Ухвала

від 06.05.2024 по справі 554/1547/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/1547/24 Номер провадження 11-сс/814/217/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого - суддіОСОБА_2 ,суддів з секретарем з участю прокурора слідчого представника ТОВ «Агромакс-Трейд» представника ТОВ «Лім Сервіс Груп» ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава апеляційну скаргу прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 01 березня 2024 року у кримінальному провадженні № 12024170000000141,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням слідчий суддя частково задовольнив клопотання представника ТОВ «Агромакс-Трейд» ОСОБА_10 у кримінальному провадженні №12024170000000141 за ч.4 ст.191 КК України та наклав арешт на майно, а саме: будівлі млина, котельні трансформаторної підстанції, мехмайстерні (літера «Г-1-7», АДРЕСА_1 , загальна площа 6 366,2 кв.м.), склад зберігання готової продукції, цех фасування борошна (літера «В-3, АДРЕСА_1 , загальна площа 4337,0 кв.м.), будівлі елеватора, силосний корпус (літера «Д-1-9», АДРЕСА_1, загальна площа 4 455,7 кв.м.), що входять до єдиного майнового комплексу ДП «Полтавський КХП», власником якого є ТОВ «ЛІМ СЕРВІС ГРУП»; а також на зерно пшениці в кількості 5999,016 т., що знаходиться в будівлі елеватора, силосний корпус (літера «Д-1-9», АДРЕСА_1, загальна площа 4 455,7 кв.м.) шляхом заборони будь-яким особам відчужувати, розпоряджатися та користуватися пшеницею з передачею арештованого майна на відповідальне зберігання ТОВ «Агромакс-Трейд».

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив про необхідність накладення арешту з метою відшкодування шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення, та забезпечення цивільного позову.

В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ТОВ «Агромакс-Трейд» про арешт майна.

При цьому зазначає, що цивільним позивачем не надано документи на підтвердження поставки ТОВ «Агромакс-Трейд» зерна на адресу ДП «Полтавській комбінат хлібопродуктів», а також не надано розрахунків на підтвердження кількості зерна, що було перероблене з початку дії укладеного між сторонами договору.

Зауважує, що згідно з додатковою угодою від 30 листопада 2023 року до укладеного між ТОВ «Агромакс-Трейд» та ДП «Полтавський КХП» договору №30122022 від 30 грудня 2022 року, строк його дії не закінчився.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги, міркування слідчогота представника ТОВ «Лім Сервіс Груп», які погодилися з доводами прокурора, пояснення представника ТОВ «Агромакс-Трейд» про законність та обґрунтованість судового рішення, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з ч.1 ст.412 цього Кодексу, істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення і забезпечити права і законні інтереси учасників провадження.

Приписами ч.1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч.2 вказаної статті Кодексу, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При цьому у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Вказана норма також узгоджується зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Наведені вимоги закону слідчим суддею не дотримано.

З матеріалів справи вбачається, що слідчим управлінням ГУ НП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024170000000141 від 07 лютого 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, за фактом привласнення посадовими особами ДП «Полтавський КХП» в умовах воєнного стану зерна пшениці, що належить ТОВ «Агромакс-Трейд».

У даному кримінальному провадженні цивільним позивачем ТОВ «Агромакс-Трейд» заявлено цивільний позов до ДП «Полтавський КХП» про стягнення майнової шкоди в розмірі 39219819,80 грн.

У зв`язку з наведеним, з метою забезпечення цивільного позову ТОВ «Агромакс-Трейд» звернулось до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно цивільного відповідача.

Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 4 ч.2 цієї статті (накладення арешту задля забезпечення цивільного позову), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється проваджень.

Проте, з наданих апеляційному суду матеріалів видно, що у кримінальному провадженні №12024170000000141 від 07 лютого 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, на даний час нікому не повідомлено про підозру.

Крім того, дані про здійснення кримінального провадження щодо юридичної особи в матеріалах провадження також відсутні.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ТОВ «Агромакс-Трейд» передчасно звернулось до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно з метою забезпечення цивільного позову, не врахувавши того, що в зазначеному провадженні цивільний відповідач (згідно з цивільним позовом) не має жодного процесуального статусу, а посадовим особам ДП «Полтавський КХП» не було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає визначених законом підстав для накладення арешту на майно за клопотанням представника ТОВ «Агромакс-Трейд» і вважає за необхідне ухвалу слідчого судді скасувати у зв`язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання цивільного позивача про накладення арешту на майно.

Отже, апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 404, 405, 407, 412 та 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 01 березня 2024 року у кримінальному провадженні № 12024170000000141 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромакс-Трейд» ОСОБА_10 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12024170000000141 з метою забезпечення цивільного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромакс-Трейд» до Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів".

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4