Ухвала

від 14.05.2024 по справі 460/5008/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 травня 2024 року м. Рівне№460/5008/24

Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Зозулі Д.П., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

ОСОБА_1

до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області , Березнівського районного суду Рівненської області

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області, Березнівського районного суду Рівненської області, в якому просить суд:

- визнати протиправним наказ Березнівського районного суду Рівненської області від 13.02.2024 № 3-К/а щодо встановлення надбавки за вислугу років державним службовцям апарату суду на 2024р (з 01.01.2024) та скасувати наказ Березнівського районного суду Рівненської області суду від 13.02.2024 № 3-К/а в частині, що стосується ОСОБА_1 .

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу» та наказу Березнівського районного суду Рівненської області «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі працівникам апарату Березнівського районного суду Рівненської області» 17.05.2016 № 4-К/а .

Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позовну заяву у строк, установлений законом; належить позовну заяву розглядати справу за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України.

Відповідно до ч.1-2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно з ч.3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач у позовній заяві вказує, що приписами частин третьої і п`ятої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Зазначений позов стосується порушення законодавства про оплату праці, а тому має застосовуватись тримісячний строк на звернення до суду.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.5 ст.122 КАС України).

Отже, ч.5 ст.122 КАС України встановлюється спеціальний строк звернення щодо захисту порушених прав особи під час прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Так, позивач не погоджується із наказом Березнівського районного суду Рівненської області від 13.02.2024 № 3-К/а щодо встановлення надбавки за вислугу років державним службовцям апарату суду на 2024 рік та наказу Березнівського районного суду Рівненської області суду від 13.02.2024 № 3-К/а в частині, що стосується ОСОБА_1 .

Тобто спірні відносини виникли між позивачем та відповідачами під час проходження ним публічної служби, а тому до таких відносин слід застосовувати місячний строк звернення до адміністративного суду.

Як свідчать додані до позовної заяви матеріали, позивач оскаржує наказ датований 13.02.2024, втім до суду звернулася з порушенням місячного строку звернення - 13.05.2024, про що свідчить штамп на позовній заяві, яка надійшла до суду через систему "Елекироний суд". При цьому, заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску до позовної заяви позивач не додала. Таким чином, суд позбавлений можливості перевірити дотримання позивачем строку звернення до суду.

Суд вказує, що при зверненні до суду особа повинна довести той факт, що вона не могла дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом місяця від дати порушення прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

Разом з тим, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

При цьому, слід наголосити, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 6 ст.161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення зазначених недоліків, шляхом надання до суду:

- доказів ознайомлення із наказом Березнівського районного суду Рівненської області від 13.02.2024 № 3-К/а або окремої заяви відповідно до вимог ч. 6 ст. 161 КАС України про поновлення строку звернення із вказанням обґрунтувань строку пропуску звернення до суду із даним позовом.

Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області , Березнівський районний суд Рівненської області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Д.П. Зозуля