Рішення

від 13.05.2024 по справі 420/4323/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4323/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Миколаївській області до ОСОБА_1 , за результатом розгляду якого, позивач просив суд:

- стягнути з ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) на користь місцевого бюджету в рахунок погашення податкового боргу в сумі 260 438,31 грн., а саме з земельного податку з фізичних осіб за 2021 - 2022 рік.

Ухвалою суду від 15.02.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

26.02.2024 року представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що позивач додав до позову податкове повідомлення №5704390-2411-1423 від 19 червня 2023 р. на суму 14200,64 грн. за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4820982200:12:051:0382. Однак, позивач вважає, що у відповідача заборгованість на суму 150454,56 грн. Інших податкових повідомлень, з яких можливо встановити кадастровий номер земельних ділянок, за які позивач бажає стягнути земельний податок, наявність їх у власності у відповідача, до позову не додано. Позивач вже звертався до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу (справа № 420/33861/23). 06 лютого 2024 р. суд ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні позову у повному обсязі з таких підстав: «Суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах закінчився перебіг визначеного ПК України строку виконання податкового обов`язку по сплаті зобов`язань, але фактичних даних, які б засвідчували припинення податкового обов`язку внаслідок самостійного перерахування платником податків коштів до бюджету у сумі заборгованості по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачено юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у сумі 150 075,61 грн. (КБК 18010400), а також з інших підстав відповідно до положень ПК України матеріали справи не містять». Рішення набрало законної сили 08.03.2024 р. Тобто, в провадженні іншого суду знаходиться справа про спір між тими ж самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відтак, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.

06.03.2024 року від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить розглянути позовні вимоги в наступній редакції:

- стягнути з ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) на користь місцевого бюджету в рахунок погашення податкового боргу в сумі 259 993,81 грн., а саме з земельного податку з фізичних осіб за 2022 - 2023 рік та пеню.

Ухвалою суду від 12.03.2024 року заяву позивача про збільшення позовних вимог задоволено. Прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог та розглядати справу за наступними позовними вимогами:

- стягнути з ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) на користь місцевого бюджету в рахунок погашення податкового боргу в сумі 259993,81 грн., а саме з земельного податку з фізичних осіб за 2022 - 2023 рік та пеню.

В обгрунтування адміністративного позову позивачем зазначено, що податкова заборгованість ОСОБА_1 перед бюджетом складає 259993,81 грн., а саме заборгованість по земельному податку з фізичних осіб, яка виникла в результаті нарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню №1598928-2406-1423 від 19.10.2022 року в сумі 92458,82 грн., по податковому повідомленню-рішенню №5703706-2411-1423 від 19.06.2023 року на суму 7895,55 грн., по податковому повідомленню-рішенню № 5704140-2411-1423 від 19.06.2023 р. на суму 115 025,16 грн., по податковому повідомленню-рішенню №5704390-2411-1423 від 19.06.2023 р. на суму 14 200,64 грн., по податковому повідомленню-рішенню№291487-2411-1423 від 20.10.2023 р. на суму 17 080,43 грн. Пеня за несвоєчасну сплату за період 2023 р складає 13 333,21 грн. Станом на дату звернення до суду платником податків борг не погашено.

15.03.2024 року представником позивача було подано відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з 15.12.2015 року по 18.10.2018 рік за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування площею 0,516 га з кадастровим номером 4820982200:12:055:0018 за адресою: Миколаївська область, Березанський район, село Коблеве. Право власності на зазначено земельну ділянку скасовано на підставі поділу об`єкта нерухомого майна. В результаті поділу вищенаведеного об`єкта нерухомого майна зареєстровано 3 земельні ділянки: земельна ділянка площею 0,1355 га з кадастровим номером 4820982200:12:055:0085, право власності на яку припинено 19.04.2019 року; земельна ділянка площею 0,0949 га з кадастровим номером 4820982200:12:055:0086, право власності на яку припинено 13.12.2018 року; земельна ділянка площею 0,2856 га з кадастровим номером 4820982200:12:055:0087, право власності на яку припинено 14.04.2020 року на підставі поділу об`єкта нерухомого майна (2300/2856 якої продано 21.12.2018 року, договір купівлі - продажу від 21.12.2018 №2941). В результаті поділу вищенаведеного об`єкта нерухомого майна зареєстровано 2 земельні ділянки: земельна ділянка площею 0,0556 га з кадастровим номером 4820982200:12:055:0142, право власності на яку зареєстровано 14.04.2020 року та у 2023 році нараховано земельний податок з фізичних осіб у розмірі 7895,55 грн. згідно сформованого податкового повідомлення-рішення від 19.06.2023 № 5703706-2411-1423-UA48060090000097375 (підлягає сплаті); земельна ділянка площею 0,23 га з кадастровим номером 4820982200:12:055:0143.

Позивач також вказує, що сформовані податкові повідомлення-рішення направлені ОСОБА_1 поштовим сполученням рекомендованим листом за податковим місцем обліку: АДРЕСА_1 .

Враховуючи вищевикладене, зазначає позивач, у справі №420/33861/23 та 420/4323/24 не співпадає предмет позову та підстави, оскільки предметом позову у даній справі є податкові повідомлення рішення на земельні ділянки за кадастровими номерами: 4820982200:12:043:0313, 4820982200:12:051:0382, 4820982200:12:042:0266 та 4820982200:12:055:0142, а отже відсутні підстави для залишення цього позову без розгляду, або для закриття провадження у справі повністю. З огляду на вище викладене, позивач просить задовольнити позов в повному обсязі.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та встановлено таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС в Миколаївській області.

Відповідно до інформації з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.03.2024 року №36946213, ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельні ділянки:

- площею 0,0556 га з кадастровим номером 4820982200:12:055:0142;

- площею 0,1 га з кадастровим номером 4820982200:12:055:0382;

- площею 0,81 га з кадастровим номером 4820982200:12:055:0313.

Також з інформації з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.03.2024 року №36946213 вбачається, що позивачу належала на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,73 га з кадастровим номером 4820982200:12:042:0266, проте речове право було скасовано 20.07.2018 року на підставі рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 06.03.2017 року №469/1310/16ц.

Головним управлінням ДПС в Миколаївській області відносно ОСОБА_1 , прийнято податкові повідомлення-рішення щодо сплати земельного податку з фізичних осіб, а саме:

- податкове повідомлення-рішення від 19.10.2022 р. №1598928-2406-1423 за податковий період 2022 р. на суму 100 021,88 грн. (у якому не зазначено, по земельній ділянці з яким кадастровим номером нараховано зазначену заборгованість);

- податкове повідомлення-рішення від 19.06.2023 р. №5703706-2411-1423 за податковий період 2023 р. на суму 7895,55 грн. по земельній ділянці з кадастровим номером 4820982200:12:055:0142;

- податкове повідомлення-рішення від 19.06.2023 р. №5704140-2411-1423 за податковий період 2023 р. на суму 115 025,16 грн. по земельній ділянці з кадастровим номером 4820982200:12:055:0313;

- податкове повідомлення-рішення від 19.06.2023 р. №5704390-2411-1423 за податковий період 2023 р. на суму 14 200,64 грн. по земельній ділянці з кадастровим номером 4820982200:12:055:0382;

- податкове повідомлення-рішення від 20.10.2023 р. №291487-2411-1423 за податковий період 2023 р. на суму 17 080,43 грн (у корінці якого не зазначено, по земельній ділянці з яким кадастровим номером нараховано зазначену заборгованість).

При цьому, відповідачем до суду надано таблицю, в якій зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 20.10.2023 року №291487-2411-1423 прийнято по земельній ділянці з кадастровим номером 4820982200:12:042:0266, а податкове повідомлення-рішення від 19.10.2022 року №1598928-2406-1423 по земельній ділянці з кадастровим номером 4820982200:12:055:033.

Податковим органом зазначені податкові повідомлення-рішення направлено за податковим місцем обліку відповідача, а саме: АДРЕСА_2 , засобами поштового зв`язку, проте не вручені адресату з підстав закінчення терміну зберігання.

Тобто вищезазначені ППР були направлені ОСОБА_1 з дотриманням вимог пункту 42.2 ст. 42 ПК України.

Відповідно до довідки-розрахунку податкового боргу станом на 01.03.2024 р. та інтегрованої картки платника, податкова заборгованість відповідача перед бюджетом становить 259993 грн. 81 коп. по земельному податку з фізичних осіб та така заборгованість виникла у позивача:

- на підставі податкових повідомлень рішень: від 19.10.2022 р. №1598928-2406-1423 на суму 92458,82 грн.; від 19.06.2023 р. №5703706-2411-1423 на суму 7895,55 грн., №5704140-2411-1423 на суму 115 025,16 грн. та №5704390-2411-1423 на суму 14 200,64 грн.; від 20.10.2023 р. №291487-2411-1423 на суму 17 080,43 грн.;

- у зв`язку з нарахуванням пені за несвоєчасну сплату за період 2023 р. у сумі 13333,21 грн.

20.10.2023 року Головним управлінням ДПС в Миколаївській області прийнято податкову вимогу форми «Ф» №291487-2411-1423-UA48060090000097375, у зв`язку із заборгованістю на суму 17 080,43 грн.

Отже, за відповідачем обліковується борг на суму 259 993,81 грн. по земельному податку з фізичних осіб.

До суду не надано доказів оскарження податкових повідомлень-рішень.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до п. 15.1 ст.15 Податкового кодексу України (далі ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Приписами пп.14.1.175, п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання;

Згідно положень пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи

Відповідно до п.36.1, п.36.2, п.36.3 ст.36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Приписами п. 59.1, п.59.3 ст.59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно з п. 59.5 ст.59 ПК України,у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пп. 20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до положень п.95.1, п.95.2, п.95.3 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Разом з тим, відповідно до п. 42.1, 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Таким чином, приписами Податкового кодексу України визначено, що податкові повідомлення-рішення та податкова вимога надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації.

Відповідно до п. 6, 7 Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 року № 610, податкова вимога надсилається (вручається) платнику податків у письмовій та/або електронній формі. Податкові вимоги, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та завірені печаткою такого контролюючого органу. Платникам податків, які подають звітність в електронній формі, контролюючі органи можуть надсилати податкові вимоги засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. На вимогу платника податків, який отримав податкову вимогу в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідну податкову вимогу у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження такого запиту (в письмовій або електронній формі) платника податків.

Податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному абзацом третім пункту 6 цього розділу. У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. Інформація про дату і час надсилання та отримання податкової вимоги через електронний кабінет з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 42.5 ст.42 ПК України передбачено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Станом на час розгляду справи, відповідач не надав суду доказів щодо самостійної сплати податкового боргу, нарахованого на підставі податкових повідомлень-рішень від 19.06.2023 року №5703706-2411-1423, №5704140-2411-1423 та №5704390-2411-1423 в сумі 137121,35 грн, так само як і доказів їх оскарження та скасування, на підставі чого така сума грошового зобов`язання відповідача та вважається узгодженою та є податковим боргом.

Відтак, підлягають задоволенню позовні вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) на користь місцевого бюджету суму заборгованості з земельного податку з фізичних осіб за 2023 рік 137121,35 грн.

Водночас, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача:

- податкового боргу в сумі 17080,43 грн, нарахованого на підставі податкового повідомлення-рішення від 20.10.2023 року №291487-2411-1423, оскільки земельна ділянка, щодо якої прийнято вказане податкове повідомлення-рішення, не перебуває приватній власності ОСОБА_1 ;

- податкового боргу в сумі 92458,82 грн, нарахованого на підставі податкового повідомлення-рішення від 19.10.2022 р. №1598928-2406-1423, зважаючи на те, що позивач звертався до суду з адміністративним позовом по справі №420/33861/23 про стягнення з ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) на користь місцевого бюджету в рахунок погашення податкового боргу в сумі 260438,31 грн., а саме з земельного податку з фізичних осіб за 2021 - 2022 рік, який був нарахований позивачу у тому числі на підставі зазначеного податкового повідомлення-рішення від 19.10.2022 р. №1598928-2406-1423.

При цьому, судом 06.02.2024 року у справі №420/33861/23 було прийнято рішення, яке набрало законної сили 08.03.2024 року, та яким у задоволенні позову було відмовлено. Суд у цій справі дійшов висновку про помилковість нарахування податкового боргу відповідача.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, у зазначеній частині позовних вимог суд вважає за доцільне відмовити.

Щодо вимог позивача в частині стягнення 13333,21 грн. пені суд зазначає, що як вбачається з розрахунку пені, частина такої суми в розмірі 12213,43 нарахована на суму грошового забезпечення, яка виникла на підставі податкових повідомлень-рішень, прийнятих у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Згідно з абзацом 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (із змінами, внесеними згідно із Законом № 591-IX від 13.05.2020, які набрали чинності 29.05.2020), протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Суд зазначає, що відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» встановлено з 12 березня на усій території України карантин, та дія такого карантину завершена 01.07.2023 року.

Також з розрахунку вбачається, що позивачу нараховано пеню за період з 01.07.2023 року по 09.01.2023 року у сумі 762,22 грн на грошове зобов`язання, нараховане позивачу на підставі податкового повідомлення-рішення від 19.10.2022 р. №1598931-2406-1423 та у сумі 357,56 грн а грошове зобов`язання, нараховане позивачу на підставі податкового повідомлення-рішення від 19.10.2022 р. №1598929-2406-1423.

Тобто, така пеня позивачу нарахована за період з 01.07.2023 року по 09.01.2023 року, що становить - (мінус) 173 дні, а також на грошове зобов`язання, нараховане позивачу на підставі податкового повідомлення-рішення від 19.10.2022 р. №1598931-2406-1423, щодо якого судом у рішенні від 06.02.2024 року у справі №420/33861/23 (яке набрало законної сили 08.03.2024 року) зроблено висновок про помилковість нарахування податкового боргу.

Таким чином, враховуючи викладене, немає підстав для стягнення з ОСОБА_1 13333,21 грн. нарахованої податковим органом пені.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову ГУ ДПС в Миколаївській області шляхом стягнення зі ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) на користь місцевого бюджету суми заборгованості з земельного податку з фізичних осіб за 2023 рік 137121,35 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а отже судові витрати в розглядаємій справі стягненню на користь позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 205, 243, 245, 246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково адміністративний позов Головного управління ДПС в Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Стягнути зі ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) на користь місцевого бюджету суму заборгованості з земельного податку з фізичних осіб за 2023 рік 137121,35 грн.

Відповідно до ст.255 КАС України, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - Головне управління ДПС в Миколаївській області (вул. Лягіна, буд. 6, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54001, код ЄДРПОУ: 44104027).

Відповідач - Фізична особа - платник податків - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 13.05.2024 року.

Суддя Н.В. Бжассо