Рішення

від 16.04.2024 по справі 760/12697/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 249-79-26, факс:249-79-28;

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 456-51-65; факс: 456-93-08

e-mail:inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ: 02896762

Провадження 2-др/760/48/24

В справі 760/12697/22

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

16 квітня 2024 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув у судовому засіданні питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС-СОЛОМ`ЯНКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

ІІ. Описова частина

19 лютого 2024 року ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-СОЛОМ`ЯНКА» через представника звернулося до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у вигляді судового збору та витрат на правничу допомогу з Відповідача на підставі рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12.02.2024 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Представник Позивача зазначив, що позовні вимоги ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-СОЛОМ`ЯНКА» були задоволені повністю, проте суд у резолютивній частині рішення не вирішив питання про розподіл судових витрат, понесених Позивачем на оплату судового збору під час звернення до суду із заявою видачу судового наказу, який в подальшому був скасований (227 грн), та витрат понесених на оплату правничої допомоги (6500 грн).

Зазначене свідчить, на думку представника Позивача, про необхідність доповнення резолютивної частини рішення, зокрема ухвалення додаткового рішення.

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо вирішивши питання про право, суд не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Встановлено, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 12.02.2024 були задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ««ЖИТЛОСЕРВІС-СОЛОМ`ЯНКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 22925,91 гривень. Судом також стягнуто на користь Позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 2254,00 гривень, сплаченого під час подання позову.

При цьому судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат у формі витрат на правничу допомогу, понесених Позивачем, а також судового збору в розмірі 227 гривень, сплаченого Позивачем під час подання заяви про видачу судового наказу, який в подальшому було скасовано.

Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Таким чином, при ухваленні судового рішення за позовними вимогами, щодо яких було скасовано судовий наказ, судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу також має враховуватися під час розподілу судових витрат. Відтак, суд вважає можливим стягнути з Відповідачки судовий збір в розмірі 227 гривень.

Статтею 137 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на Відповідача.

Встановлено, що між ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-СОЛОМ`ЯНКА» та адвокатом Дмишук Вікторією Борисівною укладено Договір про надання правової допомоги №4 від 15 травня 2018 року.

Згідно з п. 4.2 Договору гонорар Адвоката погоджується за взаємною угодою сторін у додаткових угодах до цього Договору та оплачується у розмірі, передбаченому актами виконаних робіт, що є додатками до цього договору, не пізніше наступного дня від дати підписання відповідного акту, якщо інший строк оплати гонорару не визначений відповідною додатковою угодою.

Додатковими угодами 35 від 17.08.2021 та №45 від 16.12.2021 сторони погодили вартість послуг адвоката, пов`язаних зі стягненням заборгованості з ОСОБА_1 .

В справі наявні копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) від 17.08.2021 та від 22.12.2021, складених на підставі вказаних додаткових угод.

Обумовлені додатковими угодами суми були сплачені Позивачем на рахунок адвоката. (а.с. 46, 48)

Що стосується вимог про стягнення з Відповідача компенсації за витрати на правничу допомогу у вказаному розмірі, то в даному випадку суд керується наступним.

Відповідно до вимог статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статей 27, 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17; додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 914/359/18.

Як було зазначено вище, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).

У свою чергу під час вирішення питання про розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), саме на суд покладено обов`язок з`ясувати реальність (або неминучість) понесених витрат та встановити причинно-наслідковий зв`язок заявлених до відшкодування витрат із необхідністю і реальністю їх здійснення в межах конкретної справи.

Між тим, суд враховує, що зменшення компенсації витрат на правничу допомогу можливе лише за наявності відповідної заяви Відповідача.

Враховуючи, що Відповідачка не подавала заперечень проти стягнення з неї компенсації витрат на правничу допомогу, суд вважає необхідним постановити додаткове рішення про стягнення з Відповідачки на користь Позивача такої компенсації в розмірі 6500 гривень.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 141, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд вирішив:

1.Ухвалити додаткове рішення у справі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС-СОЛОМ`ЯНКА» судовий збір розмірі 227 гривень та компенсацію витрат на правничу допомогу в розмірі 6500 гривень.

2.Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом 30 днів з дня його складання.

3.Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС-СОЛОМ`ЯНКА», адреса: м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, код ЄДРПОУ: 35431134;

Відповідачка: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя :