Рішення

від 14.05.2024 по справі 685/150/24

ТЕОФІПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 685/150/24

Провадження № 2/685/99/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2024 року

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді Бурлак Г.І.

з участю секретаря Ковальчука О.С.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполі

справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

встановив:

позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, мотивуючи його тим, що 14 березня 2017 року між СТОВ «Нива» та ОСОБА_2 укладено зобов`язання №1 згідно якого ОСОБА_2 зобов`язалася одержану поворотну фінансову допомогу в сумі 100 000 грн повернути в наступні строки: з 01.07.2017 по 31.12.2017 17 000 грн, з 01.01.2018 по 31.12.2018 34 000 грн, з 01.01.2019 по 31.12.2019 34000 грн, з 01.01.2020 по 30.06.2020 15000 грн. Згідно видаткового касового ордера від 14.03.2017 ОСОБА_2 отримала 50 000 грн, згідно видаткового касового ордера від 06.04.2017 ОСОБА_2 отримала 50000 грн поворотної фінансової допомоги. 23 березня 2020 року відповідачка на ім`я директора СТОВ «Нива» подала заяву в якій просила продовжити її кредит перед СТОВ «Нива» ще на один календарний рік та зобов`язалася сплатити заборгованість до 31.03.2021 в сумі 54500 грн і їй було реструкторизовано кредит. 04.05.2021 відповідачку було повідомлено про зобов`язання сплати залишок боргу в сумі 16600 грн до 31.03.2021, однак станом на 31.01.2024 відповідач борг не повернула. Крім того, за період з 01.04.2021 по 23.02.2022 сума відшкодування втрат від інфляції становить 1463,95 грн, а також три відсотки річних 448,88 грн. Просив стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 18512,83 грн, з яких: 16 600 грн основна заборгованість, 1463,95 грн інфляційні витрати, 448,88 грн три відсотки річних, а також 3028 грн судових витрат.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач та його представник про час та місце розгляду справи повідомлені відповідно ст.128 ЦПК України, в судове засідання не з`явилися, представник відповідача подав відзив, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає, оскільки грошові кошти позивач надавав відповідачці як благодійну допомогу, яку залучав шляхом збору у зв`язку із лікуванням дитини відповідачки та в подальшому позивач анулював бог шляхом прощення. Оскільки у господарстві новий власник, до відповідачки ініційовано позов, незважаючи на попереднє спрощення боргу. Крім того, зазначив, що оскільки договір «Зобов`язання №1» укладено на строк до 30.06.2020 і в подальшому між позивачем і відповідачем не укладалося додаткових договорів, враховуючи, що до 01.07.2023 позивач не звертався до суду з вимогою про стягнення поворотної фінансової допомоги, вважає, що фінансова допомога була анульована (прощена) кредитором. Просив у позові відмовити.

Суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення. Таким чином, поворотна фінансова допомога може бути надана лише на підставі договору, в якому обов`язково має бути зазначено про строк її повернення та про відсутність нарахування процентів або інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, а отже позивачем обов`язково має бути наданий такий договір на підтвердження власних позовних вимог та щодо суті і природи правовідносин, які виникли між сторонами. В іншому ж випадку за умови відсутності укладеного в письмовій формі між сторонами договору, мова може йти лише про безповоротну фінансову допомогу, як те передбачено абзацом першим пп. 14.1.257 п.14.1. ст. 14 ПК України, умовами надання якої не передбачено ані самого повернення коштів, ані строку повернення.

За правовим характером договір поворотної фінансової допомоги є договором позики.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Договір позики укладаєтьсяу письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках,коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальникаабо інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (частина перша статті 207 ЦК Українив редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину (див. зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20).

Відповідно до ст.525,526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно з ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін його виконання), то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В судовому засіданні встановлено, що 14 березня 2017 року між СТОВ «Нива» та ОСОБА_2 укладено зобов`язання №1 згідно якого ОСОБА_2 зобов`язалася одержану поворотну фінансову допомогу в сумі 100 000 грн повернути в наступні строки: з 01.07.2017 по 31.12.2017 17 000 грн, з 01.01.2018 по 31.12.2018 34 000 грн, з 01.01.2019 по 31.12.2019 34000 грн, з 01.01.2020 по 30.06.2020 15000 грн. Згідно видаткового касового ордера від 14.03.2017 ОСОБА_2 отримала 50 000 грн, згідно видаткового касового ордера від 06.04.2017 ОСОБА_2 отримала 50000 грн поворотної фінансової допомоги. 23 березня 2020 року відповідачка на ім`я директора СТОВ «Нива» подала заяву в якій просила продовжити її кредит перед СТОВ «Нива» ще на один календарний рік та зобов`язалася сплатити заборгованість до 31.03.2021 , на підставі вказаної заяви їй було розподілено 51500 грн заборгованості поворотної фінансової допомоги по березень 2021 року. 04.05.2021 відповідачку повідомлено про зобов`язання сплати залишок боргу в сумі 16600 грн до 31.03.2021.

Відповідно до ч.1, 5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд критично оцінює твердження представника відповідача, що відповідач отримала 10000 грн в якості благодійної допомоги і позивач анулював її борг шляхом прощення, оскільки жодних доказів на підтвердження зазначено суду не надано. Навпаки, відповідно до змісту прибуткових касових ордерів, наданих позивачем в якості доказу, відповідач протягом 2017-2020 років повернула позивачу безпроцентної фінансової допомоги на суму 83400 грн.

Згідно з ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК Кодексу.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість, виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідач прострочив виконання зобов`язання №1 про надання поворотної фінансової допомоги від 14 березня 2017 року, приймаючи до уваги розрахунок інфляційних витрат з 01.04.2021 по 23.02.2022 та розрахунок 3% річних за цей період, який надав позивач і який не оспорювався відповідачем, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача також 3% річних у розмірі 448,88 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1463,95 грн.

Стосовно строків позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно дозаяви відповідачавід 23.03.2020року,в якійвона просить продовжитиїї кредит щеодин календарнийрік,строк поворотноїфінансової допомоги розподіленийпо березень2021року,позивач звернувсядо судуз позовом31.01.2024,що підтверджуєтьсявідміткою судуна позовнійзаяві,тобто вмежах трьохрічногостроку позовноїдавності,визначеного ст.257ЦК України.Крім того,суд зазначає,що відповіднодо п.19Прикінцевих таПерехідних положеньЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, заява представника відповідача про застосування наслідків пропуску Позивачем строків позовної давності є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 18512,83 грн, з яких: 16 600 грн основна заборгованість, 1463,95 грн інфляційні витрати, 448,88 грн три відсотки річних та сплачений при поданні позовної заяви позивачем судовий збір в розмірі 3028 грн.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 525,526,530,625 ЦК України, ст.12, 81, 89, 265 ЦПК України, районний суд

ухвалив:

позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» (ЄДРПОУ 23842227) 18512,83 грн заборгованості за договором безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 14.03.2017 р з яких: 16 600 грн основна заборгованість, 1463,95 грн інфляційні витрати, 448,88 грн три відсотки річних, а також 3028 грн судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи,якому повнерішення абоухвала судуне буливручені удень його(її)проголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження рішеннясуду -якщо апеляційнаскарга поданапротягом тридцятиднів здня врученняйому повногорішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених уч.2статті 358 цього Кодексу.

Головуюча