Рішення

від 24.04.2024 по справі 465/7121/22

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/7121/22

2-а/465/57/24

РІШЕННЯ

Іменем України

24.04.2024 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кузь В.Я.

з участю секретаря судового засідання Савченко А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил -

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 16 листопада 2022 року заступником начальника Дніпровської митниці Держмитслужби України Дибою І.І. винесено постанову в справі про порушення митних правил № 0214/11000/22, яка 23.11.2022р. вручена особисто ОСОБА_1 . Відповідно до змісту постанови, митний орган дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на зменшення сплати митних платежів, шляхом подання документів для отримання серифікатів з перевезення товару EUR.1 А110.059046 від 24.06.2022, А110.059047 від 24.06.2022, А110.059071 від 25.06.2022, А110.059072 від 25.06.2022, А110.059073 від 25.06.2022, які містять неправдиві відомості, що призвело до зменшення розміру митних платежів на загальну суму 97 678,61 грн. Відтак, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 293 035 (двісті дев"яносто три тисячі тридцять п"ять) гривень 83 коп., що становить 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Підставою для прийняття Дніпровською митницею Держмитслужби оскаржуваної постанови являвся протокол про порушення митних правил від 02.11.2022 №0214/1100/22, складений у відсутності особи, що притягається до відповідальності - ОСОБА_1 , керівника ТОВ «ЛОКВОД». Зазначає, що директором ТОВ «ЛОКВОД» ОСОБА_1 не підписувалась та не подавалась особисто митна декларація до митного органу. Жодних доказів, що ОСОБА_1 був обізнаний з тим, що від імені ТОВ ЛОКВОД» подано документи митниці, які містять неправдиві відомості, з метою зменшення сплати митних платежів, матеріали справи не містять. Крім того, станом на час винесення оскаржуваної постанови ОСОБА_1 вже не був керівником ТОВ «ЛОКВОД». Відтак, просить визнати протиправною та скасувати оскаржувану постанову, стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 03.02.2023р. прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до судового розгляду по суті без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на адміністративний позов відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позову. Зазначає, що під час здійснення провадження у справі про порушення митних правил було опитано в якості свідка особу уповноважену на роботу з митницею ТОВ «ЕКСПЕРТ ДНЕПР» ОСОБА_2 та було встановлено, що ТОВ «ЕКСПЕРТ ДНЕПР» в особі директора було підписано договір про надання послуг щодо митного оформлення товарів з ТОВ «ЛОКВОД». На підставі даного договору та довіреності від 13.06.2022 № 1 виданої ОСОБА_1 . ОСОБА_2 було отримано пакет документів від кур`єра для оформлення сертифікатів форми ЕВРО.1 на партії товарів, насіння соняшнику. Після обробки отриманих від ТОВ «ЛОКВОД» документів, ОСОБА_2 формувала окремі пакети для складання сертифікатів ЕВРО.1 у спеціальній електронній програмі. Після чого електрону версію зазначених вище сертифікатів разом з пакетами документів надавала у Дніпровську митницю для перевірки та видачі сертифікатів ЕВРО.1. Так, відповідно до пункту 2.3.4 договору № 528 від 13.06.2022 року, довіритель (ТОВ «ЛОКВОД») надає повіреному (ТОВ "ЕКСПЕРТ-ДНЕПР") наступні документи: Зовнішньоекономічний контракт, товаротранспортні накладні, комерційний інвойс, сертифікат якості, а так само наявність дозвільних документів за всіма видами контролю, які необхідні для належного митного оформлення вантажу. Відповідно до пункту 3.4. договору № 528 від 13.06.2022 року, довіритель несе весь обсяг відповідальності за достовірність і точність відомостей або документів, що надаються повіреному (ТОВ "ЕКСПЕРТ-ДНЕПР") для заповнення митних декларацій, а так само за відповідність наданих відомостей або документів фактичної номенклатури вантажів , що пред`являються до митного оформлення. Враховуючи зазначене вище, матеріалами справи про порушення митних правил № 0214/11000/22 повністю підтверджено вчинення ОСОБА_1 дій спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів у сумі 293 035,83 грн.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 03.03.2023р. продовжено розгляд адміністративної справи №465/7121/22 в судовому засіданні з повідомленням учасників судового процесу, призначено судове засідання, визнано обов`язковою явку в судове засідання позивача та представника відповідача для дачі пояснень з приводу обставин справи, та зобов"язано сторін представити оригінали документів, які стосуються предмету спору, для огляду в судовому засіданні.

У поданій відповіді на відзив сторона позивача вважає, що у відзиві відповідач не спростував твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог. Зазначає, що ОСОБА_1 взагалі не подавав жодних документів митному органу, не вносив жодних відомостей в декларацію, по причині, що такі дії вчинялись виключно брокерами ТОВ «ЕКСПЕРТ-Дніпро». Саме брокер ОСОБА_2 подавала Заявку на отримання сертифікатів з перевезення (походження) товару EUR.1 працівнику митниці, який проводив перевірку наданих документів. Також брокером ТОВ «ЕКСПЕРТ-Дніпро» ОСОБА_3 подавались митні декларації та інші необхідні документи митному органу. Після обробки отриманих від ТОВ «ЛОКВОД» документів, ОСОБА_2 формувала окремі пакети для складання сертифікатів ЕВРО.1 у спеціальній електронній програмі. Після чого електрону версію зазначених вище сертифікатів разом з пакетами документів надавала у Дніпровську митницю для перевірки та видачі сертифікатів ЕВРО.1. Відповідачем у відзиві не наведено жодних доказів, які свідчили б про встановлення митним органом належних і обгрунтованих доказів, що ОСОБА_1 був обізнаний, що від імені ТОВ «ЛОКВОД» подано документи митниці, які містять неправдиві відомості, з метою зменшення сплати митних платежів чи навпаки умисно діяв з метою досягнення цих цілей та такі доказі не долучені до матеріалів справи. Фактичне та реальне декларування здійснювалось не ОСОБА_1 а співробітниками ТОВ «ЕКСПЕРТ-Дніпро»,

зокрема митним брокером ОСОБА_2 та брокером ОСОБА_3 , які діяли на підставі договору доручення, укладеного з ТОВ «ЛОКВОД» та при оформленні декларації ТОВ «ЛОКВОД» було внесені відповідні відомості.

В долучених до матеріалів справи додаткових письмових поясненнях представник позивача зазначає, що митним органом не доведено факту подання позивачем до митниці неправдивої інформації чи документів, необхідних з питань зазначених в статті 485 Митного кодексу України для класифікації товару, які були направлені на зниження вартості товару та умисну несплату митних платежів у формі прямого умислу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав аналогічні пояснення, викладені в адміністративному позові, відповіді на відзив та додаткових письмових поясненняї, просить задоволити адміністративний позов.

Представник відповідача заперечив позовні вимоги в повному обсязі, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову за безпідставністю позовних вимог.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу та з`ясувавши фактичні обставини, у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданям адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

П.2 ч.1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови про порушення ОСОБА_1 митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України (надалі - МК України).

Відповідно до ст.1 МК України, законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Ст.4 цього кодексу визначено, що митні правила - встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом та іншими законами України.

Ч.1 ст.458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Ст.485 МК України передбачено відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, зокрема, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості.

Винне, протиправне діяння, передбачене ст.485 МК України, повино поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносини (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

В.о. заступника начальника Дніпровської митниці ОСОБА_4 16 листопада 2022 року винесено постанову в справі про порушення митних правил №0214/11000/22, якою позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 293 035 (двісті дев"яносто три тисячі тридцть п"ять) гривень 83 коп., що становить 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Постановою встановлено, що ОСОБА_1 з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів за ЕМД № UA110150/2022/006249, UA110150/2022/006253, UA110150/2022/006270, UA110150/2022/006271, UA110150/2022/006272 вчинив дії, спрямовані на застосування преференційного режиму шляхом подання документів для отримання сертифікатів з перевезення товару EUR.1 A110.059046 від 24.06.2022, А110.059047 від 24.06.2022, А110.059071 від 25.06.2022, А110.059072 від 25.06.2022, А110.059073 від 25.06.2022, які містять неправдиві відомості, що призвело до зменшення розміру митних платежів у сумі 97 678,61 грн., чим вчинив порушення митних правил, передбачене ст. 485 Митного кодексу України. Зокрема, було здійснене митне оформлення товару "насіння соняшнику (сире) не для сівби українського походження, не лущене, чорного кольору без білих смуг, врожаю 2021 року", загальною вагою нетто 104 340кг. загальною вартістю 52 170, 00 дол. США.

Верховний Суд у постанові від 22.05.2020 у справі № 751/1477/20 (провадження №К/9901/45268/18) зауважив, що відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 485 МК України порушення митних правил має місце, зокрема, у разі заявлення декларантом у митній декларації: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Згідно із частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Частиною 2 статті 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Згідно частини 6 статті 264 МК України, митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В матеріалах справи відсутні беззаперечні докази, які свідчать, що саме позивач ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст.485 МК України.

Відповідно до митних декларацій, які містяться в матеріалах справи, декларантом/представником являється ТОВ "Експерт - Днепр".

В протоколі опитування у справі про порушення митних правил від 06.10.2022 року зазначено, що документи надавала ОСОБА_2 ; Документи перелічені у сертифікаті в графі «Декларація (Супроводні документи)», а саме: заява №449 від 13.06.2022р., зовнішньоекономічний контракт № 1006/1 від 10.06.2022р.; рахунок-фактура на партію товару; Сертифікати якості на партію товару; Сертифікат якості виробника на партію товару; Довідка експортера зерна; декларація постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження; договір поставки №17/05-21 від 17.05.2021р.; специфікація №1 від 01.10.2021р.; видаткова накладна № РН-00000589 від 18.10.2021р.; звіт 4- сг від 02.06.2021р.; звіт 29-сг від 03.01.2022р.; звіт ТОВ «ЛОКВОД»; виписка з державного реєстру юридичних осіб ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС»; довідка про зберігання з елеватору; довіреність від 13.06.2022 року.

Відповідно до договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «ЛОКВОД» від 14 вересня 2022 року, ОСОБА_1 (продавець) передав у власність ОСОБА_5 (покупцю), а покупець прийняв у власність частку в статутному капіталі ТзОВ «ЛОКВОД» та зобов`язався сплатити за неї належну грошову суму. Частка, що відчужується продавцем становить 100% статутного капіталу Товариства, вартість якого складає 1000000 грн. 00 коп. Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТзОВ «ЛОКВОД» від 14.09.2022 підтверджується, що ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_5 прийняв частку у статутному капіталі ТзОВ «ЛОКВОД» у розмірі 100% яка в грошовому еквіваленті становить 1 000 000 гривень.

Таким чином, станом на 02.11.2022 ОСОБА_1 вже не являвся посадовою особою ТзОВ «ЛОКВОД», оскільки 14.09.2022 він продав корпоративні права підприємства.

Також, судом встановлено, що СВ ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області зареєтсроване кримінальне провадження №12023141370000086 від 26.01.2023 року за ч.3 ст. 358 КК України за заявою ОСОБА_1 , в якому позивач перебуває у процесуальному статусі потерпілого.

Верховний Суд у постанові від 27.01.2022 у справі № 725/3788/16-а зазначив, що склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). При цьому зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого ст. 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

При цьому, Верховний Суд у постанові від 22.05.2020 у справі № 751/1477/20 (провадження №К/9901/45268/18) зауважив, що відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 485 МК України порушення митних правил має місце, зокрема, у разі заявлення декларантом у митній декларації: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Відтак, суд вважає встановленим, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не наведено належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України.

Відповідно до частини 1 статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Стаття 489 МК України встановлює, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави ля звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно з ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (правопорушення). Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За змістом постанови від 08.07.2020 року у справі 463/1352/16-а Верховний Суд також звертає увагу на те, що в силу принципу презумції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури. Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини», п. 282).

У відповідності до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За нормою ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні докази, з врахуванням встановленого КАС України, обов`язку відповідача доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення, а тому постанову в справі про порушення митних правил №0214/1100/22, якою позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 293 035 (двісті дев"яносто три тисячі тридцять п"ять) гривень 83 коп., що становить 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, слід скасувати, а провадження у справі закрити.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 20, 44, 47, 77, 78, 90, 139, 143, 192, 210-211, 241-246, 250, 268 КАС України -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задоволити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про порушення митних правил № 0214/11000/22 від 16.11. 2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення передбаченого ст. 485 Митного кодексу України у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Державної митної служби України ЄДРПОУ 43971371 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн.. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Дніпровська митниця Державної митниці України, код ЄДРПОУ 43971371, адреса: м. Дніпро, вул. Княгині Ольги , 22.

Суддя В. Кузь