Постанова

від 14.05.2024 по справі 240/25853/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/25853/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос О.В.

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

14 травня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року та додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернулась із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №2538/5 від 11.07.2023 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області ОСОБА_2 ";

- зобов`язати Державне підприємство "Національні інформаційні системи" поновити доступ ОСОБА_2 до Державного реєстру прав на нерухоме майно.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 позов задоволено повністю.

Додатковим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції зазначив, що в акті відповідач належним чином не обґрунтував, з посиланням на відповідне законодавство та докази, з яких мотивів він виходив дійшовши висновку про порушення допущені позивачем при розгляді заяв № 52685665, № 52715615, № 52751663, № 52802293.

Відтак, наказ Міністерства юстиції України №2538/5 від 11.07.2023 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області ОСОБА_2 " є протиправним та підлягає скасуванню.

Приймаючи додаткове рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що враховуючи складність розглядуваної справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, значення цієї справи для учасника справи, дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню з огляду на їх співмірність та реальність у розмірі 10 000,00 грн.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що державним реєстратором Данчук Г.О. всупереч нормам пункту 77 Порядку № 1127 проведено реєстраційну дію за відсутності документа про присвоєння об`єкту адреси, отриманого з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, що є порушенням законодавства.

Окрім цього, при розгляді заяви № 52701394 державним реєстратором Данчук Г.О. порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 12, 40 Порядку № 1127, пункту 38 Порядку № 1141, пункту 43 Порядку № 690, оскільки:

- проведено державну реєстрацію за наявності суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

- припинено запис про право власності на підставі документів, які не давали можливості встановити припинення речових прав на нерухоме майно.

Також вказано, що витрати понесені на правничу допомогу, а саме 10 000, 00 грн в даному випадку є необґрунтованими, явно завищеними та такими, що не відповідають складності зазначеної справи.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Позивач подала відзив на апеляційну скаргу вказавши, що при здійсненні державним реєстратором реєстраційної дії, відомості про адресу об`єкту нерухомості були відображені в Реєстрі будівельної діяльності щодо інформації про технічну інвентаризацію ЄДЕССБ, тому державний реєстратор мала всі підстави для проведення державної реєстрації. При цьому, лише у разі відсутності адреси об`єкту в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт, заявник має зазначити у заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень реквізити та відомості про суб`єкта, що здійснював присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси, за наслідком чого, документ, що підтверджує адресу об`єкта отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

Разом з тим, державний реєстратор не проводила реєстраційних дій з об`єктом нерухомого майна магазин, як з новоствореним, та не відкривала на цей об`єкт новий розділ на підставі ч. 2. ст.13 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор лише змінила розділ відкритий на квартиру та її технічні характеристики на магазин з технічними характеристиками наведеними у відомостях з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено розгляд справи на 07.05.2024 о 09:50.

06 травня 2024 року представником позивача подано клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою суду від 06.05.2024 відмовлено в задоволенні вказаного клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

ОСОБА_3 , є державним реєстратором виконавчого комітету Звягельської міської ради Житомирської області.

21 червня 2023 року Міністерством юстиції України було прийнято наказ №1495/7 "Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчою комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області ОСОБА_2 " згідно якого вирішено провести у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно камеральну перевірку державного реєстратора виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області ОСОБА_2 щодо реєстраційних дій за заявами, зареєстрованими в базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №№ 52634902, 52701394, 52685665, 52715615, 52751663, 52802293.

На виконання пункту 13 Порядку № 990, листом Міністерства юстиції України від 22.06.2023 №80858/19.1.4/23 повідомлено суб`єкта державної реєстрації - Виконавчий комітет Звягельської міської ради про призначення камеральної перевірки щодо ОСОБА_2 та запропоновано надати пояснення та додаткову інформацію, що стосується предмета перевірки.

Позивач скористалась своїм правом на подання пояснень.

За результатами проведеної камеральної перевірки складено акт від 11.07.2023 №3939/19.1.4/23.

На підставі акта, Міністерством юстиції України було прийнято рішення у формі наказу від 11.07.2023 № 2538/5 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області ОСОБА_2 " (далі - Наказ № 2538/5 від 11.07.2023), яким позивачу блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивач вважаючи такий наказ протиправним, звернулась до суду з даним позовом.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно п.п. 1, 10 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; камеральна перевірка - перевірка, що проводиться у приміщенні Міністерства юстиції України виключно на підставі даних Державного реєстру прав.

Відповідно до п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 8 Закону № 1952-IV Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб`єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 37-1 Закону № 1952-IV визначено порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації.

Контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав.

У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законів, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про: 1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав; 4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; 5) направлення на обов`язкове підвищення кваліфікації державного реєстратора, крім нотаріусів, які здійснюють державну реєстрацію прав відповідно до покладених на них законом обов`язків.

Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання.

Рішення, передбачені пунктами 3-5 частини другої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України протягом п`яти робочих днів з дня їх прийняття.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав щодо нотаріуса йому забезпечується доступ до Державного реєстру прав у режимі отримання інформації для здійснення нотаріальної діяльності відповідно до закону.

Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок, під час здійснення контролю та проведення перевірок, критерії, за якими здійснюється моніторинг, критерії, за якими визначається ступінь відповідальності за відповідні порушення, допущені в сфері державної реєстрації, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990 затверджено Порядок здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Порядок № 990), який визначає процедуру здійснення Мін`юстом контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, критерії, за якими здійснюється моніторинг реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та визначається ступінь відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації.

Згідно п. 3 цього Порядку, основними завданнями контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації є: перевірка стану дотримання визначених законами порядків державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації під час здійснення ними повноважень; запобігання, виявлення та вжиття заходів до усунення виявлених порушень вимог законів; визначення професійної компетентності осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора; аналіз практики застосування законодавства у сфері державної реєстрації, надання відповідних узагальнених роз`яснень.

Відповідно до п.п. 9-11 Порядку № 990 камеральна перевірка під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації проводиться на підставі рішення Мін`юсту в разі виявлення порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У рішенні Мін`юсту про проведення камеральної перевірки зазначаються прізвище, ім`я, по батькові державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації, стосовно яких прийнято рішення про проведення камеральної перевірки, та підстава проведення камеральної перевірки.

Відповідним рішенням утворюється комісія з проведення камеральної перевірки у складі не менше як трьох посадових осіб Мін`юсту.

Строк проведення камеральної перевірки становить не більш як п`ятнадцять робочих днів з дня прийняття Мін`юстом рішення про проведення такої перевірки.

За правилами п.п. 12-16 Порядку №990 Мін`юст не пізніше ніж через два робочих дні з дня прийняття ним рішення про проведення камеральної перевірки надсилає суб`єкту державної реєстрації, у трудових відносинах з яким перебуває державний реєстратор, уповноважена особа, чи нотаріусу примірник відповідного рішення Мін`юсту в електронній формі з використанням системи електронного документообігу чи у разі відсутності такої системи - на електронну адресу, розміщену на офіційному веб-сайті суб`єкта державної реєстрації, до якого в разі потреби додається запит про надання копій документів та іншої інформації, що стосується предмета перевірки. У разі відсутності на його офіційному веб-сайті інформації про електронну адресу суб`єкта державної реєстрації чи у разі прийняття рішення про проведення камеральної перевірки щодо нотаріуса засвідчена відповідно до законодавства копія відповідного рішення Мін`юсту, запит про надання копій документів та іншої інформації, що стосується предмета перевірки, в паперовій формі надсилаються на поштову адресу відповідного суб`єкта, нотаріуса.

Відомості про проведення камеральної перевірки не пізніше двох робочих днів з дня прийняття Мін`юстом рішення про її проведення також розміщуються на офіційному веб-сайті Мін`юсту.

Під час проведення камеральної перевірки державний реєстратор, уповноважена особа суб`єкта державної реєстрації мають право подавати Мін`юсту свої пояснення та додаткову інформацію, що стосується предмета перевірки, які додаються до матеріалів перевірки.

Результати камеральної перевірки викладаються у формі акту або довідки, які підписується усіма членами комісії.

У разі наявності порушень установленого законом порядку державної реєстрації складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В акті/довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки; прізвище, ім`я та по батькові посадових осіб Мін`юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні норми законів) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів (у разі складення акту); пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки (у разі складення акту).

В акті про проведення камеральної перевірки зазначаються встановлені у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації одноразове грубе чи неодноразові істотні порушення законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах.

За результатами проведення камеральної перевірки у разі наявності порушень встановленого законом порядку державної реєстрації на підставі акту комісії про проведення камеральної перевірки Мін`юстом приймається вмотивоване рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності з урахуванням вчинених одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також з урахуванням наявних у Мін`юсті відомостей щодо неодноразового застосування до відповідного державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів.

У разі виявлення у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також у разі, коли у Мін`юсту наявні відомості щодо неодноразового застосування до такого державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів, застосовується п. 2 ч. 2 ст. 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та/або п. 2 ч. 2 ст. 34-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 1952-IV загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 2-1) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

За правилами ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли об`єкту адреси, отриманий з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, що є порушенням законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

При цьому, державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам (ч. 8 ст. 18 Закону № 1952-IV).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок № 1127), який визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Згідно п.п. 6, 7 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком.

У разі коли оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 12 Порядку № 1127 розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор використовує відомості Державного реєстру прав, зокрема його невід`ємної архівної складової частини, а також Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав.

Державний реєстратор у разі наявності в нього паперових носіїв інформації (реєстрових книг, реєстраційних справ, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації) використовує також відомості, які містяться на відповідних носіях інформації.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком (п. 40 Порядку № 1127).

Згідно п. 77 Порядку № 1127 державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об`єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому ст. 332 ЦК України - щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об`єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом.

Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому об`єкту адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

У разі коли закінчений будівництвом об`єкт у результаті нового будівництва є складовою частиною будинку, будівлі, споруди (квартира, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове та нежитлове приміщення), яка після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійним об`єктом нерухомого майна, відомості про прийняття в експлуатацію та про присвоєння адреси отримуються щодо будинку, будівлі або споруди, складовою частиною яких є такий об`єкт, а щодо відповідної складової частини будинку, будівлі, споруди - відомості про присвоєння адреси такій частині.

В свою чергу, підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт є відсутність однієї і більше відомостей, передбачених цим пунктом, крім випадків, передбачених пунктами 78, 79 та 80 цього Порядку.

Отже, з аналізу наведених норм випливає, що для здійснення державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт державному реєстратору необхідно отримати відомості з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва: про його технічну інвентаризацію, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому об`єкту адреси.

При цьому, згідно абз. 3 п. 78 Порядку № 1127 документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 05.08.1992.

Так згідно матеріалів справи, наказом Міністерством юстиції України від 11.07.2023 № 2538/5 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області ОСОБА_2 ", позивачу блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на 3 місяці.

Підставою для винесення вказаного наказу слугував акт від 11.07.2023 № 3939/19.1.4/23 за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі прав державного реєстратора виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області ОСОБА_2 , яким запропоновано тимчасово блокувати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на 3 місяці.

При цьому, за результатами камеральної перевірки у Державному реєстрі прав державного реєстратора виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області Данчук Г.О., комісією було складено Акт від 11.07.2023, де зазначено про факти виявлених порушень у сфері державної реєстрації прав вимог пунктів 12, 40 Порядку № 1127, статей 3, 10,18, 24 Закону, пункту 38 Порядку № 1141, оскільки позивачем державну реєстрацію прав проведено за заявами №№ 52334902, 52701394, 52685665, 52715615, 52751663, 52802293, за документами, які не дають змоги встановити припинення речових прав на нерухоме майно; за наявності суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяжень.

У акті перевірки зазначено, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 05.10.2022 № 52634902, поданої Півнем Володимиром Юрійовичем в інтересах ОСОБА_4 , державним реєстратором Данчук Г.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.10.2022 № 65085052, на підставі якого відкрито розділ №2644114318080 на гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 (номер запису 48100097).

Згідно з Декларацією № ЖТ101210914961 Гараж побудовано на земельній ділянці з кадастровим номером 1811000000:00:008:1242 (далі - Земельна ділянка).

Відтак, згідно висновків відповідача при розгляді заяви № 52634902 державним реєстратором ОСОБА_2 порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40, 77 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію за відсутності відомостей про присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси.

Надаючи правову оцінку встановленим порушенням та діям позивача при розгляді заяви № 52634902, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до матеріалів справи, заява про державну реєстрацію права власності від 05.10.2022 № 52634902 , подана Півнем Володимиром Юрійовичем в інтересах ОСОБА_4 про державну реєстрацію права власності на гараж за ОСОБА_4 була зареєстрована в базі даних заяв центром надання адміністративних послуг та подана уповноваженою особою для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт: гараж №2 за адресою; АДРЕСА_2 .

Для державної реєстрації права власності подано такі документи:

1.Договір купівлі-продажу майнових прав № 05/08/2021

2.Витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва Реєстраційний номер документу: ТІО1:5810-2357-4438-8281.

3.Акт приймання-передачі до договору купівлі-продажу майнових прав №05/08/2021

4.Витяг з Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ, серія та номер: ЖТ 101210914961, видавник: ЄДЕССБ, Документ отримано з ЄДЕССБ.

5.Рішення про перейменування вулиць, провулків парків, скверів Новоград- Волинської міської територіальної громади №564 від 16.06.2022.

6.Довіреність на підтвердження повноважень уповноваженої особи.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті здійснення нового будівництва та порядок державної реєстрації таких прав визначено п. 77-81-1 Порядку №1127.

Відповідно до п. 77 Порядку №1127 державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об`єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому статтею 332 Цивільного кодексу України, - щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об`єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом.

Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому об`єкту адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

У разі коли закінчений будівництвом об`єкт у результаті нового будівництва є складовою частиною будинку, будівлі, споруди (квартира, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове та нежитлове приміщення), яка після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійним об`єктом нерухомого майна, відомості про прийняття в експлуатації та про присвоєння адреси отримуються щодо будинку, будівлі або споруди, складовою частиною яких є такий об`єкт, а щодо відповідної складової частини будинку, будівлі, споруди - відомості про присвоєння адреси такій частині.

Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті реконструкції проводиться також за наявності відомостей про державну реєстрацію права власності на такий об`єкт відповідно до законодавства до проведення його реконструкції.

Підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт є відсутність однієї і більше відомостей, передбачених цим пунктом, крім випадків, передбачених пунктами 78, 79 та 80 цього Порядку.

Отже, абзац 2 пункту 77 Порядку №1127 передбачає загальний перелік документів (відомостей), необхідних для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт, відсутність одного із яких є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на такий об`єкт, за виключенням випадків, передбачених пунктами 78, 79 та 80 Порядку №1127.

Згідно п. 79 Порядку 1127 державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у разі присвоєння завершеному будівництвом об`єкту адреси без застосування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва проводиться за наявності документа, що підтверджує присвоєння такому об`єкту адреси, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту. Такий документ за наданими заявником у заяві реквізитами та відомостями про суб`єкта, що здійснював присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси, отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

Документ, що підтверджує присвоєння будинку, будівлі, споруді адреси, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті нового будівництва, що є складовою частиною будинку, будівлі, споруди (квартира, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове та нежитлове приміщення), яка після прийняття об`єкта в експлуатацію є самостійним об`єктом нерухомого майна, у разі присвоєння відповідному будинку, будівлі або споруді, складовою частиною яких є такий об`єкт, адреси до застосування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, але за умови наявності державної реєстрації права власності на інші складові частини у відповідному будинку, будівлі або споруді.

Документ, що підтверджує присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси, не вимагається у разі державної реєстрації права власності на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстроване в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник у поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об`єкт, для подальшого відображення його адреси. Дія цього абзацу не застосовується, якщо у відомостях про місце розташування земельної ділянки відсутні всі необхідні реквізити адреси, передбачені частиною четвертою статті 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відтак, у разі присвоєння завершеному будівництвом об`єкту адреси без застосування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності документа, що підтверджує присвоєння такому об`єкту адреси.

Крім того, такий документ за наданими заявником у заяві реквізитами та відомостями про суб`єкта, що здійснював присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси, отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

Таким чином, лише у разі відсутності адреси об`єкту в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт, заявник має зазначити у заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень реквізити та відомості про суб`єкта, що здійснював присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси, за наслідком чого, документ, що підтверджує адресу об`єкта отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевою самоврядування.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 №681 затверджено Порядок ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Порядок №681), який визначає процедуру та вимоги щодо ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - електронна система).

Згідно із підпунктом 9 пункту 59 Порядку №681 Реєстр будівельної діяльності електронної системи є компонентом електронної системи, який забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, захист, облік інформації про об`єкти будівництва та закінчені будівництвом об`єкти, у тому числі: відомостей про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об`єктів будівництва та закінченим будівництвом об`єктів.

Так, згідно наявного в матеріалах справи витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічну інвентаризацію ЄДЕССБ, реєстраційний номер: ТІО 1:5810-2357-4438-8281 від 26.09.2022 містить в собі відомості щодо адреси об`єкта нерухомості (гаражу), щодо якого державним реєстратором, проведено реєстраційні дії.

Отже, витяг з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва № ЖТ101210914961 фактично підтверджує наявність адреси на гараж.

Разом з тим, згідно зазначених документів, які містяться в матеріалах реєстраційної справи, адресою гаражу (станом на 01.01.2021) є: АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішення 21 сесії 8 скликання Новоград-Волинської міської ради Житомирської області №564 від 16.06.2022 року вулиця Ушакова перейменована на ОСОБА_5 .

Тобто, при здійсненні державним реєстратором реєстраційної дії, адреса об`єкту нерухомості була відображені в Реєстрі будівельної діяльності щодо інформації про технічну інвентаризацію ЄДЕССБ.

При цьому твердження Мін`юсту про те, що Пункт 77 Порядку № 1127 передбачає три окремі документи, що необхідні для проведення державної реєстрації, які не можуть підміняти один одного, а саме: відомості про його технічну інвентаризацію, отримані державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва; відомостей про прийняття його в експлуатацію, отримані державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва; відомостей про присвоєння такому об`єкту адреси, отримані державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва є необґрунтованими, оскільки на відміну від інших пунктів Порядку 1127, які передбачають перелік документів необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень на нерухоме майно і визначають форму в якій такі документи повинні бути подані до суб`єкта державної реєстрації прав, пункт 77 передбачає отримання саме відомостей з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Окрім цього, в матеріалах справи не міститься та відповідачем не надано доказів щодо того, що об`єкту нерухомості, державну реєстрацію прав на які проведено позивачем, як державним реєстратором, не присвоєна або присвоєна інша адреса.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем, як державним реєстратором проведено державну реєстрацію прав за наявністю відомостей з ЄДССБ про присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, та при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав відомості про присвоєння закінченому будівництвом об`єкту були наявні, а тому зазначені в акті від 11.07.2023 висновки щодо допущення позивачем порушення норм законодавства в сфері державної реєстрації прав при розгляді заяви №52634902 є помилковими.

Стосовно виявлених порушень при розгляді заяви від 12.10.2022 №52701394, колегія суддів вказує таке.

Так, згідно матеріалів справи під час звернення до позивача із заявою про державну реєстрацію права власності від 12.10.2022 № 52701394, з метою реєстрації реконструкції квартири АДРЕСА_3 (без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані) під магазин в багатоквартирному житловому будинку, ОСОБА_6 додано такі документи:

1. витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.02.2022 № 300610636, сформований приватним нотаріусом Новоград- Волинського районного нотаріального округу Житомирської області Плюйком В.П.;

2. договір купівлі-продажу квартири від 21.02.2022, посвідчений приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу Житомирської області Плюйком В.П. 21.02.2022 за реєстровим № 439.

ОСОБА_1 отримано відомості з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо технічного паспорта, виготовленого станом на 04.10.2022 комунальним підприємством "Новоград-Волинське міжміське БТІ" ЖМР, які сформовано 06.10.2022 №ТІ01:2203-8235-0816-2043 та щодо реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта №ІУ101221006231 від 11.10.2022.

Отже, позивачем у відповідності до положень Порядку №1127 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.10.2022 № 65132172, на підставі якого у розділі Державного реєстру прав №528558518110 на об`єкт нерухомого майна - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , припинено запис про право власності ОСОБА_6 від 21.02.2022 № 46816294 та було зареєстровано нове право власності від 12,10.2022 № 48140774 за ОСОБА_6 та внесено зміни до розділу № 528558518110. Зокрема, змінено квартиру на магазин; загальну площу 38,2 кв.м, житлову площу 24,6 кв. м на загальну площа 39,2 кв. м; адресу з АДРЕСА_4 на АДРЕСА_5 .

При цьому Порядком №1127 передбачено можливість проведення державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті реконструкції та перелік необхідних для цього документів.

З питання реконструкції Мін`юстом надано декілька роз`яснень, копія яких міститься у матеріалах справи, в яких зазначається, що при реконструкції виникає нова річ та проводиться державна реєстрація прав на таке майно. В разі реконструкції реєстраційні дії можливо проводити через технічне припинення в реєстрі права на об`єкт, що існував до реконструкції, та реєстрація права на об`єкт після реконструкції. По іншому провести реєстраційні дії, щоб зареєструвати за особою право на об`єкт після реконструкції не вбачається можливим технічно.

Тобто, реєстрація припинення права на квартиру АДРЕСА_3 була лише технічною дією, яку необхідно було вчинити для проведення державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті реконструкції - магазин, а тому такі реєстраційні дії необхідно розглядати саме в комплексі з проведенням державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті реконструкції, враховувати специфіку реєстраційної дії, заяву на проведення якої було подано, а не як окрему реєстраційну дію.

Відтак, до заяви № 52701394 додані всі передбачені Порядком №1127 документи, необхідні для здійснення державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті реконструкції, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були наявні відомості про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_6 відповідно до законодавства до проведення її реконструкції.

Водночас твердження Мін`юсту, що позивач не внесла до Державного реєстру прав відомості про підставу для державної реєстрації припинення запису про право власності № 46816294, є безпідставними з огляду на таке.

Згідно пояснень позивача, після операції внесення змін до розділу 528558518110 в результаті реконструкції припинено запис про право власності ОСОБА_6 від 21.02.2022 №46816294. Далі під час реєстрації у частині розділу "право власності" державний реєстратор зареєструвала нове право власності від 12.10.2022 № 48140774 за ОСОБА_6 додаючи в право власності як правовстановлюючий документ декларацію про готовність до експлуатації об`єкта № ІУ101221006231 від 11.10.2022, та під час припинення права власності державний реєстратор вказала документ-підставу припинення права власності, а саме: декларацію про готовність до експлуатації об`єкта ІУ101221006231 від 11.10.2022 .

При цьому, Мін`юст зазначає, що відповідно до ст. 346 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна, однак Державний реєстратор не проводила реєстраційних дій з об`єктом нерухомого майна - магазин, як з новоствореним, та не відкривала на цей об`єкт новий розділ на підставі ч 2. ст.13 Закону 1952-IV, державний реєстратор лише змінила розділ відкритий на квартиру та її технічні характеристики на магазин з технічними характеристиками наведеними у відомостях з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Відчуження власником свого майна функціонал Державного реєстру прав дозволяє зробити лише за допомогою кнопки "Перехід" в частині розділу "Право власності" від одного власника до іншого на підставі певного правовстановлюючого документу.

Відповідно до ч2. ст.13 Закону 1952-IV на кожний об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва під час проведення державної реєстрації права власності на них вперше та на кожний об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості під час проведення державної реєстрації спеціального майнового права на них вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер відповідному об`єкту.

Крім того, доводи відповідача, викладені в акті від 11.07.2023, про те, що позивачем було проведено державну реєстрацію за наявності суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, є безпідставними.

Зокрема зі змісту акту, такий висновок ґрунтується на тому, що згідно з відомостями з Державного реєстру прав, сформованими державним реєстратором Данчук Г.О. 14.10.2022 № 312381423, за адресою: АДРЕСА_5 , зареєстровано право власності від 17.02.2022 № 46871770 на об`єкт нерухомого майна - магазин за ОСОБА_7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1918707218110).

Однак відповідно до відомостей з Державного реєстру прав, сформованими державним реєстратором Данчук Г.О. 14.10.2022 № 312381423, за адресою: АДРЕСА_5 , відомості отримувались щодо цілого будинку, який є багатоквартирним, право власності на квартири в цьому будинку зареєстровано не лише за ОСОБА_7 , а ще рядом осіб.

Разом з тим комісією при складанні акту не враховано, що реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_6 є іншим від реєстраційного номеру об`єкта нерухомого майна, зареєстрованого за ОСОБА_7 ( ОСОБА_6 належить об`єкт з реєстраційним номером 528558518110, а ОСОБА_7 - 1918707218110).

Водночас, згідно скан-копій документів, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зокрема, з Витяг з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва реєстраційний номер: ІУ101220210628, вбачається, що належний ОСОБА_7 об`єкт нерухомості (магазин) реконструйовано з квартири АДРЕСА_7 , магазин ОСОБА_7 має такі характеристики: загальна площа (кв.м): 13.7, Опис: Магазин на плані позначено літерою А1.

Магазин, право власності на який позивачем зареєстровано за ОСОБА_6 реконструйовано з квартири АДРЕСА_3 , магазин ОСОБА_6 має такі характеристики: Загальна площа (кв.м); 39.2, Опис: На плані позначено літерою А.

Тобто, жодних суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями при здійсненні позивачем реєстраційних дій за заявою № 52701394 не було.

Отже, у позивача були відсутні підстави для відмови в проведенні вказаних реєстраційних , тому така проведена з дотримання вимог чинного законодавства та є правомірною.

Крім того, в акті перевірки вказано, що аналогічні порушення в частині припинення запису про право власності на підставі документів, які не давали можливості встановити припинення речових прав на нерухоме майно, допущені державним реєстратором ОСОБА_2 при розгляді заяв №№ 52685665, 52715615, 52751663, 52802293, чим порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40 Порядку № 1127, пункту 38 Порядку № 1141.

При цьому у відповідності до пунктів 13-1-14 Порядку №990 результати камеральної перевірки викладаються у формі акта або довідки, які підписується усіма членами комісії.

У разі наявності порушень установленого законом порядку державної реєстрації складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В акті/довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки; прізвище, ім`я та по батькові посадових осіб Мін`юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні норми законів) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів (у разі складення акта); пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки (у разі складення акта).

В акті про проведення камеральної перевірки зазначаються встановлені у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації одноразове грубе чи неодноразові істотні порушення законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах.

За результатами проведення камеральної перевірки у разі наявності порушень встановленого законом порядку державної реєстрації на підставі акта комісії про проведення камеральної перевірки Мін`юстом приймається вмотивоване рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності з урахуванням вчинених одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також з урахуванням наявних у Мін`юсті відомостей щодо неодноразового застосування до відповідного державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів.

Отже, за наслідками проведення камеральної перевірки, у разі наявності порушень установленого законом порядку державної реєстрації, складається акт, який підписується усіма членами комісії, та у якому, окрім іншого, міститься опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні акти законодавства) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів. Цей акт є підставою для прийняття відповідного рішення (наказу) щодо державного реєстратора, у тому числі щодо тимчасового блокування його доступу до Державного реєстру прав.

Разом з тим, в акті відповідач належним чином не обґрунтував, з посиланням на відповідне законодавство та докази, з яких мотивів він виходив дійшовши висновку про порушення допущені позивачем при розгляді заяв № 52685665, № 52715615, № 52751663, № 52802293.

Водночас, посилання відповідача у акті на "Аналогічні порушення, допущені при розгляді інших заяв" не є належним обґрунтуванням, оскільки позбавляють можливості взагалі встановити в чому ці порушення полягають та з урахуванням аналізу яких документів, відповідач дійшов таких висновків, а тому відповідачем порушено вимоги Порядку №990, оскільки належним чином не обґрунтовано обставин з посиланням на відповідні докази, на підставі яких дійшов висновку про допущені порушення позивачем при розгляді заяв №№ 52685665, 52715615, 52751663, 52802293.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки відповідача в частині порушення позивачем вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 40 Порядку № 1127, пункту 38 Порядку № 1141 є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами.

У той же час, спірний наказ містить лише посилання на акт як підставу для застосування санкції, та останній містить лише посилання на Порядок №1127 та Закон №1952, які порушено позивачем, втім такі відповідно, не містять відомостей про негативні наслідки цих порушень, зокрема, про порушення прав та законних інтересів юридичних та фізичних осіб, а також мотивів застосування до державного реєстратора саме такої санкції як блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав, що свідчить про порушення принципу пропорційності.

Також, в оскаржуваному наказі не наведено фактів допущення позивачем порушень у сфері державної реєстрації прав та не надано доказів, що такі факти досліджувались при прийнятті оскаржуваного рішення про блокування доступу до Державного реєстру.

Окрім цього, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24.03.1988), встановлено, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців.

Закон вимагає, щоб він був доступний для особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї, та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. В національному праві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів у права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Небезпека свавілля є особливо очевидною, коли виконавча влада здійснює свої функції закрито (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Гавенда проти Польщі від 14.03.2002)».

Таким чином, у разі виявлення порушень законодавства у сфері державної реєстрації відповідач розглядає питання відповідальності суб`єкта у сфері державної реєстрації та приймає рішення про застосування до санкцій. При застосуванні санкцій відповідач повинен дотримуватися принципів недискримінації та пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

В свою чергу, обов`язковість дотримання принципу пропорційності зумовлює обов`язок суб`єкта владних повноважень, при визначенні розміру санкції, обґрунтовувати в своєму рішенні ступінь тяжкості вчиненого правопорушення та його небезпечність.

Водночас, відповідач в оскаржуваному наказі зазначив норми, які було порушено позивачем, втім останній не містить відомостей про негативні наслідки цих порушень, зокрема, про порушення прав та законних інтересів юридичних та фізичних осіб, а також мотивів застосування до державного реєстратора саме такої санкції як анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав. Відповідач не встановив неодноразових порушень позивачем у сфері державної реєстрації прав, що стало підставою для прийняття невмотивованого рішення в частинні анулювання доступу до Державного реєстру, а тому застосоване відповідачем до позивача стягнення не відповідає принципу обґрунтованості та пропорційності.

Отже, оскаржуваний наказ, в частині анулювання доступу до Державного реєстру не є співмірним тим порушенням, які вчинив позивач, з тими санкціями, які були до нього застосовані.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 18.03.2020 у справі № 804/4518/17 та від 15.08.2023 у справі № 640/16809/20.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо прийняття судом першої інстанції додаткового рішення, яким стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 10 000, 00 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами другою-третьою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Водночас в силу вимог ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подано до суду: ордер, копію договору про надання правничої допомоги №301 від 01 серпня 2023 року між ОСОБА_2 та Адвокатом Ващук Юлія Сергіївна .

Згідно п.1.1. вказаного Договору Адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (Клієнту) по справі про визнання протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №2538/5 від 11.07.2023 року на умовах і в порядку, що визначені Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору, Сторони погодили, що розмір гонорару Адвоката за надання правничої допомоги в суді першої інстанції складає 10 000,00 грн, які Клієнт зобов`язаний сплатити на розрахунковий рахунок Адвоката.

Згідно п. 3.2. Договору, грошові кошти, передбачені п. 3.1. Договору, сплачуються Клієнтом Адвокату протягом 30-ти днів з моменту підписання Акту приймання- передачі виконаних робіт/наданих послуг.

21 лютого 2024 року між сторонами було підписано Акт приймання - передачі виконаних робіт (наданої правничої допомоги по Договору № 301 від 01 серпня 2023 року) на суму 10 000,00 грн із зазначенням переліку наданих послуг.

Крім того, з метою представництва інтересів позивача по даній справі після зміни анкетних даних (прізвища) позивача та у зв`язку з необхідністю вчинення додаткових дій по справі, між ОСОБА_1 та Адвокатом Ващук Юлія Сергіївна було укладено Договір про надання правничої допомоги №893 від 13 листопада 2023 року.

Згідно п.1.1. вказаного Договору Адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (Клієнту) по справі про визнання протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №2538/5 від 11.07.2023 року на умовах і в порядку, що визначені Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що Сторони погодили, що розмір гонорару Адвоката за надання правничої допомоги в суді першої інстанції складає 10 000,00 грн, які Клієнт зобов`язаний сплатити на розрахунковий рахунок Адвоката.

Відповідно до п. 3.2. Договору, грошові кошти, передбачені п. 3.1. Договору, сплачуються Клієнтом Адвокату протягом 30-ти днів з моменту підписання Акту приймання- передачі виконаних робіт/наданих послуг.

На виконання вказаних договорів, сторонами підписано акти виконаних робіт/наданих послуг від 21.02.2024.

Згідно вказаних актів, представником позивача надано наступну правову допомогу:

Написання позовної заяви про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №2538/5 від 11.07.2023.

Написання клопотання про витребування доказів від Виконавчого комітету Звягельської міської ради Житомирської області.

Участь в судовому засіданні по справі №240/25853/23 13.11.2023 року та 30.11.2023.

Написання заперечення щодо доводів, викладених в додаткових поясненнях відповідача по справі №240/25853/23.

Вартість наданої правничої допомоги по Договорах складає 10 000,00 грн.

Дослідивши надані представником позивача докази, враховуючи наведені норми права, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення заяви та наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000, 00 грн.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року та додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.