УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
14 травня 2024 року справа № 580/4650/24
м. Черкаси
Cуддя Черкаського окружного адміністративного суду Каліновська А.В., перевіривши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Презента Преміум» до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування повідомлення,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Презента Преміум» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати Повідомлення про визначення джерелом погашення податкового боргу дебіторської заборгованості платника податків від 15 червня 2023 року, винесене Головним управлінням ДПС у Черкаській області.
Відповідно до ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов пред`являється до адміністративного суду шляхом подання позовної заяви.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою, суддя встановив, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.
Частиною 1 ст. 46 КАС України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом (ч. 4 ст. 46 КАС України).
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Як слідує з позовної заяви позивачем зазначено відповідача Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області. Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 44131663 значиться Головне управління ДПС у Черкаській області. Таким чином, позивачем не вірно вказано відповідача.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до п. 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Згідно з п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У позовній заяві позивач оскаржує Повідомлення про визначення джерелом погашення податкового боргу дебіторської заборгованості платника податків від 15 червня 2023 року, винесене Головним управлінням ДПС у Черкаській області.
16.06.2017 Міністерством фінансів України винесено наказ № 585, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 липня 2017 року за № 857/30725, яким затверджено Порядок використання дебіторської заборгованості та/або майна юридичної особи як джерел погашення податкового боргу платника податків та/або відокремленого підрозділу юридичної особи (далі - Порядок № 585).
Відповідно до п. 1 розд. І Порядку № 585 цей Порядок розроблено відповідно до пунктів 87.5, 87.6 статті 87 та пункту 95.22 статті 95 глави 9 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс) і визначає механізм стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків та майна юридичної особи у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов`язання або податкового боргу.
Згідно з п. 3 розд. І Порядку № 585 у разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або якщо у платника недостатньо коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків.
Відповідно до розд. ІІ Порядку № 585 контролюючий орган повідомляє платника податків про визначення джерелом погашення податкового боргу дебіторської заборгованості платника податків за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (п. 1).
2. Повідомлення розглядається як пропозиція для укладання договору про переведення права вимоги дебіторської заборгованості платника податків на контролюючий орган (далі - договір).
3. Переведення платником податків права вимоги дебіторської заборгованості, що випливає з відносин платника податків з дебітором, на орган стягнення здійснюється на основі договору, укладеного в письмовій формі, між платником податків та контролюючим органом.
4. У разі згоди платника податків контролюючий орган укладає договір з таким платником податків.
5. У разі відмови платника податків, що має податковий борг, від укладання з контролюючим органом договору щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості такий контролюючий орган звертається до суду щодо зобов`язання платника податків укласти зазначений договір.
Відповідно до пункту 87.5 статті 87 ПК України та пункту 4 розділу II Порядку №585 у разі відмови платника податків, що має податковий борг, від укладення з контролюючим органом договору щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості такий контролюючий орган звертається до суду щодо зобов`язання платника податків укласти зазначений договір.
Згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 06 жовтня 2020 року у справі № 1.380.2019.006990, одним із способів погашення податкового боргу є звернення контролюючого органу до суду з позовом про стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи.
Отже, повідомлення відповідача не є актом індивідуальної дії до позивача, не є зобов`язанням позивача до вчинення конкретних дій та не носить імперативний характер, а є саме пропозицією укладення договору, оскільки передбачає альтернативність вибору - згоду або незгоду платника податків на укладення договору.
Суддею встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 у справі № 580/10568/23 зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю Презента Преміум (18001, м. Черкаси, вул. Гоголя 288 оф. 3, код ЄДРПОУ 42253886) укласти з Головним управлінням ДПС у Черкаській області (18002, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Хрещатик 235; код ЄДРПОУ 44131663) договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості на Головне управління ДПС у Черкаській області.
Таким чином, оскаржуване повідомлення вже фактично вичерпало свою дію внаслідок звернення Головного управління ДПС у Черкаській області до суду щодо зобов`язання позивача укласти зазначений договір.
Відповідно до висновку Верховного Суду в ухвалі від 23.01.2019 у справі № 9901/35/19 під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло. Особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Великою Палатою Верховного Суду у справі № 640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Усупереч п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України позивач не зазначив зміст і характер порушеного права, з урахуванням того, що оскаржуваним повідомленням відповідача вже фактично вичерпано свою дію після звернення відповідача до суду з вимогою про зобов`язання укласти договір.
Отже, позивачу необхідно надати до суду нову редакцію позовної заяви, зазначивши зміст і характер порушеного права та з обґрунтуванням, яким чином оскаржуване повідомлення порушує права чи інтереси позивача за наявності рішення суду про зобов`язання позивача до укладення з відповідачем договору щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач відповідно до ч.6 ст.161 КАС України зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 15.06.2023 відповідач прийняв повідомлення №11388/6/23-00-13-02-06 про визначення джерелом погашення податкового боргу дебіторської заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Презента Преміум». Вказане повідомлення отримане відповідачем 30.06.2023, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, тому безпідставними є твердження позивача, що про оскаржуване повідомлення він дізнався лише 11.01.2024 після отримання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 у справі № 580/10568/23.
Отже, звертаючись до суду 09.05.2024, позивач пропустив строк на звернення до адміністративного суду.
Враховуючи вищевикладене, наведені позивачем обставини не можуть бути визнані як поважні причини для пропуску строку звернення до суду, у зв`язку з чим необхідно подати клопотання про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Враховуючи викладене, суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160,160 КАС України, що має наслідком на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Презента Преміум» до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування повідомлення залишити без руху.
Надати позивачу для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви строк тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2024 |
Оприлюднено | 16.05.2024 |
Номер документу | 119022349 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
Альона КАЛІНОВСЬКА
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні