБА_8 є її дідусем та особою, який першим набув право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222755103:03:001:0003.

21.03.1995 року на засіданні виконавчого комітету Макарівської селищної ради згідно протоколу йому надано рішення про забудову індивідуальної садиби по АДРЕСА_1 .

6 травня 1996 року видано свідоцтво про забудову індивідуальної садиби № НОМЕР_1 за вказаною адресою.

На земельній ділянці ОСОБА_8 побудував сарай, який позначений на плані від 24.06.1996 року під літ «Б» та почав будівництво будинку, позначеного під літ. «А».

26.06.1996 року було підписано акт про відведення в натурі присадибної земельної ділянки.

На плані від 24.06.1996 року позначено заміри недобудованого будинку, сараю, межі розташування земельної ділянки відносно вказаних об`єктів. Так, розмір будинку складає 6.0 на 5.0., до межі земельної ділянки ОСОБА_12 і т.д.

13 травня 1998 року ОСОБА_8 подарував ОСОБА_5 незакінчений будівництвом житловий будинок, готовністю 11 %, який належав йому на підставі свідоцтва на забудову індивідуальної садиби, виданого рішенням виконкому Макарівської сільради 21.03.1995 року, зареєстрованого за № 173.

В подальшому, цей будинок було добудовано позивачем по справі ОСОБА_2 , введено в експлуатацію, зареєстровано право власності та на сьогоднішній день є предметом даного спору.

ОСОБА_1 є власником суміжної земельної ділянки кадастровий номер 3222755102:00:001:0353 на підставі державного акту про право приватної власності, виданого на підставі рішення Макарівської селищної ради від 25.12.2008 року № 589- 33-V.

В результаті проведення експертного дослідження № СЕ-1201-1-752.16 від 07.06.2017 року було встановлено, що житловий будинок ОСОБА_2 розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3222755102:00:001:0353, яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

У висновку зазначено, що при дослідженні двох ділянок встановлено відсутність парканів. На земельній ділянці, що знаходиться в фактичному користуванні ОСОБА_2 , знаходиться належний їй житловий будинок. Одночасно відповідно до даних документації із землеустрою та ДЗК даний будинок знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_1 .

Експертом встановлено, що фактичне використання земельної ділянки сторін не відповідає координатам меж та поворотних точок цих земельних ділянок.

Одночасно експертом встановлено, що координати поворотних точок визначені неправильно, оскільки спільна для обох ділянок межа згідно з вищевказаними документами не проходить по одній лінії. Координати поворотних точок зовнішніх меж є помилковими.

Така ситуація виникла внаслідок неправильного визначення координат поворотних точок сторін по справі.

Так, земельна ділянка була виділена ОСОБА_1 у 2008 році. Відповідно до кадастрового плану його земельної ділянки, яка міститься в технічній документації із землеустрою щодо складання державного акту від 2008 року, вбачається, що на земельній ділянці відсутні будь-які забудови. Визначено координати поворотних точок земельної ділянки. Натомість, на кадастровому плані в технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, виготовленої в 2015 році, зображено забудову земельної ділянки. При цьому координати поворотних точок меж земельної ділянки ОСОБА_1 не змінено.

Отже, при складанні проекту землеустрою ОСОБА_1 в 2008 році при огляді земельної ділянки було визначено відсутність будь-яких споруд. При цьому було неправильно визначено координати поворотних точок меж земельної ділянки, які було внесено в базу ДЗК.

В 2015 році межі поновлені відповідно до неправильних координат, внаслідок чого на кадастровому плані зображено пляму будинку Відповідачки. При цьому, ОСОБА_1 жодних робіт з будівництва не проводив і на його земельній ділянці, яка перебуває в фактичному користуванні, відсутні будь-які об`єкти будівництва.

Крім того, в технічній документації із землеустрою щодо складання державного акту від 2008 року на ім`я ОСОБА_1 міститься акт про встановлення та погодження на місцевості зовнішньої межі земельної ділянки від грудня 2008 року. На даному акті стоїть підпис ОСОБА_8 , який свідчить про те, що ним ніби-то погоджено межі земельної ділянки ОСОБА_1 .

Проте, ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 95 років. Станом на 2008 рік власником земельної ділянки була ОСОБА_5 . Тому межі земельної ділянки ОСОБА_1 не були погоджені, а підробний підпис ОСОБА_8 свідчить про те, що ОСОБА_1 діяв недобросовісно і розумів порушення ним меж земельної ділянки.

Далі, на кадастровому плані земельної ділянки, який міститься в технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_5 , виготовленому в 2011 році, також зображено забудову земельної ділянки. Визначено координати поворотних точок меж земельної ділянки, які в подальшому не змінені.

При цьому, ОСОБА_8 отримав у власність земельну ділянку, на якому розташований спірний будинок значно раніше за ОСОБА_1 , а саме у 1995 році. Будівництво будинку ОСОБА_8 розпочато в 1995 році, що підтверджується планом від 24.06.1996 року та свідоцтвом на забудову індивідуальної садиби, виданого рішенням від 21.03.1995 року. ОСОБА_2 закінчила будівництво будинку, розпочате ОСОБА_8 .

Отже, враховуючи те, що спірний будинок був розташований на земельній ділянці, яка належала ОСОБА_8 , а в подальшому ОСОБА_2 , було неправильно визначено координати поворотних точок меж земельних ділянок спочатку ОСОБА_1 , а в подальшому ОСОБА_2 .

На момент приватизації земельної ділянки ОСОБА_1 в 2008 році інформації щодо земельної ділянки ОСОБА_5 не було в базі ДЗК, оскільки кадастровий номер та землевпорядну документацію в електронній формі було виготовлено пізніше. Тому при приватизації земельної ділянки ОСОБА_1 геопросторове розташування ділянки визначилось без належної точності, без перевірки місця розташування земельної ділянки ОСОБА_5 . Цьому також посприяло відсутність огорожі між земельними ділянками ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

Внаслідок цього, ОСОБА_1 було передано у власність частину земельної ділянки ОСОБА_2 , на якій розташований будинок.

В подальшому, під час отримання ОСОБА_5 кадастрового номеру, їй було неправильно визначено поворотні точки меж земельної ділянки із врахуванням поворотних точок меж земельної ділянки ОСОБА_1 , які встановлені помилково та не відповідали фактичному користуванню.

До звернення ОСОБА_1 до суду позивачка ОСОБА_2 не знала про помилки в технічних документах, оскільки з 2008 року по 2015 рік ОСОБА_1 не порушував меж фактичного користування земельної ділянки, не заявляв жодних претензій.

Проте, на сьогоднішній день ОСОБА_2 позбавлена можливості змінити конфігурацію земельної ділянки та змінити координати поворотних точок меж своєї земельної ділянки відповідно до меж, які існували з 1995 року, оскільки існує накладення на земельну ділянку ОСОБА_1 . При цьому, ОСОБА_1 не погоджується виправити помилки, допущені при оформленні земельної ділянки і визначення поворотних точок меж його земельної ділянки.

Крім того, спірний будинок на сьогоднішній день введений в експлуатацію та зареєстрований на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Відповідно до генерального плану с. Калинівка, затвердженого 14 листопада 2013 року земельні ділянки сторін по справі накладаються.

Під час виготовлення проекту землеустрою щодо складання державного акту ОСОБА_1 в 2008 році було включено частину земельної ділянки, на якій було розташовано об`єкт незавершеного будівництва, які належали ОСОБА_13 на підставі договору дарування, та будівництво якого розпочато ОСОБА_8 в 1995 році, а в подальшому перейшли у власність ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 межі земельної ділянки зі власником не погоджував, підпис було підроблено, чим порушено її права та інтереси, зокрема, вільно володіти та розпоряджатися своїм майном.

Рішенням Макарівської селищної ради від 25.12.2008 року, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_1 в с. Калинівка, Макарівської селищної ради, Макарівського району Київської області фактично передали у власність частину земельної ділянки, яка на той час належала на праві власності ОСОБА_13 . В подальшому, на підставі цього рішення ОСОБА_1 отримав акт про право приватної власності.

В результаті усунення перешкод у вигляді знаходження частини земельної ділянки ОСОБА_2 у власності ОСОБА_1 відповідно до даних ДЗК та внаслідок цього розташування її будинку на його земельній ділянці, позивач може відновити своє порушене право, встановити правильно межі своєї земельної ділянки відповідно до меж, які були з 1995 року і фактично використовуються по сьогоднішній день. Внаслідок чого будинок буде знаходитись в межах земельної ділянки ОСОБА_2 , як це було з 1995 року.

Тому ОСОБА_2 просила суд: визнати незаконним рішення Макарівської селищної ради Київської області № 589-33-V від 25.12.2008 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на права власності на земельну ділянку ОСОБА_1 та передачі безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,15 0 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель- та споруд в АДРЕСА_1 . Визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію державного акту на право приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222755102:00:001:0353, виданий на ім`я ОСОБА_1 29 травня 2009 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі № 010991400922. Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 3222755102:00:001:0353.

З відзиву відповідача ОСОБА_2 на позов ОСОБА_1 встановлено, що відповідач заперечуючи обставини викладені позивачем у первісному позові, просила відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень посилалася на ті ж обставини, які викладені нею у зустрічному позові.

На підтвердження своїх обґрунтувань викладених у відзиві відповідач подала витяг з протоколу №3 від 21.03.1995 року, яким закріплено за гр. ОСОБА_8 під забудову земельну ділянку розміром 0,15 га в с. Калинівка, надано дозвіл на будівництво житлового будинку та господарських споруд (а.с. 38 том 2), рішення №53 від 27.06.1997 року про приватизацію земельної ділянки ОСОБА_8 (а.с. 39 том 2), лист з ГУ Держгеокадастру у Київській області від 26.01.2018 року з якого слідує, що за інформацією Відділу у Макарівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області технічна документацію по складанню державного акту на імя ОСОБА_8 , ОСОБА_5 на земельні ділянки на зберігання до архіву Відділу розробником не передавалися (а.с. 40 том 2), відповідь Макарівської селищної ради №102 від 25.01.2018 року (а.с. 42, 43 том 2), фото будівництва (а.с. 45-48 том 2), Висновок експерта № 18176 від 05.04.2018 року складений за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи (а.с. 49-57 том 2).

З вказаного Висновку експерта № 18176 від 05.04.2018 року встановлено, що за результатами проведено експертизи експертом надано наступні висновки:

«Межі земельної ділянки ОСОБА_1 кадастровий номер 3222755102:00:001:0353 за 2015 рік згідно технічної документації із землеустрою не накладаються на межі земельної ділянки ОСОБА_5 кадастровий номер 3221755103:03:001:0003 за 2011 рік згідно технічної документації із землеустрою.

Будинок АДРЕСА_1 розташовано в межах земельної ділянки згідно технічної документації із землеустрою ОСОБА_5 від 2011 року та плану 1996 року.

Довжини фактичних меж земельної ділянки кадастровий номер 3221755103:03:001:0003, які відображені в кадастровому плані 2011 року, відповідають довжинам меж за планом 1996 року, окрім довжини правої межі, яка більше від даних плану 1996 року на 6 см.

Шляхом використання та зведення кадастрових даних на земельні ділянки ОСОБА_14 станом на 2015 рік та ОСОБА_5 станом на 2011 рік нанесено та показано в дослідницькій частині висновку на малюнку 2 на загальному плані розташування меж ділянки ОСОБА_5 , які відображені в плані 1996 року, за умови, що житловий будинок не змінював місце розташування з дати початку будівництва фундаменту» (а.с. 49-57 том 2).

З відповіді на відзив відповідача за первісним позовом, яка подана представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Ганенком Р.А. вбачається, що позивач не погоджується з доводами та міркуваннями відповідача, які наведені у відзиві. Вказав, що відповідно до висновку експерта №СЕ-1201-1-752.16 від 07.05.2017 року, який наявний в матеріалах справи, під час проведення експертизи було встановлено, що житловий будинок ОСОБА_2 разом із більшою частиною металевого паркану, який також належить їй - розташовані повністю на земельній ОСОБА_1 . Таким чином експертом було встановлено порушення з боку відповідачки меж земельної ділянки ОСОБА_1 з кадастровим номером 122755102:00:001:0353 та встановлено факт накладання земельної ділянки відповідачки на земельну ділянку позивача з площею такого накладання 0,0384 га (аркуш 19 висновку експерта). Доводи відповідача про те, що позивачу було неправильно визначено координати поворотних точок належної йому земельної ділянки, не свідчать про необґрунтованість позовних вимог та не спростовують факту розташування будинку відповідачки на земельній ділянці позивача. Як вбачається з дослідницької частини висновку експерта (аркуш 12 висновку), відповідно до координат поворотних точок меж земельних ділянок спільна межа між земельними ділянками не проходить по одній лінії. В той же час розбіжність в розташуванні спільної межі складає 7 см по фасаду і 1 см з тилу, що в даному випадку не є суттєвою обставиною, оскільки площа взаємного перетину земельних ділянок є значно більшою. А тому навіть зміщення спільної межі земельної ділянки відповідачки в бік земельної ділянки позивача на вказані відстані не призведе до усунення порушення меж земельної ділянки ОСОБА_1 . Окрім того в матеріалах справи відсутня технічна документація із землеустрою щодо складання державного акту на право приватної власності на земельну ділянку по АДРЕСА_3 на ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_8 (попередні власники земельної ділянки ОСОБА_2 ). А тому відповідачкою не надано доказів відповідності фактичного розташування належної їй земельної ділянки координатам поворотних точок меж цієї ділянки, які визначалися 1997 року під час виготовлення державного акту на право приватної власності на землю першого власника даної земельної ділянки. Доводи відповідачки про те, що на належній їй земельній ділянці ще 1995 року було розпочато будівництво житлового будинку, не доведено належними, достатніми та достовірними доказами. В матеріалах справи наявна копія договору дарування земельної ділянки від 01.08.2014 року, на підставі якого відповідачка набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222755103:03:001:0003 по АДРЕСА_1 . Відповідно до пункту 7.5 зазначеного договору дарування, на земельній ділянці житлові будинки відсутні, будівельні роботи не ведуться. В матеріалах справи також наявна копія технічного паспорту на житловий будинок відповідачки, відповідно до якого рік побудови житлового будинку - 2015 рік. Також в матеріалах справи наявна копія декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта від 28.12.2015 року, з якого також вбачається, що будівництво будинку було здійснено 2015 року. Договір дарування земельної ділянки від 30.05.1998 р., укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , не містить інформації щодо наявності на земельній ділянці житлової забудови чи недобудованого житлового будинку. Щодо наданого відповідачкою висновку експерта №18176 від 05.04.2018р., складеного за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи, то даний документ містить суперечливі відомості. Зокрема, відповідаючи на друге питання, експерт вказує на те, що будинок АДРЕСА_3 розташовано в межах земельної ділянки згідно технічної документації із землеустрою ОСОБА_5 від 2011 року та плану 1996 року. В той же час на цьому ж аркуші висновку експерта на малюнку 2 надано схематичне зображення меж земельної ділянки ОСОБА_1 та земельної ділянки ОСОБА_5 відповідно до технічної документації із землеустрою ОСОБА_5 від 2011 року. Однак із наданого експертом малюнку 2 вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_3 розташовано за межами земельної ділянки ОСОБА_5 . При цьому факт розташування будинку АДРЕСА_3 в межах ділянки ОСОБА_1 також встановлено і висновком експерта №СЕ-1201-1-752.16 від 07.05.2017 року. Окрім того наданий відповідачкою висновок експерта від 05.04.2018 року не містить інформації стосовно того, яким чином експерт встановив відповідність розташування житлового будинку ОСОБА_2 плану забудови 1996 року, оскільки вказаний план забудови 1996 року не містить координат поворотних точок меж земельної ділянки, яка відводилась ОСОБА_8 . Окрім того наданий відповідачкою план забудови та будівельний паспорт за своєю суттю є проектною документацією, якою передбачається будівництво певного об`єкту нерухомості. При цьому схематичне зображення житлового будинку на плані забудови не означає його фактичну наявність на місцевості на момент складання будівельного паспорту. Таким чином надані відповідачкою висновок експерта №18176 від 05.04.2018 року та копії будівельного паспорта 1996 року не є належними, достатніми та достовірними доказами, а тому заперечення відповідачки проти позову є не обґрунтованими. З огляду на вище вказане, просив суд задовольнити в повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1 (а.с. 62-67 том 2).

23.01.2019 року на виконання ухвали суду від 03.12.2018 року Відділом у Макарівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області надано поземельну книгу на земельну ділянку кадастровий номер 3222755103:00:001:0003; та поземельну книгу на земельну ділянку кадастровий номер 3222755102:00:001:0353 (а.с. 91-103 том 2).

З письмових пояснень третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Київській області наданих на зустрічний позов ОСОБА_2 встановлено, що управління заперечує позовні вимоги та не вбачає підстав для їх задоволенню, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства (а.с. 104-110 том 2).

20.02.2019 року на виконання ухвали суду від 03.12.2018 року Київський обласний державний нотаріальний архів надав договір дарування земельної ділянки від 30.05.1998 року №1890 посвідчений Макарівською державною нотаріальною конторою та договір дарування земельної ділянки від 30.05.1998 року №1887 посвідчений Макарівською державною нотаріальною конторою, а також документи на підставі яких їх було посвідчено (а.с. 118-130 том 2).

Ухвалою суду від 27.08.2019 року витребовувалася з Головного управління Держгеокадастру у Київській області за адресою: м. Київ, вул. Серпова 3, 4,: - поземельна книга на земельну ділянку кадастровий номер 3222755103:03:001:0003 в редакції від 07.04.1999 року.

При цьому, 06.11.2019 року до суду надійшла відповідь згідно якої встановлено, що в архіві Відділу у Макарівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області поземельна книга на земельну ділянку кадастровий номер 3222755103:03:001:0003 в редакції від 07.04.1999 року відсутня. Разом з тим, надали копію поземельної книги, яку створено за допомогою програмного забезпечення Національної кадастрової системи Державного земельного кадастру, станом на 28.10.2019 року (а.с. 171-190 том 2).

Вирішуючи вимоги за первісним позовом, суд керується також наступним.

Згідно з ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень статті 316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Оскільки належна позивачу земельна ділянка не відводилась для будівництва житлового будинку відповідача, останній не має жодного речового права щодо вказаної земельної ділянки, відповідно збудовані ним будівлі та споруд є самочинним будівництвом.

Суд зауважує, що на позивача покладено обов`язок довести не лише факт самочинного будівництва, а й порушення його прав як власника суміжної земельної ділянки таким самочинним будівництвом та обґрунтованості захисту його прав лише у такий спосіб, як знесення.

Відповідно до частини 4 статті 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Окрім того відповідно до статті 152 ЦК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

У постановах Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18 (провадження № К/9901/5732/19) та від 10 квітня 2020 року у справі № 344/4319/16-а (провадження № К/9901/18858/18) зроблено висновки про те, що правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва. За змістом частини сьомоїстатті 376 ЦК Українизобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі істотного відхилення від проєкту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, та істотного порушення будівельних норм і правил. У цих випадках з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.

В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проєкту,стаття 376 ЦК Українине ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови. Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четвертастатті 376 ЦК України). В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови».

За обставин, коли належний власник земельної ділянки не надавав згоди на будівництво на його земельній ділянці об`єкта нерухомого майна, він має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав як власника земельної ділянки шляхом знесення усіх об`єктів, зокрема й самочинного будівництва, навіть у разі його державної реєстрації, здійсненого не власником або без його згоди.

В даному випадку судом встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами ОСОБА_2 повністю розташований на земельній ділянці ОСОБА_1 з кадастровим номером 3222755102:00:001:0353 та за межами земельної ділянки ОСОБА_2 з кадастровим номером 3222755103:03:001:0003.

Відповідач стверджує, що позивачу було неправильно визначено координати поворотних точок належної йому земельної ділянки.

Так, дійсно відповідно до дослідницької частини висновку експерта № СУ-1201-1-752.16 координати поворотних точок зовнішніх меж земельних ділянок (або однієї з них), що вказані в документаціях із землеустрою, є помилковими (невірними). Так, межа В-Г земельної ділянки ОСОБА_1 з кадастровим номером 3222755102:00:001:0353 в документації із землеустрою, на підставі якої було присвоєно кадастровий номер та виготовлено державний акт на земельну ділянку (ПП «Студія ЛАД» 2008 р.), та межа A-Б земельної ділянки ОСОБА_15 з кадастровим номером 3222755103:03:001:0003 в документації із землеустрою, на підставі якої було присвоєно кадастровий номер (ПП «Ресурс» 2011 р.), не співпадають (див. рис. 5). Тобто, спільна для обох ділянок межа згідно з вищевказаними документами не проходить по одній лінії: відстань між ними по фасаду складає 7см, в тилу - 1см, що є неприйнятним для суміжних земельних ділянок, межа між якими має (повинна мати) спільні поворотні точки.

Однак, доводи відповідача про те, що позивачу було неправильно визначено координати поворотних точок належної йому земельної ділянки не спростовують факту розташування будинку відповідачки на земельній ділянці власником якої є позивач.

Не спростовує вказаних висновків і наданий відповідачем висновок експерта від 05.04.2018 року № 18176.

Відтак,суд вважає,що правапозивача яквласника земельноїділянки єпорушеними,в іншийспосіб спірне вирішено,зобов`язання відповідачаусунути перешкодив користуванняземельною ділянкою шляхом знесенняоб`єкту самочинногобудівництва тавідновлення стануземельної ділянкивідповідає встановленим обставинамсправи тадозволить уповному обсязіпоновити порушенеправо власниказемельної ділянки. Проведення перебудови об`єкту самочинного будівництва в даному випадку не є можливим.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що первісний позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності у даній справі слід вказати наступне.

Так, відповідач у заяві про застосування строку позовної давності вказала, що будівництво житлового будинку на земельній ділянці в АДРЕСА_1 розпочинав її дід ОСОБА_8 в 2010 році і ОСОБА_1 про будівництво житлового будинку знав так як є сусідом. Рішенням Макарівської селищної ради шостого скликання Київської області виконавчий комітет №138 від 12.12.2013 року присвоїв адресний номер житлового будинку, який належить її мамі ОСОБА_5 , розташований за адресою АДРЕСА_1 . Позивач по справі в позові вказує, що в 2014 році він виявив той факт, що суміжний землекористувач розпочав будівництво житлового будинку. Дана обставина не відповідає дійсності, бо за рік неможливо побудувати житловий будинок, тим більше оформити документи на його. Тому просила в позові відмовити з цих підстав застосувавши позовну давність.

Статтею 256 ЦК України, визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Основи застосування позовної давності передбачені главою 19 ЦК України. Позовна давність нормами ЦК України поділена на загальну та спеціальну.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

До окремих видів вимог, пов`язаних з визнанням правочинів недійсними, встановлено спеціальну позовну давність (частини третя, четверта статті 258 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем..

Разом з тим, суд зауважує, що позивач звернувся із негаторним позовом.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

На негаторний позов не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки такий позов можна заявити впродовж усього часу порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Щодо позовнихвимог зазустрічним позовомсуд враховуючивище встановленіобставини танадані наїх підтвердженнядокази,приймаючи доводивідповідача викладеніу відповідіна відзив,а такожписьмові поясненнятретьої особи,не вбачаєпідстав дляїх задоволення. Позивачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що набуття земельної ділянки ОСОБА_1 відбулося з порушенням вимог законодавства.

Окрім того, суд зазначає про наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18) зроблено висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту потрібно встановити, які саме права (правомірні інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного права чи неправомірність або неефективність вибраного позивачем способу захисту прав, які суд за результатами вирішення спору вважатиме порушеними, невизнаними або оспорюваними, є підставою для ухвалення судом рішення про відмову в позові.

За змістом частин першої, третьої та четвертої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 ЗК України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 ЗК України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками; на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель; на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Згідно з частинами першою, третьою-п`ятою статті 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб.

Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах.

Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.

Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

Відтак, якщо при визначенні координат та конфігурацій земельних ділянок було допущено помилки, такі підлягають усуненню шляхом розроблення технічної документації із землеустрою, якою визначаються місцеположення поворотних точок меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), а не скасування правовстановлюючих документів та реєстрації права власності.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги за первісним позовом задоволено повністю, позивачем при подачі позову сплачено судовий збір у розмірі 487,20 грн, тому він підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом у вказаному розмірі (а.с. 1 том 1).

Щодо стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом витрати на проведення судової експертизи у розмірі 6734,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. суд керується наступним.

Відповідно доп.1ч.2ст.141ЦПК України,інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

При цьому, відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1, 2) статті 133 та частин 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно доч.6ст.139ЦПК України,розмір витратна підготовкуекспертного висновкуна замовленнясторони,проведення експертизи,залучення спеціаліста,оплати робітперекладача встановлюєтьсясудом напідставі договорів,рахунків таінших доказів.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження понесених витрат на проведення експертизи позивачем подано копію рахунку (а.с. 221 том 2), оригінал квитанції ПАТ «Райффайзен банк Аваль» (а.с. 222 том 2), довідку експертної установи про оплату за проведення експертизи у розмірі 6734,00 грн (а.с. 223 том 2), а також документи на підтвердження надання правничої допомоги (а.с. 21-22 том 1, а.с. 29 том 2, а.с. 51 том 3).

Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 142, 265, 354-355 ЦПК України суд, -

у х в а л и в :

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення об`єктів самочинного будівництва та відновлення стану земельної ділянки задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 знести об`єкти самочинного будівництва, збудовані ним на земельній ділянці з кадастровим номером 3222755102:00:001:0353, площею 0,150 га, яка розташована на території селища міського типу АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_2 відновити стан земельної ділянки з кадастровим номером 3222755102:00:001:0353, площею 0,150 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 , цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , який існував до порушення прав.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 487,20 грн, витрати на проведення судової експертизи у розмірі 6734,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн, а всього: 17221,20 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Макарівської селищної ради Макарівського району Київської області, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Київської області про визнання незаконним рішення, недійсним акту та скасування державної реєстрації земельної ділянки відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 13.05.2024 року.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_6 .

ОСОБА_2 : АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Макарівська селищна рада Бучанського району Київської області: 08001, Київська обл., Бучанський р-н, смт Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 30, код ЄДРПОУ 04362183.

Головне управління Держгеокадастру у Київської області: 03115, м. Київ, вул. Серпова, 3/14.

Суддя Л.В. Білоцька