Постанова

від 13.05.2024 по справі 640/24374/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/24374/20 Суддя (судді) першої інстанції: Балась Т.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансенергокомплекс" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансенергокомплекс» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №0249050303, №0248050303 від 23.07.2020.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансенергокомплекс» як юридична особа зареєстроване 09.11.2016 (номер запису: 1 074 102 0000 063118), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 11).

Основний вид діяльності: 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього.

У період з 01.06.2020 по 19.06.2020 Головним управлінням ДПС у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансенергокомплекс» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за серпень 2019 року.

Результати перевірки оформлені актом від 26.06.2020 № 80/1-26-15-05-03-03/40951408 (а. с. 13-34).

В акті перевірки стверджується про порушення ТОВ «ТЕК»:

- п.185.1 ст.185, п. 188.1. ст.188, п. 198.1 ст. 198, п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями, п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено податковий кредит за серпень 2019 року у сумі 342 860 гривень по взаємовідносинах з контрагентом - постачальником ТОВ «СК Техно», (код 35871483) та завищено податкові зобов`язання у сумі 358 333 гривень по взаємовідносинах з контрагентом-покупцем «Сателгрбуд», (код 39814963) за відповідний період;

- п.185.1 ст. 185, п. 198.1 ст. 198, п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19. Податкової декларації з податку на додану вартість) на загальну суму 92 178 гривень та суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 Податкової декларації з податку на додану вартість) на загальну суму 92 178 гривень.

Такі висновки контролюючий орган пов`язує з фактом відсутності реального здійснення господарських операцій між ТОВ «ТЕК» та ТОВ «СК Техно» по постачанню товарно-матеріальних цінностей, а саме: стовп 3000/48/2мм (ГЦ), у зв`язку з відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва, відсутність основних засобів, трудових ресурсів, інформації щодо транспортування (відсутні товарно-транспортні накладні або інші документи щодо транспортування ТМЦ), що свідчить про «паперово-транзитне» переміщення ТМЦ в ланцюгу ТОВ «Стреч Мега» - ТОВ «СК Техно» - ТОВ «ТЕК».

На обґрунтування правомірності таких висновків відповідач в акті перевірки зазначив, що згідно з податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) за II квартал 2019 року кількість працюючих - 1 особа, за III квартал 2019 року кількість працюючих - 2 особи.

Останній звіт з ПДВ за січень 2020 року.

Відповідно до інформаційних баз даних ДПС України встановлено, що ТОВ «СК ТЕХНО» не є імпортером будь-яких товарів (робіт, послуг), у тому числі стовпів 3000/48/2мм (ГЦ), реалізацію яких задекларовано на адресу ТОВ «ТЕК».

В Єдиному реєстрі судових рішень наявна Ухвала слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 18.01.2019 пр. № 1-кс/759/418/19 ун. № 759/1006/19, в якій значиться ТОВ «СК Техно» щодо розслідувань № 32018100080000031 від 03.04.2018, в рамках кримінального провадження за ч.5 ст.27, ч.1 ст.205, ч.1 ст.205-1 КК України.

Відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних на адресу ТОВ «СК Техно» зареєстровано податкові накладні «Стреч Мега», (код 42945511) з номенклатурою товару Стовп 3000/48/2мм (ГЦ) УКТ ЗЕД (7308905900) у кількості 4650 шт за ціною за одиницю продукції без ПДВ 316,67 грн. на загальну вартість 1 767 018,6 грн., у тому числі ПДВ 294 503,1 гривень.

З приводу господарської діяльності ТОВ «Стреч Мега» контролюючим органом зазначено, що декларація з податку на прибуток підприємств та фінансові звіти за 2019 рік ТОВ «Стреч Мега» не подана, що свідчить про відсутність основних засобів.

Відповідно до звіту про нарахування єдиного внеску за серпень 2019 року облікова кількість штатних працівників - 1 особа.

Останній звіт з ПДВ за жовтень 2019 року.

Згідно з інформаційно-аналітичними ресурсами ДПС України встановлено, що ТОВ «Стреч Мега» не є імпортером будь-яких товарів (робіт, послуг), у тому числі стовпів 3000/48/2мм (ГЦ), реалізацію яких задекларовано на адресу ТОВ «СК Техно».

Крім того, відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено реєстрацію податкових накладних від контрагентів постачальників на адресу ТОВ «Стреч Мега» з номенклатурою товарів «Стовп 3000/48/2мм (ГЦ)» чи подібною з дати реєстрації ТОВ «Стреч Мега» платником ПДВ, а саме 01.06.2019 по дату перевірки.

В Єдиному реєстрі судових рішень наявна ухвала слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09.12.2019 справа № 265/7908/19 провадження № 1-кс/265/4489/1 щодо розслідувань за № 32019050000000065 від 04.11.2019 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України.

В результаті допущених порушень податкового законодавства, перевіркою ТОВ «ТЕК» встановлено завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2019 року на загальну суму 358 438 грн., у тому числі на суму 340 860 (суму ПДВ придбаного товару (стовп 3000/48/2мм (ГЦ)) у кількості реалізованого на адресу ТОВ «Сателіт-Буд») та 15 578 грн. (сума ПДВ придбаного товару (стовп 3000/48/2мм (ГЦ)) у кількості, що не реалізований в періоді, що перевірявся).

В акті перевірки також зазначено, що до перевірки ТОВ «ТЕК» надано наступні видаткові накладні виписані ТОВ «СК Техно» місце складання значиться м. Київ (В графі від постачальника міститься підпис та печатка ТОВ «СК Техно» проте відсутня інформація щодо підписанта, в графі Отримав(ла) підпис, печатка ТОВ «ТЕК» та вказано Директор Вдовенко Ігор Васильович ).

Крім того, до перевірки надано банківську виписку АТ «АБ «Радабанк» по рахунку НОМЕР_1 за період з 01.08.2019 по 31.08.2019, відповідно до якої ТОВ «ТЕК» перерахувало грошові кошти на адресу ТОВ «СК Техно». Так, інформація наведена в графі «Призначення платежу» даної банківської виписки, а саме: «Попередня оплата за стовп» свідчить про оплату за 4 одиниці товару різної вартості. Разом з тим, згідно з видатковими та податковими накладними кількість стовпів 4645 штук.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, не погодившись із висновками, які були викладені в акті перевірки, звернувся до відповідача із запереченнями на акт перевірки від 26.06.2020 № 80/1-26-15-05-03-03/40951408. (а.с. 36-39)

За результатами розгляду заперечень ТОВ «Трансенергокомплекс» Головне управління ДПС у м. Києві листом від 20.07.2020 № 103410/10/26-15-05-03-03 залишило без задоволення.

На підставі висновків акта перевірки, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення № 0249050303 від 23.07.2020, яким ТОВ «ТЕК» зменшено суму податкового зобов`язання для цілей розділу V Податкового кодексу України за платежем податок на додану вартість на суму 358 333 грн. та зменшено суму податкового кредиту за платежем податок на додану вартість на суму 342 860 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0248050303 від 23.07.2020, яким ТОВ «ТЕК» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 112 380,00 грн. (а.с.42-43).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.(а.с 44-47)

За результатами розгляду скарги позивача ДПС України прийняла рішення від 24.09.2020 № 28632/6/99-00-06-02-01-06, яким залишила скаргу без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с.48-55).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання таких протиправними та їх скасування, з приводу чого колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 року.

У відповідності з пунктом 44.1 та 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, розмір податкового зобов`язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом - покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).

Частиною 1 статті 9 Закону №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Окрім цього, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи), встановлює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 (далі - Положення №88).

Згідно з п. 2.1 Положення №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до п. 2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників (п. 2.15 Положення №88).

Тобто, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та визначення витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача), зокрема й щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, підприємство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 19.06.2018 року у справі №808/2447/17 та від 31.07.2018 року у справі №820/3119/17.

Як встановлено з матеріалів справи, між ТОВ «Трансенергокомплекс» (покупець) та ТОВ «СК Техно» (постачальник) був укладений договір поставки № 2108/1 від 21.08.2019, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити на умовах, у строки та в порядку встановленим даним договором, продукцію визначену даним договором (далі - товар) і передавати такий товар у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах і в порядку, передбаченими даним Договором (пункт 1.1 договору).(а.с. 80-84)

Згідно з пунктом 1.2 договору загальна кількість товару, що підлягає поставці, одиниці вимірювання, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються у накладній, рахунку на оплату, які являються невід`ємною частиною цього договору.

Пунктами 2.1 - 2.4, 2.6 договору передбачено, що поставка товару здійснюється окремими партіями. Партією товару вважається поставка за однією видатковою накладною.

Товар постачається покупцю зі складу постачальника.

Постачальник має право на дострокову поставку партії товару з обов`язковим повідомленням про це покупця, на протязі одного робочого дня до дати поставки.

Право власності на поставлений товар переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника за відповідною видатковою накладною. У момент приймання товару покупець повинен надати постачальнику довіреність на отримання ТМЦ.

Зобов`язання постачальника з поставки кожної партії товару по видатковій накладній встановлюються для даного виду товару.

Пунктами 5.1 - 5.2 договору установлено, що приймання продукції за кількістю здійснюється у момент передачі товару від постачальника покупцю із супровідними документами, а саме: видатковою накладною.

Згідно з пунктом 6.1 договору покупець оплачує товар, що поставляється, у сумі, що визначена у рахунках на оплату, видаткових накладних на окрему партію товару.

Розрахунки з постачальником, за кожну партію товару, здійснюються покупцем у наступному порядку: оплата у розмірі 100% від суми вказаній у рахунку перераховується покупцем на розрахунковий рахунок постачальника (пункт 6.4 договору).

На виконання умов вказаного договору ТОВ «СК-Техно» поставило позивачу стовпи 3000/48/2мм (ГЦ) у загальній кількості 4625 шт., на суму 2 150 625,00 грн., у тому числі ПДВ 358 437,50 грн., що підтверджується видатковими накладними № 25 від 11.10.2019 на суму 1 146 225,00 грн., №31 від 24.10.2019 на суму 1 004 400,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 167 400 грн.

На підтвердження факту перевезень придбаного товару, в матеріалах справи наявні договори ТОВ «СК-Техно» з ТОВ «ЮА Транс» та ТОВ «Роялті Логістик», рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, акти здачі-прийняття виконаних робіт (а.с.162-189).

В оплату за поставлений товар позивачем було перераховано ТОВ «СК-Техно» кошти у розмірі 2 150 625,00 грн., у тому числі ПДВ 358 437,50 грн., що підтверджується банківською випискою АТ «АБ «Радабанк» по рахунку НОМЕР_1 за період з 01.08.2019 по 31.08.2019 (а.с.66-69).

За фактом настання першої з подій позивач отримав від ТОВ «СК-Техно» податкову накладну №3 від 20.08.2019 на суму 2 150 625,83 грн., у тому числі ПДВ 358 437,50 грн. (а.с.85).

Судом встановлено, що придбані у ТОВ «СК-Техно» товари були використані у межах господарської діяльності позивача шляхом подальшої реалізації іншим особам технологічного обладнання, а саме ТОВ «Сателіт-Буд» та ТОВ «Грандбуд Україна».

Так, 19.08.2019 між ТОВ «Трансенергокомплекс» (постачальник) та ТОВ «Сателіт-Буд» (покупець) був укладений договір поставки №19/06-19т, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити на умовах, у строки та в порядку встановленим даним договором, продукцію визначену даним договором (далі - товар) і передавати такий товар у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах і в порядку, передбаченими даним Договором (пункт 1.1 договору).(а.с 56-60)

Згідно з пунктом 1.2 договору загальна кількість товару, що підлягає поставці, одиниці вимірювання, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються у накладній, рахунку на оплату, які являються невід`ємною частиною цього договору.

Пунктами 2.1 - 2.4, 2.6 договору передбачено, що поставка товару здійснюється окремими партіями. Партією товару вважається поставка за однією видатковою накладною.

Товар постачається покупцю зі складу постачальника, місцезнаходження якого узгоджується додатково в усній, або письмовій формі.

Постачальник має право на дострокову поставку партії товару з обов`язковим повідомленням про це покупця, на протязі одного робочого дня до дати поставки.

Право власності на поставлений товар переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника за відповідною видатковою накладною. У момент приймання товару покупець повинен надати постачальнику довіреність на отримання ТМЦ.

Зобов`язання постачальника з поставки кожної партії товару по видатковій накладній.

Відповідно до пункту 4.1 договору якість товарів, що поставляються, повинна відповідати технічним вимогам виробника та вимогам діючого законодавства України, що встановлюються для даного виду товару.

Пунктами 5.1 - 5.2 договору установлено, що приймання продукції за кількістю здійснюється у момент передачі товару від постачальника покупцю із супровідними документами, а саме: видатковою накладною; сертифікатом відповідності; товарно-транспортною накладною.

Згідно з пунктом 6.1 договору покупець оплачує товар, що поставляється, у сумі, що визначена у рахунках на оплату, видаткових накладних на окрему партію товару.

Розрахунки з постачальником, за кожну партію товару, здійснюються покупцем у наступному порядку: оплата у розмірі 100% від суми вказаній у рахунку перераховується покупцем на розрахунковий рахунок постачальника протягом 25 банківських днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної (пункт 6.4 договору).

На виконання вказаного договору позивач поставив ТОВ «Сателіт-Буд» товар - стовп 3000/48/2мм (ГЦ) у загальній кількості 4424 шт. суму 2 150 064,00 грн. в тому числі ПДВ 358 344,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1110 від 11.10.2019 на суму 1 197 990,00 грн., у тому числі ПДВ 199 665,00 грн., №2410/1 від 24.10.2019 на суму 952 074,00 грн., в тому числі ПДВ 158 659,00 грн. (а.с.61-62).

Оплата за поставлений на адресу ТОВ «Сателіт-Буд» товар підтверджується банківською випискою АТ «АБ «Радабанк» по рахунку НОМЕР_1 за період з 01.08.2019 по 31.08.2019.

За фактом поставки товару ТОВ «Трансенергокомплекс» складено та зареєстровано у ЄРПН податкові накладні від 22.08.2019 № 1 на суму 150 000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 25 000,00 грн., від 27.08.2019 № 2 на суму 1 000 000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 166 666,67 грн., від 22.08.2019 № 1 на суму 150 000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 25 000,00 грн., від 28.08.2019 № 3 на суму 1 000 000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 166 666,67 грн. (а.с.63-65).

Також, 04.10.2019 між ТОВ «Трансенергокомплекс» (постачальник) та ТОВ «Грандбуд-Україна» (покупець) був укладений договір поставки №04/10-19с, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити на умовах, у строки та в порядку встановленим даним договором, продукцію визначену даним договором (далі - товар) і передавати такий товар у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах і в порядку, передбаченими даним Договором (пункт 1.1 договору).(а.с. 70-74)

Згідно з пунктом 1.2 договору загальна кількість товару, що підлягає поставці, одиниці вимірювання, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються у накладній, рахунку на оплату, які являються невід`ємною частиною цього договору.

Пунктами 2.1 - 2.4, 2.6 договору передбачено, що поставка товару здійснюється окремими партіями. Партією товару вважається поставка за однією видатковою накладною.

Товар постачається покупцю зі складу постачальника, місцезнаходження якого узгоджується додатково в усній, або письмовій формі.

Постачальник має право на дострокову поставку партії товару з обов`язковим повідомленням про це покупця, на протязі одного робочого дня до дати поставки.

Право власності на поставлений товар переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника за відповідною видатковою накладною. У момент приймання товару покупець повинен надати постачальнику довіреність на отримання ТМЦ.

Зобов`язання постачальника з поставки кожної партії товару по видатковій накладній.

Відповідно до пункту 4.1 договору якість товарів, що поставляються, повинна відповідати технічним вимогам виробника та вимогам діючого законодавства України, що встановлюються для даного виду товару.

Пунктами 5.1 - 5.2 договору установлено, що приймання продукції за кількістю здійснюється у момент передачі товару від постачальника покупцю із супровідними документами, а саме: видатковою накладною; товарно-транспортною накладною.

Згідно з пунктом 6.1 договору покупець оплачує товар, що поставляється, у сумі, що визначена у рахунках на оплату, видаткових накладних на окрему партію товару.

Розрахунки з постачальником, за кожну партію товару, здійснюються покупцем у наступному порядку: оплата у розмірі 100% від суми вказаній у рахунку перераховується покупцем на розрахунковий рахунок постачальника (пункт 6.4 договору).

На виконання вказаного договору позивач поставив ТОВ «Грандбуд-Україна» товар - стовп 3000/48/2мм (ГЦ) у загальній кількості 693 шт. суму 336 798,00 грн. в тому числі ПДВ 56 133,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 2410/2 від 24.10.2019 на суму 336 798,00 грн., у тому числі ПДВ 56 133,00 грн., рахунком на оплату №410-1 від 04.10.2019 на суму 1 640 736,00 грн., у тому числі ПДВ 273 456,00 грн. (а.с.76).

Оплата за поставлений на адресу ТОВ «Грандбуд-Україна» товар підтверджується платіжними дорученнями № 20 від 07.10.2019 на суму 600 000,00 грн., № 52 від 21.10.2019 на суму 500 000,00 грн., № 166 від 05.12.2019 на суму 540 736,00 грн. (а.с.76-79).

За фактом поставки товару ТОВ «Трансенергокомплекс» складено та зареєстровано у ЄРПН податкові накладні від 22.08.2019 № 1 на суму 150 000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 25 000,00 грн., від 27.08.2019 № 2 на суму 1 000 000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 166 666,67 грн., від 22.08.2019 № 1 на суму 150 000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 25 000,00 грн., від 28.08.2019 № 3 на суму 1 000 000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 166 666,67 грн. (а.с.63-65).

Крім того, 07.05.2019 між позивачем (замовник) та ТОВ «СК Техно» (виконавець) був укладений договір про виконання робіт № 1/05, за умовами якого виконавець зобов`язується виконати власними силами і засобами роботи, а саме встановити монтажні скоби на нитку АКЛ, які перебувають у власності замовника та є необхідними для виконання робіт. (а.с.113-115)

Відповідно до пункту 1.2 - 1.3, 1.5 договору виконавець одержує матеріали від замовника, які необхідні для виконання робіт за цим договором згідно акту здачі-приймання, який підписується сторонами. Право власності на вказані матеріали переходить від замовника до виконавця.

Місцем виконання робіт є склад, на якому знаходяться матеріали, які перебувають у власності замовника та є необхідними для виконання робіт. Адреса складу: м. Вишневе, вул. Київська, 8.

Строк виконання робіт за цим Договором не може перевищувати 7 днів з моменту одержання Виконавцем матеріалів, які перебувають у власності Замовника по кожному окремому акту здачі-приймання матеріалів.

Згідно з пунктом 5.1 договору вартість робіт за цим договором попередньо погоджується сторонами та зазначається в протоколах погодження вартості робіт, які підписуються сторонами та формулюються як окремі додатки до цього договору.

Відповідно до пункту 5.2 договору розрахунок здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів замовником на банківський рахунок виконавця відповідно до реквізитів вказаних виконавцем.

Замовник здійснює виконавцю передплату у розмірі погодженої сторонами вартості робіт.

У протоколі погодження договірної ціни на виконання робіт №1 від 24.05.2019, що є додатком № 1 договору № 1/05 від 07.05.2019 сторонами досягнуто згоди про розмір договірної ціни в сумі 420 000,00 грн., в тому числі ПДВ 70 000,00 грн. (а.с.116).

Відповідно до акта приймання-передачі майна № 1 за договором про виконання робіт № 1/05 від 07.05.2019 виконавець прийняв, а замовник передав виконавцю для виконання робіт без переходу права власності наступне майно (матеріали): нитка АКЛ-500 в кількості 500 шт. на суму 483 950,00 грн., скоба CL33 в кількості 131 000 шт. на суму 44 758,33 грн. Всього на суму 528 708,33 грн. Майно передане повністю відповідно до умов даного договору, зауважень до якості і кількості майна (матеріалів) немає (а.с.117).

Згідно з актом приймання-передачі майна № 1 за договором про виконання робіт № 1/05 від 07.05.2019 виконавець передав, а замовник прийняв майно: спіральний бар`єр безпеки 700/5 у кількості 500 шт. (а.с.118).

30.05.2019 на підставі зазначеного договору № 1/05 від 07.05.2019 між позивачем та ТОВ «СК-Техно» було підписано Акт здачі-приймання виконаних робіт на суму 270 300,32 грн. (а.с.119)

Відповідно до акта приймання-передачі майна № 3 за договором про виконання робіт № 1/05 від 07.05.2019 виконавець прийняв, а замовник передав виконавцю для виконання робіт без переходу права власності наступне майно (матеріали): нитка АКЛ-500 в кількості 288 шт. на суму 204 000,00 грн.; скоба CL33 в кількості 72 456 шт. на суму 24 755,80 грн. Всього на суму 228 755,80 грн. Майно передане повністю відповідно до умов даного Договору, зауважень до якості і кількості майна (матеріалів) немає (а.с.120).

Згідно з актом приймання-передачі майна № 4 за договором про виконання робіт № 1/05 від 07.05.2019 виконавець передав, а замовник прийняв майно: спіральний бар`єр безпеки 700/5 у кількості 288 шт. (а.с.121).

06.06.2019 на підставі зазначеного договору № 1/05 від 07.05.2019 між позивачем та ТОВ «СК-Техно» було підписано Акт здачі-приймання виконаних робіт на суму 149 699,68 грн. (а.с.122).

У протоколі погодження договірної ціни на виконання робіт №2 від 04.07.2019, що є додатком № 8 договору № 1/05 від 07.05.2019 сторонами досягнуто згоди про розмір договірної ціни в сумі 39 600,00 грн., в тому числі ПДВ 6 600,00 грн. (а.с.123).

Відповідно до актів приймання-передачі майна № 5 за договором про виконання робіт № 1/05 від 07.05.2019 виконавець прийняв, а замовник передав виконавцю для виконання робіт без переходу права власності наступне майно (матеріали): нитка АКЛ-600 в кількості 67 шт. на суму 54 859,60 грн., скоба CL33 в кількості 17 884 шт. на суму 6 110,36 грн. Всього на суму 60 969,96 грн. Майно передане повністю відповідно до умов даного Договору, зауважень до якості і кількості майна (матеріалів) немає (а.с.124).

Згідно з актом приймання-передачі майна №6 за договором про виконання робіт № 1/05 від 07.05.2019 виконавець передав, а замовник прийняв майно: спіральний бар`єр безпеки 500/5 в кількості 67 шт. (а.с.125).

На підставі зазначеного договору № 1/05 від 07.05.2019 між позивачем та ТОВ «СК-Техно» було підписано Акт здачі-приймання виконаних робіт від 09.07.2019 на суму 39 600,00 грн. (а.с.126).

На підставі вищезазначених взаємовідносин та виконаних робіт ТОВ «Трансенергокомплекс» перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «СК-Техно» грошові кошти - оплату за надані послуги в сумі 459 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 76 600,00 грн., що підтверджується банківською випискою АТ «АБ «Радабанк» по рахунку НОМЕР_1 за період з 01.05.2019 по 30.06.2019 (а.с.127-128).

За фактом виконання робіт ТОВ «СК-Техно» складено та зареєстровано у ЄРПН податкові накладні від 30.05.2019 № 3 на суму 270 300,32 грн., в тому числі ПДВ на суму 45 050,05 грн., від 03.06.2019 № 1 на суму 149 699,68 грн., в тому числі ПДВ на суму 24 949,95 грн., від 27.06.2019 № 3 на суму 39 600,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 6 600,00 грн. (а.с.129-131).

З матеріалів справи також убачається, що матеріали (числі нитку АКЛ 500, 600, 700 та скоби CL33) для виготовлення наведених вище спіральних бар`єрів безпеки ТОВ «Трансенергокомплекс» придбало у ТОВ «Виробниче об`єднання ТЕХНА», що підтверджується договором поставки №010219-07 від 01.02.2019, рахунками на оплату №1286 від 19.04.2019, №1287 від 19.04.2019, №2256 від 19.06.2019 та видатковими накладними №1300 від 22.05.2019, №1350 від 24.05.2019, №1351 від 24.05.2019, №1399 від 29.05.2019, №1465 від 03.06.2019, №1909 від 03.07.2019, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.99-112).

На підтвердження використання отриманого від ТОВ «СК-Техно» товару у власній господарській діяльності позивачем надано копії договору між ТОВ «Трансенергокомплекс» та ТОВ «СКЛ Трейд», рахунки на оплату №1/04-23 від 23.04.2019, № 2/04-23 від 23.04.2019, № 2006 від 20.06.2019 та видаткові накладні № 0204-19-с/1 від 30.05.2019, № 0204-19с/2 від 07.06.2019, № 0907-19-с від 09.07.2019, що оформлювались за результатами виконання договору між ТОВ «Трансенергокомплекс» та «СКЛ Трейд» (а.с.88-98).

За результатами дослідження вище перелічених первинних та інших документів колегія суддів, дійшла висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Посилання відповідача на невідповідність у графі призначення платежу банківської виписки кількості товару даним видаткових та податкових накладних, суд оцінює критично, оскільки наведене не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Крім того, у графі призначення платежу наявне посилання на рахунки-фактури, які містять інформацію про фактичну кількість придбаних та реалізованих товарів.

Доводи відповідача, як на підставу для невизнання господарських операцій про обрив ланцюга постачання, (відсутність інформації про придбання контрагентом - ТОВ «СК Техно» товарів, що були поставлені позивачеві) судом до уваги не приймаються.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 02.06.2011 №742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України», оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод, або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та невизнання понесених витрат. При цьому, такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, та повинні бути підтвердженими належними і достатніми доказами.

В контексті викладеного, обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про їх нереальність чи про те, що позивач як платник податків діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які міг допустити його контрагенти чи інші учасники ланцюга постачання, або ж про те, що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій було одержання позивачем податкової вигоди, контролюючий орган під час розгляду справи не надав.

Крім того, як вбачається зі змісту акта перевірки, висновок про неможливість придбання товарів контрагентом позивача - ТОВ «СК Техно», зроблений контролюючим органом на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних. Водночас, отримання податкової накладної від продавця товару є правом суб`єкта господарювання, а не його обов`язком. Господарські операції контрагента позивача щодо придбання товарів за якими податкові накладні на їх ім`я не складались, контролюючим органом не досліджувались.

Відтак, відсутність інформації про отримання контрагентом позивача податкових накладних із переліком товарів, що у подальшому реалізовувались позивачу, само по собі не означає відсутності факту такого придбання товару, а отже не є достатнім та допустимим доказом безтоварності господарської операції.

Стверджуючи про об`єктивну недостатність адміністративно-господарських засобів для поставки товарів (виконання робіт, надання послуг), відповідач в акті перевірки не навів переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та беззаперечно спростовують факти поставки товару, його оприбуткування, що засвідчені наданими до перевірки та матеріалів справи первинним бухгалтерським документами.

Зокрема, акт перевірки не містить аналізу обсягу та характеру ресурсів, які, з урахуванням обставин виконання спірних господарських операцій, були необхідні для поставки товарів (виконання робіт, надання послуг) на користь позивача, але були відсутні у ТОВ «СК Техно» чи його контрагентів.

При цьому суд критично оцінює доводи контролюючого органу про дефектність наданих ТОВ «СК-Техно» документів, покликаючись на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 18.01.2019 у справі №759/1006/19, постановлену в межах кримінального провадження № 32018100080000031 від 03.04.2018, оскільки вказана ухвала була постановлена в порядку кримінального судочинства та стосувалася лише питань розгляду клопотання органу досудового розслідування про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів та жодних обставин фіктивності, транзитності вказаного платника ухвалою встановлено не було.

Вказане підтверджується положеннями ч. 1 ч. 2 ст. 369 КПК України, відповідно до якої судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку, а судове рішення, у якому суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.

Таким чином, ухвалою суду були вирішені саме інші питання щодо надання тимчасового доступу до речей і документів, а не обвинувачення щодо посадових осіб суб`єктів господарювання щодо фіктивності господарських операцій.

Крім того, доводи контролюючого органу спростовуються тим, що в рамках розслідування кримінального провадження, про яке йде мова в наведеній ухвалі, будь-яка підозра у вчиненні кримінальних правопорушень жодній посадовій особі вказаного СГД не пред`являлась, так само як жодна посадова особа чи інші працівники підприємства в рамках зазначеного кримінального провадження не мали статусу підозрюваного, оскільки про підозру їм не повідомлялось, зворотного відповідачем не доведено.

Колегія суддів, також зауважує, податковим органом не надано доказів обізнаності позивача про недобросовісний характер діяльності його контрагента або про допущені ним порушення податкового законодавства.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників, чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов`язань може свідчити про незаконність формування податкового кредиту.

Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини.

Доказів того, що особа, яка підписала спірні документи від імені ТОВ «СК Техно», не мала відповідних повноважень, а також того, що про ці обставини було відомо або мало бути відомо позивачу, податковим органом не надано. Так само як і не надано доказів того, що свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «СК Техно» скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання вказаного вище договору.

Слід зазначити, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування та податкового законодавства, а тому можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента-постачальника, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є безумовною підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та позбавлення його права сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 січня 2018 року у справі №826/1244/13-а.

В ході розгляду даної справи відповідачем не було пред`явлено до суду будь-які належні докази нереальності правочину, укладеного між ТОВ «ТЕК» та ТОВ «СК Техно», ТОВ «Сателі-Буд», а також жодних достовірних документальних доказів на підтвердження фактів підписання договору та первинних документів до нього неуповноваженими на те особами.

Зокрема, в акті перевірки також відсутні відомості про визначення контрагентів позивача сум податкових зобов`язань у зв`язку з ухиленням від сплати податків та зборів, винесення вироків посадовим особам контрагентів позивача за фактами ухиляння від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угоди з метою, що порушує публічний порядок.

Відтак, суд вважає, що висновки контролюючого органу про фіктивність господарських операцій між позивачем та його контрагентами є формальними та необ`єктивними, оскільки ґрунтуються не на первинних документах та результатах співставлення даних бухгалтерського і податкового обліку, а на обставинах, які не мають безпосереднього значення для формування податкових зобов`язань та податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, спираючись на наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що укладені між позивачем та його контрагентами правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочинів, є економічно виправданими, факт виконання господарських зобов`язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, а операції між позивачем та його контрагентами враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності.

Отже, викладений в Акті перевірки висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п. 188.1. ст.188, п. 198.1 ст. 198, п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України є необґрунтованим.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність та необхідність скасування податкових повідомлень-рішень №0249050303, №0248050303 від 23.07.2020.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та не може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Текст постанови виготовлено 13 травня 2024 року.

Суддя-доповідач Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма