Ухвала

від 13.06.2024 по справі 580/4650/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 червня 2024 року справа № 580/4650/24 м. Черкаси

Cуддя Черкаського окружного адміністративного суду Каліновська А.В., перевіривши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю Презента Преміум до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування повідомлення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Презента Преміум з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати Повідомлення про визначення джерелом погашення податкового боргу дебіторської заборгованості платника податків від 15 червня 2023 року, винесене Головним управлінням ДПС у Черкаській області.

У зв`язку з тим, що позовну заяву було подано без дотримання вимог ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. В ухвалі зазначено, що позивачу необхідно надати до суду нову редакцію позовної заяви, зазначивши зміст і характер порушеного права та з обґрунтуванням, яким чином оскаржуване повідомлення порушує права чи інтереси позивача за наявності рішення суду про зобов`язання позивача до укладення з відповідачем договору щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості. А також позивачу зазначено про необхідність надання клопотання про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду.

На виконання вимог вказаної ухвали на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій представник позивача просив поновити строк звернення до суду. У якості причин пропуску строку представник позивача зазначає про введення воєнного стану в Україні.

Ознайомившись із позовною заявою, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 160,161 КАС України з нижче зазначених підстав.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до п. 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Згідно з п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У позовній заяві позивач оскаржує Повідомлення про визначення джерелом погашення податкового боргу дебіторської заборгованості платника податків від 15 червня 2023 року, винесене Головним управлінням ДПС у Черкаській області.

16.06.2017 Міністерством фінансів України винесено наказ № 585, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 липня 2017 року за № 857/30725, яким затверджено Порядок використання дебіторської заборгованості та/або майна юридичної особи як джерел погашення податкового боргу платника податків та/або відокремленого підрозділу юридичної особи (далі - Порядок № 585).

Відповідно до п. 1 розд. І Порядку № 585 цей Порядок розроблено відповідно до пунктів 87.5, 87.6 статті 87 та пункту 95.22 статті 95 глави 9 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс) і визначає механізм стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків та майна юридичної особи у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов`язання або податкового боргу.

Згідно з п. 3 розд. І Порядку № 585 у разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або якщо у платника недостатньо коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків.

Відповідно до розд. ІІ Порядку № 585 контролюючий орган повідомляє платника податків про визначення джерелом погашення податкового боргу дебіторської заборгованості платника податків за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (п. 1).

2. Повідомлення розглядається як пропозиція для укладання договору про переведення права вимоги дебіторської заборгованості платника податків на контролюючий орган (далі - договір).

3. Переведення платником податків права вимоги дебіторської заборгованості, що випливає з відносин платника податків з дебітором, на орган стягнення здійснюється на основі договору, укладеного в письмовій формі, між платником податків та контролюючим органом.

4. У разі згоди платника податків контролюючий орган укладає договір з таким платником податків.

5. У разі відмови платника податків, що має податковий борг, від укладання з контролюючим органом договору щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості такий контролюючий орган звертається до суду щодо зобов`язання платника податків укласти зазначений договір.

Відповідно до пункту 87.5 статті 87 ПК України та пункту 4 розділу II Порядку №585 у разі відмови платника податків, що має податковий борг, від укладення з контролюючим органом договору щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості такий контролюючий орган звертається до суду щодо зобов`язання платника податків укласти зазначений договір.

Згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 06 жовтня 2020 року у справі № 1.380.2019.006990, одним із способів погашення податкового боргу є звернення контролюючого органу до суду з позовом про стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи.

Отже, повідомлення відповідача не є актом індивідуальної дії до позивача, не є зобов`язанням позивача до вчинення конкретних дій та не носить імперативний характер, а є саме пропозицією укладення договору, оскільки передбачає альтернативність вибору - згоду або незгоду платника податків на укладення договору.

Суддею встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 у справі № 580/10568/23 зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю Презента Преміум (18001, м. Черкаси, вул. Гоголя 288 оф. 3, код ЄДРПОУ 42253886) укласти з Головним управлінням ДПС у Черкаській області (18002, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Хрещатик 235; код ЄДРПОУ 44131663) договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості на Головне управління ДПС у Черкаській області.

Таким чином, оскаржуване повідомлення вже фактично вичерпало свою дію внаслідок звернення Головного управління ДПС у Черкаській області до суду щодо зобов`язання позивача укласти зазначений договір.

Відповідно до висновку Верховного Суду в ухвалі від 23.01.2019 у справі № 9901/35/19 під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло. Особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Великою Палатою Верховного Суду у справі № 640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Усупереч п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України позивач не зазначив зміст і характер порушеного права, з урахуванням того, що оскаржуваним повідомленням відповідача вже фактично вичерпано свою дію після звернення відповідача до суду з вимогою про зобов`язання укласти договір.

Отже, суддя повторно зазначає, що позивачу необхідно надати до суду нову редакцію позовної заяви, зазначивши зміст і характер порушеного права та з обґрунтуванням, яким чином оскаржуване повідомлення порушує права чи інтереси позивача за наявності рішення суду про зобов`язання позивача до укладення з відповідачем договору щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості.

Розглянувши подану заяву про поновлення строку звернення до суду, слід зазначити наступне.

Відповідно частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч. 6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Стосовно посилання позивача, щодо запровадження воєнного стану на території Україні, для поновлення процесуального строку, то слід зазначити наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено та наразі не скасовано.

Слід зауважити, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, будь-яких змін щодо процесуальних строків, та їх обчислення до КАС України не вносились.

В силу правової позиції постанови Верховного Суду від 10.01.2023 по справі №640/3489/21, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

Верховний Суд зазначив, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Позовна заява, як і заява про поновлення строку звернення до суду не містить будь-яких доказів або обставин, які об`єктивно перешкодили позивачу через введення воєнного стану в Україні своєчасно звернутися до суду.

Враховуючи вищевикладене, наведені позивачем обставини не можуть бути визнані як поважні причини для пропуску строку звернення до суду, у зв`язку з чим необхідно подати клопотання про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду у тому числі і через введення воєнного стану в Україні.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 2 статті 121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Таким чином, позивачу належить продовжити строк залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних вище недоліків.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

УХВАЛИВ:

Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю Презента Преміум до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування повідомлення.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА