УХВАЛА
14 травня 2024 року
м. Київ
справа №990/156/24
провадження №П/990/156/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Соколова В.М., Радишевської О.Р., Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши як суд першої інстанції матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України,
УСТАНОВИВ:
08 травня 2024 року до Верховного Суду шляхом поштового зв`язку від ОСОБА_1 (далі - позивач ОСОБА_1 ) надійшла позовна заява до Президента України (далі - відповідач), в якій позивач просить Суд захистити її права на добровільний вихід з громадянства України.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що ОСОБА_1 прийняла рішення вийти з громадянства України та набути громадянство Латвійської республіки, постійно проживає в указаній країні та має гарантію Міграційної служби Латвійської республіки, що їй гарантоване громадянство Латвії, яке позивач отримає, як тільки вийде з громадянства України.
Позивач указує, що вона виконала всі вимоги Держави України щодо виходу з громадянства, та 15 листопада 2021 року Посольство України в Латвійській республіці прийняло клопотання ОСОБА_1 щодо її виходу з громадянства України.
ОСОБА_1 зауважує, що Держава Україна до теперішнього часу не надала їй вихід з громадянства України, а її права на добровільний вихід з громадянства порушені Державою Україною в особі Президента України, оскільки питання громадянства знаходиться у відповідальності Президента.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2024 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Жук А.В., судді: Соколов В.М., Радишевська О.Р., Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М.
Відповідно до частини восьмої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви.
Позовна заява ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 08.05.2024, а відтак останнім днем для вирішення питання щодо прийнятності до розгляду указаної позовної заяви є 13 травня 2024 року.
Однак з огляду на перебування судді Соколова В.М. у відпустці (Наказ від 10.05.2024 №324-кв), вирішення питання про відкриття провадження у справі/залишення позовної заяви без руху, тощо, буде вирішуватися після виходу указаного судді Верховного Суду із відпустки.
Ознайомившись із позовною заявою, Суд керується таким.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
За правилами частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Частина п`ята статті 160 КАС України встановлює, що в позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до частини п`ятої статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Отже, позов до адміністративного суду пред`являється шляхом подання позовної заяви, форма і зміст якої має відповідати вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 КАС України.
Із наведеного слідує, що текст позовної заяви має бути викладено у такий спосіб, що дозволяє визначити (зрозуміти) суть позову та вирішити питання, які перелічені у частині першій статті 171 КАС України, з якими процесуальний закон пов`язує можливість відкриття провадження у справі.
Позовна заява, з якою звернулася ОСОБА_1 , не дозволяє вирішити указаних питань, адже викладений зміст позовних вимог не містить належного обґрунтування порушеного права, посилань на порушені Президентом України, як відповідачем, норм права, а поданий разом із позовом доказ (копія відповіді посольства України від 19.03.2022 №6129/19-091-20418) не стосується виконання Президентом України своїх повноважень. Із тексту позовної заяви неможливо встановити предмет позову, що стосується Президента України, як відповідача.
А тому, Суд не може чітко встановити змісту позовних вимог, їхнього обґрунтування до Президента України, як відповідача, у зв`язку з чим Суд не може вирішити питання про відкриття провадження за цим позовом так, як того вимагає процесуальний закон.
Суд також зауважує, що судові рішення (у тому числі ухвала про відкриття провадження у справі) не можуть ґрунтуватися на здогадках (припущеннях) про те, кого позивач уважає відповідачем за цим позовом, який зміст його позовних вимог, чим вони обґрунтовані та чим підтверджуються. Ці та інші вимоги до позовної заяви є обов`язковими і обов`язок щодо їхнього виконання покладений саме на позивача як ініціатора звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору.
Окрім наведеного, згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України), яким є Закон України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).
До позовної заяви не додано документу про сплату судового збору, проте у позовній заяві ОСОБА_1 одночасно просить витрати за сплату судового збору покласти на відповідача та дозволити їй сплату судового збору після винесення рішення.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Враховуючи, що заявлене в позові клопотання про сплату судового збору після винесення рішення суду жодним чином не обґрунтоване, то у його задоволенні слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 КАС України).
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028 грн.
За таких обставин, позивачці за подання до суду вказаної позовної заяви, яка станом на час її подання, містить одну позовну вимогу немайнового характеру, слід сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн (з розрахунку: 3028 грн х 0,4).
Окрім наведеного, згідно з приписами частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За приписами частини частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно сталої судової практики строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). Водночас термін "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Вищенаведене дає підстави стверджувати, що строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав та інтересів, й такий строк, у разі його пропуску, може бути поновлений лише з поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.
Подібні за змістом висновки викладалися Верховним Судом в ухвалах від 11.07.2022 у справі №990/102/22, від 06.03.2024 у справі №990/312/23, як судом першої інстанції.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду, позивач указує на те, що 15 листопада 2021 року Посольство України в Латвійській республіці прийняло клопотання ОСОБА_1 щодо її виходу з громадянства України, та до теперішнього часу Держава Україна не надала їй вихід з громадянства України. З цим позовом позивач звернулася 30.04.2024 (згідного календарного штемпеля оператора поштового зв`язку).
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Із наведених позивачем доводів у позовній заяві Суд не може встановити моменту, з якого особа дізналася про порушення її прав, а відтак в контексті заявлених вимог до Президента України, не може вирішити питання, передбачене пунктом 5 частини першої статті 171 КАС України (чи подано позов у строк, установлений законом).
Зважаючи на вищевикладене, позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу десятиденного строку з дня вручення копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків позовної заяви шляхом подання до Суду:
- уточненої позовної заяви (нової її редакції). У цьому зв`язку Суд нагадує, що позовна заява має відповідати вимогам до її форми та змісту, які визначені у статтях 160, 161, 172 КАС України, зокрема, у позові необхідно викласти зміст позовних вимог і обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; зазначити докази, що підтверджують вказані обставини; згідно заявлених вимог до відповідача (відповідачів) обґрунтувати питання дотримання положень статті 122 КАС України (чи подано позов у строк, установлений законом). До позовної заяви мають бути додані її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи;
- документ про сплату судового збору в установлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Судовий збір за подання позовної до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
код ЄДРПОУ: 37993783;
код класифікації доходів бюджету: 22030102;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
найменування податку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу - *;101;
Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись статтями 9, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 КАС України, Cуд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про сплату судового збору після винесення рішення суду.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України залишити без руху.
3. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
4. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі не усунення усіх недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений судом строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
В.М. Соколов
О.Р. Радишевська
Л.О. Єресько
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2024 |
Оприлюднено | 15.05.2024 |
Номер документу | 119026527 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України,органів,які обирають(призначають),звільняють,оцінюють членів Вищої ради правосуддя оскарження актів, дій чи бездіяльності Президента України, з них: |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Жук А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні