Постанова

від 02.07.2024 по справі 465/7121/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 465/7121/22 пров. № А/857/13162/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Хомин ЮЄ.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Франківського районного суду міста Львова від 24 квітня 2024 року у справі № 465/7121/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці про визнання протиправною та скасування постанови,-

суддя в 1-й інстанції Кузь В.Я.,

час ухвалення рішення 24.04.2024 року,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил.

Адміністративний позов обґрунтовує тим, що 16 листопада 2022 року заступником начальника Дніпровської митниці Держмитслужби України Дибою І.І. винесено постанову в справі про порушення митних правил № 0214/11000/22, яка 23.11.2022р. вручена особисто ОСОБА_1 . Відповідно до змісту постанови, митний орган дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на зменшення сплати митних платежів, шляхом подання документів для отримання сертифікатів з перевезення товару EUR.1 А110.059046 від 24.06.2022, А110.059047 від 24.06.2022, А110.059071 від 25.06.2022, А110.059072 від 25.06.2022, А110.059073 від 25.06.2022, які містять неправдиві відомості, що призвело до зменшення розміру митних платежів на загальну суму 97 678,61 грн. Відтак, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 293 035, 83 грн, що становить 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Підставою для прийняття Дніпровською митницею Держмитслужби оскаржуваної постанови являвся протокол про порушення митних правил від 02.11.2022 №0214/1100/22, складений у відсутності особи, що притягається до відповідальності - ОСОБА_1 , керівника ТОВ «ЛОКВОД». Зазначає, що директором ТОВ «ЛОКВОД» ОСОБА_1 не підписувалась та не подавалась особисто митна декларація до митного органу. Жодних доказів, що ОСОБА_1 був обізнаний з тим, що від імені ТОВ ЛОКВОД» подано документи митниці, які містять неправдиві відомості, з метою зменшення сплати митних платежів, матеріали справи не містять. Крім того, станом на час винесення оскаржуваної постанови ОСОБА_1 вже не був керівником ТОВ «ЛОКВОД». Відтак, просить визнати протиправною та скасувати оскаржувану постанову, стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 24 квітня 2024 року у справі № 465/7121/22 позовні вимоги задоволено.

Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що У період з 24.06.2022 по 25.06.2022 на митному посту «Дніпро-Правобережний» Дніпровської митниці в митному режимі «експорт» за митними деклараціями типу ЕК 10 АА №№ UA110150/2022/006249, UA110150/2022/006253, UA110150/2022/006270, UA110150/2022/006271, UA110150/2022/006272 на підставі документів: контракту №1006/1 від 10.06.2022 укладеного між ТОВ «ЛОКВОД» (код ЄДРПОУ 43689638; 79018, Львівська обл., м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 77, корпус 38, офіс 2) та Agroforward Trade FZ-LLC (CT01-12 CUSTOM BUILDING 01 Al HamraIndustrial ZoneFZRAK, United Arab Emirates), інвойсів №№ 2406/2 від 24.06.2022, 2406/3 від 24.06.2022, 2506/1 від 25.06.2022, 2506/3 від 25.06.2022, 2506/2 від 25.06.2022, CMR № №425109 від 24.06.2022, 159499 від 24.06.2022, 084137 від 25.06.2022, 158312 від 25.06.2022, 159420 від 25.06.2022, сертифікатів з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movementcertificate EUR. 1) №№ А110.059046 від 24.06.2022, А110.059047 від 24.06.2022, А110.059071 від 25.06.2022, А110.059072 від 25.06.2022, А110.059073 від 25.06.2022, звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2021 році, здійснено митне оформлення товару «насіння соняшнику (сире) не для сівби українського походження, не лущене, чорного кольору без білих смуг, врожаю 2021 року» загальною вагою нетто 104 340 кг, загальною вартістю 52 170,00 доларів США та заявлено у графі 36 вказаних митних декларацій преференцію 410 (товари, що вивозяться з України відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони).

Зазначений товар класифікується за кодом згідно з УКТЗЕД 1206009900, на який встановлена ставка вивізного мита у розмірі 10 % від вартості товару. Для експорту у країни Європейського Союзу відсоткова ставка вивізного мита становить 3,6%.

Ставка вивізного мита за преференцією 410, яка сплачена ТОВ «ЛОКВОД» за вказаними митними деклараціями складає 3,6%.

З метою підтвердження преференційного походження задекларованих за вказаними митними деклараціями товарів, Держмитслужбою України отриманою лист Саксаганської територіальної громади Кам`янського району Дніпропетровської області 05.07.2022 № 12731/6 та встановлено, що документи які подані для отримання сертифікатів з перевезення товару EUR.1 підприємством ТОВ «ЛОКВОД», відповідно до яких виробником товару зазначається ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС», містять неправдиві відомості щодо походження товару. У звіті про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2021 році та звіті про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року зазначено про наявність у ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС» земельних ділянок, які розташовані на території Саксаганської територіальної громади, а саме у с. Саївка, П`ятихатського району, Дніпропетровської області, але Саксаганською територіальною громадою Кам`янського району Дніпропетровської області листом повідомлено, що у них відсутня інформація щодо провадження господарської діяльності, а також використання земельних ділянок на правах оренди на території Саксаганської територіальної громади, в тому числі в Саївському старостинському окрузі Саксаганської сільської ради, ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС». Як платник земельного податку за землі сільськогосподарського призначення ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС», не значиться.

Отже, документи які подані для отримання сертифікатів з перевезення товару EUR.1 підприємством ТОВ «ЛОКВОД», відповідно до яких виробником товару зазначається ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС», містять неправдиві відомості щодо походження товару, оскільки що починаючи з 01.01.2021 року і по теперішній час будь яка інформація щодо господарської діяльності, використання земельних ділянок на правах оренди підприємством ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС» на території Саксаганської територіальної громади відсутня і платником земельного податку землі сільськогосподарського призначення не являється.

Таким чином, ОСОБА_1 з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів за ЕМД №№UA110150/2022/006249, UA110150/2022/006253, UA110150/2022/006270, UA110150/2022/006271, UA110150/2022/006272 вчинив дії спрямовані на застосування преференційного режиму шляхом подання документів для отримання сертифікатів з перевезення товару EUR.1 А110.059046 від 24.06.2022, А110.059047 від 24.06.2022, А110.059071 від 25.06.2022, А110.059072 від 25.06.2022, А110.059073 від 25.06.2022, які містять неправдиві відомості, що призвело до зменшення розміру митних платежів у сумі 97 678,61 грн., чим вчинив порушення митних правил, передбачене ст. 485 Митного кодексу України.

Відповідно до пункту 3.4. договору № 528 від 13.06.2022, довіритель несе весь обсяг відповідальності за достовірність і точність відомостей або документів, що надаються повіреному (ТОВ "ЕКСПЕРТ-ДНЕПР") для заповнення митних декларацій, а так само, відповідність за надання відомостей або документів фактичної номенклатури вантажів , що пред`являються до митного оформлення.

Також, відповідно до договору поставки № 17/05-21 від 17.05.2021 укладеного директором ТОВ «ЛОКВОД» ОСОБА_1 та директором ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС» ОСОБА_2 та специфікації № 1 від 01.10.2021 року, ТОВ «ЛОКВОД» здійснило купівлю насіння соняшнику врожаю 2021 року у ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС». Вказаний договір, а також сертифікат якості від 11.06.2022, звіти про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року та про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2021 році були надані ТОВ "ЕКСПЕРТ-ДНЕПР" саме ОСОБА_1 , що підтверджується договором на декларування товарів, транспортних засобів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон № 528 від 13.06.2022 та довіреністю № 1 від 13.06.2022 року на право оформлення та підписання сертифікатів з перевезення товарів за формою EUR. 1, ОСОБА_3 .

Просить скасувати рішення Франківського районного суду міста Львова від 24 квітня 2024 року у справі № 465/7121/22 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги в справі, суд першої інстанції виходив з того, що В матеріалах справи відсутні беззаперечні докази, які свідчать, що саме позивач ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст.485 МК України.

Відповідно до митних декларацій, які містяться в матеріалах справи, декларантом/представником являється ТОВ "Експерт - Днепр".

В протоколі опитування у справі про порушення митних правил від 06.10.2022 року зазначено, що документи надавала ОСОБА_3 ; Документи перелічені у сертифікаті в графі «Декларація (Супровідні документи)», а саме: заява №449 від 13.06.2022р., зовнішньоекономічний контракт № 1006/1 від 10.06.2022р.; рахунок-фактура на партію товару; Сертифікати якості на партію товару; Сертифікат якості виробника на партію товару; Довідка експортера зерна; декларація постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження; договір поставки №17/05-21 від 17.05.2021р.; специфікація №1 від 01.10.2021р.; видаткова накладна № РН-00000589 від 18.10.2021р.; звіт 4- сг від 02.06.2021р.; звіт 29-сг від 03.01.2022р.; звіт ТОВ «ЛОКВОД»; виписка з державного реєстру юридичних осіб ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС»; довідка про зберігання з елеватору; довіреність від 13.06.2022 року.

Відповідно до договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «ЛОКВОД» від 14 вересня 2022 року, ОСОБА_1 (продавець) передав у власність ОСОБА_4 (покупцю), а покупець прийняв у власність частку в статутному капіталі ТзОВ «ЛОКВОД» та зобов`язався сплатити за неї належну грошову суму. Частка, що відчужується продавцем становить 100% статутного капіталу Товариства, вартість якого складає 1000000 грн. 00 коп. Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТзОВ «ЛОКВОД» від 14.09.2022 підтверджується, що ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_4 прийняв частку у статутному капіталі ТзОВ «ЛОКВОД» у розмірі 100% яка в грошовому еквіваленті становить 1 000 000 гривень.

Таким чином, станом на 02.11.2022 ОСОБА_1 вже не являвся посадовою особою ТзОВ «ЛОКВОД», оскільки 14.09.2022 він продав корпоративні права підприємства.

Також, судом встановлено, що СВ ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області зареєстроване кримінальне провадження №12023141370000086 від 26.01.2023 року за ч.3 ст. 358 КК України за заявою ОСОБА_1 , в якому позивач перебуває у процесуальному статусі потерпілого.

Розглядаючи спір апеляційний суд виходить із наступного.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в.о. заступника начальника Дніпровської митниці ОСОБА_5 16 листопада 2022 року винесено постанову в справі про порушення митних правил №0214/11000/22, якою позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 293 035,83 грн, що становить 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Постановою встановлено, що ОСОБА_1 з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів за ЕМД № UA110150/2022/006249, UA110150/2022/006253, UA110150/2022/006270, UA110150/2022/006271, UA110150/2022/006272 вчинив дії, спрямовані на застосування преференційного режиму шляхом подання документів для отримання сертифікатів з перевезення товару EUR.1 A110.059046 від 24.06.2022, А110.059047 від 24.06.2022, А110.059071 від 25.06.2022, А110.059072 від 25.06.2022, А110.059073 від 25.06.2022, які містять неправдиві відомості, що призвело до зменшення розміру митних платежів у сумі 97 678,61 грн., чим вчинив порушення митних правил, передбачене ст. 485 Митного кодексу України. Зокрема, було здійснене митне оформлення товару "насіння соняшнику (сире) не для сівби українського походження, не лущене, чорного кольору без білих смуг, врожаю 2021 року", загальною вагою нетто 104 340кг. загальною вартістю 52 170, 00 дол. США.

Не погоджуючись із постановою, позивач оскаржив її до суду.

З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 1 статті 458 Митного кодексу України (далі -МК України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості.

Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Згідно із частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Частиною 2 статті 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Згідно частини 6 статті 264 МК України, митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Відповідно до частини 1 статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Стаття 489 МК України встановлює, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави ля звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

У відповідності до частини 1 статті 109 Податкового кодексу України, діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до вимог статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Статтею 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Колегія суддів вважає, що матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу позивача на вчинення дій передбачених диспозицією статті 485 МК України.

Як вбачається із оскаржуваної постанови, що ОСОБА_1 з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів за ЕМД № UA110150/2022/006249, UA110150/2022/006253, UA110150/2022/006270, UA110150/2022/006271, UA110150/2022/006272 вчинив дії, спрямовані на застосування преференційного режиму шляхом подання документів для отримання сертифікатів з перевезення товару EUR.1 A110.059046 від 24.06.2022, А110.059047 від 24.06.2022, А110.059071 від 25.06.2022, А110.059072 від 25.06.2022, А110.059073 від 25.06.2022, які містять неправдиві відомості, що призвело до зменшення розміру митних платежів у сумі 97 678,61 грн., чим вчинив порушення митних правил, передбачене ст. 485 Митного кодексу України. Зокрема, було здійснене митне оформлення товару "насіння соняшнику (сире) не для сівби українського походження, не лущене, чорного кольору без білих смуг, врожаю 2021 року", загальною вагою нетто 104 340кг. загальною вартістю 52 170, 00 дол. США.

Відповідно до митних декларацій, які містяться в матеріалах справи, декларантом/представником являється ТОВ "Експерт - Днепр".

В протоколі опитування у справі про порушення митних правил від 06.10.2022 року зазначено, що документи надавала ОСОБА_3 ; Документи перелічені у сертифікаті в графі «Декларація (Супроводні документи)», а саме: заява №449 від 13.06.2022р., зовнішньоекономічний контракт № 1006/1 від 10.06.2022р.; рахунок-фактура на партію товару; Сертифікати якості на партію товару; Сертифікат якості виробника на партію товару; Довідка експортера зерна; декларація постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження; договір поставки №17/05-21 від 17.05.2021р.; специфікація №1 від 01.10.2021р.; видаткова накладна № РН-00000589 від 18.10.2021р.; звіт 4- сг від 02.06.2021р.; звіт 29-сг від 03.01.2022р.; звіт ТОВ «ЛОКВОД»; виписка з державного реєстру юридичних осіб ФГ «АГРОВЕГА ПЛЮС»; довідка про зберігання з елеватору; довіреність від 13.06.2022 року.

Також, при розгляді цієї справи, суд апеляційної інстанції враховує правові висновки Верховного Суду викладені в постанові від 06 червня 2018 року у справі № 607/1866/17, згідно яких для притягнення особи до відповідальності, згідно ст. 485 МК України, необхідно доведення факту внесення в митній декларації неправдивих відомостей.

Крім цього, в постанові від 13 грудня 2018 року у справі № 759/360/17 Верховний Суд зазначив, що склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі).

Однак, у спірних правовідносинах, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Тобто, достовірність поданих уповноваженою особою документів до митного оформлення не спростована належними доказами у справі, натомість, всі сумніви тлумачиться на користь особи, яку звинувачують у вчиненні неправомірних дій.

На підставі вищевикладеного, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає закриттю.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись ст. 229, 286, 243, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці залишити без задоволення.

Рішення Франківського районного суду міста Львова від 24 квітня 2024 року у справі № 465/7121/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк

Повний текст постанови складено 02.07.2024