Ухвала

від 07.05.2024 по справі 760/8243/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №760/8243/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/3298/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10 квітня 2024 року, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянськ Запорізької області, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.111-1 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10 квітня 2024 року задоволено клопотання слідчого в ОВС СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні №22023101110000620 від 27 липня 2023 року, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 та продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 111-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 36 днів, тобто до 12 години 47 хвилин 15 травня 2024 року без визначення застави.

Визначено, що строк дії ухвали закінчується о 12 годині 47 хвилин 15 травня 2024 року.

Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на те, що ОСОБА_7 був умисно обмежений Солом`янським районним судом м. Києва в оскарженні ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 16.03.2024, оскільки слідчим суддею не виготовлено повний текст ухвали, що на переконання сторони захисту було зроблено умисно.

Апелянт зазначає, що слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали проігноровано обставину належної процесуальної поведінки ОСОБА_7 .

Також апелянт звертає увагу на те, що 15.03.2024 ОСОБА_7 , як підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, було незаконно затримано, та підставою затримання вказано, що цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення (4. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України), та такої підстави насправді не існувало.

Крім того, апелянт вказує, що ОСОБА_7 визнав вину у вчиненні злочину, сприяє досудовому розслідуванню, розкрив злочинну діяльність інших осіб, є особою раніше не судимою, позитивно характеризується, офіційно працює, має стійкі соціальні зв`язки, одружений, має на утриманні неповнолітню малолітню дитину, а також існує висока вірогідність призначення ОСОБА_7 покарання у вигляді штрафу, як це передбачає санкція ч. 4 ст. 111-1 КК України, тим більш прокурор ініціативно сам запропонував ОСОБА_7 призначення покарання у виді штрафу.

Апелянт наголошує на тому, що клопотання слідчого не містить належного обґрунтування щодо існування старих ризиків або наявності нових, а також слідчий зовсім не виклав у своєму клопотанні обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Так, на переконання апелянта, немає жодних підстав вважати, що ОСОБА_7 буде переховуватись від досудового слідства та суду, оскільки його попередня поведінка говорить про інше, а також підозрюваний має сталі соціальні зв`язки.

Також, сама лише тяжкість вчиненого злочину, не може бути підставою для законності тримання під вартою.

Слідчим також не наведено взагалі обґрунтування наявності інших ризиків, зазначених у клопотанні.

Разом з цим, апелянт зазначає, що судом не враховано, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом і на даний час підстави для застосування цього запобіжного заходу відсутні. Так, ні в самому клопотанні, ні прокурором в судовому засіданні не було наведено індивідуальних підстав для підтвердження необхідності продовження застосування тримання під вартою.

Заслухавши суддю-доповідача щодо змісту оскарженої ухвали слідчого судді та апеляційних вимог, доводи підозрюваного та його захисника щодо обставин викладених в апеляційній скарзі, яку вони підтримали в судовому засіданні апеляційного суду за наведених у ній обставинах і просили про її задоволення, доводи прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді та необхідність залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали судового провадження за клопотанням слідчого, перевіривши, обговоривши та обміркувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів справи, що слідчим управлінням ГУ СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №22023101110000620, внесеного 27.07.2023 до ЄРДР, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що у громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Бердянськ Запорізької області, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але з 15.03.2022, виник злочинний умисел, направлений на вчинення кримінально караного діяння, що полягає у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що з 26.09.2007 ОСОБА_7 є засновником ПП «Куйбишевський георесурс-2007» (код ЄДРПОУ 35410905), на території якого знаходиться кар`єр та основним видом діяльності є добування піску та гравію.

25.04.2022 перебуваючи у тимчасово окупованому м. Бердянськ Запорізької області, ОСОБА_7 від імені ПП «Куйбишевський георесурс-2007» (код ЄДРПОУ 35410905), діючи умисно та свідомо, з корисливих мотивів, реалізуючи свій раніше виниклий злочинний умисел, направлений на колабораційну діяльність з державою-агресором РФ, уклав договір щодо поставки товару з ТОВ «Завод ЖБК» (код ЄДРПОУ 32973034, юридична адреса: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мелітопольське шосе, буд. 86), яке 24.11.2022 перереєстровано згідно з законодавством рф у ООО «Завод ЖБК» (ОГРН 1229000012790, ИНН 9002005297), предметом якого зазначено пісок у кількості 100т (куб), щебінь у кількості 100т, відсів у кількості 100т.

В подальшому, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на ведення господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, протягом березня-вересня 2022 року постачав пісок, щебень та цемент вказаному контрагенту, з яких виготовлялися залізобетонні конструкції, т.зв. «зуби дракона», які передавалися до підрозділів збройних сил РФ для будівництва фортифікаційних споруд для оборонного протистояння Збройним силам України. За результатами виконаних ПП Куйбишевський георесурс-2007» поставок між ОСОБА_7 та керівником ТОВ «Завод ЖБК» підписано акти виконаних робіт.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 06.12.2007 ОСОБА_7 зареєстрував ПП «Куйбишевські надра-2007» (код ЄДРПОУ 35410894, юридична адреса: АДРЕСА_3 ) для здійснення підприємницької діяльності, а саме оптової торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, вантажних перевезень.

В подальшому, 21.04.2022 перебуваючи у тимчасово окупованому м. Бердянськ Запорізької області, після тимчасової окупації Запорізької області ОСОБА_7 , діючи умисно та свідомо, з корисливих мотивів, реалізуючи свій раніше виниклий злочинний умисел, направлений на продовження ведення господарської державою-агресором РФ, перереєстрував ПП «Куйбишевські надра-2007» (код ЄДРПОУ 35410894) згідно із законодавством РФ у «ООО «Куйбышевские недра-2007» (ОГРН 1229000018356, ИНН 9002007880, юридична адреса: Запорізька обл., Пологівський р-н, смт. Кам`янка, вул. Центральна, буд. 25А), з встановленням основного виду діяльності - оренда та управління власним або орендованим майном.

Так, встановлено, що 08.10.2022 за вказівкою ОСОБА_7 між «ООО «Куйбышевские недра-2007» (ОГРН 1229000018356, ИНН 9002007880), та «ООО «Модерн» (ОГРН 1229400075420, ИНН 9403019272, юридична адреса: м. Луганськ, вул. Радянська, буд. 249, офіс 2022), яке 17.03.2015 зареєстроване на тимчасово окупованій території м. Луганськ за законодавством рф, укладено договір про суборенду нерухомого майна загальною площею 986 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , із встановленням місячної орендної плати 140 000 російських рублів. Вказані грошові кошти щомісячно перераховуються на рахунок ТОВ «Куйбишевські надра-2007» № НОМЕР_1 , відкритий у російському банку ПАТ «Промсвязьбанк».

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел на провадження господарської діяльності у взаємодії з незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, надав вказівку представнику ТОВ «Куйбишевські надра-2007» на звернення до незаконного органу окупаційної влади, а саме т.зв. «Арбітражного суду Республіки Крим» з позовною заявою до ТОВ «Модерн» щодо стягнення заборгованості в розмірі 840 000 російських рублів за договором суборенди вказаного нерухомого майна від 08.10.2022, на підставі якої розпочато провадження № А83-19766/2023.

15.03.2024 о 12:46 год. ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

16.03.2024 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 30 діб, тобто до 14.04.2024 12:47 хв., без визначення застави.

09.04.2024 слідчий в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 .

На обґрунтування вимог поданого клопотання слідча вказала, що підозра ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні обґрунтовується зібраними доказами, а саме:

- протоколом за результатом проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 18.10.2023 згідно якого ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел на провадження господарської діяльності у взаємодії з незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території;

- протоколом огляду від 15.01.2024 та іншими матеріалами кримінального провадження.

В поданому клопотанні слідча також зазначає, що встановлені ризики, під час застосування 16.03.2024 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , не зменшилися та продовжують існувати на даний час, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати та спотворити інформацію, речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших співучасників інкримінованого йому злочину; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

10.04.2024 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчої задоволено та продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 36 днів, тобто до 12 години 47 хвилин 15 травня 2024 року без визначення застави.

Визначено, що строк дії ухвали закінчується о 12 годині 47 хвилин 15 травня 2024 року.

Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідальність за дотримання розумних строків тримання підозрюваного під вартою покладається в першу чергу на національні судові органи (рішення у справі "Геращенко проти України" п. 100).

Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею належно дотримані.

Задовольняючи клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя не вирішуючи наперед питання про доведеність вини, прийшов до висновку, що причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 111-1 КК Українидостатньою мірою доводиться доказами, отриманими за результатами проведених процесуальних і слідчих дій, сукупність яких на даному етапі кримінального провадження, надають можливість переконатись в обґрунтованості підозри до такого ступеня, за якого об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Крім того, слідчий суддя погодився з доводами, викладеними у наданому клопотанні, щодо існування обставин, які свідчать про те, що ризики, які були підставою для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з подальшим продовженням вказаного запобіжного заходу, на теперішній час повністю не відпали і не зменшилися.

На підставі наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням слідчого судді місцевого суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчої, оскільки вона всебічно та у повному обсязі довела обставини, які виправдовують подальше обмеження права підозрюваного перебувати на волі.

Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства (рішення у справах "Лабіта проти Італії" п. 153, "Мюллер проти Франції" п. п. 35-45).

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , ніж тримання під вартою, колегією суддів не встановлено під час перегляду оскаржуваної ухвали.

Доводи захисника, що слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали проігноровано обставину належної процесуальної поведінки ОСОБА_7 , а також твердження, що ОСОБА_7 визнав вину у вчиненні злочину, сприяє досудовому розслідуванню, розкрив злочинну діяльність інших осіб, є особою раніше не судимою, позитивно характеризується, офіційно працює, має стійкі соціальні зв`язки, одружений, має на утриманні неповнолітню малолітню дитину, колегія суддів приймає до уваги, однак зазначає, що вищевказані дані про особу підозрюваного у певній мірі зменшують існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, проте не нівелюють їх повністю.

Твердження апелянта, що слідчим не наведено обґрунтування наявності ризиків, зазначених у клопотанні, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

Щодо посилань сторони захисту на те, що існує висока вірогідність призначення ОСОБА_7 покарання у вигляді штрафу, як це передбачає санкція ч. 4 ст. 111-1 КК України, тим більш прокурор ініціативно сам запропонував ОСОБА_7 призначення покарання у виді штрафу, колегія суддів зазначає наступне.

Так, санкцією ч. 4 ст. 111-1 КК України передбачено покарання у виді штрафу до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна.

Разом з тим, ст. 368 КПК України передбачено, що питання яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати, які обов`язки слід покласти на особу в разі її звільнення від відбування покарання з випробуванням, вирішуються судом при ухваленні вироку.

А тому, колегія суддів зазначає, що висновки сторони захисту, що існує висока вірогідність призначення ОСОБА_7 покарання у вигляді штрафу, як це передбачає санкція ч. 4 ст. 111-1 КК України, а тому можливо застосувати інший більш м`який запобіжний захід є передчасними.

Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.

Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.

Зважаючи на викладене, ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10 квітня 2024 року, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки постановлена згідно норм матеріального права, з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України та ухвалена на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об`єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження. Натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, в зв`язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення апеляційної скарги, з доповненнями захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , без задоволення.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -

постановила:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10 квітня 2024 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4