Ухвала

від 26.11.2007 по справі 20-12/277

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-12/277

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України

22 листопада 2007 року   Справа № 20-12/277

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Щепанської О.А.,

суддів                                                                      Волкова К.В.,

                                                                                          Борисової Ю.В.,

секретар судового засідання                                        Наконечний О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Сушко Леоніда Леонтійовича (повноваження перевірені),  директора приватного виробничо-комерційного підприємства "Сябры";

відповідача: Форостяної Ірини Вікторівни, довіреність №2592/10-0   від 14.05.2007,  Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя  Харченко І.А.) від 20.09.2007 у справі № 20-12/277,

за позовом           Приватного виробничо-комерційного підприємства "Сябры" (вул. Леваневського, 16-29, Севастополь, 99002)

до           Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Гер. Севастополя, 74, Севастополь, 99000)     

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000013500/1 від 19.05.2006 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 27432,92 грн.,

                                                            ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 20.09.2007 у справі № 20-12/277 задоволено  позов Приватного виробничо-комерційного підприємства "Сябры" до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000013500/1 від 19.05.2006 про визначення суми  податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 27432,92 грн.

Суд визнав недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя  від 19.05.2006 №0000013500/1 про зменшення Приватному виробничо-комерційному підприємству “Сябры” суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18288,62 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 9144,30 грн.

Суд стягнув  з Державного бюджету України на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства “Сябры” сплачений квитанцією від 27.10.2006 (оригінал квитанції знаходиться у матеріалах справи) судовий збір в сумі 3,40 грн.

Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, відповідач  звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.11.2007 року у складі судової колегії було здійснено заміну головуючого судді Голика В.С., у зв'язку з хворобою, на суддю Борисову Ю.В., головуючим суддею у справі було призначено суддю Щепанську О.А.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.11.2007 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Горошко Н.П., у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі, на суддю Волкова К.В.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

30.10.2006 позивач звернувся до господарського суду з позовної заявою до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення  №0000013500/1 від 19.05.2006 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 27432,92 грн., посилаючись на те, що відповідачем неправомірно винесено спірне повідомлення-рішення про донарахування податку на додану вартість на підставі того, що документи, які відображують факт поставки товарів товариством з обмеженою відповідальністю “Дінал” позивачу не можуть бути визнані оформленими відповідно до діючого законодавства України, вважає, що приватне виробничо-комерційне підприємство “Сябры” не може нести відповідальність за несплату в бюджет податків його контрагентам. (а. с. 2-5).

У зв'язку з наведеним позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 03.04.2007 провадження у справі було зупинено до  вирішення справи №2-2308/2005 за позовом Дементьєва В.О. до товариства з обмеженою відповідальністю “Дінал” про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, що розглядається в порядку цивільного судочинства Святошинським районним судом міста Києва  –до набрання законної сили судовим рішенням у справі №2-2308/2005.

17.08.2007 з Святошинського районного  суду міста Києва надійшло повідомлення, про те, що ухвалою від 24.04.2007 провадження у справі №2-2308/2005 за позовом Дементьєва В.О. до товариства з обмеженою відповідальністю “Дінал” про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість закрито.

Суд першої інстанції позов задовольнив у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин і додержання норм матеріального і процесуального права при прийнятті судом першої інстанції постанови, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 24.02.2006 по 02.03.2006 Державною податковою адміністрацією у місті Севастополі проведена позапланова документальна перевірка приватного виробничо-комерційного підприємства “Сябры” з питання фінансово - господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю “Дінал” за період з 01.03.2003 по 31.12.2003.

Та за результатами перевірки 10.03.2006 було складено акт №395/10/35-004/130825385 відповідно до якого встановлено порушення підпунктів 7.2.1, 7.2.4 п.7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4  статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”: занижений податок на додану вартість за травень, листопад, грудень 2003 року на загальну суму 18288,62 грн.

Отже, на підставі акту перевірки та підпункту 17.1.3 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” 15.03.2006 Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя прийнято податкове повідомлення-рішення №0000013500/0, яким приватному виробничо-комерційному підприємству “Сябры” було зменшено розмір бюджетного відшкодування на суму 18288,62грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 9144,30грн. Зазначене повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку, та за  результатами розгляду скарги винесено податкове повідомлення-рішення №0000013500/1 від 19.05.2006.

Відповідно до акту перевірки, Державною податковою інспекцією при проведенні перевірки позивача було встановлено, що згідно даним книги обліку придбання товарів в травні, листопаді, грудні 2003 року позивачем до складу податкового кредиту включені суми податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним товариством з обмеженою відповідальністю “Дінал”, на загальну суму податку на додану вартість 18288,62грн.  

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 26.04.2005 визнані недійсними  з моменту реєстрації свідоцтво платника податку на додану вартість, установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю “Дінал”.

Державна податкова інспекція в Нахімовському районі міста Севастополя вважає, що анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість контрагента позивача є наслідком не підтвердження сум податкового кредиту податковими накладними.

Державна податкова інспекція в Нахімовському районі міста Севастополя в обґрунтування своїх вимог зазначає, що згідно з підпунктом 7.2.4  пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 25.2 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 01.03.2000 №79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за №208/4429, з подальшими змінами та доповненнями, однією з підстав виключення платника податку з Реєстру платників податку на додану вартість і анулювання свідоцтва платника податку є винесення судом рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягнуло за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту держаної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляло правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідно до пункту 9.6 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, пункту 25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість реєстрація платника податку на додану вартість дії до дати її анулювання.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що на момент здійснення господарських операції, обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, які не визнає Державна податкова інспекція в Нахімовському районі міста Севастополя, товариство з обмеженою відповідальністю “Дінал” знаходилось в Єдиному реєстрі, а також мало свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Таким чином, приватне виробничо-комерційне підприємство “Сябры” не може нести відповідальність, як за несплату податків товариством з обмеженою відповідальністю “Дінал”, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах “а”, “в”, “г”, “д” пункту 10.1 статті 10 Закону, відповідають за дотриманням достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (пункт 10.2 статті 10 Закону).

Отже, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Суд першої інстанції правомірно та відповідно до норм чинного законодавства, на думку судової колегії, дійшов висновку про те, що   скасування в судовому порядку державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю “Дінал” не є підставою для визнання недійсними юридично значущих дій, здійснених ним з іншими суб'єктами господарювання, оскільки його контрагенти за договором не можуть нести відповідальність за відсутністю вини.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Таким чином, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкції.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкції, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Також, статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну, а у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту вважається вантажна митна декларація, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість у податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного суду України від 10.06.2003, від 26.09.2006, у постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 18.04.2006 та роз'ясненнях Вищого адміністративного суду України “Про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суд України про відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету”.

Як вбачається з представлених доказів в матеріалах справи, ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 16.11.2006 скасовано рішення Святошинського районного суду міста Києва від 26.04.2005, справа направлена на новий розгляд.

17.08.2007 з Святошинського районного  суду міста Києва надійшло повідомлення, про те, що ухвалою від 24.04.2007 провадження у справі №2-2308/2005 за позовом Дементьєва В.О. до товариства з обмеженою відповідальністю “Дінал” про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість закрито.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки Державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя не надала доказів та не довила обґрунтованість визначення податкового зобов'язання приватному виробничо-комерційному підприємству “Сябры”, а позивач належним чином виконав свої зобов'язання, то, на думку судової колегії, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що позовні вимоги є таким що підлягають задоволенню.

При викладених обставинах, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає, що постанову господарського суду міста Севастополя  від 20.09.2007 у справі № 20-12/277 було прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а  постанова господарського суду міста Севастополя  від 20.09.2007 у справі № 20-12/277 підлягає залишенню без змін.

                    Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

1.Постанову господарського суду міста Севастополя  від 20.09.2007 у справі № 20-12/277 залишити без змін.

2.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя залишити без задоволення.

3.Ухвалу може бути оскаржено до Вищого Адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя                                                            О.А. Щепанська

Судді                                                                                          К.В. Волков

                                                                                          Ю.В. Борисова