Рішення

від 13.05.2024 по справі 400/1171/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2024 р. № 400/1171/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаВознесенського відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вул. Пушкінська, 15,Вознесенськ,Миколаївська область,56500,

треті особиГоловне управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,

провизнання протиправною та скасування постанови від 17.01.2021р. № 68177076,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вознесенського відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за участі третьої особи - Головного управління ДПС у Миколаївській області, про визнання протиправною та скасування постанови від 17.01.2021р. №68177076.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 17.01.2021 року, старшим державним виконавцем Вознесенського відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Барбуновою Тамілою Леонідівною прийнято протиправно постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 814/2400/14 виданим Миколаївським окружним адміністративним судом 11.03.2015 року, Зазначив, що виконачий лист було подано для примусового виконання з пропущенням строку визначеного Виконавчим листом більше 6 років, а державний виконавець повинен був повернути стягувачу виконавчий лист протягом трьох днів без прийняття його до виконання, а отже державний виконавець діяв упереджено, не ефективно, не на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач надав відзив на позов, просив в задоволенні відмовити, зазначивши, що ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», передбачені строки переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку». Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. А отже виконавець діяв відповідно до закону України «Про виконавче провадження».

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року по справі № 814/2400/14, постановлено, стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь Вознесенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на користь державного бюджету податкову заборгованість у сумі 641663,84 грн. Постанова набрала законної сили з 15.11.2014року.

11 березня 2015 року по адміністративній справі був виданий виконавчий лист.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання один рік.

17.01.2022 року старшим державним виконавцем Вознесенського відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Барбуновою Тамілою Леонідівною,прийнято постанову про відкриття виконавчогопровадження за виконавчим листом № 814/2400/14 виданим Миколаївським окружним адміністративним судом 11.03.2015 року.

Не погоджуючись з вказаною постановою та вважаючи що виконавчий лист було подано для примусового виконання з пропущенням строку, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно пункту 2 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Частиною другою статті 12 Закону № 1404-VIII передбачено, що строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку визначено статтею 12 Закону №1404-VIII .

Так, у відповідності до частин 1 та 2 статті 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Частиною 4 статті 12 Закону №1404-VIII передбачено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону №1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Суть переривання строку полягає у тому, що при настанні зазначених обставин (юридичних фактів) перебіг строку починається спочатку, а час, який минув до перерви, до нового строку не зараховується. Про це було безпосередньо зазначено у частині другій статті 23 України «Про виконавче провадження» (№ 606-XIV), яка є попередньою редакцією Закону № 1404-VIII, тоді як в чинній редакції Закону питання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання урегульовано статтею 12, але в ній ця норма відсутня.

Норми щодо переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебувають у системному зв`язку із застосуванням норм, що регулюють завершення виконавчого провадження шляхом повернення виконавчого документа стягувачу.

Отже, з аналізу частини четвертої та п`ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII вбачається, що після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Таким чином, повернення виконавчого документа без виконання не позбавляє стягувача права на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання в межах строку, встановленого статтею 12 Закону № 1404-VIII.

Як встановлено судом із наявних в матеріалах справи документів, 17.01.2022 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження за заявою Головного управління ДПС у Миколаївській області щодо стягнення податкового боргу в сумі 641663,84 грн на користь держави. Державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 68477076.

Відповідно до відміток, що містяться на виконавчому листі № 814/2400/14 виданому Миколаївським окружним адміністративним судом від 11.03.2015 року, державним виконавцем встановлено, що згідно АСВП виконавчий лист перебував на виконанні у відділі ДВС Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області. Так 09.04.2015 року державним виконавцем було відкрито провадження щодо стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 641663,84 грн на користь держави. Державним виконавцем було вжито заходи щодо виявлення майна боржника, та на підставі інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно в порядку доступу державних виконавців за боржником зареєстровано нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 . Дана територія підвідомча відділу державної виконавчої служби Голопристанського РУЮ. І тому державним виконавцем була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 10 ч.1 ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження» від 04.09.2015 року (направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу для виконання). 25.09.2020 року державним виконавцем Голопристанського міськрайонного відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчий лист 814/2400/14 виданий Миколаївським окружним адміністративним судом від 11.03.2015 року було повернуто на підставі п.2 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження».

04.11.2021 року державним виконавцем Вознесенського відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчий лист 814/2400/14 виданий Миколаївським окружним адміністративним судом від 11.03.2015 року, було повернуто без прийняття на підставі ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження».

14.01.2022 року від ГУ ДПС у Миколаївській області надійшла заява про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 641663.84 грн. на користь держави. До заяви було подано виконавчий лист № 814/2400/14 виданий Миколаївським окружним адміністративним судом від 11.03.2015 року із відміткою про останнє повернення від 04.11.2021 року на підставі ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження», а також було додано копію Наказу ТУ ДПС у Миколаївській області «Про надання посадовим особам ТУ ДПС у Миколаївській області повноважень на виконання певних функцій», копію Ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду 814/2400/14 від 05.08.2021року, копію Постанови П`ятого Апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021 року.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб`єктами, суд приходить до висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 17.01.2022р. № 68177076 є законною, обґрунтованою та такою, що прийнята в межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією та законами України, у відповідності до приписів ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч. 1 ст. 90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 134, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Вознесенського відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Пушкінська, 15, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, ідентифікаційний код 34993838) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Мельник