Рішення

від 14.05.2024 по справі 320/5890/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2024 року № 320/5890/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеоптик» до Державної інспекції ядерного регулювання про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Телеоптик (далі позивач) до Державної інспекції ядерного регулювання (далі відповідач), у якому просить суд:

- скасувати постанову Державної інспекції ядерного регулювання № ПсЮО-31/16 від 07.11.2023р., якою Товариство з обмеженою відповідальністю Телеоптик було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 100000,00 грн. за ст.17-1 Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії»;

- зобов`язати відповідача компенсувати ТОВ «ТЕЛЕОПТИК» судові витрати у сумі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправність оскаржуваної постанови з огляду на відсутність у відповідача для накладення на позивача штрафу підстав, передбачених статтею 82 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку, оскільки виявлені відповідачем порушення, за які на позивача накладено штраф, не завдали та не могли завдати шкоди здоров`ю людей чи навколишньому природному середовищу. Позивач стверджує, що виготовляє комплекси рентгенівські діагностичні тільки для рентгенографії, які є джерелом іонізуючого випромінювання (далі також - ДІВ) менше 1 години на рік і не можуть завдавати шкоди здоров`ю людей чи навколишньому природному середовищу. Позивач вказує, що ліцензування з боку ДІЯР використання РДА є недоцільним та зайвим і не відповідає ст. 3 та 7 Закону України «Про ліцензування видів господарсько», а видача відповідачем ліцензій на діяльність, яка не передбачає використання іонізуючого випромінювання, перевищенням нею службових повноважень та перешкоджанням законній господарської діяльності медичних закладів та підприємств, які займаються виробництвом, продажом, технічним обслуговуванням та ремонтом РДА.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/5890/24 передана 05.02.2024 до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №320/5890/24 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, яку отримано відповідачем в системі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.

Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

23.02.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки позивач є суб`єктом діяльності у сфері використання ядерної енергії, а саме виробництва джерел іонізуючого випромінювання, на здійснення якої отримав відповідну ліцензію. В той же час вказана ліцензія була анульована від 06.07.2022, проте позивач не припинив здійснення відповідної діяльності та продовжує виробництво ДІВ, чим порушує вимоги ядерного законодавства України.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, згідно якої не погоджується з доводами відповідача та підтримує свої позовні вимоги.

Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, де просить суд відмовити у задоволенні позові у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач є суб`єктом діяльності у сфері використання ядерної енергії, а саме виробництва джерел іонізуючого випромінювання, для здійснення якої отримав ліцензію від 13.12.2019 №ОВ 001077 на провадження діяльності з виробництва джерел іонізуючого випромінювання, видану Держатомрегулювання. Строк дії ліцензії - до 13.12.2024.

Судом встановлено, що у зв`язку з порушенням ТОВ «ТЕЛЕОПТИК» умов ліцензії, норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки, наказом від 06 липня 2022 р. № 416 Держатомрегулюванням прийнято рішення про анулювання ліцензії № ОВ 001077 виданої ТОВ «ТЕЛЕОПТИК» на право провадження діяльності з виробництва ДІВ. Рішення Держатомрегулювання про анулювання ліцензії № OB 001077 ТОВ «Телеоптик» у судовому порядку не оскаржувало.

Під час розгляду декларації про провадження КОМУНАЛЬНИМ НЕКОМЕРЦІЙНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «БАРВІНКІВСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА МІСЬКА ЛІКАРНЯ» БАРВІНКІВСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ІЗЮМСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (КНП «Барвінківська ЦМЛ») діяльності у сфері використання ядерної енергії від 23 серпня 2023 р. та поданих разом з неї документів (копія листа КНПІ «Барвінківська ЦМЛ», копія актів № 219 та 71/2023 надані), було виявлено, що ТОВ «ТЕЛЕОПТИК» (позивачем) здійснено виробництво джерела іонізуючого випромінювання (комплексу рентгенівського діагностичного цифрового КРДЦ-04-Альфа, серійний номер - 00071, дата виготовлення - липень 2023 року). При цьому, як зазначено вище, ліцензія, яка давала право позивачу займатись діяльністю з виробництва ДІВ на той час була анульована.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 17-1 Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» суб?єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії несуть відповідальність за провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії, щодо якої цим Законом встановлені вимоги обов?язкового отримання ліцензії та/або іншого документа дозвільного характеру і реєстрації, без одержання таких документів або реєстрації - штраф у розмірі від п?ятисот до п?ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Державною інспекцією ядерного регулювання України 07.11.2023 року було винесено постанову № ПсЮО-31/16 від 07.11.2023р про накладення на ТОВ "Телеоптик" штрафу у розмірі 100 000.00 грн (сто тисяч гривень 00 коп.) за виробництво джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ) (комплексу рентгенівського діагностичного цифрового КРДЦ-04-АЛЬФА) (заводський (серійний) номер виробу - 00071).

Позивач не погоджується з постановою № ПсЮО-31/16 від 07.11.2023р, та звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 4 Положення №363 Держатомрегулювання відповідно до покладених на нього завдань:

- визначає критерії та вимоги безпеки, додержання яких обов`язкове під час використання ядерної енергії, відповідно до яких затверджує норми, правила, стандарти з ядерної та радіаційної безпеки; норми, правила з фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання; нормативно-правові акти з питань організації та ведення обліку і контролю ядерних матеріалів, застосування гарантій нерозповсюдження ядерної зброї; вимоги та умови безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії (підпункт 7);

- здійснює в установленому законодавством порядку ліцензування, зокрема діяльності з видобування, переробки уранових руд, переробки та зберігання радіоактивних відходів, використання джерел іонізуючого випромінювання, виробництва джерел іонізуючого випромінювання, перевезення радіоактивних матеріалів (підпункт 14);

- здійснює державний нагляд за додержанням законодавства, умов виданих документів дозвільного характеру, норм, правил і стандартів з питань ядерної та радіаційної безпеки, вимог фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, обліку та контролю ядерних матеріалів та інших джерел іонізуючого випромінювання (підпункт 41);

- застосовує в установленому порядку фінансові санкції до підприємств, установ та організацій, інших суб`єктів підприємницької діяльності у разі порушення законодавства, умов виданих документів дозвільного характеру, норм, правил і стандартів з питань ядерної та радіаційної безпеки, вимог фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, обліку та контролю ядерних матеріалів та інших джерел іонізуючого випромінювання (підпункт 46).

Відповідно до статті 4 Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» метою дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії є:

- забезпечення використання тільки тих ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, об`єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об`єктів, рівень ядерної та радіаційної безпеки яких визнано таким, що відповідає міжнародно визнаним вимогам на основі всебічної оцінки усіх факторів, які впливають на безпеку, включаючи забезпечення фізичного захисту;

- забезпечення провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії тільки тими фізичними та юридичними особами, які можуть гарантувати виконання вимог законодавства, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, фізичного захисту ядерних матеріалів, ядерних установок, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання.

Статтею 5 названого Закону визначено, що одним із основних принципів дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії є пріоритетність забезпечення ядерної та радіаційної безпеки над іншими інтересами.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» виробництво джерел іонізуючого випромінювання підлягає обов`язковому ліцензуванню.

За змістом статті 14 Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» ліцензії у сфері використання ядерної енергії видаються органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки на бланках спеціального зразка, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У ліцензії, поміж іншого, зазначається:

- технологічні процеси або види господарської діяльності, в яких використовуються джерела іонізуючого випромінювання (у ліцензії на провадження окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії);

- перелік документів, на підставі яких прийнято рішення про видачу ліцензії;

- перелік посадових осіб, до службових обов`язків яких належить здійснення організаційно-розпорядчих функцій,

- умови провадження діяльності.

Відповідно до п. 1.3 Ліцензійних умов до діяльності з виробництва ДІВ належать такі види робіт:

- напрацювання радіоактивних ізотопів, опромінених зразків та матеріалів, ізотопів в якості радіофармпрепаратів;

- виготовлення закритих та відкритих радіонуклідних ДІВ, генеруючих пристроїв медичного, промислового та наукового призначення;

- виготовлення приладів, установок, обладнання, які комплектуються радіонуклідними ізотопами;

- тимчасове зберігання виготовлених ДІВ;

- збут ДІВ власного виробництва;

- технічне обслуговування та ремонт ДІВ власного виробництва.

Ліцензійні умови встановлюють основні вимоги та умови безпеки провадження діяльності з виробництва джерел іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ). Ці Умови є обов`язковими для виконання ліцензіатами, які здійснюють діяльність з виробництва ДІВ.

Відповідно до п. 2.1 Ліцензійних умов, Ліцензіат провадить діяльність з виробництва ДІВ за умови отримання у встановленому законодавством порядку ліцензії на провадження діяльності з виробництва ДІВ (далі - ліцензія).

