Рішення

від 13.05.2024 по справі 420/6677/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6677/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал Фонтан», товариство з обмеженою відповідальністю «Грошова справа», товариство з обмеженою відповідальністю «Фонтан Фінанс», товариство з обмеженою відповідальністю «Роби гроші», товариство з обмеженою відповідальністю «Прибутковий бізнес» про скасування містобудівних умов та обмежень для об`єкта будівництва №01-06/84 від 04.10.2022 року,-

В С Т А Н О В И В:

31.03.2023 року до суду надійшов позов Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал Фонтан», товариство з обмеженою відповідальністю «Грошова справа», товариство з обмеженою відповідальністю «Фонтан Фінанс», товариство з обмеженою відповідальністю «Роби гроші», товариство з обмеженою відповідальністю «Прибутковий бізнес», в якому позивач просить суд скасувати містобудівні умови та обмеження для об`єкта будівництва №01-06/84 від 04.10.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що керуючись Порядком взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов`язаних із виявленням самочинного будівництва у місті Одесі та вжиттям заходів реагування, затвердженим рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради за № 135 від 29.03.2018 року, Управлінням, спільно з представниками Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради 24 березня 2023 року проведено комісійне обстеження за адресою: м. Одеса, Бернардацці, 2Д. На момент обстеження будівельні роботи не проводились, будівельники та будівельна техніка відсутні. Встановлено, що Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради видані містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, затверджені наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 04.10.2022 № 01-06/84: «Реконструкція нежитлових приміщень №№ 3, 4, 4а, 5, 5а, які розташовані в існуючій нежитловій будівлі трьохповерхового паркінгу з критими тенісними кортами і технічними нежитловими приміщеннями для обслуговування тенісних кортів, яка розташована за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Бернардацці, 2-Д, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів будівлі в плані, без підвищення висотних відміток існуючої нежитлової будівлі, з внутрішнім перепланування, зі збільшенням площі шляхом улаштування додаткових приміщень антресольного типу, без зміни цільового призначення». За результатами обстеження встановлено факт розміщення трьох поверхового паркінгу з критими тенісними кортами і технічними нежитловими приміщеннями.

Як вказано в позові, містобудівні умови та обмеження передбачають улаштування додаткових приміщень антресольного типу, однак чинними нормативними документами у сфері містобудівної діяльності не передбачено поняття «приміщення антресольного типу», таке поняття «антресоль» наявне лише y ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» Зміна № 1, відповідно п. 3.1 якого антресоль - площадка всередині приміщення, настил під стелею (відкритий чи закритий) для зберігання речей. Проте даний ДБН не стосується нежитлових будівель та споруд, яким є запланований об`єкт будівництва. У п. 3 розділу «Загальні дані» органом архітектури визначено підставу відсутності документа на земельну ділянку. Однак у II. 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» визначено документи, що підтверджують право користування земельною ділянкою. У п. 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» наявне посилання на Порядок ведення реєстру містобудівних умов та обмежень, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 31.05.2017 № 135, який втратив чинність.

Таким чином, як стверджує позивач, вищевказані містобудівні умови та обмеження не містять всіх необхідних даних, передбачених вимогами ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Окрім того, зазначає позивач, у вищевказаних містобудівних умовах та обмеженнях є посилання тільки на ДБН, без зазначення конкретних цифр та відсотків, що є неприпустимим та всупереч вимогам діючого законодавства України, адже містобудівні умови та обмеження мають містити встановлені законодавством та містобудівною документацією вимоги, як це передбачено ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Тобто, неправильні встановлені обмеження та критерії нестимуть загрозу для майбутніх мешканців прилеглих будинків.

Як стверджує позивач, допущені порушення містобудівного законодавства посягають на встановлений законодавством порядок забезпечення сталого розвитку територій та як наслідок призводять до виникнення факту самочинно будівництва, що обумовлює звернення Управління до суду з адміністративним позовом про скасування містобудівних умов та обмежень.

На думку позивача, вищевказані містобудівні умови та обмеження видані з істотним порушенням норм чинного законодавства, що є підставою для їх скасування у судовому порядку.

Ухвалою суду від 05.04.2023 року позов залишено без руху.

За вх №ЕС/3427/23 позивачем подано заяву про усунення недоліків.

У даній заяві вказано, що Управління, пред`являючи позов у вказаній справі, виходить саме з необхідності вирішення проблем суспільного значення, існування яких виправдовує застосування механізму визнання незаконними та скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, оскільки видачою даного документа фактично дозволена забудова земельної ділянки з порушенням вимог містобудівного законодавства. Саме, безпідставна та незаконна (у порушення передбаченого законодавством порядку) видача оскаржуваних містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки становить порушення інтересів територіальної громади міста. У даному спорі Управління реалізовує публічно-владні управлінські функції стосовно відповідача, оскільки зі спору вбачається, що предметом є питання додержання вимог містобудівного законодавства. Таким чином, Управління звертається до суду як суб`єкт владних повноважень на виконання владних управлінських функцій, а тому відносини між сторонами є публічно-правовими і зазначений спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою суду від 19.05.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження по справі. Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.262 КАС України.

24.05.2023 року та 26.05.2023 року від представника позивача до суду надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

26.05.2023 року від представника третіх осіб до суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що відсутність в оспорюваних містобудівних умовах та обмеженнях конкретних даних, розрахунків та числових показників у випадку спірних правовідносин не може свідчити про порушення чинного законодавства України та бути підставою для їх скасування.

У поясненнях вказано, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не є документом дозвільного характеру, вони не дають право на забудову земельної ділянки, на виконання будівельних робіт. Основною метою надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є, передусім, визначення відповідності намірів забудови діючий містобудівній документації та визначення основних, передбачених державними будівельними нормами вимог, на підставі яких в подальшому має розроблятись проектна документація на будівництво об`єкту.

В цьому контексті, вказано у поясненнях, посилання позивача на те, що неправильно встановлені обмеження та критерії нестимуть загрозу для майбутніх мешканців прилеглих будинків, є доволі абстрактними, а посилання позивача на необхідність вирішення проблем суспільного значення, оскільки видачою містобудівних умов, на думку позивача, фактично дозволена забудова земельної ділянки з порушенням законодавства, є взагалі безпідставними, тому що містобудівні умови було видано щодо реконструкції нежитлових приміщень в існуючій будівлі, без зміни геометричних розмірів, та річ не йде про забудову земельної ділянки.

Враховуючи викладене представник третіх осіб просить суд відмовити у задоволенні позову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

29.05.2023 року від представника позивача до суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що оскільки саме на Управління ДАБК Одеської МР покладено контрольні повноваження у сфері регулювання містобудівної діяльності, дотримання містобудівної документації на місцевому рівні, включаючи контроль за правомірністю видачі МУО та набуттям права на виконання будівельних робіт, та з огляду на те, що на момент виникнення спірних правовідносин Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (статті 29 та 36) допускав можливість скасування відповідних рішень Департаменту архітектури виключно у судовому порядку (крім випадків ліквідації юридичної особи - замовника будівництва або самостійного подання замовником будівництва заяви про таке скасування), звернення Управління ДАБК Одеської МР з цим позовом до суду в даному випадку зумовлено метою реалізації своїх контрольних повноважень.

Ухвалою суду від 31.05.2023 року залишено без задоволення заяви про розгляд справи №420/6677/23 в порядку загального позовного провадження.

02.06.2023 року (вх.№ЕП/20669/23) від представника третіх осіб до суду надійшли письмові пояснення, в яких вказано, що як вбачається з пояснень позивача, він обґрунтовує своє право на звернення до суду із позовом про скасування містобудівних умов та обмежень, посилаючись на постанову Верховного Суду від 01.05.2023 по справі № 420/1471/21, при цьому цитуючи її текст майже в повному обсязі. Проте, на думку представника третіх осіб, пояснення позивача взагалі не мають відношення до предмету спору. Відповідач у своєму відзиві та треті особи у своїх поясненнях не посилались на відсутність у позивача права на звернення до суду із відповідним позовом. Натомість, треті особи у своїх поясненнях зазначають про відсутність підстав для скасування містобудівних умов та обмежень, посилаючись на постанови Верховного Суду у справі №826/9713/18 та у справі № 640/3277/19.

09.06.2023 року (вх.№18913/23) від представника Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками, в якому зазначено, що Департамент заперечує проти позовних вимог, зазначених у позові, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Так, нормативно обґрунтовуючи власні доводи положеннями ст.9, ч.2 ст.10 Закону України «Про архітектурну діяльність», ч.1 ст.6, ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.1, п.6, п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №533, постанови Кабінету Міністрів України № 303 від 13 березня 2022 року «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», Порядок взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов`язаних із виявленням самочинного будівництва у місті Одесі та вжиттям заходів реагування, затвердженим рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.03.2015 року № 135 та з покликанням на фактичні обставини справи, відповідач зазначає, що під час здійснення комісійного обстеження (позапланової перевірки) об`єкту за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, 2-Д порушено норми законодавства, які регулюють здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Посилання позивача на те, що підставами проведення перевірки є виявлення самочинного будівництва не відповідає дійсності, оскільки предметом позову є скасування містобудівних умов та обмежень на об`єкт будівництва, а не знесення самочинного об`єкта будівництва.

Більше того, на думку Департаменту позивачем грубо порушено норму ч. 2 ст. 19 Конституції України шляхом використання ним владних повноважень поза межах закону і тим самим допущено зловживання чинними нормами законодавства.

У відзиві зазначено, що за звернення замовників, а саме: товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Фонтан», товариства з обмеженою відповідальністю «Фонтан Фінанс», товариства з обмеженою відповідальністю «Грошова Справа», товариства з обмеженою відповідальністю «Роби Гроші», товариства з обмеженою відповідальністю «Прибутковий бізнес», наказом Департаменту від 04.10.2022 року № 01-06/84 було затверджено надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень № 3, 4, 4а, 5, 5а, які розташовані в існуючий нежитловій будівлі трьох поверхового паркінгу з критими тенісними кортами і технічними нежитловими приміщеннями для обслуговування тенісних кортів, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, 2-д, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів будівлі в плані, без підвищення висотних відміток існуючої нежитлової будівлі, з внутрішнім переплануванням, зі збільшенням площі шляхом улаштування додаткових приміщень антресольного типу, без зміни цільового призначення».

Вказане, на думку відповідача, повністю спростовує доводи позивача, що містобудівні умови та обмеження від 04.10.2022 року № 01-06/84 видані з порушенням містобудівного законодавства, зокрема, за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Як стверджує відповідач, в оскаржуваних містобудівних умовах та обмеженнях Департаментом зазначено загальні положення, що не суперечить вимогам діючого законодавства.

На думку відповідача, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а позивач не навів жодних доказів щодо існування реального негативного впливу безпосередньо на його права у правовідносинах, пов`язаних з наданням оскаржуваних містобудівних умов.

З урахуванням вищевикладеного, Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради просить суд відмовити у задоволенні позову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

10.08.2023 року (вх.27286/23) від представника третіх осіб до суду надійшло клопотання про долучення доказів разом із додатками.

10.08.2023 року (вх.№27286) від представника третіх осіб до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи висновку експерта №236/23 від 02.08.2023 року разом із вказаним висновком.

02.05.2024 року (вх.№ЕС/18070/24) від представника позивача до суду надійшли пояснення.

Станом на дату вирішення даної адміністративної справи інших заяв на адресу суду не находило.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, пояснень, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.

За звернення замовників: товариства з обмеженою відповідальністю «Роби Гроші», товариства з обмеженою відповідальністю «Фонтан Фінанс», товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Фонтан», товариства з обмеженою відповідальністю «Грошова Справа», товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з обмеженою відповідальністю «Прибутковий бізнес», наказом Департаменту архітектури та містобудування затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 04.10.2022 року № 01-06/84 на проектування реконструкції нежитлових приміщень № 3, 4, 4а, 5, 5а, які розташовані в рівні четвертого поверху (в рівні експлуатованої покрівлі паркінгу) існуючої нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Бернардацці, 2-Д, яка представляє собою існуючу будову трьохповерхового паркінгу з критими тенісними кортами і технічними нежитловими приміщеннями для обслуговування тенісних кортів, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів будівлі в плані, без підвищення висотних відміток існуючої нежитлової будівлі, зі збільшенням площі нежитлової будівлі, шляхом улаштування додаткових приміщень, а саме: з улаштуванням нежитлових приміщень антресольного типу з перекриттям в межах внутрішнього об`єму будівлі (нежитлових приміщень №№ 3, 4, 4а, 5, 5a/ нежитлових приміщень тенісних кортів в рівні експлуатованої покрівлі паркінгу), обмеженого стінами та покрівлею, з розподілом на три поверхи, в її габаритних розмірах, з внутрішнім переплануванням шляхом їх об`єднання внутрішніми сходам, без зміни конфігурації та ухилу покрівлі, без зміни цільового призначення, з відновленням опорядження та фарбування фасадів існуючої нежитлової будівлі після реконструкції нежитлових приміщень, без зміни/зі збереженням існуючої архітектурної стилістики фасадів будівлі, із застосуванням традиційних пісочно-пастельних тонів, прийнятних для Південної Пальміри, з благоустроєм прилеглої території (а.с.22-23).

Як зазначено позивачем, керуючись Порядком взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов`язаних із виявленням самочинного будівництва у місті Одесі та вжиттям заходів реагування, затвердженим рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради за № 135 від 29.03.2018 року, Управлінням, спільно з представниками Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради 24 березня 2023 року проведено комісійне обстеження за адресою: м. Одеса, Бернардацці, 2Д.

За результатами даного обстеження складено акт обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси (а.с.14-18).

Згідно даного акту, за результатами обстеження встановлено факт розміщення трьохповерхового паркінгу з критими тенісними кортами і технічними приміщеннями.

Як зазначено в акті, в Управлінні державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради наявна інформація щодо видачі містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкту будівництва від 04.10.2022 року №01-06/84.

В акті вказано, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради встановлено, що:

1) не дотримано п.7 ч.5 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»: у п.4 розділу «Містобудівні умови та обмеження» не зазначено мінімально допустиму відстань від об`єкта, що проектується до червоних ліній та існуючих будинків та споруд (зазначено 0, не застосовується, не змінюється). Також відсутня інформація щодо мінімально допустимої відстані від об`єкта, що проектується до ліній регулювання забудови. У даному пункті 4 також наявна інформація щодо мінімально допустимих відстаней до існуючих інженерних мереж, яка не передбачена законом України про регулювання містобудівної діяльності

2) пунктом 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» не визначено планувальні обмеження відповідно п. 8 ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України, зони, встановлені відповідно до законодавства за результатами визначення рівнів ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, відображені у містобудівній документації);

3) у п.6 розділу «Містобудівні умови та обмеження» не визначено охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується до існуючих інженерних мереж відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

4) МБУ передбачають улаштування додаткових приміщень антресольного типу, однак чинними нормами чинними нормативними документами у сфері містобудівної діяльності не передбачене поняття «приміщення антресольного типу» наявне лише поняття «антресоль» у ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення». Проте даний ДБН не стосується нежитлових будівель та споруд, яким є запланований об`єкт будівництва;

5) Також у пункті 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» визначено розподіл приміщення антресольного типу на три поверхи, що не передбачено назвою об`єкта будівництва;

6) У пункті 9 розділу «Загальні дані» органом архітектури визначено підставу відсутності документа на земельну ділянку. Однак у пункті 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» визначено документи, що підтверджують право користування земельною ділянкою.

7) У пункті 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» зазначено гранично допустиму висотність будинків будівель та споруд у метрах 3,08 м., хоча існуюча будівля паркінгу є трьохповерхова. Додатково органам архітектури визначено окремі параметри висотності будівлі, які не передбачені пунктом 4 частини п`ятої статті 29 закону України про регулювання містобудівної діяльності.

8) У пункті 2 розділу «Містобудівні умови та обмеження» зазначено, що максимально допустима висотність забудови земельної ділянки не змінюється. У діючих нормативних документах не застосовується відсоток забудови до реконструкції нежитлових приміщень у зоні у зоні установ відпочинку і туризму.

На момент обстеження будівельні роботи не проводились, будівельники та будівельна техніка відсутні.

Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходить з такого.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів визначає Закон України «Про архітектурну діяльність».

Згідно статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року №687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеної Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»:

проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва;

містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування..

Статтею 13 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що до уповноважених органів містобудування та архітектури належать, зокрема, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.

Частинами другою, третьою статті 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Згідно з положеннями статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

У частині п`ятій 5 цієї статті визначено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, дотримання яких є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудівної діяльності.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі 445/765/16-а, від 27 лютого 2019 року у справі №809/721/18, від 10 жовтня 2019 року у справі №260/1499/18, від 20 лютого 2020 року у справі №813/52/13-а.

Відповідно до ч.2 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови, обмеження та технічні умови для проектування об`єктів будівництва в рамках здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, можуть надаватися приватному партнеру, концесіонеру на підставі документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою, виданого підприємству, установі, організації, що є балансоутримувачем майна, що передається у концесію, за умови, що така земельна ділянка (або її частина) відповідно до положень договору необхідна для здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії.

Згідно з ч.3 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

У випадках, визначених частиною четвертою статті 34 цього Закону та частиною першою статті 12-1 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", кадастровий номер земельної ділянки зазначається у заяві за його наявності, а копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію додається до заяви за наявності.

Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги".

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Відповідно до ч.4 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстав такої відмови надається у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Частиною 5 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що містобудівні умови та обмеження містять:

1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта;

1-1) ідентифікатор об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів нового будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до видачі містобудівних умов та обмежень);

2) інформацію про замовника;

3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;

4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах (з урахуванням обмежень використання приаеродромних територій, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України);

5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;

6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);

7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;

8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України, зони, встановлені відповідно до законодавства за результатами визначення рівнів ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, відображені у містобудівній документації);

9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Перелік зазначених умов є вичерпним.

Відомості, визначені пунктами 3, 4, 6-9 цієї частини, визначаються у містобудівних умовах та обмеженнях на підставі відомостей Державного земельного кадастру. Дія цього положення не поширюється на випадки, коли такі дані були встановлені містобудівною документацією до набрання чинності цим абзацом і відомості про них не внесені до Державного земельного кадастру.

Відповідно до пункту 3.2 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»:

- будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва;

- об`єкт будівництва - це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури;

- реконструкція - це перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об`єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо).

Так, надаючи містобудівні умови та обмеження, уповноважені на те органи враховують відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації та, у разі виявлення порушень, відмовляють у наданні відповідних документів.

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Як стверджує позивач, при видачі містобудівних умов та обмежень для об`єкта будівництва №01-06/84 від 04.10.2022 року не дотримано п.7 ч.5 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки у п.4 розділу «Містобудівні умови та обмеження» не зазначено мінімально допустиму відстань від об`єкта, що проектується до червоних ліній та існуючих будинків та споруд (зазначено 0, не застосовується, не змінюється). Також відсутня інформація щодо мінімально допустимої відстані від об`єкта, що проектується до ліній регулювання забудови. У даному пункті 4 також наявна інформація щодо мінімально допустимих відстаней до існуючих інженерних мереж, яка не передбачена закону України про регулювання містобудівної діяльності.

Так, судом встановлено, що містобудівні умови та обмеження для об`єкта будівництва №01-06/84 від 04.10.2022 року видані на реконструкцію нежитлових приміщень №№ 3, 4, 4а, 5, 5а, які розташовані в існуючій нежитловій будівлі трьохповерхового паркінгу з критими тенісними кортами і технічними нежитловими приміщеннями для обслуговування тенісних кортів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів будівлі в плані, без підвищення висотних відміток існуючої нежитлової будівлі, з внутрішнім перепланування, зі збільшенням площі шляхом улаштування додаткових приміщень антресольного типу, без зміни цільового призначення.

Враховуючи те, що містобудівні умови та обмеження для об`єкта будівництва №01-06/84 від 04.10.2022 року видані саме щодо реконструкції нежитлових приміщень без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів будівлі в плані, без підвищення висотних відміток існуючої нежитлової будівлі, з внутрішнім перепланування, зі збільшенням площі шляхом улаштування додаткових приміщень антресольного типу, без зміни цільового призначення, суд вважає, що при їх видачі не було порушено п.7 ч.5 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки такий пункт стосується саме зведення нового об`єкта будівництва або реконструкції старого зі зміною зовнішніх геометричних розмірів фундаментів.

Крім того, судом встановлено, що у п. 6 містобудівних умов зазначено, що «враховуючи, що відповідно зі схемою проектних планувальних обмежень Генерального плану м. Одеси, існуюча будівля трьохповерхового паркінгу з критими тенісними кортами і технічними нежитловими приміщеннями для обслуговування тенісних кортів за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходиться в межах земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер земельної ділянки: 5110137500:54:007:0125), в якій розміщені нежитлові приміщення №№ 3, 4, 4а, 5, 5а, та підлягають реконструкції, розміщена в межах водоохоронної зони моря і лиманів, пропозиції якої наведені у Генеральному плані та відповідно до положень плану зонування території (зонінгу) м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради 19.10.2016 р. № 1316-VII, існуюча будівля трьохповерхового паркінгу з критими тенісними кортами і технічними нежитловими приміщеннями для обслуговування тенісних кортів за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходиться в межах земельної ділянки, вести відповідно з вимогами що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер земельної ділянки: 5110137500:54:007:0125), в якій розміщені нежитлові приміщення №№ 3, 4, 4a, 5, 5а, та підлягають реконструкції, розміщена в межах водоохоронної зони моря і лиманів, пропозиції якої наведені у Генеральному плані, проектування об`єкту необхідно Водного Кодексу України, та рекомендуємо проектні рішення проектуємого об`єкту надати на розгляд відповідним профільованим структурам, у тому числі органам екологічної безпеки та санітарним органам 5211.86 мІ».

Отже, містобудівні умови містять планувальні обмеження та зазначено, що земельна ділянка розміщена в межах водоохоронної зони моря і лиманів.

В той же час, судом встановлено, що у п. 6 містобудівних умов зазначено: «Охоронювані зони інженерних комунікацій розрахувати та виконати згідно з Додатками И.1 та И.2 (обов`язковими) ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій». - 5211.86 мІ згідно містобудівної документації».

Таким чином, у містобудівних умовах наявні визначення охоронюваних зон інженерних комунікацій.

Щодо покликань позивача на те, що у пункті 9 розділу «Загальні дані» органом архітектури визначено підставу відсутності документа на земельну ділянку, однак у пункті 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» визначено документи, що підтверджують право користування земельною ділянкою, то суд зазначає, що відповідно до ч.4 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, саме неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень.

При цьому за приписами статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Щодо покликань позивача на те, що у пункті 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» зазначено гранично допустиму висотність будинків будівель та споруд у метрах 3,08 м., хоча існуюча будівля паркінгу є трьохповерхова, на те, що органами архітектури визначено окремі параметри висотності будівлі, які не передбачені пунктом 4 частини п`ятої статті 29 закону України про регулювання містобудівної діяльності та на те, що у пункті 2 розділу «Містобудівні умови та обмеження» зазначено, що максимально допустима висотність забудови земельної ділянки не змінюється. У діючих нормативних документах не застосовується відсоток забудови до реконструкції нежитлових приміщень у разі у зоні установ відпочинку і туризму, то суд зазначає.

Так, Верховний Суд у постанові від 04.02.2020 у справі №826/9713/18 сформулював правовий висновок про те, що вимоги до гранично допустимої висоти будівлі; максимально допустимого відсотку забудови земельної ділянки; відстаней від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; мінімально допустимих відстаней від об`єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд необхідно вважати дотриманими під час видачі містобудівних умов та обмежень шляхом зазначення про подальше визначення таких показників відповідно до Генерального плану міста, майбутньої проектної документації "згідно з чинним законодавством", "відповідно до нормативно-правових актів", "в установленому чинним законодавством порядку", "урахувати законні інтереси та вимоги". Це формулювання є доречним, зважаючи на те, що стадія отримання вихідних даних в силу приписів частини п`ятої статті 26 Закону №3038-VI передує стадії розроблення та затвердження проектної документації, а тому такі дані містять лише стислу інформацію щодо законодавчих вимог до параметрів та техніко-економічних показників об`єкта будівництва, про дійсні наміри забудовника, є описовими. Адже характеристика об`єкта будівництва визначається не містобудівними умовами та обмеженнями, а подальшою проектною документацією. Тому конкретизація параметрів будівництва саме у цифровому вигляді в даній стадії формування документації законодавчо безпосередньо не передбачена.

Отже, суд відхиляє як необґрунтовані вказані покликання позивача як на підставу для скасування містобудівних умов та обмежень.

Щодо покликань відповідача на те, що МБУ передбачають улаштування додаткових приміщень антресольного типу, однак чинними нормами нормативних документів у сфері містобудівної діяльності не передбачене поняття «приміщення антресольного типу» наявне лише поняття «антресоль» у ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення», проте даний ДБН не стосується нежитлових будівель та споруд, яким є запланований об`єкт будівництва, а також на те, що у пункті 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» визначено розподіл приміщення антресольного типу на три поверхи, що не передбачено назвою об`єкта будівництва, суд зазначає.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про будівельні норми» будівельні норми - нормативний акт технічного характеру, що встановлює обов`язкові вимоги до об`єкта нормування у будівництві.

Частиною другою статті 5 цього ж Закону передбачено, що об`єктами нормування у будівництві є:

1) планування та забудова території;

2) об`єкт будівництва, містобудування та архітектури і його складові частини;

3) склад і зміст документації об`єктів будівництва, містобудування та архітектури.

Згідно з положеннями частини першої статті 11 Закону України «Про будівельні норми» застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудування. Будівельні норми, правила іноземних держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правові висновки щодо застосування положень Закону України «Про будівельні норми» викладені зокрема у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 712/387/17-а та від 26 жовтня 2022 року у справі № 600/2150/21-а.

Так, пунктом 3.1 розділу 3 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» визначено, що антресоль це площадка у приміщенні, на якій та під якою можуть комфортно перебувати люди, або настил під стелею (відкритий чи закритий) для зберігання речей.

В той же час, відповідно до В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» ці будівельні норми поширюються на проектування нових і реконструкцію, капітальний ремонт житлових будинків з умовною висотою до 73,5 м включно: одноквартирні та багатоквартирні, у тому числі спеціалізовані квартирні житлові будинки для осіб літнього віку і осіб з інвалідністю та гуртожитки. При проектуванні житлових будинків з умовною висотою більше 73,5 м слід керуватися вимогами розділів 4 і 5 цих норм та ДБН В.2.2-41.

Суд погоджується з твердженнями позивача про те, що ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» не поширюють свою дію на реконструкцію нежитлових приміщень.

Судом не встановлено наявність інших будівельних норм, які б визначали вимоги до проектування реконструкції нежитлових приміщень шляхом улаштування антресолей, зокрема, цілих поверхів «антресольного типу».

З вказаного вбачається, що здійснення реконструкції нежитлових приміщень шляхом улаштування поверхів «антресольного типу» чинними будівельними нормами взагалі не передбачено.

Разом з цим, як вже встановлено судом, відповідно до ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розглядаючи дану адміністративну справу судом не встановлено наявність підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень на підставі п. 1, 2 ч.4 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Водночас у разі відсутності невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні у спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури виникає обов`язок видати заявнику містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.

Наведене узгоджується із висновком, сформульованим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 522/6069/14-а.

Конкретизація намірів забудовника, дозвіл на реалізацію цих намірів, та, відповідно, виконання оскаржуваних містобудівних умов та обмежень, відбувається на етапі проектування та отримання дозволу на будівництво.

Характеристика об`єкта будівництва визначається не містобудівними умовами та обмеженнями, а подальшою проектною документацією.

Зазначений висновок також викладений у постанові Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 826/9713/18.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації.

Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, за межами населених пунктів встановлюється відповідними районними державними адміністраціями, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Севастопольською міською державними адміністраціями.

Узгодження питань щодо забудови визначених для містобудівних потреб територій суміжних територіальних громад здійснюється на підставі відповідних угод, відображається у схемах планування зазначених територій та генеральних планах населених пунктів.

Встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.

Комплексна забудова території відповідно до статті 33 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» здійснюється з метою забезпечення реалізації громадських інтересів і спрямовується на попереднє проведення інженерної підготовки, спорудження зовнішніх інженерно-транспортних мереж, об`єктів соціальної сфери, житлових будинків, інших об`єктів будівництва, а також на благоустрій території. Комплексна забудова території може здійснюватися шляхом комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду одним або кількома інвесторами.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й детальний план території. Отже, відповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні, під час ухвалення рішення про надання або відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, уповноважений орган визначає, виходячи із містобудівної документації на місцевому рівні - генерального плану та детального плану території, якщо такий розроблено.

Невідповідність намірів забудови земельної ділянки є підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень. При цьому невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об`єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 803/1231/17, від 14 серпня 2018 року у справі № 823/5265/15, від 20 березня 2019 року у справі № 810/726/18, від 17 травня 2019 року у справі № 806/1576/18, від 4 вересня 2019 року у справі № 826/13852/17, від 15 січня 2020 року у справі № 813/4060/17, від 4 лютого 2020 року у справі № 826/9713/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 712/6577/18, від 15 лютого 2021 року у справі № 320/5710/20, від 16 червня 2021 року у справі № 2340/3189/18, від 22 жовтня 2021 року у справі № 1.380.2019.002227, від 09 травня 2023 року у справі №480/5165/21.

Крім того, здійснення забудови, наміри якої суперечать вимогам містобудівної документації (Генерального плану населеного пункту, ДПТ), нівелює мету планування та забезпечення сталого розвитку населеного пункту, а отже, порушує суспільні інтереси, які виражаються у забезпеченні дотримання правил благоустрою населеного пункту, спрямованих на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини; містобудівні умови та обмеження, які не відповідають Генеральному плану населеного пункту та іншій містобудівній документації на місцевому рівні не можуть вважатися такими, що враховують громадські (суспільні) та приватні інтереси при плануванні та забудові територій,

Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, сформульованій, зокрема, у постановах від 20 травня 2019 року у справі № 826/15338/18, від 4 вересня 2019 року у справі № 826/13852/17 та від 19 січня 2023 року у справі № 640/9995/20.

Практика Верховного Суду щодо застосування положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» сформована, зокрема, у постановах від 17 серпня 2021 року у справі № 420/5/20, від 17 листопада 2021 року у справі № 160/11647/19, від 2 грудня 2021 року у справі № П/320/900/20, від 13 лютого 2022 року у справі № 210/3729/17(2-а/210/204/17), від 18 травня 2022 року у справі № 640/7663/21 та від 19 січня 2023 року справа № 640/9995/20.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 4 вересня 2019 року у справі № 826/13852/17, неухильне дотримання містобудівної документації є основою забезпечення правопорядку у сфері містобудування. Саме тому згідно з частиною другою статті 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування. Рішення у цій сфері істотно та протягом тривалого часу впливають на життєвий простір мешканців міста, навколишнє середовище, розвиток міста. Тому під час розробки містобудівної документації вкрай важливим є врахування інтересів держави, територіальної громади, окремих груп та осіб. Досить часто ці інтереси конкурують між собою. (...)

Отже, доводи позивача про те, що чинними нормативними документами у сфері містобудівної діяльності не передбачене поняття «приміщення антресольного типу» наявне лише поняття «антресоль» у ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» як підстава для скасування містобудівних умов та обмежень для об`єкта будівництва №01-06/84 від 04.10.2022 року є необґрунтованими.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал Фонтан», товариство з обмеженою відповідальністю «Грошова справа», товариство з обмеженою відповідальністю «Фонтан Фінанс», товариство з обмеженою відповідальністю «Роби гроші», товариство з обмеженою відповідальністю «Прибутковий бізнес» про скасування містобудівних умов та обмежень для об`єкта будівництва №01-06/84 від 04.10.2022 року.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал Фонтан», товариство з обмеженою відповідальністю «Грошова справа», товариство з обмеженою відповідальністю «Фонтан Фінанс», товариство з обмеженою відповідальністю «Роби гроші», товариство з обмеженою відповідальністю «Прибутковий бізнес» про скасування містобудівних умов та обмежень для об`єкта будівництва №01-06/84 від 04.10.2022 року відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (вул. Черняховського, 6, м.Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 40199728).

Відповідач - Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради (вул. Гоголя,10, м.Одеса, 65082, код ЄДРПОУ 02498820).

Треті особи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал Фонтан» (вул.Бернардацці 2-Д, м.Одеса, 65016, код ЄДРПОУ 43741231),

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грошова справа» (вул.Бернардацці 2-Д, м.Одеса, 65016, код ЄДРПОУ 43741273),

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фонтан Фінанс» (вул.Бернардацці 2-Д, м.Одеса, 65016, код ЄДРПОУ 43741142),

Товариство з обмеженою відповідальністю «Роби гроші» (вул.Бернардацці 2-Д, м.Одеса, 65016, код ЄДРПОУ 43741362),

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прибутковий бізнес» (вул.Бернардацці 2-Д, м.Одеса, 65016, код ЄДРПОУ 43741446).

Суддя С.М. Корой

.