Рішення

від 13.05.2024 по справі 534/511/24

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №534/511/24

Провадження №2-а/534/2/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року м. Горішні Плавні

Комсомольський міський суд Полтавської області

у складі: головуючого судді Солохи О.В.

за участі: секретаря судового засідання Гончар С.Т.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу поліції №1 Олександрійського районного управління поліції Головного Управління Національної Поліції у Кіровоградській області, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - поліцейський ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РУП ГУНП в Кіровоградській області капрал поліції Сидяк Богдан Сергійович про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, в якому прохає визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АНА №1481530 від 20.02.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 340 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Також прохає стягнути най ого користь понесені судові витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постановою поліцейського ВП №1 Олександрійського РУП ГУНП в Кіровоградській області капралом поліції Сидяк Б.С. серії ЕНА №1481530 від 20.02.2024 він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за порушення вимог п.15.10 в ПДР України, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. В постанові зазначено, що він 20.02.2024 о 12 год 02 хв по вул. Героїв України в м. Світловодську здійснив стоянку на тротуарі для пішоходів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м., чим порушив вимоги п.15.10 в ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Позивач вважає постанову серії ЕНА №1481530 від 20.02.2024 необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам законодавства та підлягає скасуванню. Зазначає, що 20.02.2024 він знаходився в магазині, куди зайшли працівники поліції та запитали чий автомобіль знаходиться на тротуарі. Після того як він вийшов з магазину йому вручили постанову серії ЕНА №1481530 від 20.02.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Розгляд справи було проведено за його відсутності, з правами його ознайомлено не було. Таким чином, вважає, що поліцейським порушено процедуру розгляду справи. Крім того, зазначає, що доказів на підтвердження його вини поліцейським надано не було. Вказує, що ширина тротуару на вказаній вулиці близько 10 м, тому припаркований автомобіль не заважав руху пішоходів.

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 04.03.2024 позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху (а.с.13).

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 28.03.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - поліцейського ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РУП ГУНП в Кіровоградській області капрала поліції Сидяк Б.С. (а.с.21-22).

19.04.2024 від відповідача Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позову ОСОБА_1 прохають відмовити (а.с.34-38).

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій на задоволенні позовних вимог наполягає, (а.с.47-51).

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Встановивши фактичні обставини справи та оцінивши досліджені письмові докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а саме, 20.02.2024 о 12 год 02 хв по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 здійснив стоянку на тротуарі для пішоходів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м., чим порушив вимоги п.15.10.в ПДР України. У зв`язку з чим на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн та складено постанову серії ЕНА №1481530 від 20.02.2024.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведеним конституційним положенням кореспондує ч.1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію».

Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 23 цього ж Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання;

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.

Положеннями пунктів 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом судового дослідження за правовідносинами, що виникли між сторонами, є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Отже, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП встановлена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Позивачу ОСОБА_1 інкримінується здійснення стоянки на тротуарі, тобто порушення вимог п. 15.10.в Правил дорожнього руху України.

Відповідно до п. 15.10.в ПДР України стоянка забороняється на тротуарах за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

З наведеного вбачається, що об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ст. 122 КУпАП є, зокрема, встановлення факту недотримання водієм під час стоянки на тротуарі відстані щонайменше 2 метри, яка необхідна для безперешкодного руху пішоходів.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з приписами ч.1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1-3 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник чи висловлених останнім доводів.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

У постанові Верховного Суду по справі №813/2451/17 від 27.02.2018 зазначено, що сам факт будь-якого правопорушення має бути підтверджено виключно допустимими доказами.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Тобто факт вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху має бути підтверджений належними доказами.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.07.2019 по справі №216/5226/16-а, належним доказом даного правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення.

Однак, працівником поліції не дотримано вимог ст. 258 КУпАП, оскільки після виявлення факту можливого вчинення правопорушення з боку позивача, він був зобов`язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення. Проте жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій, щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності матеріали справи не містять.

До поданого відзиву відповідачем будь-яких доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення додано не було.

Зважаючи на те, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується належними, допустимими та достатніми доказами, окрім оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення, винуватість позивача, на думку суду, ґрунтується на припущеннях. Тому, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 в справі №463/1352/1-а.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

За таких обставин, відповідачем не доведено в установленому порядку факт скоєння позивачем правопорушення, про яке зазначено в оскаржуваній постанові, а саме порушення п.15.10.в ПДР України, що свідчить про необґрунтованість постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №1481530 від 20.02.2024 та відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Відтак, оскаржувану постанову серії ЕНА №1481530 від 20.02.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП слід скасувати.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В даному випадку належним захистом порушеного права позивача є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Питання про судові витрати у справі вирішено судом відповідно до положення ст.139 КАС України, відповідно до якої з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений судовий збір в сумі 605 грн 60 коп.

Керуючись ст. 72, 75, 76, 90, 139, 271, 286 КАС України, суд

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу поліції №1 Олександрійського районного управління поліції Головного Управління Національної Поліції у Кіровоградській області, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - поліцейський ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РУП ГУНП в Кіровоградській області капрал поліції Сидяк Богдан Сергійович про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.

Постанову серії ЕНА №1481530 від 20.02.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП- скасувати.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 605 грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня його ухвалення.

Повне ім`я позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Повне найменування відповідача: відділу поліції №1 Олександрійського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області, ЄДРПОУ 40799184, адреса: 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вулиця Віталія Куцевича, 8;

Повне найменування відповідача: Головне управління Національної поліції у Кіровоградській області, ЄДРПОУ 40108709, адреса: 25006, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вулиця Віктора Чміленка, 41;

Повне ім`я третьої особи: поліцейський ВП №1 (м.Світловодськ) Олександрійського РУП ГУНП в Кіровоградській області капрал поліції Сидяк Богдан Сергійович, адреса: 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вулиця Віталія Куцевича, 8.

Суддя О.В. Солоха

Повний текст рішення складено 14.05.2024.