Судом встановлено, що у зв`язку з порушенням ТОВ «ТЕЛЕОПТИК» умов ліцензії, норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки, наказом від 06 липня 2022 р. № 416 Держатомрегулюванням прийнято рішення про анулювання ліцензії № ОВ 001077 виданої ТОВ «ТЕЛЕОПТИК» на право провадження діяльності з виробництва ДІВ. Рішення Держатомрегулювання про анулювання ліцензії № OB 001077 ТОВ «Телеоптик» у судовому порядку не оскаржувало.

Відповідно до статті 28 ЗУ «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», діяльність у сфері використання ядерної енергії провадиться на підставі ліцензій, окремих дозволів та сертифікатів відповідно до Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" та інших законів.

Згідно статті 7 ЗУ «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», У сфері використання ядерної енергії обов`язковому ліцензуванню підлягають види діяльності, зокрема, виробництво джерел іонізуючого випромінювання.

Так, згідно ст.17-1 ЗУ «Про дозвільну діяльність», Суб`єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії несуть відповідальність за: провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії, щодо якої цим Законом встановлені вимоги обов`язкового отримання ліцензії та/або іншого документа дозвільного характеру і реєстрації, без одержання таких документів або реєстрації - штраф у розмірі від п`ятисот до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином суд не бере до уваги доводів позивача про те, що виробництво рентгенівського обладнання, яке він виготовляє, відповідно до законодавства не потребує ліцензування, адже позивач сам отримував ліцензію № ОВ 001077, яка була анульована внаслідок у зв`язку з порушенням ТОВ «ТЕЛЕОПТИК» умов ліцензії, норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки.

Щодо доводів позивача про те, що його діяльність не може заподіяти шкоди здоров`ю людей чи навколишньому середовищу і тому не підлягає ліцензуванню, слід зазначити наступне.

Позивач, як виробник комплексів рентгенівських діагностичних цифрових КРДЦ Альфа, розробляючи ТУ У 26.6-32621017-001:2012 «Комплекси рентгенівські діагностичні цифрові КРДЦ-Альфа» самостійно відніс зазначені медичні вироби відповідно до ДСТУ 4388 до класу IIb за ступенем ризику небезпеки при використанні їх в медицині - медичні вироби з підвищеним ступенем ризику.

Крім того, у Паспорті АЦАМ.941212.003-04 ПС на Комплекс рентгенівський діагностичний цифровий КРДЦ-04-АЛЬФА, а саме у розділі «Загальні вимоги безпеки» виробник ТОВ «ТЕЛЕОПТИК» зазначає, що « керівництві з експлуатації і для маркування комплексу будуть використовуватися такі застережливі слова і інформаційні символи», і наведено, зокрема, знак радіаційної небезпеки та зазначено слова: «попередження про небезпеку ураження іонізуючим випромінюванням» (пункт 2.1). У пункті 2.2 Паспорта позивач самостійно зазначає, що «Рентгенівське обладнання у разі неправильного використання може бути небезпечним для здоров?я оператора і пацієнта» та «При експлуатації комплексу рентгенологічного цифрового джерелами небезпеки є іонізуюче випромінювання і висока напруга».

На думку суду, цим підтверджується те, що виявлені порушення можуть завдати шкоди здоров`ю людей, за які відповідачем складено протокол № ПрЮО-34/39 від 04 жовтня 2023 р. і який оформлений з урахуванням пункту 7 Порядку розгляду справ про порушення вимог законодавства та застосування санкцій до суб??єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, затвердженого наказом Держатомрегулювання від 28 грудня 2012 р. № 256, зареєстрованого в Мін`юсті 22 січня 2013 р. за № 170/22702 , та статті 82 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».

Стосовно доводів позивача про те, що рентгенівські діагностичні апарати «можуть лише на етапі використання за призначенням (проведення рентгенологічних обстежень) коротко часово стати ДІВ», а також «ТОВ «Телеоптик» виготовляє тільки РДА для цифрової рентгенографії, які протягом року навіть при інтенсивному використанні знаходяться в стані ДІВ менше 1,0 години, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» джерелом іонізуючого випромінювання є фізичний об?єкт, крім ядерних установок, що містить радіоактивну речовину, або технічний пристрій, який створює або за певних умов може створювати іонізуюче випромінювання.

Відповідно до пункту 2 Порядку державної реєстрації джерел іонізуючого випромінювання, здійснення контролю та ведення обліку індивідуальних доз опромінення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 р. № 1718, нерадіонуклідні джерела іонізуючого випромінювання це пристрої (установки), що не містять радіоактивних речовин, але за певних умов здатні генерувати іонізуюче випромінювання (рентгенодіагностичні і рентгенотерапевтичні апарати, установки для проведення рентгеноструктурного та рентгеноспектрального аналізу, рентгенодефектоскопи тощо). Тобто, незважаючи на кількість часу, протягом якого відбувається рентгенівське випромінювання, комплекс рентгенодігностичний цифровий КРДЦ-04-АЛЬФА є нерадіонуклідним джерелом іонізуючого випромінювання.

В той же час, сам позивач, подавши заяву для отримання ліцензії на право провадження діяльності з виробництва джерел іонізуючого випромінювання ТОВ «ТЕЛЕОПТИК» визнав, що комплекс рентгенівський діагностичний цифровий КРДЦ-04-Альфа є джерелом іонізуючого випромінювання, а діяльність з його виробництва потребує ліцензування.

Відповідно до п. 12 Порядку розгляду справ Держатомрегулювання України або її територіальні органи повідомляють суб`єкта діяльності про місце, дату та час розгляду справи про порушення не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати її розгляду. Форму повідомлення про розгляд справи наведено у додатку 3 до цього Порядку. Один примірник повідомлення надсилається суб`єкту діяльності рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається під підпис його керівнику чи уповноваженій особі. Другий примірник повідомлення зберігається у відповідній справі у Держатомрегулюванні України чи її територіальному органі.

Нез`явлення суб`єкта діяльності у разі, якщо про місце, дату та час розгляду справи він був повідомлений у встановленому порядку, не може бути підставою для відкладення розгляду справи.

Під час розгляду справи оголошується протокол про порушення вимог Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії", заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Штраф за провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії, щодо якої Законом встановлені вимоги обов`язкового отримання ліцензії та/або іншого документа дозвільного характеру і реєстрації, без одержання таких документів або реєстрації, а також за невиконання чи неналежне виконання умов ліцензії та/або іншого документа дозвільного характеру застосовується у розмірах, передбачених у статті 17-1 Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії".

При визначенні конкретної суми штрафу Головним державним інспектором з ядерної та радіаційної безпеки України або його заступниками враховуються умови вчинення порушення та його наслідки на підставі всебічного, повного й об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності. При цьому посадові особи Держатомрегулювання України та її територіальних органів керуються законом, правосвідомістю та своїм внутрішнім переконанням і практичним досвідом.

Оскарження рішень головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України або його заступників щодо накладення штрафів здійснюється в судовому порядку.

Кошти, отримані внаслідок стягнення штрафів, зараховуються до Державного бюджету України.

Таким чином суд дійшов висновку, що Протокол № ПрЮО-34/39 від 04 жовтня 2023 р. та винесена на його підставі Постанова № ПсЮ0-31/16 від 07 листопада 2023 р. оформлені з дотриманням вимог діючого законодавства у сфері безпеки використання ядерної енергії, умови накладання штрафу не порушувались.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач до Держатомрегулювання з питань звільнення від ліцензування діяльності з використання КРДЦ-04-АЛЬФА не звертався і сповіщень щодо внесення відповідних змін до ТУ щодо підтвердження рентгенівського діагностичного комплексу КРДЦ-04-АЛЬФА Критеріям звільнення на погодження не надавав, протоколів вимірювань, що підтверджують відповідність КРДЦ-04-АЛЬФА Критеріям звільнення діяльності від ліцензування, не надавав.

Таким чином діяльність з використання комплексів рентгенівських діагностичних цифрових КРДЦ-04-Альфа підлягає обов?язковому ліцензуванню. В той же час позивач після анулювання ліцензії продовжив здійснювати виробництво, тим самим порушуючи вимоги законодавства у сфері використання ядерної енергії.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що постанова Державної інспекції ядерного регулювання № ПсЮО-31/16 від 07.11.2023р., якою Товариство з обмеженою відповідальністю «Телеоптик» було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 100000,00 грн. за ст.17-1 Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» прийнята відповідно до чинного законодавства та скасуванню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведених обставин у сукупності, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Решта доводів учасників справи висновків суду по суті справи не змінюють.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову підстави для відшкодування позивачу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеоптик» до Державної інспекції ядерного регулювання про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.