Рішення

від 13.05.2024 по справі 420/36581/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/36581/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, про визнання протиправною бездіяльністю та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

I. Зміст позовних вимог

До суду з позовом звернувся представник Ліпенко Юрій Констянтинович, діючий на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військово- медичного клінічного центру Південного регіону (далі відповідач), у якому, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військово- медичного клінічного центру Південного регіону щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 різниці між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року №1078, за період з 01.03.2018р. до 18.06.2021 р.

- зобов`язати Військово-медичний клінічний центр Південного регіону нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 різницю між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року в сумі 4 054,53 грн щомісячно, починаючи з 01.03.2018р. до 18.06.2021р., в загальному розмірі 160 559,39 грн. з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року №1078.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача.

На обґрунтування вказаних вимог позивач вказує, вона проходила військову службу у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону на посаді операційної сестри відділення (вітріоретинальної хірургії) клініки офтальмології. Наказом начальника Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (по стройовій частині) від 18.06.2021р. № 125 ОСОБА_1 виключена зі списків особового складу центру з 18.06.2021 р. Оскільки на день звільнення та виключення Позивача зі списків особового складу військової частини, Відповідачем не було проведено розрахунків щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, вона звернулась до суду. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2021р. у справі №420/18436/21, залишеним без змін Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2022р., зобов`язано Військово-медичний клінічний центр Південного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно. На виконання даного судового рішення відповідачем була виплачена індексація грошового забезпечення проте, в якості базового місяця був застосований січень 2016 року, у зв`язку з чим позивач звернулась до суду. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.02.2023р. у справі №420/17346/22, залишеним без змін Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023р., зобов`язано Військово-медичний клінічний центр Південного регіону нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року до 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. На виконання вказаного рішення суду у справі №420/17346/22 відповідачем 25.11.2023р. виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення у розмірі 77 935,19 грн. з 01.01.2016 року до 28.02.2018 року, проте в порушення вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078, в період з 01.03.2018р. до 18.06.2021р. позивачу не було виплачено різницю між сумою індексації належної до виплати в місяці підвищення доходу (березні 2018 року) і розміром підвищення грошового забезпечення в березні 2018 року, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом..

19.01.2024 року відповідачем надано до суду відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволені позовних вимог, вказуючи на те, що у відповідності до наявних в матеріалах справи доказів, а саме копії довідки про розміри додаткових видів грошового забезпечення та премій вбачається, що в умовах березня 2018 року, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 сума збільшення розміру грошового забезпечення Позивача становить 6 928,81 грн, зокрема відповідно до постанови КМУ від 07.11.2007 №1294 розмір грошового забезпечення склав 1675,23 грн, , нарахованого відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 в умовах березня 2018 року розмір грошового забезпечення склав 8604,14 грн., що перевищує суму індексації 4463,15 гри., на яку вказав Позивач як таку, що утворилась в місяці підвищення доходу. Отже, індексація у березні 2018 року не нараховується, у зв`язку з тим, що підвищення грошового забезпечення перевищує суму індексації, яка склалась у місяці підвищення доходу. Таким чином, обставини, наведені в абзацах 3, 4 пункту 5 Порядку №1078, у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація нараховується, а саме - перевищення суми індексації над розміром підвищення грошового доходу, що склалася у місяці підвищення доходу відсутні, а відтак підстав для нарахування та виплати щомісячної фіксованої суми індексації позивачу - в сумі 4054,53 грн. за період з 01.03.2018 року по 18.06.2021 року немає.

25.01.2024 р. позивачем надана відповідь на відзив, в якій вважає наведені у ньому заперечення безпідставними та необґрунтованими, оскільки позовна вимога ґрунтується на нормі абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, та урахуванням того, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу, місяцем підвищення доходу в контексті спірних правовідносин у даній справі є березень 2018 року, що не заперечується Відповідач у поданому ним відзиві. Наведені Позивачем дані для розрахунку величини грошового забезпечення повністю відповідають інформації, яка міститься у долученій до позову довідці про фактично нараховане та виплачене грошове забезпечення за період з 01.01.2016 року по 18.06.2021 року. Водночас, у поданому відзиві на позов Відповідач наводить дані, які прямо суперечать вказаній довідці, виданій відповідачем. При цьому, не включення Відповідачем щомісячної додаткової грошової винагороди в сумі 3 073,32 грн. до розрахунку грошового забезпечення Позивача за лютий 2018 року з метою визначення наявності права на отримання індексації-різниці - є протиправним та необґрунтованим.

30.01.2024 року відповідачем надані заперечення на відповідь на відзив, за якими стверджує про неправильне розуміння позивачем порівняння доходів до та після підвищення посадових окладів згідно абз. 5 пункту 5 Порядку № 1078 та роз`яснень Мінсоцполітики. Крім того, звертає увагу на пункт Інструкції № 260 в частині виплати грошового забезпечення в межах асигнувань та в поточному місяці за минулий.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 01.01.2024 року позовну заяву залишено без руху

Ухвалою суду від 04 січня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше..

Оскільки відсутні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 проходила військову службу у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону на посаді операційної сестри відділення (вітріоретинальної хірургії) клініки офтальмології.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) від 10.08.2012 р. №173 прапорщика ОСОБА_1 призначено на посаду операційної сестри відділення (вітріоретинальної хірургії) клініки офтальмології та з 10.08.2012 року зарахована до списків особового складу.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) від 28.05.2021 р. №20-РС ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за підпунктом «б» (за станом здоров`я) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Наказом начальника Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (по стройовій частині) від 18.06.2021р. № 125 ОСОБА_1 виключена зі списків особового складу центру з 18.06.2021 р. ( а.с.

Станом на день звільнення та виключення Позивача зі списків особового складу військової частини, Відповідачем не було проведено розрахунків щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, у зв`язку з чим позивач зверталась до суду, зокрема, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2021р. у справі №420/18436/21 зобов`язано Військово-медичний клінічний центр Південного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2022р. у справі № 420/18436/21 вказане судове рішення було залишено без змін.

31.05.2022р. Військово-медичним клінічним центром Південного регіону було виплачено ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення згідно рішення суду у справі №420/18436/21 у розмірі 4 435,66 грн. за період з 01.01.2016 року до 28.02.2018 року.

В подальшому, щодо застосування відповідачем січня 2016 року в якості базового місяця при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року до 28.02.2018 року, позивач звернулась до суду та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.02.2023р. у справі №420/17346/22 зобов`язано Військово-медичний клінічний центр Південного регіону нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року до 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023р. у справі №420/17346/22 апеляційну скаргу Військово-медичного клінічного центру Південного регіону залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року залишено без змін.

25.11.2023р. Військово-медичним клінічним центром Південного регіону було виплачено ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення згідно рішення суду у справі № 420/17346/22 у розмірі 77 935,19 грн. з 01.01.2016 року до 28.02.2018 року.

Вважаючи, що відповідачем у період з 01.03.2018 р. до 18.06.2021р. не нараховано індексацію-різницю відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Конституції України основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) (тут і надалі - в редакції чинній на момент виникнення та існування спірних правовідносин), яким визначено, зокрема

- військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. (стаття 1 Закону № 2011-XII);

- у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. (стаття 2 Закону № 2011-XII);

- держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. ( частина перша статті 9 Закону № 2011-XII);

- грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.( частина третя статті 9 Закону № 2011-XII);

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій регламентуються Законом України від 05.10.2000 № 2017-III Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії (далі - Закон № 2017-III, в редакції чинній на час виникнення та існування спірних правовідносин), яким визначено, зокрема

- законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. ( стаття 18 Закону № 2017-III);

- державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності ( стаття 19 Закону № 2017-III);

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регламентуються Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-XII, в редакції чинній на час виникнення та існування спірних правовідносин), яким визначено, зокрема

- індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. ( стаття 1 Закону № 1282-XII)

- індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення) …. ( стаття 2 Закону № 1282-XII);

- індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. ( стаття 4 Закону № 1282-XII)

- підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. ( стаття 5 Закону № 1282-XII)

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (далі - Порядок №1078, в редакції чинній на час виникнення та існування спірних правовідносин).

- підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту. ( пункт 1-1 Порядку №1078 у редакції, чинній 15.12.2015 р.) ( Абзацом другим пункту 1-1 Порядку № 1078 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 № 77, застосовується з 01.01.2016) передбачалось, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.)

- індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, у тому числі, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу … ( пункт 2 Порядку №1078);

- у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.( абзац 8 пункту 4 Порядку № 1078)

- виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. ( пункт 6 Порядку №1078)

VI. Оцінка суду.

З аналізу положень Законів № 2011-XII та № 1282-ХІІ убачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

При цьому, за відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців нарахування індексації грошового забезпечення здійснюється відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 23 жовтня 2019 року у справі № 825/1832/17.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункти 43-44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 380/1513/20).

Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Спірність питання у даній справі полягає у не нарахуванні та не виплаті позивачу індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованій величині відповідно абзацу 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

При вирішенні даних спірних правовідносин, суд враховує наступне.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, у редакції, яка застосовувалася до 1 грудня 2015 року, містив поняття «базовий місяць».

Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.

9 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України видав постанову №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі також - «Постанова №1013»).

Цією постановою були внесені зміни до Порядку №1078.

Порівняльний аналіз положень пунктів 5, 10-1, 10-2 Порядку №1078 свідчить про те, що внаслідок змін, унесених Постановою №1013, з 1 грудня 2015 року діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Внаслідок цих змін Порядок №1078 у редакції, що застосовується з 1 грудня 2015 року, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.

Для проведення індексації з 1 грудня 2015 року замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.

Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Таке визначення цього поняття висновується із системного тлумачення пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка була запроваджена з 1 грудня 2015 року.

Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож із 1 грудня 2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.

У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.

Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 1 грудня 2015 року не прив`язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на військову службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.

Із 1 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

Крім цього, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзаци 2, 5 пункту 4 Порядку №1078).

В межах даних спірних правовідносин позивача щодо нарахування й виплати йому поточної індексації в період з 01.03.2018р. до 18.06.2021р. не є спірними.

Щодо «фіксованої» суми індексації, то Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок №1078 такого поняття не містять.

Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Проте постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указував, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) свідчить про те, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, повноваження відповідача щодо виплати позивачу цієї суми індексації не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.

З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Зазначені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року), від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21 та ін.

З наявних у справі документів та встановлених судом обставин справи вбачається, що відповідачем не нараховувалась і не виплачувалась позивачу індексацію-різницю за період з 01.03.2018 р. до 18.06.2021р. (дати звільнення з військової служби).

У цьому контексті суд зауважує, що за змістом абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 суду належить з`ясувати таке: розмір підвищення доходу позивача (військовослужбовця) в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховують складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Також слід ураховувати правила Інструкції №260, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, і пункт 1.9 якої передбачав, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Суму індексації грошового забезпечення, яка мала скластися у березні 2018 року, слід визначати на основі застосування січня 2008 року у якості місяця підвищення доходу, а не березня 2018 року. Це пояснюється тим, що приписи абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 ведуть мову про суму індексації грошового забезпечення, яка мала б скластися у березні 2018 року, якби в тому місяці не відбулося підвищення окладів військовослужбовців.

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу (військовослужбовцю) індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

У такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Указані висновки відповідають правовим позиціям Верховного Суду, що викладені у пунктах 102-109 постанови від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, пунктах 104-110 постанови від 28 серпня 2023 року у справі №420/17338/22, пункті 105 постанови від 18 жовтня 2023 року у справі №380/14195/22.

Як убачається з Довідки про розміри щомісячних нарахувань грошового забезпечення, додаткових видів грошового забезпечення та премії ОСОБА_1 , виданої відповідачем, грошове забезпечення за лютий 2018 року (виплачене у березні 2018 року) становило 8 195,52 грн., а саме: Посадовий оклад (ПО) - 645,00 грн., Оклад за військовим званням (ОВЗ) - 60,00 грн., Надбавка за вислугу років - 211,50 грн., Надбавка за виконання особливо важливих завдань - 458,25 грн., Надбавка за кваліфікаційну категорію - 32,25 грн., Щомісячна додаткова грошова винагорода - 3 073,32 грн., Премія - 3 715,20 грн.

Грошове забезпечення Позивача за березень 2018 року складає 8 604,14 грн., а саме: Посадовий оклад (ПО) - 2 910,00 грн., Оклад за військовим званням (ОВЗ) - 950,00 грн., Надбавка за вислугу років - 1 544,00 грн., Надбавка за особливості проходження служби - 540,40 грн., Надбавка за кваліфікаційну категорію - 145,50 грн., Премія - 2 514,24 грн.

Таким чином, грошовий дохід позивача внаслідок підвищення посадових окладів збільшився на 408,62 грн.

Згідно з приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у березні 2018 року становив 1762,00 грн.

У зв`язку з останнім підвищенням тарифних ставок (окладів) військовослужбовців з січня 2008 року, за даними Мінстатистики щодо індексів споживчих цін величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача у березні 2018 року становила 253,3% (353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 253,3%),

Отже, сума можливої індексації грошового забезпечення позивача у 2018 році, якби не відбулося чергового підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, мала становити 4 463,15 грн (1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн).

З огляду на вказане, суд констатує, що у випадку позивача розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, тому відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у березні 2018 року визначається як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу і становить 4 054,53 грн (4463,15 грн 408,62 грн.).

Оскільки розмір підвищення доходу в березні 2018 року є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, і протягом указаного часу Уряд не здійснював чергового підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, то відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078 відповідач повинен був нараховувати й виплачувати позивачу щомісячно суму індексацію-різниці розміром 4054,53 грн. з 1 березня 2018 року.

Суд зазначає, що протиправна бездіяльність - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

За загальним правилом діями суб`єкта владних повноважень є сукупність вчинків здійснених у межах наданих чинним законодавством повноважень.

З огляду на встановлені обставини, факт не нарахування та не виплати позивачу вказаної різниці-індексації грошового забезпечення свідчить про допущення відповідачем протиправної бездіяльності.

Верховний Суд у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 06 липня 2023 року у справі № 560/6684/22, від 15 серпня 2023 року у справі № 400/3784/22, підкреслював, що для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевірити обґрунтованість нарахованих ним сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити.

Таким чином, з метою відновлення порушеного права позивача на отримання індексації-різниці грошового забезпечення за вказаний спірний період, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 18.06.2021 року включно в сумі 160 559,39 грн. (4054,53 грн. х 39 повних місяців = 158126,67) + 18 календарних днів червня 2021 року ( 4054,53/30*18=2432,72).

При цьому, розрахунок індексації у днях здійснений з урахуванням приписів п.7 «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (затв. наказом Міноборони України від 07.06.2018р. №260), згідно із яким, розмір грошового забезпечення, що належить військовослужбовцю не за повний календарний місяць, визначається шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення на кількість календарних днів, прослужених військовослужбовцем у цьому місяці. При цьому, середньоденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного військовослужбовцю за повний календарний місяць, на кількість календарних днів місяця, за який здійснюється виплата.

Аналогічний розрахунок позивач наводить в позовній заяві і цей розрахунок не спростований відповідачем, та на думку суду є правильним.

У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та " Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

VII. Висновок суду.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

VIII. Розподіл судових витрат.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, заяв про відшкодування інших витрат не заявляв, а відтак судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військово- медичного клінічного центру Південного регіону (вул. Пироговська, буд. 2, м. Одеса, 65044, ЄДРПОУ 08199969), про визнання протиправною бездіяльністю та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військово- медичного клінічного центру Південного регіону щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 різниці між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року №1078, за період з 01.03.2018р. до 18.06.2021 р.

Зобов`язати Військово-медичний клінічний центр Південного регіону нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 різницю між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року в сумі 4 054,53 грн щомісячно, починаючи з 01.03.2018р. до 18.06.2021р., в загальному розмірі 160 559,39 грн. з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року №1078.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна