Рішення

від 01.05.2024 по справі 748/539/24

КУЛИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 748/539/24

Провадження № 2/737/102/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 року с-ще Куликівка

Куликівський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Рубаненко Н.Ю., за участі секретаря судового засідання Решітько А.Д.,

позивача ОСОБА_1 в режимі відеоконференції,

представника позивача - адовоката Кульгейко Л.Ю. в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» про відшкодування матеріальних збитків (упущеної вигоди)

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ», в якому просив стягнути з відповідача 757,73 грн несплаченої орендної плати за 2023 рік згідно з Договором оренди землі №114 від 09.06.2016 року та збитки у вигляді упущеної вигоди на суму 2661,49 грн неотриманої орендної плати за 2023 рік згідно з Договором оренди землі б/н від 10.06.2023 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Сівер Грейн».

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 7425589700:03:000:0004 власником якої є позивач перебувала в оренді у ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» відповідно до Договору оренди землі №114 від 09.06.2016 року. Вказаний Договір було укладено на 7 років, тобто до 09.06.2023 року. Не бажаючи продовжувати строк дії Договору, ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» із заявою-запереченням, в якій повідомив, що не бажає поновлювати дію вищевказаного договору оренди землі та просив у п`ятиденний термін з дня отримання даної заяви повернути йому земельну ділянку шляхом підписання відповідної угоди про припинення договору оренди землі та акта приймання-передачі земельної ділянки. Відповідач отримав вказану заяву-заперечення 14.06.2023 року і лише 07.11.2023 року позивач отримав лист з підписаними відповідачем екземпляром документів, які ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» направило 04.11.2023.

10.06.2023 року позивач уклав Договір оренди землі б/н, яким передав земельну ділянку з кадастровим номером 7425589700:03:000:0004 в оренду ТОВ «Сівер Грейн» строком на 10 рік з орендною платою 5601 грн за повний рік користування земелею. Однак, ТОВ «Сівер Грейн» не змогло приступити до користування данною земельною ділянкою, оскільки в Державному реєстрі речових прав станом на день подання позову був наявний запис про право оренди за ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ». З даного приводу ТОВ «Сівер Грейн» листом від 26.01.2024 року повідомило ОСОБА_1 , що оскільки право оренди виникає з моменту його реєстрації, в Державному реєстрі прав вже міститься запис про право оренди, ТОВ «Сівер Грейн» позбавлене можливості зареєструвати право оренди за собою, тому орендна плата за вказаний період нараховуватись ОСОБА_1 не буде.

Вважає, що відповідно до умов Договору оренди землі №114 від 09.06.2016 року та положень ст.ст. 626, 654 ЦК України саме на орендаря ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» покладено обов`язок зареєструвати як право оренди, так і припинення права оренди земельної ділянки, яке відповідач не виконав, чим призвів до виникнення у позивача матеріальних збитків у виді упущеної вигоди в розмірі 2661,49 грн. Крім того, на день подання позову відповідач не сплатив позивачу орендну плату за Договором оренди землі №114 від 09.06.2016 року за користування землею в 2023 році. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

Справа надійшла до Куликівського районного суду Чернігівської області з Чернігівського районного суду Чернігівської області 15 лютого 2024 року.

Ухвалою судді від 21.02.2024 року було прийнято справу до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представником відповідача було надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого сторона відповідача позов не визнає та просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Підтверджує, що 14.06.2023 року ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» отримало поштовим відправленням заяву-заперечення позивача, відповідно до якої він не бажає поновлювати дію Договору оренди землі №114 від 09.06.2016 року, просить повернути земельну ділянку та розрахуватись по орендній платі за 2023 рік. Також просив письмово відповісти на його заяву-заперечення протягом п`яти робочих днів. До заяви-заперечення додавалась угода від 10.06.2023 року про припинення Договору оренди землі №114 від 09.06.2016 року та акт прийому-передачі земельної ділянки. Вважає, що позивач самостійно з власного волевиявлення встановив дату припинення Договору оренди землі та повернення земельної ділянки, а саме 10.06.2023 року, що стороною відповідча і було зроблено шляхом підписання наданих позивачем документів. Тому на момент розгляду спору спірна земельна ділянка повернута позивачу встановленою ним датою 10.06.2023 року, факти використання вказаної земельної ділянки відповідачем після зазначеної дати відсутні.

З приводу упущеної вигоди сторона відповідача посилається на п. 44 Договору оренди землі №114 від 09.06.2016 року, відповідно до якого орендар здійснює лише витрати по реєстрації та складанню данного договору. Разом з тим, положеннями Договору не передбачено обов`язок орендаря забезпечити реєстрацію припинення права оренди у разі припинення дії Договору. Власник землі за наявності підписаної сторонами угоди про припинення договору та акту приймання-передачі земельної ділянки сам зобов`язаний відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» самостійно звернутися до державного реєстратора та припинити право оренди земельної ділянки.

Тому вважає, що враховуючи припинення договірних відносин між ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» та ОСОБА_1 щодо оренди вказаної земельної ділянки 10.06.2023 року саме на дату, визначену виключно позивачем, вимоги про сплату упущеної вигоди є безпідставними (а.с. 72-75).

11.04.2024 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з аргументами сторони відповідача, наведеними у відзиві та зазнчає, що жодного погодження на перенесення термінів виплати орендної плати, зазначеної у п. 11 Договору оренди землі №114 від 09.06.2016 року він не надавав, тому орендна плата за фактичне використання земельної ділянки за 2023 рік повинна була сплачуватися відповідно до умов Договору оренди землі, що зроблено не було. Станом на момент пред`явлення позову 31.01.2024 року відповідач не здійснив жодних дій, спрямованих на належне виконання ним зобов`язань за Договором оренд землі №114 від 09.06.2016 року щодо погашення заборгованості по орендній платі за 2023 рік. Також зазначив, що позовна вимога щодо стягнення несплаченої орндної плати за 2023 рік була задоволена відповідачем лише 15.02.2024 року, вже після звернення з позовом до суду.

Крім того, зазначає, з посиланням на практику Верховного Суду, що земельна ділянка вважається повернутою з моменту реєстрації припинення речового права, тому відповідач не повернув йому земельну ділянку відповідно до вимог законодавства, чим спричинив позивачу збитки у виді упущеної вигоди. Станом на 29.01.2024 року право оренди щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7425589700:03:000:0004 в Державному реєстрі речових прав припинено не було. Через дії відповідача, який умисно та протиправно утримував протягом 2023 року у своєму користуванні належну йому земельну ділянку, позивач не мав можливості отримувати дохід від передачі майна в оренду іншому підприємству, незважаючи на укладення Договору оренди з ТОВ «Сівер Грейн», відповідно до якого він мав виправдані очікування та законні сподівання на отримання доходу від передачі землі в оренду протягом 2023 року.

Просив прийняти його відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача несплаченої орендної плати за 2023 рік згідно з Договором оренди землі №114 від 09.06.2016 року в зв`язку із задоволенням позовної вимоги після пред`явлення позову до суду (а.с. 94-98).

УхвалоюКуликівського районного суду Чернігівської області від 16.04.2024 року було задоволено вищевказане клопотання, прийнято відмову ОСОБА_1 від частини позовних вимог та закрито провадження справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» в частині стягнення несплаченої орендноїплати за2023рік заДоговором орендиземлі №114від 09.06.2016року в розмірі 757,73 грн на підставі пункту 4 частини 1 статті 255 ЦПК України.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовну вимогу щодо стягнення з ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 2661,49 грн з підстав, викладених у позовні заяві та просили стягнути понесені судові витрати. Крім того, ОСОБА_1 повідомив, що в лютому 2024 року, не дочекавшись, поки ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» звернеться до державного реєстратора щодо реєстрації припинення права оренди земельної ділянки за Договором оренди землі №114 від 09.06.2016 року, він сам в лютому 2024 року звернувся до органу реєстрацїї прав та за його заявою було зареєстровано припинення права оренди.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав відзив на позовну заяву, основні положення якого наведені вище.

Суд, вислухавши присутніх в судовому засіданні учасників справи та дослідивши матеріали справи, вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 7425589700:03:000:0004, площею 2,2544 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Шестовицької сільської ради Чернігівского району Чернігівської області, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 12).

09 червня 2016 року ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» уклали Договір оренди землі № 114, за умовами якого земельну ділянку з кадастровим номером 7425589700:03:000:0004 було передано в оренду ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» на 7 років (а.с. 13-14). В п. 42 Договору встановлено, що цей договір набирає чинності після підпсання сторонами. Право оренди земельної ділянки підлягає державнй реєстрації згідно чинного законодавства України.

Орендну плату було встановлено у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки, що складає 2045,87 грн в рік.

У відповідності з п. 20 вказаного Договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється за актом її приймання-передачі.

Відповідно до п. 44 Договору витрати по складанню та реєстрації цього Договору несе Орендар.

Пунктом 8 Договору оренди землі №114 від 09.06.2016 року визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору його поновлення на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором вважається погодженим з орендодавцем. За відсутності письмових заперечень орендодавця щодо пролонгації договору оренди землі, додаткова угода повинна бути укладена сторонами в обов`язковому порядку в місячний термін.

Додатковою угодою від 03.01.2018 року було внесено зміни до вищезазначеного Договору в частині суборенди та в частині орендної плати, яку було встановлено 7 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 16).

У відповідності з інформацією, викладеною у Витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7425589700:03:000:0004 за ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» було зареєстровано 19.04.2019 року (а.с. 17).

10.06.2023 року після закінчення строку договору ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою-запереченням, в якій повідомив орендаря про небажання поновлювати дію Договору оренди землі №114 вд 09.06.2016 року з ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» та просив повернути йому земельну ділянку з кадастровим номером 7425589700:03:000:0004 шляхом підписання відповідної угоди про припинення Договору оренди землі та акта приймання-передачі земельної ділянки від орендаря до власника. Також просив утриматися від вчинення дій, які би перешкоджали йому після закінчення строку дії Договору оренди землі №114 використовувати належну йому земельну ділянку та розрахуватися з ним за оренду за 2023 рік. До заяви-заперечення було додано проєкти Угоди про припинення договору оренди землі №114 від 09.06.2016 року та акту приймання-передачі земельної ділянки з кадастровим номером 7425589700:03:000:0004, площею 2,2544 га в двох примірниках. Заявник просив відповісти на його заяву-заперечення протягом п`яти робочих днів з моменту її отримання (а.с. 19-20).

Орендар ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» отримав заяву-заперечення ОСОБА_1 з примірниками документів 14.06.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а також підтверджено представником відповідача у відзиві (а.с. 22).

Підписані орендарем примірники Угоди про припинення Договору оренди землі №114 від 10.06.2023 року та акту прийому передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за Договором оренди землі №114 від 10.06.2023 року ОСОБА_1 було направлено 04 листопада 2023 року, що підтверджується відбитком поштового штемпеля на описі вкладення до листа на ім`я ОСОБА_1 , які останній отримав 07.11.2023 року (а.с. 25-27).

10 червня 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Сівер Грейн» було укладено Договір оренди землі б/н, відповідно до умов якого земельну ділянку з кадастровим номером 7425589700:03:000:0004, площею 2,2544 га було передано в оренду ТОВ «Сівер Грейн» (а.с. 28-30).

Пунктом 7 вказаного договору визначено, що договір укладено на 10 років до 10.06.2033 року з дня його підписання з урахуванням вимог ст. 19 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до п.п. 10-13 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5601,00 грн за повний рік користування земельною ділянкою, із якої вираховується податок з доходів орендодавця та військовий збір (до моменту його скасування). Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації. Орендна плата вноситься один раз на рік не пізніше 31 грудня поточного року. Орендодавець повинен звернутися до орендаря за отриманням орендної плати до 31 грудня року, в якому здійснюється виплата орендної плати.

У відовідності з п. 32 Договору обов`язком орендаря є приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені цим договором (після реєстрації права оренди).

На звернення ОСОБА_1 до ТОВ «Сівер Грейн» щодо виплати йому орендної плати за 2023 рік згідно з Договором оренди землі б/н від 10.06.2023 року, ТОВ «Сівер Грейн» листом від 26.01.2024 року надало відповідь, з якої вбачається, що ТОВ «Сівер Грейн» позбавлене можливості здійснити державну реєстрацію права оренди за орендарем, оскільки за Інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7425589700:03:000:0004 в Державному реєстрі речових прав зареєстровано за ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ». Без державної реєстрації права оренди за ТОВ «Сівер Грейн» останнє не зможе приступити до використання земельної ділянка в строки, встановлені Договором оренди землі б/н від 10.06.2023 року та сплатити орендну плату за цим договором за 2023 рік (а.с. 31).

З Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7425589700:03:000:0004 станом на дату запиту, а саме на 29.01.2024 року право оренди земельної ділянки було зареєстровано за ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» (а.с. 32).

Станом на 01.05.2024 року в Державному реєстрі речових прав право оренди вищезазначеної земельної ділянки з 21.02.2024 року зареєстровано за ТОВ «Сівер Грейн» (а.с. 134-135).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За нормами статті 31 вказаного закону договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 34 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

У відповідності з ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

За умовами ст. 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у відповідності з ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З аналізу норм вищевказаних законів можна зробити висновок, що обов`язковій державній реєстрації підлягає як реєстрація права оренди земельної ділянки, так і реєстрація припинення такого права.

Стаття 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає можливість після закінчення строку дії договору припинити державну реєстрацію речового права за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав. Такі зміни були запроваджені Законом України від 05.12.2019 р. № 340-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16.07.2020 року. Так, відповідно до ч. 1 ст. 26 вказаного Закону відомості про речові права на земельну ділянку, похідні від права власності, що припиняються після завершення строку дії відповідного договору, містяться в Державному реєстрі прав з дня державної реєстрації набуття речового права до дня закінчення строку дії договору, що обраховується відповідно до Цивільного кодексу України. Після закінчення строку дії договору державна реєстрація речового права припиняється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.

Однак, на практиці це можливо лише щодо реєстрації речових прав після оновлення програмного забезпечення Державного реєстру прав. Зокрема, листом Мін`юсту від 11.09.2020 року № 238/8.4.1/32-20 було повідомлено, що з 11.09.2020 року оновлено програмне забезпечення Держреєстру прав, яке забезпечує можливість повноцінно реалізовувати норми Закону № 340. Зокрема, у Держреєстрі прав створені нові поля, серед них «Автоматичне продовження дії договору», які є обов`язковими для заповнення під час державної реєстрації права оренди, емфітевзису та суперфіцію на земельні ділянки.

Оскільки державна реєстрація права оренди землі відповідно до Договору №114 від 09.06.2016 року відбулася 19.04.2019 року, тому для державної реєстрації припинення цього права необхідно звернутися до державного реєстратора з відповідною заявою. При чому, належним заявником у разі звернення до державного реєстратора для припинення права оренди може бути орендар або його представник, а також власник земельної ділянки або уповноважена ним особа (ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Разом з тим, необхідно зазначити, що якщо умовами договору передбачено виконання сторонами (орендодавцем або орендарем) якихось дій, направлених на припинення права оренди землі, то державному реєстратору також необхідно подати і документ, підтверджуючий виконання сторонами умов правочину, направлених на припинення права оренди.

Так, якщо за умовами Договору оренди земельна ділянка передається за актом приймання передачі, в такому випадку державному реєстратору подається і зазначений акт приймання-передачі.

Умовами Договору оренди землі №114 від 09.06.2016 року передбачено, що після приинення дії Договору орендар зобов`язаний повернути орендодавеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п. 21 Договору).

Як зазначалося вище відповідно до умов Договору оренди землі №114 від 09.06.2016 року, а саме пункту 20 передача земельної ділянки орендарю дійснюється за актом її приймання передачі. Такий акт прийому-передачі земельної ділянки б/н міститься в матеріалах справи, відповідно до його умов ОСОБА_1 передав ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» земельну ділянку, розташовану на території Шестовицької сільської ради, а ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» прийняло земельну ділянку терміном на сім років (а.с. 15).

Передача об`єкта оренди відповідачу за актом приймання-передачі відповідно до умов договору зумовлює і повернення цього об`єкта в тому ж порядку. До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.02.2022 року у справі № 926/14/20.

Оскільки примірники підписаних орендарем Угоди про припинення Договору оренди землі №114 від 09.06.2016 року та Акту приймання-передачі земельної ділянки за вказаним договором, датовані 10.06.2023 року орендар направив ОСОБА_1 лише 04.11.2023 року, тобто через чотири місяці після закінчення строку дії Договору оренди землі №114, а ОСОБА_1 отримав вказані документи 07.11.2023 року, тому об`єктивно лише після 07.11.2023 року орендодавець мав можливість з позитивним результатом звернутися для державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки. При цьому той факт, що зазначені документи датовано 10.06.2023 року вищевикладених висновків суду не спростовує.

Стосовно твердження позивача про обов`язок орендаря за Договором оренди землі №114 від 09.06.2016 року реєструвати припинення права оренди, то суд зазначає, що пунктом 44 вказаного договору передбачено, що «витрати по складанню та реєстрації цього договору несе орендар», в той час як державній реєстрації підлягає право оренди. Таким чином, ні Договором оренди землі №114, ні нормами законодавства не передбачено прямого обов`язку саме орендаря зареєструвати припинення права оренди землі, тим більше, що норми ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» допускають звернення із відповідною заявою як орендаря - сторону правочину, так і власника землі.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

При цьому, збитки у вигляді упущеної вигоди підлягають відшкодуванню в таких випадках: коли заявлений кредитором неотриманий дохід (майнова вигода) був у межах припущення сторін на момент виникнення зобов`язань; втрата доходу є ймовірним результатом порушення зобов`язання іншим контрагентом (боржником); дохід не є абстрактним і може бути доведеним з розумним рівнем впевненості.

Відповідне положення міститься у постанові КГС ВС від 30 вересня 2021 року у справі № 922/3928/20.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були би отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.

Позивач також має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (постанова Верховного Суду у справі № 703/3303/20 від 26 жовтня 2022 року, провадження № 61-8163св22).

Також відповідно до ч. 4 ст. 623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується (постанова Верховного Суду (ВС) в складі колегії суддів Касаційного господарського суду (КГС) від 12 листопада 2019 року № 910/9278/18).

З огляду на обставини справи, вбачається передбачений як Договором оренди землі №114 від 09.06.2016 року, так і законодавством обов`язок орендаря після закінчення строку дії договору повернути земельну ділянку власнику. Законодавством не встановлено точного строку, коли в такому випадку земельна ділянка повинна бути повернута. Втім, зволікання з поверненням призводить до порушення прав власника використовувати своє майно. Орендодавець, звернувшись відповідно до умов Договору до орендаря із заявою-запереченням, встановив строк на отримання відповіді та повернення земельної ділянки, в той час, як орендар не повідомив про неможливість повернути земельну ділянку у вказаний строк, не встановив інший строк повернення, не повідомив про причини направлення ОСОБА_1 підписаних примірників Угоди та Акту приймання-передачі лише 04.11.2023 року, що свідчить про порушення обов`язку повернути земельну ділянку.

Уклавши після закінчення строку дії Договору оренди землі №114 Договір оренди землі із ТОВ «Сівер Грейн», позивач законно та добросовісно сподівався на отримання орендної плати у розмірі, обумовленому в Договорі. Однак, в зв`язку із неповерненням земельної ділянки та наявністю в Державному реєстрі речових прав запису про право оренди за ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» та неможливістю внаслідок цього зареєструвати право оренди за ТОВ «Сівер Грейн», ОСОБА_1 отримав збитки у вигляді упущеної вигоди на суму 1876,48 грн (5601 ?105,1%?151/365?80,5% = 1876,48) неотриманої орендної плати за 2023 рік за Договором оренди землі б/н від 10.06.2023 року, що перебуває у прямому причинному зв`язку із допущеним ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» правопорушенням.

При цьому, як вище зазначалося, суд враховує, що з моменту отримання примірників Угоди про розірвання договору та Акту приймання-передачі, орендодавець мав реальну можливість звернутися до державного реєстратора та зареєструвати припинення права оренди з ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ», зменшивши свої збитки, тому за період після 07.11.2023 відсутні підстави для стягнення з відповідача упущеної вигоди.

З огляду на викладене, позовна вимога щодо стягнення збитків у виді упущеної вигоди підлягає частковому задоволенню.

З приводу стягнення судових витрат необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до ч. 8 ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Так, на підтвердження заявлених судових витрат стороною позивача подано до суду:

1. Договір про надання професійної правничої допомоги №15/1/24 від 15.01.2024 року. За даним Договором адвокат Кульгейко Л.Ю. зобов`язується надавати за плату професійну правничу допомогу ОСОБА_1 з питання про стягнення несплаченої орендної плати за 2023 рік по договору оренди землі №114 від 09.06.2016 та відшкодування матеріальних збитків (упущеної вигоди). За надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар (винагороду) у розмірі 15000 грн (а.с. 33).

2. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи, згідно з яким надано наступні послуги:

1) Вивчення вихідних матеріалів по справі та аналіз правового становища клієнта; його юридична консультація - 6 годин, вартість 3 000 грн.

2) Складання позовної заяви про стягнення несплаченої орендної плати за 2023 рік по договору оренди землі №114 від 09.06.2016 та відшкодування матеріальних збитків (упущеної вигоди) з вивченням судової практики ВС та ВП ВС - 230 годин, вартість 12 000 грн.

Загальна вартість послуг з правничої допомоги становить 15 000 грн (а.с. 36).

3. Акт про прийняття-передачу правових послуг, в якому загальна вартість послуг становить 15000 грн (а.с. 37).

4. Квитанцію до прибуткового касового ордера №30/01/24 від 30.01.2024 року, згідно з якою адвокат Кульгейко Л.Ю. отримала від ОСОБА_1 15 000 грн. за Договором №15/1/24 від 15.01.2024 року (а.с. 38).

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті (щодо співмірності витрат) суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

Стороною відповідача не подано жодних доказів неспівмірності витрат, заявлених стороною позивача до стягнення, клопотання про зменшення витрат від відповідача у відзиві не міститься та окремо до суду не надходило.

Суд надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування таких витрат одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Із змісту Договору про надання професійної правничої допомоги №15/1/24 від 15.01.2024 вбачається, що позивачу надавалася професійна правнича допомога адвокатом Кульгейко Л.Ю., розмір витрат на яку, враховуючи всі обставини справи, суд вважає розумним та необхідним, факт оплати і суму підтверджено належними та допустимими доказами.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, а також відсутність зі сторони відповідача клопотань про зменшення відповідних витрат на професійну правничу допомогу, з відповідача необхідно стягнути документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу та судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог (71%).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» на користь ОСОБА_1 збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 1876 (одна тисяча вісімсот сімдесят шість) гривень 48 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 859 (вісімсот п`ятдесят дев`ять) гривень 95 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10650 (десять тисяч шістсот п`ятдесят) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,

Представник позивача:адвокат КульгейкоЛеся Юріївна, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Красне, вул. Миру, буд. 57,

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ», ЄДРПОУ 36131192, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Красне, вул. Садова, буд. 26-А.

Повний текст рішення виготовлено 06.05 2024 року.

Суддя Н. Ю. Рубаненко