Постанова
від 14.05.2024 по справі 560/18199/23
СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/18199/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

14 травня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Граб Л.С. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Гранд Імпорт" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Гранд Імпорт" до Міністерства економіки України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Гранд Імпорт" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства економіки України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства економіки України, прийняте на підставі наказу № 10978 від 14 серпня 2023 року (лист № 4432-10/2917-07 від 15 серпня 2023 року) про відмову у видачі висновку приватному підприємству «Гранд Імпорт» щодо продовження строків розрахунків за імпортною операцією, що здійснюється відповідно до зовнішньоекономічного контракту № 11/08-21 від 11 серпня 2021 року з компанією Zhejiang Junsun industry Co.,Ltd (Китай).

- зобов`язати Міністерство економіки України повторно розглянути заяву приватного підприємства «Гранд Імпорт» від 10 липня 2023 року на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за операцією з імпорту автоматичної скструзійно-видувної машини JS-80 відповідно до зовнішньоекономічного контракту № 11/08-21 від II серпня 2021 року в частині здійсненої 11 січня 2023 року передоплати в сумі 19 136,10 доларів США на строк з 11 липня 2023 року до 10 жовтня 2023 року.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Відповідач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржувану ухвала суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 11.08.2021 Приватне підприємство «Гранд Імпорт» в рамках здійснення зовнішньоекономічної діяльності уклало з китайською компанією Zhejiang Junsun industry Co.,Ltd контракт 11/08-21 на виготовлення та поставку обладнання.

В ході виконання цього контракту було підписано 5 специфікацій: № 1 від 11.08.2021р., № 2 від 04.01,2023р., № 3 від 21.02.2023р., № 4 від 13.03.2023р., № 5 від 02,06.2023р.

Обладнання, яке замовлене позивачем згідно Специфікації № 2, а саме автоматична скструзійно-видувна машина JS-80, знаходиться на стадії виготовлення, погодження зразків та підтвердження усіх технічних особливостей замовленого обладнання. Загальна вартість обладнання згідно Специфікації № 2 складає 63 787 доларів США.

Екструзійно-видувна машина JS-80 призначена для видувного формування різноманітних пластикових пляшок, які використовуються в різних секторах і галузях.

Zhejiang Junsun industry Co.,Ltd спеціалізується на виготовленні обладнання відповідно до індивідуальних потреб клієнтів: від розробки проекту до виготовлення готового обладнання.

Відповідно до положень Специфікації № 2 до Контракту, умови оплати: 30% передоплата, 70% залишок перед доставкою.

Передоплату, у розмірі 19 136,10 доларів США позивач здійснив 11.01.2023.

02.06.2023 компанія Zhejiang Junsun industry Со.,Ltd відправила позивачу зразки на тестування.

Після проведення тестувань зразків позивач дійшов висновку, що вони не відповідають виробничим вимогам. Позивач, звернувся до продавця з листом від 23.06.2023, в якому зазначив про необхідність внесення змін в конструкцію обладнання.

10.07.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком. Вказана заява зареєстрована відповідачем 11.07.2023 за вх. № 07/59924-23.

У заяві позивач просив Мінекономіки надати висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за операцією з імпорту автоматичної екструзійно-видувної машини JS-80 відповідно до зовнішньоекономічного контракту № 11/08-21 від 11.08.2021 в частині здійсненої 11.01.2023 передоплати в сумі 19 136,10 доларів США на строк з 11.07.2023 до 10.10.2023 (3 календарні місяці - 1 місяць на внесення продавцем змін в конструкцію обладнання і повторне погодження зразків та 45 робочих днів на поставку обладнання з Китаю). До заяви було додано перелік документів.

Листом № 4432-10/2917-07 від 15.08.2023 Мінекономіки, розглянувши звернення позивача, повідомило останнього, що наказом № 10978 від 14.08.2023 прийняло рішення про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за імпортною операцією позивача, оскільки умовами Контракту та наданими документами не визначено строків підтвердження покупцем усіх технічних особливостей товару, що унеможливлює встановлення дати завершення зовнішньоекономічної операції за згаданою специфікацією до Контракту.

Вважаючи вищевказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач діяв у спосіб визначений законом та у межах наданих законом повноважень, а тому підстави для задоволення позовних вимог позивачів відсутні.

Переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить із наступного.

Закон України «Про валюту і валютні операції» визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Частиною четвертою статті 13 Закону унормовано, що за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Відповідно до підпункту 236 пункту 4 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань, видає в установленому порядку висновки щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком.

Порядок видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 № 104 (далі - Порядок).

Порядок визначає механізм видачі висновків щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (далі - висновки), перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду і перелік товарів, за якими документи для видачі висновку залишаються без розгляду (пункт 1 Порядку).

Відповідно до пункту 2 Порядку висновок за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, що здійснюються резидентами, видається Мінекономіки.

Згідно з пунктом 4 Порядку Мінекономіки розглядає подані резидентом для одержання висновку документи згідно з цим Порядком і протягом 10 робочих днів з дати їх одержання приймає рішення про видачу або про відмову у видачі висновку.

Предметом правового регулювання Закону «Про валюту і валютні операції» є правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

За змістом статті 1 Закону валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

Відповідно до статті 2 Закону валютне регулювання в Україні ґрунтується, в тому числі, на принципах :

- запровадження обмежень і заходів захисту виключно з підстав та у порядку, визначених законом, з метою забезпечення стабільності фінансової системи і рівноваги платіжного балансу України;

- самостійності та ринковості валютного регулювання, що передбачає незалежність Національного банку України у формуванні та реалізації валютної і монетарної політики у межах, визначених законом.

Відповідно до статті 12 Закону Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такий захід захисту як встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Відповідно до частини 2 статті 12 Закону Правління Національного банку України має право запровадити заходи захисту на строк не більше шести місяців (180 днів) та подовжувати строк дії попередніх заходів захисту на строк не більше шести місяців.

Таким чином, на рівні Закону встановлено право Національного банку України щодо встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Пунктом 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (у редакції станом на день здійснення позивачем авансового платежу - 31.12.2022) було визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Порядком визначено механізм видачі висновків щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду і перелік товарів, за якими документи для видачі висновку залишаються без розгляду.

Частиною 4 статті 13 Закону визначено, що за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку. При цьому, як дана стаття, так і Закон в цілому не містять переліку таких окремих операцій.

Абзацом четвертим частини 4 статті 13 Закону передбачено, що порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Види операцій, про які йде мова у статті 13 Закону, визначені Кабінетом Міністрів України у Порядку.

Згідно з пунктом 2 Порядку висновок видається Мінекономіки за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, що здійснюються резидентами, а саме:

- під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) виробничої кооперації;

- під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) консигнації;

- під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) у будівництві - операціями з виробництва та постачання будівельних матеріалів, конструкцій, машин і механізмів, обладнання та матеріалів для виконання необхідних робіт;

- під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) тендерної поставки - операціями з постачання товарів, замовлених за результатами міжнародних торгів (тендерів);

- під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) гарантійного обслуговування;

- під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання складних технічних виробів - імпортними операціями з постачання устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з постачання складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів:

- під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання товарів спеціального призначення.

Цей перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до пункту 3 Порядку для одержання висновку резидент надсилає поштою або подає особисто у паперовому вигляді чи через Єдиний державний портал адміністративних послуг Мінекономіки в електронній формі такі документи:

- заяву на одержання висновку (далі - заява) за формою, затвердженою Мінекономіки, що містить відомості про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення та обґрунтування необхідності продовження установленого строку розрахунків на певний період;

- копії зовнішньоекономічного договору (контракту), усіх специфікацій, додатків, додаткових угод та інших документів, які є невід`ємними частинами договору (контракту), засвідчені в установленому законодавством порядку;

- копії документів, що підтверджують здійснення операції з експорту (імпорту) товарів, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, митних декларацій, коносаментів, транспортних документів, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг), засвідчені в установленому законодавством порядку;

- копії листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків, засвідчені в установленому законодавством порядку.

Позивач 11.07.2023 подав до Міністерства економіки пакет визначених пунктом 3 Порядку документів - заява.

Суд зазначає, що основною умовою для зовнішньоекономічного контракту з поставки складних технічних виробів згідно з пунктом 2 Порядку є строк виготовлення та транспортування такого обладнання, який перевищує 180 днів.

За умовами Специфікації №2 "термін доставки" становить 45 днів після отримання передоплати та підтвердження всіх технічних деталей, однак, висновок видається при перевищенні строку виготовлення та транспортування складних технічних виробів понад 180 днів, тобто при строку виготовлення та транспортування хоча б 181 день.

Згідно розділу 2 Контракту №11/08-21, суд встановив, що "строк поставки кожної партії Товару затверджується Сторонами в Додатку (Специфікації) до Контракту на конкретну партію Товару. У будь-якому випадку строк поставки не повинен перевищувати 180 календарних днів з моменту отримання Продавцем попередньої оплати за Товар від Покупця та підтвердження Покупцем усіх технічних особливостей замовленого Товару.

Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, з аналізу вказаних умов Контракту та Специфікації №2 неможливо встановити кінцевий термін закінчення зовнішньоекономічної операції, оскільки погодження усіх технічних деталей - це абстрактне поняття, яке не дає можливості встановити конкретний строк.

Частиною 3 статті 13 Закону визначено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів (було встановлено 180 днів) їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

З даного положення Закону вбачається, що таких умов поставки, як "після підтвердження всіх технічних деталей" частина 3 статті 13 Закону не містить.

Отже, Закон встановлює строк розрахунків за обладнання і такий розрахунок повинен бути здійснений у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Разом з тим, авансовий платіж за Специфікацією №2 був здійснений у розмірі 19 136,10 доларів США 11.01.2023.

Таким чином, якщо у Контракті не визначено конкретний строк поставки обладнання, то в цьому випадку, таким строком буде строк, визначений Специфікацією №2, а саме 45 днів.

В свою чергу, пункт 2 Порядку встановлює строк, необхідний для того, щоб обладнання яке імпортується набуло статусу "складного технічного", тобто встановлює строк виготовлення складного обладнання та його поставки, який має перевищувати 180 днів.

Суд вірно вказав, що позивач, підписуючи контракт на виробництво добровільно погодив строк поставки - 45 днів. Тобто, логічно припустити, що спочатку продавець та покупець не вважали, що таке обладнання є технічно складним та потребує строку виготовлення та доставки більше 180 днів, однак вже потім наявність певних умов зумовила необхідність визнати таке обладнання технічно складним та таким, що виготовляється та поставляється понад 180 днів.

При цьому, якщо змінюється істотна умова договору (строк), то такі зміни необхідно фіксувати додатковою угодою. Позивачем такої додаткової угоди до своєї заяви від 10.07.2023 надано не було.

Позивач для отримання висновку повинен надати документи не лише певного переліку, а й вказати інформацію, яка підтверджує наявність обставин, які є підставою для видачі висновку, тобто інформацію для кваліфікації контракту за правилами пункту 2 Порядку для віднесення контракту до окремих операцій з експорту та імпорту, за якими видається висновок.

Щодо позиції апелянта відносно ототожнення зовнішньоекономічного контракту та зовнішньоекономічної операції. колегія суддів вважає, що спірних правовідносинах відсутнє ототожнення зовнішньоекономічного контракту та зовнішньоекономічної операції.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) - це домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною третьою статті 180 «Істотні умови господарського договору» Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Отже, строк виконання контракту (у тому числі строк здійснення конкретної зовнішньоекономічної операції, як складової цього контракту) є істотною умовою зовнішньоекономічного контракту.

Необхідно зауважити, що сторони зовнішньоекономічного контракту від 11.08.2021 №11/08-21 Апелянт та компанія Zhejiang Junsun industry Co.,Ltd добровільно та на власний розсуд погодили строк виконання контракту - 45 днів. Отже, досягнули усіх істотних умов договору.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати) (частина третя статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції»).

Тобто зазначений договірний строк не є тотожним строку, який визначає держава як граничний строк для завершення виконання зовнішньоекономічної операції. Такі строки не можуть ототожнюватись виходячи з їх відмінної правової природи.

Так, строк зовнішньоекономічного контракту є результатом перемовин сторін, на який держава не може впливати та який сторони погоджують між собою, виходячи з технологічних можливостей (потужностей) нерезидента. Єдине можливе регулювання такого строку - воля його сторін.

Строк, який встановлює держава є адміністративним заходом держави з метою регулювання валютних операцій і починає застосовуватись лише після укладення зовнішньоекономічного договору, виходячи із встановлених у ньому строків як договору у цілому, так і кожної зовнішньоекономічної операції зокрема.

Оскільки уклавши 25.09.2023 Додаткову угоду №4 до контракту, строк поставки обладнання збільшився вдвічі понад новий граничний строк поставки, який становить 360 календарних днів з моменту передоплати. З наведеного вбачається висновок, що сторони контракту не позбавлені права погоджувати між собою будь-який строк, а Мінекономіки ніколи не вимагало від сторін укладення договору саме на 180 та більше днів.

В свою чергу, апелянт збільшення строків виконання контракту пов`язує з можливістю нерезидента «затриматись» із поставкою. Однак, нерезидент зобов`язаний виконувати нові умови контракту, у якому строк поставки визначено 360 днів. У разі затримки, позивач має право вимагати від нерезидента відшкодування пов`язаних із затримкою збитків. При цьому, 360-ти денний строк поставки розпочинає відлік від дня здійснення Апелянтом предоплати - 11.01.2023 та спливає 11.01.2024. Доказів затримки поставки понад 11.01.2024 позивач не навів.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач, приймаючи рішення від 15.08.2023 про відмову у видачі висновку про продовження строків розрахунків за імпортною операцією, що здійснюється відповідно до зовнішньоекономічного контракту № 11/08-21 від 11 серпня 2021 року, діяв правомірно.

Щодо дотримання строку розгляду відповідачем заяви на одержання висновку про продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, суд вірно вказав, що окремі порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень самі по собі можуть бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Апелянт стверджує, що порушення відповідачем строку розгляду його заяви є не формальним процедурним порушенням, а сталий укорінений дефект у роботі Мінекономіки, який впливає на права та обов`язки суб`єктів господарювання.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що факт перевищення Міністерством строків розгляду заяви не відміняє того факту, що контракт позивача із строком виконання в 45 днів у жодному разі не може бути віднесено до переліку окремих операцій з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, за якими Мінекономіки видає висновок відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 13.02.2019 № 104.

В свою чергу, позивачем не було доведено наявності порушень відповідачем процедури прийняття оскаржуваного рішення, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду заяви позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18 та від 22 травня 2020 року у справі №825/2328/16.

Отже, враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п. 2 ч.5 ст. 328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Гранд Імпорт" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Полотнянко Ю.П.

СудСьомий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення14.05.2024
Оприлюднено16.05.2024
Номер документу119024744
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо

Судовий реєстр по справі —560/18199/23

Ухвала від 01.07.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Ухвала від 20.06.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шарапа В.М.

Постанова від 14.05.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Сторчак В. Ю.

Ухвала від 02.04.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Сторчак В. Ю.

Ухвала від 06.03.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Сторчак В. Ю.

Рішення від 29.01.2024

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Блонський В.К.

Ухвала від 16.10.2023

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Блонський В.К.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні