Постанова

від 14.05.2024 по справі 420/7430/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/7430/23

Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.

Дата і місце ухвалення 14.02.2024р., м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А.І.

Ступакової І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЮНА-2019 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю ЮНА-2019 звернулось до суду з позовом до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради 23.03.2023 року № BP01:0429-5582-3159-8719 про відмову ТОВ «ЮНА-2019» в наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110136900:43:007:0029, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

-зобов`язати Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради повторно розглянути заяву ТОВ «ЮНА-2019» від 13.03.2023 року про надання будівельного паспорта для забудови земельної за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110136900:43:007:0029, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з урахуванням правових висновків суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій посилався на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначив, що згідно ст. 79-1 глави 14 розділу ІІІ Земельного Кодексу України, формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Департамент звернув увагу суду на те, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта, натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Апелянт зазначив, що з аналізу норм законодавства слідує, що поділ та об`єднання земельних ділянок за свою суттю фактично є формуванням нової чи нових земельних ділянок, що передбачає певну процедуру щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, його погодження та затвердження в порядку, встановленому ЗК України, який визначає вичерпний перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як зазначив апелянт, ТОВ «ЮНА-2019» на підставі Іпотечного договору від 19 травня 2021 року було взято в іпотеку нерухоме майно у вигляді, у т.ч. сформованої земельної ділянки, загальною площею 0,5642 га, кадастровий номер 5110136900:43:007:0009, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), після чого вказана сформована земельна ділянка була розподілена на шістнадцять окремих земельних ділянок, які наново сформовані шляхом присвоєння окремих шістнадцяти кадастрових номерів, відомості про що внесені до Державного земельного кадастру. Однак, на думку апелянта, вищевказані нові земельні ділянки необхідно було формувати у т.ч. й відповідно до вимог діючих будівельних норм в частині граничного розміру площі ділянок. Апелянт вважає, що поділ земельних ділянок з самого початку суперечив чинному містобудівному законодавству, а саме: розміри новосформованих земельних ділянок є недостатніми для дотримання будівельних норм, державних стандартів і норм щодо мінімальної розрахункової площі ділянки для індивідуального житлового будинку.

В апеляційній скарзі апелянт вказав на те, що пунктом 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 встановлено граничний розмір земельного наділу для будівництва житлових будинків повинен бути не менше 150 м2 (0,015 га)для блокованої забудови та не менше 500 м2 (0,05 га) для індивідуальної житлової забудови, тобто діючими нормами ДБН Б.2.2-12:2019 регулюються саме правила зведення нових будівель на земельних ділянках в незалежності від того чи така земельна ділянка була сформована раніше або тільки надається для будівництва.

З огляду на зазначене апелянт не погодився з висновком суду першої інстанції, що зазначена вище норма ДБН регулює відносини в сфері надання громадянам України земельних ділянок для нового житлового будівництва та визначає саме граничний розмір площі земельних ділянок які надаються громадянам України та вказана норма не передбачає граничні розміри земельних ділянок придбаних у власність для здійснення нового будівництва.

Крім того, апелянт посилався на те, що роз`яснення Директорату просторового планування територій та архітектури Міністерства розвитку громад та територій України носять лише роз`яснювальний, інформаційний характер та не містить нових правових норм.

З урахуванням викладеного апелянт вважає, що саме здійснений поділ власником ТОВ «ЮНА-2019» земельних ділянок без урахування діючих будівельних норм та чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності унеможливлює видачу паспорту забудови земельної ділянки загальною площею 0,0316 га, кадастровий номер 5110136900:43:007:0029 за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на викладене позивач просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 року та прийняти по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Згідно статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Справа розглянута в порядку письмового провадження згідно з положеннями пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю ЮНА-2019 зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.05.2021 року за №1005561070003077628, ідентифікаційний код юридичної особи: 44371102, місцезнаходження юридичної особи: 65035, м. Одеса, вул. Саксаганського, буд. 2-а.

Також встановлено, що ТОВ ЮНА-2019 є власником земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Саксаганського, 2-А, кадастровий номер 5110136900:43:007:0029, площею 0,0316 га, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.06.2021 року.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, цільове призначення земельної ділянки кадастровий номер 5110136900:43:007:0029 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Вказана земельна ділянка зареєстрована на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Земельна ділянка з кадастровим номером 5110136900:43:007:0029 знаходиться відповідно до Генерального плану м. Одеса в зоні Ж-1 (Зона садибної забудови).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ЮНА-2019 неодноразово зверталось до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради із заявами про видачу будівельного паспорту забудови земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:43:007:0029 на об`єкт будівництва: «Нове будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110136900:43:007:0029)», а саме: (13.02.2022 року, 24.05.2022 року, 05.09.2022 року, 13.10.2022 року, 23.12.2022 року, 28.01.2023 року, а також 13.03.2023 року), однак отримувало відмову у наданні будівельного паспорта. В обґрунтування підстав для відмови у наданні будівельного паспорта Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради вказував на невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Предметом спору у даній справі є відмова Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради у наданні будівельного паспорта, викладена у рішенні Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради 23.03.2023 року № BP01:0429-5582-3159-8719 за наслідком розгляду поданої ТОВ «ЮНА-2019» заяви від 13.03.2023 року, якій і надана правова оцінка судом першої інстанції.

Так з матеріалів справи встановлено, що 13.03.2023 року через застосунок Дія позивач подав до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради заяву про видачу будівельного паспорту забудови земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:43:007:0029 на об`єкт будівництва Нове будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110136900:43:007:0029).

Згідно повідомлення від 23.03.2023 року №ВР01:0429-5582-3159-8719, за результатами розгляду заяви від 13.03.2023 року, відповідач відмовив у наданні будівельного паспорта на підставі пункту 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 року № 103, а саме, через невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

В обґрунтування підстав відмови відповідач зазначив, що згідно наданого ескізу намірів забудови, виконаного інженером-проектувальником ОСОБА_1 , будівництво індивідуального житлового будинку передбачається на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0316 га, кадастровий номер 5110136900:43:007:0029, однак, розташування на вказаній земельній ділянці індивідуального житлового будинку протирічить вимогам п. 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій, згідно якого граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва має становити не менше 150 м2 для блокованої забудови і не менше 500 м2 для індивідуальної житлової забудови. Згідно з Приміткою 2 п. 6.1.32 вищевказаних державних будівельних норм, при розміщенні земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в межах сформованої забудови площа її може бути зменшена, але не більш ніж на 20% за умов забезпечення санітарних та протипожежних вимог, що складає не менш 400 м2.

Однак, як вказав відповідач, площа земельної ділянки проектування, кадастровий номер 5110136900:43:007:0029, істотно менша ніж можливо прийняти з урахуванням Примітки 2. Також відповідач вказав на те, що у період з 26 січня 2022 року по 22 лютого 2022 року на підставі наказу ДІАМ було проведено перевірку дотримання департаментом вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження ним містобудівної діяльності у 2021 році. За результатами перевірки спеціалістами ДІАМ було звернено увагу на виявлені порушення при видачі будівельних паспортів забудови земельних ділянок площею менш 500 м2, з намірами забудови нове будівництво індивідуальних житлових будинків, які мають окремі кадастрові номери та створені власником шляхом поділу належної йому земельної ділянки більшої площі на окремі, самостійні ділянки. Вказані випадки були трактовані органом нагляду як порушення п. 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій, про що до електронного кабінету департаменту в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва було направлено відповідний акт.

Крім того Департамент вказав на те, що ТОВ ЮНА-2019 на підставі іпотечного договору від 19 травня 2021 року було взято в іпотеку нерухоме майно у вигляді, у т.ч. сформованої земельної ділянки, загальною площею 0,5642 га, кадастровий номер 5110136900:43:007:0009, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Після чого вказана сформована земельна ділянка, загальною площею 0,5642 га, кадастровий номер 5110136900:43:007:0009, була розподілена на шістнадцять окремих земельних ділянок, які наново сформовані шляхом присвоєння окремих шістнадцяти кадастрових номерів, відомості про що внесені до Державного земельного кадастру. Відповідач вважав, що вищевказані нові земельні ділянки необхідно було формувати у т.ч. й відповідно до вимог діючих будівельних норм в частині граничного розміру площі ділянок.

У повідомленні про відмову у наданні будівельного паспорту зазначено, що відповідно до п. 1.3 Розділу І Загальні положення Порядку, параметри забудови визначаються з урахуванням будівельних норм, що встановлюють вимоги до планування та забудови територій, а також встановлених чи визначених в установленому порядку режимів використання об`єктів всесвітньої спадщини, їх територій та буферних зон, пам`яток культурної спадщини, їх територій та зон охорони, історичних ареалів населених місць, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій та їх зон охорони, охоронюваних археологічних територій. Також зазначено, що чинними нормативно-правовими документами та актами держави є діючі Закони, Кодекси та державні будівельні норми (далі ДБН), які є обов`язковими до виконання юридичними та фізичними особами. Тому архітектор та/або проектна організація, у даному випадку - інженер-проектувальник ОСОБА_1 , при розробці ескізів намірів забудови повинен керуватися вимогами чинних нормативно-правових документів та актів держави, якими є діючі Закони, Кодекси та ДБН.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про відмову у наданні будівельного паспорта, товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНА-20219» оскаржило його до суду першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення поданого товариством позову, з огляду на наступне:

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, визначаються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За положеннями частин 2-4 статті 373 ЦК України, право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (грунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об`єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Стаття 375 Цивільного кодексу України (далі ЦК) гарантує право власника на забудову земельної ділянки. Так, за положеннями ч. 1 цієї статті, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (ч. 2 ст. 375 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 375 ЦК України, право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»:

будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва;

замовник будівництва (далі - замовник) це фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт;

містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Положеннями ч. 4 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва та майбутній об`єкт нерухомості у випадках, визначених законом; 4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об`єкт (його складову).

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Частиною 2 статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Згідно ч. 3 ст. 27 цього Закону, надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі будівельного паспорта визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (ч. 3 ст. 27 Закону).

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 року № 103, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 р. за № 902/19640, було затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі Порядок № 103), який розроблений відповідно до статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і призначений для використання уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури та іншими суб`єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.

За положеннями пунктів 1.2-1.6 Порядку № 103, будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Параметри забудови визначаються з урахуванням будівельних норм, що встановлюють вимоги до планування та забудови територій, а також встановлених чи визначених в установленому порядку режимів використання об`єктів всесвітньої спадщини, їх територій та буферних зон, пам`яток культурної спадщини, їх територій та зон охорони, історичних ареалів населених місць, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій та їх зон охорони, охоронюваних археологічних територій.

Розроблення будівельного паспорта здійснюється відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов і обмежень.

Для об`єктів будівництва, на які надається будівельний паспорт, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Згідно п. 2.1 Порядку № 103, будівельний паспорт видається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви на видачу будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку, до якої додаються: копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію, або заповіту, у разі якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, у разі якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту); згода співвласника (співвласників) об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту) (за умови перебування у спільній власності); схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку; проектна документація (за наявності); згода співвласника (співвласників) земельної ділянки на забудову (у разі розміщення нових об`єктів) (за умови перебування у спільній власності); інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об`єкта (за наявності).

Копії документів, що подаються для отримання будівельного паспорта, засвідчуються замовником (його представником).

Відповідно до п. 2.3 Порядку № 103, уповноважений орган з питань містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, будівельним нормам і правилам.

Пунктом 2.4 Порядку № 103 визначено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:

неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу;

невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам і правилам;

подання замовником заяви в довільній формі про відмову від отримання будівельного паспорта.

Відповідно до п. 2.5 Порядку № 103, документи для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертаються замовнику у спосіб, відповідно до якого подавалися такі документи за рішенням уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури шляхом направлення повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорта з відповідним обґрунтуванням усіх підстав повернення у строк, який не перевищує строк його надання, з попереднім внесенням відповідного рішення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Реєстр будівельної діяльності).

Пунктами 1.1 та 1.2 ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 № 104, визначено, що ці державні будівельні норми поширюються на планування і забудову територій населених пунктів та міжселенних територій на державному, регіональному та місцевому рівні. Також визначено, що ці норми обов`язкові для органів державного управління, місцевого самоврядування, підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об`єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських населених пунктів та інших територіях.

Пунктом 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019 передбачено, що зони садибної забудови мають формуватися за принципами мікрорайонування окремими чи зблокованими житловими будинками з присадибними ділянками. Поверховість будинків в межах територій садибної забудови не може перевищувати 3-х поверхів без урахування мансарди.

Розміщення багатоквартирних (секційних) будинків в кварталах садибної забудови не допускається.

В свою чергу, згідно п. 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019, граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва, має становити не менше 150 м2 для блокованої забудови і не менше 500 м2 для індивідуальної житлової забудови.

Примітка 1. До площі присадибної земельної ділянки включається площа під забудовою житлових будинків та господарських будівель.

Примітка 2. При розміщенні земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в межах сформованої забудови площа її може бути зменшена, але не більше ніж на 20 % за умов забезпечення санітарних та протипожежних вимог.

З огляду на зазначені норми чинного законодавства суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що право власника на забудову на земельній ділянці, що перебуває у власності, здійснюється за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил та відповідно до цільового призначення земельної ділянки, а використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5110136900:43:007:0009, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться відповідно до Генерального плану м. Одеси в зоні Ж-1 (зона садибної забудови), яка згідно Плану зонування території міста Одеси призначена для розташування садибної забудови, одноквартирних житлових будинків із земельними ділянками та зблокованих одно-двоквартирних житлових будинків на суміжних ділянках. За цільовим призначенням вказана земельна ділянка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

В свою чергу ескізом намірів забудови земельної ділянки кадастровий номер 5110136900:43:007:0009 передбачено нове будівництво житлового будинку площею забудови 117,84 м2, що відповідає умовам використання земельної ділянки, визначеним зазначеною вище містобудівною документацією та цільовим призначенням земельної ділянки.

Як вже зазначалось вище, в якості підстави для відмови у наданні ТОВ «ЮНА-2019» будівельного паспорта, на підставі якого здійснюється забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок, відповідач вказав на невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам і правилам. Така невідповідність, як зазначив відповідач, полягає в тому, що розташування на земельній ділянці з кадастровим номером 5110136900:43:007:0009, площею 0,0316 га індивідуального житлового будинку протирічить вимогам пункту 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019, оскільки площа земельної ділянки, яка перебуває у власності ТОВ «ЮНА-2019», та на якій планується забудова, є меншою, ніж визначено вказаним пунктом ДБН (менше 500 м2, навіть з урахуванням положень Примітки 2 цього пункту ДБН).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відмова відповідача у видачі ТОВ «ЮНА-2019» будівельного паспорту з вказаних підстав є протиправною та необґрунтованою, з огляду на наступне:

Аналіз пункту 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 свідчить про те, що він встановлює граничні розміри площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва. Тобто приписи зазначеного пункту ДБН Б.2.2-12:2019 в частині мінімальних розмірів площі земельних ділянок обов`язково враховуються при наданні земельних ділянок громадянам для нового індивідуального житлового будівництва за рішенням уповноваженого на те органу. При цьому за змістом зазначеної норми земельна ділянка, яка підлягає передачі громадянину для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) не може бути меншою ніж визначена п. 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

В свою чергу порядок передачі громадянам у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) регламентується нормами Земельного кодексу України та передбачає певну визначену законом процедуру, яка не стосується в даному випадку позивача.

З огляду на зазначене колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що обмеження щодо мінімальних площ земельних ділянок для нового житлового будівництва, встановлених пунктом 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій", розповсюджуються, насамперед, на проектні рішення містобудівної та землевпорядної документації, яка використовується при наданні земельних ділянок громадянам та не стосються вже сформованих земельних ділянок.

В даному ж випадку мова йде про забудову позивачем як юридичною особою вже належної товариству земельної ділянки, а тому норми пункту 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 застосуванню в даному випадку не підлягають.

В свою чергу положення ДБН Б.2.2-12:2019 не містять жодних положень щодо обмежень розмірів земельної ділянки, на якій планується забудова, тобто вказаними ДБН не визначено ні мінімальних, ні максимальних розмірів земельних ділянок, які можуть підлягати забудові та недотримання яких унеможливлює забудову земельної ділянки.

За положеннями ДБН Б.2.2-12:2019 є певні вимоги до розміщення будівельного об`єкта на земельній ділянці, зокрема, вимоги до відстаней, відступів, меж, які підлягають обов`язковому дотриманню при забудові земельної ділянки і саме ці вимоги впливають на можливість такої забудови.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що рішення Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради 23.03.2023 року № BP01:0429-5582-3159-8719 про відмову ТОВ «ЮНА-2019» в наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110136900:43:007:0029, є протиправним та порушує законні права позивача, а тому підлягає скасуванню.

Доводи апелянта про неправомірність формування ТОВ «ЮНА-2019» земельної ділянки, кадастровий номер 5110136900:43:007:0029 (недотримання мінімально допустимого, на думку відповідача, розміру) є необґрунтованими та не приймаються до уваги колегією суддів, з огляду на те, що вказані обставини не є предметом розгляду даної справи.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При зверненні до суду позивач самостійно визначив спосіб захисту порушеного права, який він вважає належним за даних обставин.

Відповідно до ст. 9 КАС України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищезазначене колегія суддів вважає, що обраний судом спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради повторно розглянути заяву ТОВ ЮНА-2019 (код ЄДРПОУ 44371102, адреса: 65035, Одеська обл., місто Одеса, вул. Саксаганського, 2А) від 13.03.2023 року про надання будівельного паспорта для забудови земельної за адресою: м. Одеса, вул. Саксаганського, 2-А, кадастровий номер 5110136900:43:007:0029, з урахуванням правових висновків суду, є належним та ефективним за обставин даної справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, наслідком яких є скасування судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 травня 204 року.

Суддя-доповідач: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова