Постанова

від 14.05.2024 по справі 822/1981/17

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1981/17

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л.

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

14 травня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Полотнянка Ю.П. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акпадон Агро» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Акпадон Агро» звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.07.2017 №0004811404.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржувану ухвала суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що на підставі направлення від 06.06.2017 №1185 та наказу від 01.06.2017 №1275 посадова особа Головного управління ДФС у Хмельницькій області провела документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Акпадон Агро" з питання своєчасності надходження валютних цінностей в Україну та підтвердження повідомлень ПАТ КБ "Приватбанк" про порушення строків розрахунків в іноземній валюті по контрактах від 25.02.2014 №MD25-02/14, від 04.08.2013 №18, від 18.02.2015 №MD-18/02 ТП, від 02.03.2016 №02/03, від 30.05.2016 №MD-30/05, від 16.07.2013 №16/04, від 30.08.2013 №82 за період з 25.02.2014 по 31.05.2017.

За результатами перевірки складений акт від 16.06.2017 №0926/22-01-14-04/33842995, яким, в свою чергу, встановлено недотримання позивачем статей 1, 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон №185/94) та пунктів 1 постанов Правління НБУ від 14.09.2016 №386, від 03.06.2015 №354, від 12.05.2014 №270, від 07.06.2016 №342, від 20.08.2014 №515.

Зокрема, судом встановлено, що на виконання умов імпортного контракту від 16.07.2023 №16/04, укладеного між резидентом Великобританії "Fortland Development" LLP (як продавець) та ТОВ "Акпадон-Агро" (як покупцем), останнє здійснило попередню оплату товару згідно наступних платіжних доручень в іноземній валюті:

- від 22.10.2014 №1829 на суму 11500 Євро (граничний строк надходження імпорту - 20.01.2015);

- від 23.10.2014 №1831 на суму 10000 Євро (граничний строк надходження імпорту - 21.01.2015);

- від 24.10.2014 №1836 на суму 10000 Євро (граничний строк надходження імпорту - 22.01.2015);

- від 27.10.2014 №1838 на суму 10000 Євро (граничний строк надходження імпорту - 25.01.2015);

- від 29.10.2014 №1845 на суму 10000 Євро (граничний строк надходження імпорту - 27.01.2015);

- від 30.10.2014 №1848 на суму 10000 Євро (граничний строк надходження імпорту - 28.01.2015).

Контролюючим органом в акті перевірки визначено, що порушення законодавчо встановленого строку здійснення імпортних операцій за контрактом №16/04 складає:

- в сумі 11500 Євро на 78 днів (з 21 січня по 08 квітня 2015 року);

- в сумі 10000 Євро на 77 днів (з 22 січня по 08 квітня 2015 року):

- в сумі 10000 Євро на 76 днів (з 23 січня по 08 квітня 2015 року);

- в сумі 10000 Євро на 73 дні (з 26 січня по 08 квітня 2015 року);

- в сумі 10000 Євро на 71 день (з 28 січня по 08 квітня 2015 року);

- в сумі 10000 Євро на 70 днів (з 29 січня по 08 квітня 2015 року).

Разом з тим, у зв`язку з невиконанням нерезидентом зобов`язань по контракту №16/04 ТОВ "Акпадон-Агро" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою від 30.03.2015 про стягнення з нерезидента 61500 Євро основної заборгованості й ухвалою від 09.04.2015 по справі №924/533/15 прийняв позовну заяву до розгляду.

На виконання умов імпортного контракту від 04.08.2013 №18 ТОВ "Акпадон-Агро" (як покупцем) здійснено попередню оплату товару резиденту Великобританії "Fortland Development" LLP (як продавцю) згідно наступних платіжних доручень в іноземній валюті:

- від 11.11.2014 №1877 на суму 10000 Євро (граничний строк надходження імпорту - 09.02.2015);

- від 12.11.2014 №1878 на суму 10000 Євро (граничний строк надходження імпорту - 10.02.2015);

- від 13.11.2014 №1882 на суму 10000 Євро (граничний строк надходження імпорту - 11.02.2015);

- від 14.11.2014 №1883 на суму 10000 Євро (граничний строк надходження імпорту - 12.02.2015);

- від 17.11.2014 №1888 на суму 585 Євро (граничний строк надходження імпорту - 15.02.2015).

Як вказано в акті перевірки, порушення законодавчо встановленого строку здійснення імпортної операції за контрактом №18 складає:

- в сумі 10000 Євро на 57 днів (з 10 лютого по 07 квітня 2015 року);

- в сумі 10000 Євро на 56 днів (з 11 лютого по 07 квітня 2015 року);

- в сумі 10000 Євро на 55 днів (з 12 лютого по 07 квітня 2015 року);

- в сумі 10000 Євро на 54 дні (з 13 лютого по 07 квітня 2015 року);

- в сумі 585 Євро на 51 день (з 16 лютого по 07 квітня 2015 року).

У зв`язку з невиконанням нерезидентом зобов`язань по контракту №18 ТОВ "Акпадон-Агро" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою від 30.03.2015 про стягнення з нерезидента 40585 Євро основної заборгованості й ухвалою від 08.04.2015 по справі №924/519/15 суд прийняв позовну заяву до розгляду.

Стосовно виконання імпортного контракту від 30.08.2013 №82, укладеного між ТОВ "Акпадон-Агро" (як покупцем) та резидентом Великобританії "Fortland Development" LLP (як продавцем), то Товариством здійснено попередню оплату товару відповідно до таких платіжних доручень в іноземній валюті:

- від 28.10.2014 №1839 на суму 10000 Євро (граничний строк надходження імпорту - 26.01.2015);

- від 31.10.2014 №1850 на суму 10000 Євро (граничний строк надходження імпорту - 29.01.2015);

- від 03.11.2014 №1858 на суму 10000 Євро (граничний строк надходження імпорту - 01.02.2015);

- від 04.11.2014 №1861 на суму 10000 Євро (граничний строк надходження імпорту - 02.02.2015);

- від 06.11.2014 №1870 на суму 8900 Євро (граничний строк надходження імпорту - 04.02.2015);

- від 07.11.2014 №1872 на суму 10000 Євро (граничний строк надходження імпорту - 05.02.2015);

- від 10.11.2014 №1875 на суму 10000 Євро (граничний строк надходження імпорту - 08.02.2015).

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено, що порушення законодавчо встановленого строку здійснення імпортних операцій складає:

- в сумі 10000 Євро на 72 дні (з 27 січня по 08 квітня 2015 року);

- в сумі 10000 Євро на 69 днів (з 30 січня по 08 квітня 2015 року);

- в сумі 10000 Євро на 66 днів (з 02 лютого по 08 квітня 2015 року);

- в сумі 10000 Євро на 65 днів (з 03 лютого по 08 квітня 2015 року);

- в сумі 8900 Євро на 63 дні (з 05 лютого по 08 квітня 2015 року);

- в сумі 10000 Євро на 62 дні (з 06 лютого по 08 квітня 2015 року);

- в сумі 10000 Євро на 59 днів (з 09 лютого по 08 квітня 2015 року).

У зв`язку з невиконанням нерезидентом зобов`язань по контракту №82 ТОВ "Акпадон-Агро" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою від 30.03.2015 про стягнення з нерезидента 68900 Євро основної заборгованості й ухвалою від 09.04.2015 у справі №924/520/15 суд прийняв позовну заяву до розгляду.

За наслідками перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 03.07.2017 №0004811404 про нарахування Товариству пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 1118992,16 грн.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення до суду.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

Відповідно до частин першої та третьої статті 1 Закону №185/94 виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Приписами ж частин першої та четвертої статті 2 Закону №185/94 визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Постановою Правління НБУ від 20.08.2014 №515 "Про врегулювання ситуації на валютному ринку України" встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону №185/94, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Постанова набирає чинності з 21.08.2014 і діє до 21.11.2014.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 20.11.2014 №734 "Про врегулювання ситуації на валютному ринку України" розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону №185/94, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Постанова набирає чинності з 22.11.2014 і діє до 02.12.2014 включно.

Згідно з постановою Правління НБУ від 01.12.2014 №758 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону №185/94, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Постанова набирає чинності з 03.12.2014 і діє до 03.03.2015 включно.

За змістом постанови Правління НБУ від 03.03.2015 №160 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону №185/94, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Постанова набирає чинності з 04.03..2015 і діє до 03.06.2015 включно.

Постанова Правління НБУ від 03.06.2015 №354 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" визначала, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону №185/94, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Постанова набирає чинності з 04.06.2015 і діє до 03.09.2015 включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 03.03.2015 №581 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону №185/94, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Постанова набирає чинності з 04.09..2015 і діє до 04.12.2015 включно.

Згідно з постановою Правління НБУ від 04.12.2015 №863 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону №185/94, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Постанова набирає чинності з 05.12.2015 і діє до 04.03.2016 включно.

03.03.2016 Правління НБУ постановою за №140 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" установило, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону №185/94, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Постанова набирає чинності з 05.03.2016 і діє до 08.06.2016 включно.

За змістом постанови Правління НБУ від 07.06.2016 №342 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону №185/94, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Постанова набирає чинності з 09.06..2016 і діє до 14.09.2016 включно.

Пунктом 2 постанови Правління НБУ від 28.07.2016 №361 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" внесено до постанови Правління НБУ від 07.06.2016 №342 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" зміни й у пункті 1 цифри "90" замінено цифрами "120". Ця постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування (з 29.07.2016). Пункт 2 цієї постанови діє до 14.09.2016 включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 14.09.2016 №386 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону №185/94, здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів. Постанова набирає чинності з 15.09.2016 і діє до 15.12.2016 включно.

Так, що стосується договірних відносин за імпортним контрактом від 30.05.2016 №MD-30/05, укладеним між ТОВ "Акпадон-Агро" (як покупцем) та SRL"Acpadon", Республіка Молдова (як продавцем), судом встановлено, що на виконання його умов Товариством здійснено попередню оплату згідно платіжного доручення в іноземній валюті від 14.06.2016 №2542JBKLGO на суму 10000 Євро (граничний строк надходження імпорту - 12.10.2016).

Повернення коштів на суму 10000 Євро надійшло на користь ТОВ "Акпадон-Агро" 22.07.2017 (платіжне доручення №2202078600).

Контролюючим органом під час перевірки визначено, що період прострочення імпорту на суму 10 000 Євро складає 133 дні (з 13.10.2016 по 22.07.2017).

Відповідно до експортного контракту від 18.02.2015 №MD-18/02 ТП, укладеного між ТОВ "Акпадон-Агро" (як продавцем) та SRL"Valesia-Prim", Молдова (як покупцем), Товариством відвантажено покупцеві товар за наступними митними деклараціями:

- від 27.02.2015 №400050000/2015/001712 на суму 4000 Євро (граничний строк надходження виручки в іноземній валюті - 28.05.2015);

- від 02.04.2015 №400050000/2015/002865 на суму 2510 Євро (граничний строк надходження виручки в іноземній валюті - 01.07.2015).

Оплата за відвантажений товар надійшла на валютний рахунок ТОВ "Акпадон-Агро" згідно виписки банку 10.07.2015 на суму 5510 Євро.

Згідно розрахунку пені період прострочення складає:

1) в сумі 4000 Євро на 43 дні (з 29.05.2015 по 10.07.2015);

2) в сумі 1510 Євро на 9 днів (з 02.07.2015 по 10.07.2015);

3) в сумі 1000 Євро на 700 днів (з 02.07.2015 по 31.05.2017).

На виконання експортного контракту від 02.03.2016 №02/03, укладеного між ТОВ "Акпадон-Агро" (як продавцем) та ЗАО "Пуховичский Агропродукт", Республіка Білорусь (як покупцем), Товариством відвантажено покупцеві товар за наступними митними деклараціями :

- від 11.04.2016 №400050000/2016/004325 на суму 35000 Євро (граничний строк надходження виручки в іноземній валюті - 10.07.2016);

- від 11.04.2016 №400050000/2016/004327 на суму 35000 Євро (граничний строк надходження виручки в іноземній валюті - 10.07.2016);

- від 11.04.2016 №400050000/2016/004328 на суму 35000 Євро (граничний строк надходження виручки в іноземній валюті - 10.07.2016).

Оплата за відвантажений товар надійшла на валютний рахунок ТОВ "Акпадон-Агро" згідно наступних виписок банку:

- від 06.05.2016 - на суму 50000 Євро;

- від 12.05.2016 - на суму 25000 Євро;

- від 17.10.2016 - на суму 30000 Євро.

Згідно розрахунку пені період прострочення складає 99 днів, сума прострочення - 30000 Євро, строк - з 11 липня по 17 жовтня 2016 року.

У зв`язку з невиконанням нерезидентом ЗАО "Пуховичский Агропродукт" зобов`язань по контракту №02/03 ТОВ "Акпадон-Агро" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою про стягнення 824460,00 грн (30000 Євро) основної заборгованості й ухвалою від 18.07.2016 по справі №924/661/16 суд прийняв позовну заяву до розгляду.

Ухвалою від 23.12.2016 по справі №924/661/16 Господарський суд Хмельницької області припинив провадження у зв`язку із сплатою ЗАО "Пуховичский Агропродукт" боргу в повному обсязі.

Що стосується дати, з якої починається перебіг встановленого законодавством строку для повернення валютної виручки, та моменту, з якого припиняється нарахування санкцій, колегія суддів виходить з наступного.

Так, Верховний Суд в постанові від 26.10.2023 зазначив, що суди не врахували доводів Товариства щодо неправильного визначення податковим органом з огляду на положення Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Митного кодексу України початкової дати нарахування пені (не з дати оформлення вантажної митної декларації, а з дати фактичного перетину товаром кордону) та відповідно курсу валюти для її нарахування.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця. Тобто, ця стаття містить посилання лише на первинний момент переміщення товару через митний кордон України - фізичний перетин товаром митного кордону.

Відповідно до частини першої статті 195 Митного кодексу України переміщення товарів через митний кордон України здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Якщо за умовами перевезення митне оформлення товарів у повному обсязі здійснюється не в місці перетину митного кордону, а перевезення здійснюється із зміною транспортного засобу у пункті пропуску через державний кордон України, органу доходів і зборів у пункті пропуску через державний кордон України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України (частина третя статті 198 Митного кодексу України).

За змістом частин третьої та четвертої статті 247 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється в будь-якому органі доходів і зборів з пред`явленням їх цьому органу, якщо інше не передбачено цим Кодексом; митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через територію України в митному режимі транзиту, здійснюється органом доходів і зборів, у зоні діяльності якого починається транзитне переміщення.

Як визначено частиною першою статті 322 Митного кодексу України, товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортні засоби комерційного призначення, якими вони переміщуються через митний кордон України, пред`являються у незмінному стані для митного контролю, а документи на ці товари, транспортні засоби подаються органам доходів і зборів у пунктах пропуску через державний кордон України та в інших місцях на митній території України, встановлених органами доходів і зборів для здійснення митного контролю та митного оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів у пункт пропуску через державний кордон України або інше визначене органами доходів і зборів місце.

Таким чином, у разі порушення 90-денного строку зарахування виручки резидента в іноземній валюті на валютний рахунок в уповноваженому банку підлягає нарахуванню пеня за кожний день прострочення. При цьому моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України, зокрема в постановах від 04.07.2011 (справа 21-108а11), від 16.01.2012 (справа №21-412а11), та у подальшому в ухвалах від 18.05.2015 (справа 21-471а15), від 08.07.2015 (справа №815/5055/14).

По експортному контракту №02/03 контролюючий орган обрахував встановлений законодавством граничний строк для повернення валютної виручки з 11.04.2016, тобто з дати складання митних декларацій №400050000/2016/004325, №400050000/2016/004327, №400050000/2016/004328), і за результатами такого обрахунку визначив дату 10.07.2016 як останній день надходження виручки в іноземній валюті. При цьому, фактичний перетин кордону товаром відбувся 12.04.2016, що підтверджується повідомленням митниці, яке міститься в матеріалах справи.

Таким чином, по експортному контракту №02/03 відповідач неправильно визначив дату, з якої починається перебіг встановленого законодавством строку для повернення валютної виручки, у зв`язку з цим неправильно встановлена дата початку виникнення заборгованості і курс валюти на день виникнення заборгованості.

По експортному контракту №18/02 контролюючий орган обрахував встановлений законодавством граничний строк для повернення валютної виручки з 27.02.2015 (митна декларація №400050000/2015/001712) та відповідно 02.04.2015 (митна декларація №400050000/2015/002865), і за результатами такого обрахунку визначив дати 28.05.2015 та 01.07.2015 як останні дні надходження виручки в іноземній валюті. При цьому фактичний перетин кордону товаром відбувся 01.03.2015 та 05.04.2015 відповідно, що підтверджується повідомленнями митниці, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, по експортному контракту №18/02 відповідач неправильно визначив дату, з якої починається перебіг встановленого законодавством строку для повернення валютної виручки, у зв`язку з цим неправильно встановлена дата початку виникнення заборгованості і курс валюти на день виникнення заборгованості.

Щодо встановлення моменту, з якого припиняється нарахування санкцій, Верховний Суд в постанові від 26.10.2023 зазначив, що дата звернення резидента з позовом, зокрема, до суду про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого на час розгляду такої справи нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1 та 2 Закону №185/94, повинно бути зупинене.

Окрім того, Верховним Судом України в постановах від 13.02.2012 у справі №21-422а11, від 27.02.2012 у справі 21-387а11 висловлювалась правова позиція (підтримана в подальшому Верховним Судом), згідно з якою передбачене частиною другою статті 4 Закону №185/94 припинення нарахування пені пов`язане зі зверненням резидента за захистом порушеного нерезидентом права, тому нарахування пені за кожен день прострочення встановлених статтями 1 та 2 цього Закону строку, включаючи період, на який перебіг цього строку було зупинено, здійснюється тільки у разі вирішення судом спору між резидентом і нерезидентом на користь останнього.

Водночас, як вірно вказав суд першої інстанції, припинення судом провадження у справі у зв`язку з добровільним виконанням нерезидентом позовних вимог, є позитивним вирішенням спору на користь позивача, оскільки у рішенні цього суду встановлений факт порушення нерезидентом прав позивача на отримання валютних коштів згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту та обґрунтованість його позовних вимог.

При цьому, про вирішення спорів на користь ТОВ "Акпадон Агро" спорів свідчать такі рішення:

- імпортний контракт №16/04 - рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.10.2016 по справі №924/1920/15;

- імпортний контракт №18 - рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.10.2016 по справі №924/1927/15;

- імпортний контракт №82 - рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.10.2016 по справі №924/1933/15;

- імпортний контракт №02/03 - ухвала Господарського суду Хмельницької області від 23.12.2016 по справі №924/661/16 про припинення провадження у зв`язку з сплатою боргу.

Разом з тим, згідно зі статтею 4 Закону №185/94 порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Таким чином, контролюючий орган не врахував положення статті 4 Закону №185/94 та не зупинив нарахування ТОВ "Акпадон Агро" пені з дати прийняття позовної заяви до розгляду судом справи. У зв`язку з чим, по вказаним вище імпортним контрактам відповідач неправильно обрахував кількість прострочених днів надходження виручки в іноземній валюті.

Крім цього, по імпортному контракту №30/05 контролюючий орган неправильно обрахував кількість днів прострочених днів надходження виручки в іноземній валюті, оскільки нарахував пеню за 22.02.2017, тобто за день, в якому відбулось виконання зобов`язання.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суд першої інстанції, що під час розрахунку ТОВ "Акпадон Агро" пені контролюючий орган неправильно визначив дати, з яких починається перебіг встановленого законодавством строку для повернення валютної виручки, у зв`язку з цим неправильно встановив дати початку виникнення заборгованості і курс валюти на день виникнення заборгованості, та неправильно обрахував кількість прострочених днів надходження виручки в іноземній валюті.

Більше того, при поданні письмових пояснень Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 18 грудня 2023 року, останнім було долучено новий розрахунок пені (Додаток 1) на суму 1103394,55 грн.. Фактично, поданням такого розрахунку, Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області було визнано неправомірність нарахування пені, оскільки першопочатковий розрахунок, який оскаржується позивачем - на суму 1118992,16 грн. (а.с. 72, том ІІІ).

Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України податковому органу надано право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Тобто, повноваження щодо притягнення ТОВ "Акпадон Агро", як платника податків, до відповідальності за порушення, зокрема, валютного законодавства, покладені на Головне управління ДФС у Хмельницькій області (правонаступник - Головне управління ДПС у Хмельницькій області).

Беручи до уваги встановлені у справі обставини, оскільки судовим розглядом встановлено, що контролюючий орган неправильно розрахував суму штрафних санкцій за порушення ТОВ "Акпадон Агро" вимог Закону №185/94, а суд не може підміняти орган ДПС у здійсненні функцій щодо притягнення платника податків до відповідальності за порушення валютного законодавства у вигляді застосування штрафних санкцій, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність скасування спірного податкового повідомлення-рішення від 03.07.2017 №0004811404, оскільки правильність визначеної ним суми грошового зобов`язання не доведена відповідачем.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. При вирішенні даного публічно-правового спору, суд правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Щодо інших доводів скаржників, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року, в межах доводів апеляційної скарги відповідача відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Полотнянко Ю.П. Граб Л.С.