Рішення

від 06.05.2024 по справі 332/1876/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/1876/23

Провадження №: 2/332/62/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

06 травня 2024 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючої судді Ретинської Ю.І., за участю секретаря судового засідання Божко В.О., позивача ОСОБА_1 , представників позивача - адвокатів Дічка В.С., Лугового Б.В., представника відповідача - адвоката Штабовенка Д.В.,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Лугового Бориса Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕНГІКСЛЕБ» про визнання відносин трудовими, стягнення заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року позивач ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Лугового Б.В., звернувся до Заводського районного суду м. Запоріжжя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕНГІКСЛЕБ» про визнання відносин трудовими, стягнення заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначив, що 31.01.2022 року ОСОБА_1 отримав пропозицію роботи від ТОВ «ОПЕНГІКСЛЕБ» (далі Відповідач), яка містила деталізований опис працевлаштування, а саме: 1) дата початку роботи 14.02.2022, 2) заробітна плата 1200 доларів США під час випробувального терміну та 1400 доларів США після, 3) робочий час 40 годин на тиждень з гнучким графіком роботи, з 8 до 19 години, 4) відпустка тривалістю 24 дні на рік, яка може бути надана через 8 місяців, 5) оплачувані 10 днів звільнення у зв`язку з хворобою, 6) визначені обов`язки забезпечення виконання всіх проектів вчасно і в повному обсязі, забезпечення виділення ресурсів та ефективності їх розподілу, розробка детального плану моніторингу та відстеження прогресу, участь у вдосконаленні, догляді та визначенні пріоритетів, керування змінами в обсязі та графіку проекту, звітність керівнику за необхідності, управління відносинами з клієнтами та всіма зацікавленими сторонами, створення та підтримка комплексної проектної документації.

Для підтвердження прийняття відповідної пропозиції Позивач надіслав на електронну пошту Відповідача електронний лист, в якому зазначив, що бажає приступити до роботи з 15.02.2022.

З 15.02.2022 Позивач приступив до роботи. Його робоче місце розташовувалося в офісі Відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , згодом Позивач працював дистанційно у зв`язку з військовою агресією рф.

Під час працевлаштування у Відповідача, Позивач виконував покладені на нього обов`язки та отримував заробітну плату через сервіс «Payoneer». Так, Позивач оформлював рахунок-фактору за кожний відпрацьований місяць, який направляв електронною поштою керівнику Відповідача Д. Двореченському, який згодом переводив грошові кошти. Кожен із зазначених рахунків факторів містив посилання на консультаційні угоди, які ніколи не укладалися.

Незважаючи на існування між Позивачем та Відповідачем трудових відносин, останній обумовлену заробітну плату за жовтень, листопад, грудень 2022 року та січень, лютий 2023 року не виплатив. В лютому 2023 року в телефонному режимі Позивача попередили про скорочення та звільнення з 22 лютого 2023 року.

Станом на час подання позовної заяви заробітна плата за вказаний період Позивачеві не виплачена.

Загальна сума заборгованості із заробітної плати складає 245740 гривень 99 копійок. Крім того, при звільненні Позивачеві не була виплачена грошова компенсація за невідбуті 16 днів щорічної основної відпустки, що складає 28296 гривень 16 копійок, які просить стягнути з Відповідача. Також просить стягнути суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

05.06.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що ТОВ «ОПЕНГІКСЛЕБ» не мало жодних трудових відносин із ОСОБА_1 , так жоден із наданих доказів не містить ЄДРПОУ ТОВ «ОПЕНГІКСЛЕБ», все, що було надано позивачем в якості доказів, знаходиться у відкритому доступі на сайті https://opengeekslab.com.Даний брендмає представництвоу різнихкраїнах світу,однак ізматеріалів справине вбачається,що саме ТОВ «ОПЕНГІКСЛЕБ», ЄДРПОУ 42063309 є тією компанією, з якою мав відносини Позивач.

Так, Позивач надає скріншоти співбесід, що проходили за номером телефону НОМЕР_1 , зареєстрованому у Великобританії, крім того, листування велося на англійській, німецькій, російській мовах, а не на українській мові. Оплата праці проводилася у доларах США, а не у національній валюті. Позивачем не надано доказів сплати податків відповідно до законодавства України із отриманих ним доходів через платіжну систему Payoneer, не надано позивачем і сплати Єдиного соціального внеску на обов`язкове соціальне страхування.

Крім того, представник Відповідача зауважив, що ТОВ «ОПЕНГІКСЛЕБ» зареєстровано та розташовується за адресою: АДРЕСА_2 , доказів про те, що за адресою: пр. Соборний, 158 розташовувалося ТОВ «ОПЕНГІКСЛЕБ», матеріали справи не містять. Рівно як і доказі того, що Позивач дійсно приступив до виконання обов`язків 15 лютого 2022 у приміщенні, що належить ТОВ «ОПЕНГІКСЛЕБ». Працюючи дистанційно з 24.02.2022, Позивач не підпорядковувався внутрішньому трудовому розпорядку, не відвідував офіс, не дотримувався трудового графіку, його робота полягала у створенні проектів на основі замовлень, які надходили йому у застосунку Discord/Telegram, що унеможливлює визнання таких відносин трудовими.

З приводу наданих роздруківок розмов із співробітниками, представник відповідача зазначив, що вони не підтверджують той факт, що особи, з якими вів листування, мають відношення до ТОВ «ОПЕНГІКСЛЕБ», а також те, що ці особи діяли не від свого імені, не з власної ініціативи, а за дорученням та від імені ТОВ «ОПЕНГІКСЛЕБ».

Запрошення на роботу та інші роздруківки були взяті з відкритого доступу, а саме з сайту https://opengeekslab.com.

Матеріали справи не містять підписаних сторонами документів, будь-то в паперовому, будь-то в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису. У зв`язку із чим просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

08.06.2023 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зауважив, що так званий «бренд» opengeekslab та ТОВ «ОПЕНГІКСЛЕБ» створені та керуються однією і тою ж особою ОСОБА_2 .

Той факт, що платіжна система Payoneer не контролюється податковою системою України, не спростовує факту трудових відносин, та виплату Позивачу заробітної плати через обліковий запис Payoneer, зареєстрований на електронну пошту ТОВ «ОПЕНГІКСЛЕБ».

Також зазначив, що, працюючи дистанційно, Позивач підпорядковувався правилам внутрішнього трудового розпорядку, відповідно до ст. 60-2 КЗПП.

Зважаючи на всі зауваження, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а також судові витрати просив покласти на відповідача.

10.07.2023 надійшли заперечення на відповідь на відзив. Так, представник відповідача додатково зазначив, що у зв`язку із тим, що оплата праці відбувалась від «ДвуречногоОСОБА_3 », тому саме він має бути належним відповідачем. Крім того, ТОВ не може бути зареєстровано у системі Payoneer, адже реєстрація та використання цього функціоналу можливо лише фізичними особами. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 24.04.2023 позовну заяву було залишено без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27.04.2023 було прийнято справу до розгляду, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 02.05.2023 було залишено заяву представника позивача про забезпечення позову без задоволення.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26.07.2023 було закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду, задоволено клопотання представника позивача та витребувано докази.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Додатково у судовому засіданні Позивач зазначив, що до його працевлаштування в ТОВ «Опенгікслеб» він був працевлаштований на ТОВ «Запоріжсталь» і в іншій компанії, про що містяться записи у трудовій книжці. Під час працевлаштування на ТОВ «Опенгікслеб» він один раз спитав про внесення запису у трудову, але йому повідомили, що такі записи вони не роблять. Більше він не питав, а через брак грошей погодився на такі умови.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву та у запереченнях на відповідь на відзив.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що на його ім`я відкрито ФОП та він працює, як самозайнята особа. Разом із ОСОБА_1 він працював у ТОВ «Опенгікслеб». Безпосередньо він працював з вересня 2021 року по 10 листопада 2022 року. Він якийсь час працював в офісі, який розташований у будівлі ТЦ «Форум». В офісі працював не весь час, а декілька місяців, решту - дистанційно. В цьому офісі працювало приблизно 20 осіб, а взагалі близько 50 осіб. Він документів (контрактів) із підприємством не підписував та не знає, чи був ОСОБА_5 офіційно оформлений у товаристві. У який період працював ОСОБА_1 , сказати точно не може. Розпорядок дня був, але він був досить гнучкий, єдине, потрібно було відпрацювати 8 годин. Гроші він отримував систематично фіксовану суму на систему Payoneer, податки сплачував як ФОП. Такого поняття як лікарняні не було, а була система «dey off». Його звільнили через скорочення штату.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що він проживає у місті Києві, працював дистанційно у ТОВ «Опенгікслеб». Засновником та директором є ОСОБА_7 . ОСОБА_8 працювала проджект менеджером. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 працювали з персоналом. У компанії суворого трудового графіку не було, потрібно було відпрацювати 8 годин на день. Також не було офіційно відпусток, про вільні дні домовлялися із Малікою. Суму заробітку обговорювали, вона була фіксована і під час випробувального строку, і після, але відрізнялась сумою. Гроші отримував або через систему Payoneer, або на карту, відкриту на ФОП. Строк контракту не обмовляли, він виконував певний проєкт, потім йому давали новий проєкт. Одночасно він міг брати два проєкти. Так, над одним із проєктів він працював разом із ОСОБА_1 . У подальшому ОСОБА_8 йому повідомила, що через скорочення штату його звільняють.

Суд, вислухавши позицію позивача, його представника, представника відповідача, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просив визнати, що відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПЕНГІКСЛЕБ» в період з 15.02.2022 р. по 22.02.2023 р. були трудовими, зобов`язати ТОВ «ОПЕНГІКСЛЕБ» внести запис в трудову книжку Позивача про прийняття на роботу з 15.02.2022 на посаду «менеджер проектів» та про звільнення з роботу з 22.02.2023.

Спірні відносини між сторонами також виникли з приводу стягнення заробітної плати позивачем на свою користь з відповідача та заперечення останнім факту існування між ним та позивачем трудових відносин.

Конституцією України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (ст.43). Право громадян України на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою (ст. 2 КЗпП України).

Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (стаття 21 КЗпП України).

Відповідно до статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантуються заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

Згідно пунктів 1.1., 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. Усі записи в трудовій книжці, зокрема, про прийняття на роботу, вносяться власником або уповноваженим органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку.

Суд може визнати трудовий договір укладеним за відсутності наказу чи розпорядження, лише за умови дотримання інших умов, необхідних для його укладення, зокрема виконання працівником обов`язку щодо надання паспорта або іншого документу, що посвідчує особу, трудової книжки, а у випадках, передбачених законодавством, - також документу про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інших документів, за наявності письмових чи інших доказів дотримання цих умов, окрім показань свідків.

З огляду на ці положення позивач повинен був дотриматися умов, необхідних для укладення трудового договору, а саме: скласти заяву про прийняття на роботу, подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, тощо.

Встановлення факту наявності трудових відносин між робітником і роботодавцем можливе при встановленні виконання робітником трудових функцій, підпорядкування робітника правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення робітнику умов праці та виплати винагороди за виконану роботу.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 06 квітня 2020 року у справі № 462/7621/15-ц, від 13 квітня 2020 року у справі № 344/2293/19, від 24 листопада 2021 року у справі №361/3422/19, від 16 червня 2022року у справі № 638/16444/19.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ОПЕНГІКСЛЕБ» має вид економічної діяльності комп`ютерне програмування (основний) та ін., має ідентифікаційний код юридичної особи 42063309, місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_2 , засновником (учасником, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) та керівником юридичної особи є ОСОБА_11 (т. 1 а.с. 19-21).

З анкети учасника вбачається, що локацією офісу ТОВ «ОПЕНГІКСЛЕБ» є м.Запоріжжя, пр. Соборний, 158 (т. 2 а.с. 97-98).

Звертаючись із позовом, позивач вказав, що в період з 15.02.2022 по 22.02.2023 він працював на посаді менеджера проектів у ТОВ «ОПЕНГІКСЛЕБ», при цьому, перші декілька місяців працював в офісі, потім його перевели на дистанційну форму.

На підтвердження обставин прийняття його на роботу у ТОВ «ОПЕНГІКСЛЕБ» і фактичного допуску до роботи надав копію пропозиції роботи в Опенгікслеб із заробітною платою 1200 доларів США на місяць випробувальний термін, 1400 доларів США на місяць після випробувального терміну, визначені обов`язки та деталі робочого процесу (т. 1 а.с. 22-25), електронний лист про прийняття пропозиції ОСОБА_12 (т. 1 а.с. 27), електронний лист про встановлення першого робочого дня та вирішення організаційних питань та відповідь на зазначений лист (т. 1 а.с. 28-31), електронний лист привітання з першим робочим днем (т. 1 а.с. 32-33).

Суд звертає увагу на той факт, що пропозиція роботи від імені ОСОБА_13 та відповідь на зазначену пропозицію від імені ОСОБА_14 , були викладені англійською мовою, а не державною мовою.

З наданих документів вбачається, що ОСОБА_1 надавав у відповідь на запит копію паспорту та ІНН, разом з тим, зазначені документи необхідні були для оформлення договору NDA про збереження секретних даних компанії (а.с. 25), а не для укладення трудового договору. Також, з наданих документів вбачається, що ОСОБА_1 не пропонували надати трудову книжку. Взагалі, у наданому листуванні мова про трудову книжку (про її наявність або необхідність оформлення) не велась.

Так, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент отримання пропозиції (31.01.2022) було 28 років, тобто вік, коли вже має бути якийсь трудовий досвід, відповідно, має бути оформлена трудова книжка.

Більш того, сам позивач зазначив, що він просив співробітників товариства зробити запис у трудову книжку, але йому повідомили, що вони такі записи не роблять і він на ці умови погодився.

З наведеного вбачається, що з метою укладення трудового договору вимоги ст. 24 КЗпП України сторонами виконані не були.

Крім того, суду не були надані відомості про те, що ОСОБА_10 Менеджер з підбору персоналу, з якою вів листування Позивач, дійсно перебуває у штаті Відповідача - ТОВ «ОПЕНГІКСЛЕБ» та в її посадові обов`язки входять обов`язки з підбору персоналу, укладення трудового договору та оформлення персоналу на роботу.

Також, суду не був наданий загальний штат працівників ТОВ «ОПЕНГІКСЛЕБ», чи була в наявності та вакантна посада менеджера проектів. Представником Позивача не було заявлено відповідного клопотання про витребування доказів з цього питання.

При цьому, наявна таблиця відпусток за січень 2023 судом (т. 1 а.с. 142-145) не приймається до уваги, адже зроблена не на фірмовому бланку, не містить будь-яких даних про роботодавця, а саме: назву товариства, реквізити, тощо.

З наданих суду копій листування не вбачається, що пропозиція працевлаштування Позивачу надійшла саме від Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕНГІКСЛЕБ», ЄДРПОУ 42063309, яке зазначено у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с. 19-21).

Так, у наданому листуванні замість Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕНГІКСЛЕБ», ЄДРПОУ 42063309 мова йде про компанію OpenGeeksLab, яка не має посилань на код ЄДРПОУ, а листування не оформлено на фірмовому бланку з всіма необхідними реквізитами, не містить печатки підприємства, що унеможливлює суд ідентифікувати компанію OpenGeeksLab саме як Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПЕНГІКСЛЕБ» з ЄДРПОУ 42063309.

Також суду не було надано належних та допустимих доказів, що у період з 15.02.2022 року по 22.02.2023 позивач, дійсно дотримувався розпорядку робочого часу та відвідував офіс у визначені часи роботи.

Покази свідків, у даному випадку, суд не приймає до уваги, адже свідки казали про свій робочий графік, який, як вони казали, не був фіксований. Так, свідки не змогли підтвердити, з якої дати та по яку дату був працевлаштований ОСОБА_1 , свідок ОСОБА_6 взагалі проживає у м. Києві, тому достовірною інформацією володіти не може.

Крім того, як зазначалося раніше, покази свідків у даній категорії справ не є належними та допустимими.

Що стосується дистанційної роботи.

Згідно вимог ст. 602 КЗпП України, дистанційна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Типова форма трудового договору про дистанційну роботузатверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов`язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи.

Так, суду не був наданий трудовий договір про дистанційну роботу, а також не був наданий наказ роботодавця про дистанційну роботу ОСОБА_1 .

На підтвердженняфакту нарахуваннязаробітної платиПозивачем булинадані INVOICE,з якихвбачається,що наім`я ОСОБА_1 від ОСОБА_15 мали бутиздійснені наступніперерахування коштів,а саме:1400доларів СШАза періодз 01.10.2022по 31.10.2022(т.1а.с.35);1336,36доларів СШАза періодз 01.11.2022по 30.11.2022(т.1а.с.38); 1400 доларів США за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 (т. 1 а.с. 41); 1400 доларів США за період з 01.01.2023 по 31.01.2023 (т. 1 а.с. 44); 1120 доларів США за період з 01.02.2023 по 22.02.2023 (т. 1 а.с. 47).

Як стверджує Позивач дані кошти не були ним отримані.

Також, позивачем була надана роздруківка з платіжної систем Payoneer, згідно якої вбачається, що за період з 21.02.2022 по 21.02.2023 ОСОБА_16 було перераховано у березні 2022 600 Доларів США, у липні 2022 1400 Доларів США, у вересні 2022 - 2800 Доларів США та у грудні 2022 -1400 Доларів США (т. 1 а.с. 140-141).

Проте, дані платежі не носили системного характеру та не відповідали вимогам, визначеним ч. 1 ст. 115 КЗпП України щодо строків виплати заробітної плати.

Так, згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата працівників підприємств на території України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України. А згідно зі ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Частиною першою ст. 115 КЗпП України визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Крім того, з метою отримання винагороди Позивач оформив ФОП з 02.04.2022, що підтверджується рухом коштів по рахунку фізичної особи-підприємця (т. 2 а.с. 140), а також не спростовується самим Позивачем.

Також з руху коштів по рахунку фізичної особи-підприємця від 30.06.2022 вбачається, що 11.05.2022 та 17.06.2022 на рахунок ОСОБА_17 з рахунку ТОВ ОПЕГІКСЛЕБ було здійснено переказ грошових коштів в сумі 37562 грн. та 40600 грн., відповідно, в якості оплати за послуги згідно договору № 06/05-2022 від 06.05.2022. 12.05.2022 було знято 1430 грн. та 1878 грн. єдиний податок з фізичних осіб ФОП ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 140).

Як було зазначено в графі «Деталі операції» - оплата за послуги згідно договору № 06/05-2022 від 06.05.2022.

Звертаючись із даним позовом, позивач зазначав, що даний договір між сторонами не укладався, разом з тим, клопотань про його витребування на адресу суду не надходило, відповідно, не було офіційної відповіді ТОВ «ОПЕНГІКСЛЕБ» про те, що такі угоди не укладалися.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГК України).

Відповідно до Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мін`юсту, Мінфіну України від 28 червня 1993 р. № 43, фізична особа, зареєстрована як підприємець, без створення юридичної особи, виконує роботи, надає послуги своїм замовникам у рамках свого статусу підприємця виключно на основі цивільно-правових договорів (залучаючи чи не залучаючи для цього найманих працівників). Але статус громадянина, як підприємця, не перешкоджає тому, аби цей же громадянин, як працівник, уклав трудовий договір з іншим роботодавцем. В цьому випадку громадянин має право укласти трудовий договір з умовою ведення трудової книжки (це буде його основне місце роботи) і без такої умови (його робота в цьому разі буде вважатися сумісництвом).

Так, згідно наданої копії листування (т. 2 а.с. 190) у повідомленні від імені Vlad Petrenko зазначено: «…до openGeeksLab я працював на компаніях з офіційним працевлаштуванням, де податки за мене сплачував роботодавець. Коли я влаштувався в OGL, то мені ОСОБА_18 сказала, що на випробувальному терміні попрацюю без ФОП, а коли пройдеш ВС, то ми (наш бухгалтер) допоможе тобі відкрити ФОП 3 кат.».

Враховуючи вищенаведене, суд доходить до висновку, що Позивач не мав наміру на укладення саме трудового договору із ТОВ «ОПЕГІКСЛЕБ», не надав для оформлення трудової книжки, протягом усього часу не вимагав від роботодавця офіційного оформлення. У подальшому, після проходження випробувального терміну Позивач відкрив ФОП та почав діяльність як самозайнята особа.

Встановлення факту наявності трудових відносин між робітником і роботодавцем можливе при встановленні виконання робітником трудових функцій, підпорядкування робітника правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення робітнику умов праці та виплати винагороди за виконану роботу.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статей 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом не було встановлено, що за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу ТОВ «ОПЕНГІКСЛЕБ» позивач виконував трудові функції у відповідача, підпорядковувався правилам внутрішнього трудового розпорядку відповідача, в подальшому був переведений на дистанційну роботу, був забезпечений роботодавцем належними умовами праці, також не було доведено, що позивачу виплачувалася винагороди за трудовим договором, а не за цивільним, що позивача було звільнено через скорочення штату.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що позивач ОСОБА_1 за допомогою належних та допустимих доказів не довів факт його перебування саме у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПЕНГІКСЛЕБ» за період з 15.02.2022 по 22.02.2023.

Недоведеність факту існування трудових відносин та укладення трудового договору між сторонами унеможливлює задоволення позовних вимог про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕНГІКСЛЕБ» внести до трудової книжки позивача записи про прийняття на роботу та про звільнення з роботи, а також про стягнення заборгованості заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки ці позовні вимоги є похідними від вимоги про встановлення факту перебування у трудових відносинах.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на викладене вище суд приходить до висновку про недоведеність та необґрунтованість позивачем своїх позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Лугового Бориса Володимировича відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 15.05.2024.

Суддя Ю.І. Ретинська