Постанова

від 13.05.2024 по справі 140/14533/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/14533/23 пров. № А/857/24559/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року (ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження у м. Луцьку суддею Валюхом В.М.) в адміністративній справі № 140/6553/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міо Флор» до Волинської митниці про визнання дії та бездіяльності протиправними,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Міо Флор» (далі також - ТзОВ «Міо Флор», позивач) звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправним і скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205140/2022/000282/2 від 15.12.2022.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що при визначенні митної вартості ввезеного товару ТзОВ «Міо Флор» було дотримано усі встановлені митним законодавством вимоги, тому будь-які сумніви щодо неправильно визначеної та непідтвердженої митної вартості імпортованих товарів виключаються. Митний орган безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, а надані до митного оформлення документи є достатніми для підтвердження заявленої митної вартості усього товару. Оскаржувані рішення прийняті з порушеннями вимог частин п`ятої, шостої статті 55 Митного кодексу України (далі МК України), оскільки не були проведені письмові консультації з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, а також з порушеннями вимог пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки не містять наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у них відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митницею, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржила Волинська митниця, яка вважає, що судом неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, не надано належної юридичної оцінки доказам митниці, неповно з`ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Тому просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що у спірних правовідносинах митний орган діяв правомірно, з огляду на недоліки та неповноту наданих до митного оформлення документів товару. Суд першої інстанції не врахував що підставою прийняття рішення про коригування митної вартості товару стало виявлення у поданих до митного контролю документах відсутність усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, які безпосередньо впливали на можливість визнання заявленої за першим методом митної вартості, а також не усунення в подальшому вказаних розбіжностей декларантом. За наведених умов митниця зобов`язана самостійно здійснювати визначення митної вартості шляхом її коригування із застосуванням методів, визначених МКУ.

ТзОВ «Міо Флор» не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, між ТзОВ «Міо Флор» (покупцем) та фірмою «CHANGZHOU HUAREN DECORATIVE MATERIAL CO., LTD» (Китай) (продавцем) 01.06.2022 укладено контракт № F2201, за умовами якого продавець приймає на себе зобов`язання з поставки і передачі покупцю будівельних матеріалів (SPC кам`яно-композитна підлога) (товар) на умовах поставки FOB правил Інкотермс. Валютою контракту є долар США. Номенклатура, кількість, ціна і загальна вартість товару вказується в додатках (специфікаціях) до контракту, які є його невід`ємною частиною. Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в порядку та строки, встановлені контрактом. Поставка товару здійснюється продавцем партіями, загальний обсяг і умови поставок визначаються згідно з додатками (специфікаціями). Загальна сума контракту складається із загальної суми товарів поставлених відповідно до підписаних додатків (специфікацій) до контракту. Продавець здійснює всі митні формальності та витрати, необхідні для експорту товару, в тому числі всі мита, податки та інші обов`язкові платежі, що сплачуються при експорті. Митні формальності та витрати для імпорту на території України здійснюються за рахунок покупця. Оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця в розмірі 30 % вартості товару у якості авансу, а решта 70 % - протягом трьох банківських днів після розміщення вантажу на борту судна та надання покупцеві коносаменту (а. с. 22-28).

Декларант в інтересах ТзОВ «Міо Флор» подав МД № 22UA205140090159U2 на товар «Композитна підлога SPC (Stone PlasticComposit): підлогове покриття (ламінат) підвищеної стійкості, яке складається з каменю(вапняку, карбонату кальцію) в поєднанні з вінілом в співвідношенні 80 % мінералу 20 % ПВХ, склад - підкладка, SPC основа, декоративний принт, зносостійкий шар, UV захист:- арт.5200(SPC кам`яно-композитна підлога) 668,86 м2, 625х315х7 ((6+1мм IXPE) 0,5 мм шар зносостійкості);- арт.87009-2(SPC кам`яно-композитна підлога) 668,86 м2; 625х315х7((6+1мм IXPE) 0,5 мм шар зносостійкості).- арт.8132-2(SPC кам`яно-композитна підлога) 668,86 м2; 625х315х7 ((6+1мм IXPE) 0,5 мм шар зносостійкості). Всього: 2006.58 м2. Торговельна марка HUASHEN, Виробник CHANGZHOU HUAREN DECORATIVE MATERIAL CO., LTD Країна виробництва CN» (а. с. 17- 18).

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларант до вказаної МД подав такі документи: пакувальний лист №2204 від 28.10.2022 (а. с. 36, переклад а. с. 37), рахунок-проформа попередній інвойс на передоплату №F2201_3 від 05.09.2022 (а. с. 32, переклад а. с. 33), рахунок-фактура (інвойс) №F2201_3/1 від 28.10.2022 (а. с. 34, переклад а. с. 35), коносамент № SZZY22100013 від 01.11.2022 (а. с. 54, переклад а. с. 55), автотранспортна накладна б/н від 09.12.2022 (а. с. 56, переклад а. с. 57), супровідний документ Т1 № 22ROCT1900000765512 від 08.12.2022, сертифікат про походження товару № С227437202360024 від 22.11.2022, рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № KT-UA205000-0019-2022 від 20.09.2022 (а. с. 123 зворот - 124), банківський платіжний документ, що стосується товару № 10 від 02.12.2022 (а. с. 45, переклад а. с. 46), банківський платіжний документ, що стосується товару № 4 від 09.09.2022 (а. с. 43, переклад а. с. 44), рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 003117 від 05.12.2022 (а. с. 60), рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 003168 від 09.12.2022 (а. с. 61), банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційні послуг № 103 від 09.12.2022 (а. с. 62), банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційні послуг № 104 від 09.12.2022 (а. с. 63), документ, що підтверджує вартість перевезення товару №LV0077 від 09.12.2022 (а. с. 59), прайс-лист від 11.11.2022, некласифікований зовнішньоекономічний договір (контракт) Дистриб`юторський договір № 1 від 05.09.2022 (а. с. 100), доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 05.09.2022 (а. с. 101 зворот 103), доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3/1 від 28.10.2022 (а. с. 29-31), зовнішньоекономічний договір (контракт купівлі-продажу), стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № F2201 від 01.06.2022 (а. с. 22 - 28), договір про надання послуг митного брокера № 14/22 від 14.11.2022, договір (контракт) про перевезення №072022 від 20.07.2022 (а. с. 47-52), договір (контракт) про перевезення Заявка на трансп.експ. № LV0077 від 28.10.2022 (а. с. 53), інші некласифіковані документи Лист роз`яснення №110 до інвойса № F2201_3/1 від 28.10.2022, Лист-підтвердження заяви на реєстрацію ТМ від 18.11.2019, Характеристика товару № 24202G1 від 16.09.2022, копія митної декларації країни відправлення № 223120220003595851 від 29.10.2022 (а. с. 38, переклад а. с. 39 - 40).

Декларанту запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи відповідно до положень статей 53, 54 МК України: виписку з бухгалтерської документації (документи бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару в середині країни, за попередні періоди); документи, що підтверджують суму витрат на страхування вантажу; копію декларації країни відправлення; договір на транспортування; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (а. с. 118).

При цьому, направлення зазначеної вимоги щодо подання додаткових документів відповідач мотивував тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товару не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності:

- згідно рахунку на транспортування № 003117 від 05.12.2022 міжнародне морське перевезення за межами державного кордону України по маршруту: Шанхай (Китай) Констанца (Румунія) становить 111 534,23 грн. Згідно рахунку на транспортування № 003168 від 09.12.2022 транспортні витрати по маршруту: Констанца (Румунія)- кордон України становить 100 000 грн, транспортні витрати по маршруту: кордон України Луцьк становить 89 900 грн. Тобто згідно зазначених рахунків на транспортування, загальна вартість транспортування становить 301 434,23 грн. Однак, згідно заявки на транспортування № LV0077 від 28.10.2022 транспортні витрати по маршруту Шанхай-Констанца-Луцьк становить 9900 дол. США. Курс Долара США НБУ на дату складання рахунків на транспортування становив 36,5686 грн, тобто загальна вартість транспортування у валюті становить 8242,98 дол. США, що не відповідає сумі транспортних витрат, що зазначені в заявці на транспортування;

- також, заявка на транспортування № LV0077 від 28.10.2022 не є договором на транспортування, оскільки не містить реквізитів обох сторін договору. Тому декларантом не подано до митного оформлення договір на транспортування оцінюваного товару;

- крім того в пункті 3.6 Контракту № F2201 від 01.06.2022 зазначено, що страхування здійснюється за рахунок покупця. Проте декларантом не надано документів на страхування (а. с. 118).

Листом від 15.12.2022, у відповідь на пропозицію щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, ТзОВ «Міо Флор» повідомило митний орган про подання вичерпного переліку документів на підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару (а. с. 115 зворот - 116).

15.12.2022 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2022/000282/2 від (а. с. 13), яким відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів та митну вартість визначено (скориговано) за резервним методом, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме: за МД від 26.07.2022 № UA401020/2022/32824 на рівні 2,04 дол. США/кг (а. с. 119-121).

Крім того, Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2022/021242 (а. с. 15-16).

Надалі спірний товар було випущено у вільний обіг за МД № 22UA205140090538U3 від 15.12.2022 (а. с. 19-21).

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся з цим позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Отже, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв`язку з чим із наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення належить задовольнити.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Статтею 19 Конституції України визначено, зокрема, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України).

Відповідно до частин першої, другої, восьмої - одинадцятої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

А стаття 53 МК України регулює перелік та порядок подачі документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Так, відповідно до приписів цієї статті у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

За змістом цих норм митний орган може витребувати від декларанта додаткові документи лише у разі, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, є ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

При цьому митний орган повинен вказати конкретні факти та обставини, які викликали такі сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки цих відомостей та вказати перелік документів, які необхідно надати для усунення цих сумнівів чи розбіжностей.

Якщо наданих відомостей недостатньо для підтвердження задекларованої митної вартості товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити ці складові та які документи необхідно подати для підтвердження відповідних складових.

Разом з тим відсутність у рішеннях про коригування митної вартості товарів підтверджень того, що надані декларантом для митного оформлення товару документи є недостатніми чи викликають сумнів у достовірності поданої інформації, та які документи повинні це підтвердити чи спростувати, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості товарів.

Водночас витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За приписами статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно зі статтею 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

За приписами статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Тобто, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Проте, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом і декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МК України, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Так, відповідно до приписів частин першої, другої, четвертої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 вказаного Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями вказаної статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень зазначеної статті, та про використаний при цьому метод.

Колегія суддів зазначає, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом за ціною договору (контракту).

Як установлено судом під час митного оформлення товарів митному органу до митної декларації від 14.12.2022 № 22UA205140090159U2 були подані такі документи: пакувальний лист № 2204 від 28.10.2022 (а. с. 36, переклад а. с. 37), рахунок-проформа попередній інвойс на передоплату № F2201_3 від 05.09.2022 (а. с. 32, переклад а. с. 33), рахунок-фактура (інвойс) № F2201_3/1 від 28.10.2022 (а. с. 34, переклад а. с. 35), коносамент №SZZY22100013 від 01.11.2022 (а. с. 54, переклад а. с. 55), автотранспортна накладна б/н від 09.12.2022 (а. с. 56, переклад а. с. 57), банківський платіжний документ, що стосується товару № 10 від 02.12.2022 (а. с. 45, переклад а.с.46), банківський платіжний документ, що стосується товару № 4 від 09.09.2022 (а. с. 43, переклад а. с. 44), рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 003117 від 05.12.2022 (а. с. 60), рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 003168 від 09.12.2022 (а. с. 61), банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційні послуг № 103 від 09.12.2022 (а. с. 62), банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційні послуг № 104 від 09.12.2022 (а. с. 63), документ, що підтверджує вартість перевезення товару № LV0077 від 09.12.2022 (а. с. 59), прайс-лист від 11.11.2022, договір (контракт) про перевезення № 072022 від 20.07.2022 (а. с. 47-52), копія митної декларації країни відправлення № 223120220003595851 від 29.10.2022 (а. с. 38, переклад а. с. 39-40).

При цьому, неподання у повному обсязі документів, що витребовував відповідач на спростування сумнівів митного органу щодо митної вартості товару, яку визначив декларант, а також наявна у митного органу цінова інформація щодо вартості аналогічних товарів, стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару.

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до приписів статті 53 МК України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений частиною 2 даної статті.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 808/9123/15, від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16.

Суд звертає увагу на те, що лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною 1 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість.

Щодо доводів скаржника про те, що згідно заявки на транспортування N 9 LV0077 від 28.10.2022 транспортні витрати по маршруту Шанхай-Констанца-Луцьк становить 9900 дол.США. Курс долара США НБУ на дату складання рахунків на транспортування становив - 36,5686 грн, тобто загальна вартість транспортування у валюті становить 8242,98 дол. США, що не відповідає сумі транспортних витрат, що зазначені в заявці на транспортування слід зазначити таке.

Відповідно до рахунків на оплату № 003168 від 09.12.2022 та № 003117 від 05.12.2022 (а. с. 60-61) загальна вартість витрат по транспортуванню становить 362268,10 грн, а не 301434,23 грн як зазначено у спірному рішенні №/2022/000282/2 від 15.12.2022, з яких за межами території України 266530,24 грн (111534,23 грн міжнародне морське перевезення по маршруту: Шанхай, Китай Констанца, Румунія; 100000,00 грн транспортні послуги по маршруту: Констанца, Румунія кордон України м/п Порубне; 54 996,01 грн транспортно-експедиторське обслуговування, навантажувально-розвантажувальні роботи, портові збори, складські послуги на території Румунії) та на території України 94764,88 грн (89900,00 грн транспортні послуги по маршруту: кордон України м/п Порубне м. Луцьк, Україна; 4864,88 грн експедиційні послуги на території України) та ПДВ на суму 972,98 грн. Оплата за транспортні послуги ТзОВ «Міо Флор» проведена повністю, що підтверджено наданими платіжними дорученнями №103 від 09.12.2022 та №104 від 09.12.2022.

Також, із наданої під час митного оформлення довідки про транспортні витрати від 09.12.2022 експедитора ТзОВ «ЄВРО ФОРФАРДІНГ», який надавав послуги з організації перевезень чітко заначено, що витрати за транспортні послуги по маршруту: Констанца, Румунія кордон України м/п Порубне становлять 100000,00 грн; кордон України м/п Порубне Луцьк, Україна становлять 89900,00 грн, транспортно-експедиційні послуги по території України 100,00 грн (а. с. 58). Додатково митному органу до пояснень від 15.12.2022 було надано довідку про транспортні витрати за межами державного кордону України (266530,24 грн), зокрема, по коносаменту SZZY22100013, за маршрутом: Шанхай, Китай Констанца, Румунія 111534,23 грн; навантажувально-розвантажувальні роботи, портові збори, складські послуги на тер. Румунії 54996,01 грн; автодоставка до кордону України Констанца, Румунія кордон України, м/п Порубне 100000,00 грн (а. с. 59).

Таким чином, сума, зазначена в рахунках на оплату транспортних послуг № 003168 від 09.12.2022 та № 003117 від 05.12.2022 362268,10 грн, з урахуванням курсу НБУ 36,5927 грн/дол.США, відповідає сумі, зазначеній в заявці на транспортування від 28.10.2022 №LV0077 9900,00 дол. США, інформації зазначеній в довідках про транспортно-експедиційні витрати від 09.12.2022, від 10.12.2022, платіжних інструкціях № 103 від 09.12.2022 та № 104 від 09.12.2022. Відтак, як вірно зазначив суд першої інстанції, доводи відповідача щодо розбіжностей у сумах транспортних витрат не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Щодо посилань на відсутність в заявці № LV0077 від 28.10.2022 реквізитів сторін, то суд вірно зазначив, що відповідно до пункту 3.1.10 Договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 20.07.2022 № 072022, укладеного між ТзОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» (експедитор) та ТзОВ «Міо Флор» (клієнт) (а. с. 47-52), клієнт зобов`язаний підготувати заявку відповідно до пункту 1.3, в якому зазначається, що під кожне перевезення клієнт надає експедитору заявку, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення, запланована дата надання вантажу відправнику, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника та вантажоотримувача, а також інша необхідна інформація.

Як встановив суд із заявку №від 28.10.2022, у ній зазначені всі необхідні реквізити, як того вимагає пункт 1.3 Договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 20.07.2022 № 072022.

Крім того, в оскаржуваному рішенні № UA205140/2022/000282/2 від 15.12.2022 зазначено про те, що пунктом 3.6. Контракту № F2201 від 01.06.2022 передбачено, що страхування здійснюється за рахунок покупця, проте декларантом не надано документів на страхування.

Так, дійсно пунктом 3.6 Контракту від 01.06.2022 № F2201 встановлено, що покупець несе всі ризики втрати та пошкодження товару з моменту його розміщення на боту судна у порту Шанхай, Китай. Страхування товару відбувається за рахунок покупця (а. с. 24).

Проте, як вірно зазначено судом, страхування товару не здійснювалось, про що і зазначено в довідках про транспортні витрати від 09.12.2022 та від 10.12,2022, та повідомлено про це митний орган у листі від 15.12.2022 (а. с. 58-59, 115 зворот 116).

Суд також вірно звернув увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа № 540/2605/18), від 06.05.2020 (справа № 140/1713/19), від 21.10.2021 (справа № 420/4820/19).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Вказані правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14, від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі № 380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, що в оскаржуваному рішенні Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2022/000282/2 від 15.12.2022 відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що наведені у цьому рішенні розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відтак вірним є висновок суду, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у ньому, крім номеру та дати МД від 26.07.2022 №UA401020/2022/32824, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020 у справі № 809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у оскаржуваному рішенні, митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Решта доводів апеляційної скарги на законність рішення суду першої інстанції не впливають та висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак не потребують додаткового аналізу.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Тобто, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що відповідач не довів належними доказами правомірності прийнятих рішень про коригування митної вартості товарів, що має наслідком задоволення позову шляхом визнання протиправними і скасування таких рішень.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Крім того колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн, оскільки вони співмірні складності справи, яку розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження; часу, який об`єктивно необхідно було витратити на підготовку позовної заяви, обсягу наданих адвокатом послуг.

Керуючись ст. ст. 229, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року в адміністративній справі № 140/14533/23 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин