Ухвала

від 24.11.2007 по справі 20-12/449

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-12/449

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України

22 листопада 2007 року   Справа № 20-12/449

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Плута В.М.,

суддів                                                                      Волкова К.В.,

                                                                                          Щепанської О.А.,

секретар судового засідання                                        Наконечний О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Павловського Миколи Миколайовича (повноваження перевірені), директор малого приватного підприємства "Фірма "Компаунд-Юг";

відповідача: Форостяни Ірини Вікторівни, довіреність № 2592/10-0 від 14.05.07;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя  Харченко І.А.) від 20.09.2007 у справі № 20-12/449

за позовом           Малого приватного підприємства "Фірма "Компаунд-Юг" (вул. Істоміна, 31-84, Севастополь, 99000)

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Гер. Севастополя, 74, Севастополь, 99000)

про скасування податкового повідомлення-рішення № 000043500/0 від 12.05.2006 про визначення податкового зобов'язання в сумі 6652,76 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 3326,38 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство “Фірма “Компаунд-Юг” звернулось до господарського суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000043500/0 від 12.05.2006 року про визначення податкового зобов'язання в сумі 6652,76 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 3326,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя було проведено перевірку фінансово-господарської діяльності малого приватного підприємства “Фірма “Компаунд-Юг”. В процесі перевірки виявлено факт укладення з ТОВ „Дінал” договору поставки товарів, в процесі виконання якого було поставлено товар на суму 39916,55 грн. (ПДВ – на суму 6652,76 грн.) та, у зв`язку з цим, видано 6 податкових накладних. Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя також було встановлено той факт, що на підставі рішення суду було скасовано державну реєстрацію ТОВ „Дінал” та на підставі цього факту зроблено висновок про фіктивність правовідносин позивача з ТОВ „Дінал”, а також про те, що податкові накладні оформлені з порушенням чинного податкового законодавства. Позивач вважає, що фіктивна податкова накладна видана саме ТОВ “Дінал”, а не ним, тому відповідно до наказу ДПАУ № 165 від 30.05.1997 року, штраф, застосований до позивача, має застосуватись саме до ТОВ “Дінал”. МПП “Фірма “Компаунд-Юг” вказує на те, що вина його не встановлена, а тому застосування штрафних санкцій є безпідставним.

Постановою господарського суду міста Севастополя від 20.09.2007 року у справі № 20-12/249 адміністративний позов Малого приватного підприємства “Фірма “Компаунд-Юг” задоволено. Суд скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя  від 12.05.2006 року № 0000043500/0 про зменшення Малому приватному підприємству “Фірма “Компаунд-Юг” суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 6652,76 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 3326,38 грн.

При прийнятті постанови, суд першої інстанції прийшов до висновку, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту держаної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру та не позбавляло правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних. Суд також встановив, що рішення Святошинського районного суду міста Києва про скасування державної реєстрації ТОВ „Дінал”, яке було покладено в основу нарахування позивачеві штрафних санкцій, було скасовано, провадження у справі закрито. Оскільки ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя не надала доказів та не довела обґрунтованості визначення податкового зобов'язання МПП “Фірма “Компаунд-Юг”, господарський суд м. Севастополя прийшов до висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог.

Не  погодившись  з  цим  судовим  актом, Державна податкова інспекція у Нахімовському районі м. Севастополя звернулась до Севастопольського  апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову малого приватного підприємства “Фірма “Компаунд-Юг” відмовити.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі полягають у неповному вивчені обставин справи та невірному застосуванні судом першої інстанції норм Закону України „Про податок на додану вартість” щодо необхідності підтвердження платником податку сум, попередньо включених ним до складу податкового кредиту.

Представник позивача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.11.2007 суддю Голика В.С. замінено на суддю Плута В.М.   Головуючим у справі призначено суддю Плута В.М.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.11.2007 суддю Горошко Н.П. замінено на суддю Волкова К.В.

Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції виходячи з наступного.

В період з 18.04.2006 року по 25.04.2006 року Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя було проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності малого приватного підприємства “Фірма “Компаунд-Юг”. В процесі проведення перевірки було виявлено наявність фінансово-господарських взаємовідносин між МПП “Фірма “Компаунд-Юг” та ТОВ “Дінал” за період з 01.04.2003 року по 31.12.2003 року.

За результатами перевірки, 28.04.2006 року було складено акт № 700/10/35-004/25130011, в якому зафіксовано порушення підпунктів 7.2.1, 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме: в період з квітня по вересень 2003 року занижений податок на додану вартість на загальну суму 6652,76 грн.

На підставі акту перевірки та у відповідності з підпунктом 17.1.3 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, 12.05.2006 року Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000043500/0, на підставі якого малому приватному підприємству “Фірма “Компаунд-Юг” зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на суму 6652,76 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 3326,38 грн.

Із змісту акту перевірки вбачається, що, згідно даним книги обліку придбання товарів, в квітні–вересні 2003 року позивачем до складу податкового кредиту включені суми податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним ТОВ “Дінал” на загальну суму ПДВ 6652,76 грн. Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя було встановлено, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 26.04.2005 року були визнані недійсними з моменту реєстрації свідоцтво платника податку на додану вартість та установчі документи ТОВ “Дінал”.

На підставі наведених вище  обставин Державна податкова інспекція у Нахімовському районі м. Севастополя вважає, що анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість контрагента позивача тягне за собою не підтвердження сум податкового кредиту податковими накладним та посилається на підпункт 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” стосовно того, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Однак судова колегія не може погодитись з таким висновком податкового органу виходячи з наступного.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкції, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Статтею 7 зазначеного Закону передбачено обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну, а у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту вважається вантажна митна декларація, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 25.2 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України 01.03.2000 року № 79, однією з підстав виключення платника податку з Реєстру платників податку на додану вартість і анулювання свідоцтва платника податку є винесення судом рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Згідно з пунктом 9.6 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість” та пункту 25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

У зв`язку з цим, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не може тягнути за собою недійсності угод, укладених з моменту держаної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих в наслідками таких господарських операцій податкових накладних.

Частинами 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У даному випадку матеріалами справи підтверджується той факт, що на момент здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ „Дінал” останнє знаходилось в Реєстрі платників податку на додану вартість та мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Крім того, суд першої інстанції правомірно зазначив, що рішення Святошинського районного суду м. Києва  у справі № 2-2308/2005 за позовом Дементьєва В.А. до ТОВ „Дінал”, на яке посилається відповідач, 16.11.2006 року було скасовано Апеляційним судом м. Києва. В подальшому, ухвалою від 17.08.2007 року Святошинській районний суд м. Києва провадження у справі № 2-2308/2005 за позовом Дементьева В.А. до ТОВ „Дінал” про визнання недійсними статутних документів і свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ закрив. Таким чином, твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що свідчення Дементьева В.А. (директора ТОВ „Дінал”) до теперішнього часу не спростовані та підтверджують факт протиправного відкриття і діяльності підприємства не можуть бути прийняті до уваги як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи.

На підставі викладеного, доводи ДПІ в Нахімовському районі м. Севастополя, які покладені в основу рішення про застосування до позивача штрафних санкцій, не знайшли свого фактичного підтвердження.

По суті доводів апеляційної скарги судова колегія також вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість”, платник податку —особа, яка відповідно до цього Закону зобов'язана здійснювати і вносити до бюджету податки, які платяться покупцем.

Згідно з пунктом 10.1 статті 10 вказаного Закону, платники податку, визначені у підпунктах “а”, “в”, “г”, “д” пункту 10.1 статті 10 Закону, відповідають за дотриманням достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Сама по собі несплата продавцем (ТОВ „Дінал”) податку на додану вартість (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному виконанні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця і суму бюджетного відшкодування. Отже, податкові органи не можуть нараховувати ПДВ і накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не дає підстави для такого нарахування штрафних санкцій.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість у податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наведена правова позиція підтверджується судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду України від 10.06.2003 року, від 26.09.2006 року, у постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 18.04.2006 року та роз'ясненнях Вищого адміністративного суду України “Про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суд України про відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету”.

На підставі викладених вище обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя не надано доказів та не доведено обґрунтованості визначення податкового зобов'язання МПП “Фірма “Компаунд-Юг” при тому, що позивачем власні зобов`язання були виконані належним чином.

Статтею 200 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постанова суду першої інстанції у даній справі відповідає вимогам статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим, підстави для її скасування або зміни відсутні.   

Керуючись статтями 198 п.1,  200,  205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Нахімовському районі міста Севастополя залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду міста Севастополя від 20 вересня 2007 року у справі № 20-12/449 залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя                                        В.М. Плут

Судді                                                                      К.В. Волков

                                                                      О.А. Щепанська