Рішення

від 14.05.2024 по справі 569/21765/23

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/21765/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року Рівненський міський суд

Рівненської області

в особі судді - Ковальова І.М.

при секретарі - Фурдись В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БАСТИЛІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, стягнення витрат на правничу допомогу та судових витрат,-

в с т а н о в и в:

В Рівненський міський суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, стягнення витрат на правничу допомогу та судових витрат звернулась представник ОСББ «БАСТИЛІЯ».

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги повністю підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд їх задоволити та стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , власниці квартири АДРЕСА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БАСТИЛІЯ», код ЄДРПОУ 40643469, заборгованість в розмірі 23839,25 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. та судові витрати в розмірі 2684,00 грн.

В судовому засіданні представник відповідача повністю підтримав поданий його довірителькою відзив на позовну заяву, у якому відповідач та її представник просили суд позовну заяву залишити без розгляду, як підписану не уповноваженою особою та при цьому відповідач заявила про застосування строків давності. Також, в судовому засіданні представник відповідача, як на підставу про відмову у задоволенні позовних вимог позивачу послався на ту обставину, що представником позивача не надано суду належних доказів того, що його довірителька є власницею квартири АДРЕСА_1 та за особовим рахунком якої виникла заборгованість.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та подані письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України § 23).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Судом встановлено, що відповідач по справі являється власником квартири АДРЕСА_1 .

Дана обставина підтверджується дослідженою в судовому засіданні Інформаційною довідкою від 07.07.2020 вих.233 виданою КП Рівненське міське БТІ з якої вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 83,50 кв.м., житловою площею 52,80 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу від 03 вересня 2008 року, який посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу В.І. Кострикіним за р№4995.

Вказаної обставини в судовому засіданні представник відповідача не спростував і належним чином підтверджуючих письмових доказів того, що його довірителька не є власником зазначеної вище квартири суду не надав.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України про об`єднання співвласників багатоквартирних житлових будинків» (надалі - Закон про ОСББ).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» асоціація об`єднань співвласників багатоквартирного будинку (далі - асоціація) - юридична особа, створена для представлення спільних інтересів об`єднань співвласників багатоквартирних будинків; об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» діяльність об`єднань і асоціацій регулюється цим Законом, Цивільним, Житловим та Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та статутом об`єднання, асоціації.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» до складу асоціації входять об`єднання. Статут асоціації визначає відповідно до законодавства України: найменування, місцезнаходження асоціації; представництво від об`єднань; права і обов`язки членів асоціації; статутні органи асоціації, їх склад та повноваження, порядок утворення, діяльності та фінансування; порядок внесення змін до статуту; підстави та порядок ліквідації, реорганізації (злиття, поділу) асоціації і вирішення майнових питань, пов`язаних з цим.

Відповідно до абз.6 ч.9 ст.10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний, зокрема: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників та інше.

Статутом об`єднання можуть бути встановлені інші обов`язки співвласників.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право: робити співвласникам попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання; вимагати відшкодування збитків, заподіяних спільному майну об`єднання з вини власника або інших осіб, які користуються його власністю; вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів; виступати засновником (учасником) інших юридичних осіб.

Реалізація прав об`єднання, визначених цією статтею, здійснюється його правлінням за дорученням загальних зборів та відповідно до статуту об`єднання.

Загальні збори об`єднання можуть прийняти рішення про списання боргів співвласників у разі виконання ними робіт, необхідних для утримання спільного майна об`єднання, на суму боргу. Порядок розрахунків за ці операції визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.

Відповідно до ч.6 ст.22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України.

Власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов`язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників.

Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Власник, який заподіяв збитки майну, що перебуває у спільній власності або власності інших співвласників, зобов`язаний відшкодувати заподіяні збитки в повному обсязі. Власник несе відповідальність за збитки, заподіяні особою, яка проживає спільно з ним, а також будь-якою іншою особою, яка проживає у квартирі згідно з договором оренди або з відома власника, якщо інше не передбачено договором оренди або іншим договором між власником і цією особою.

Відшкодування збитків може здійснюватися у грошовій чи в іншій формі за згодою сторін або за рішенням суду.

Оскільки норма ст.15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» у новій редакції почала діяти лише з 1 липня 2015 року, тому рахувати розмір заборгованості по обов`язкових платежах на обслуговування і утримання будинку та прибудинкової території потрібно починаючи з дати внесення змін у вказаний нормативно-правовий акт.

08 липня 2016 року було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за №1 608 102 0000 012700 про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БАСТИЛІЯ» (код ЄДРПОУ 40643469, адреса 33024, Рівненська область, м.Рівне, вул.Соборна, БОС, буд.233), що підтверджується дослідженою в судовому засіданні випискою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З дослідженого в судовому засіданні рішення №168/17-16-12-03-18 від 28 вересня 2016 року Державної податкової інспекції у м.Рівне Головного Управління ДФС у Рівненській області 1716 вбачається, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БАСТИЛІЯ» включене до реєстру неприбуткових установ та організацій. Дата присвоєння ознаки неприбутковості 28.09.2016.

З дослідженого в судовому засіданні акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 29 липня 2016 року вбачається, що житловий будинок за адресою вул.Соборна, БОС 233 було передано з обслуговування ЖКП «Західне» на обслуговування ОСББ «БАСТИЛІЯ».

Протоколом №1 установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бастилія» м.Рівне, вул.Соборна, БОС 233 від 23 червня 2016 року було затверджено Статут об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бастилія».

З дослідженого в судовому засіданні протоколу №3 загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БАСТИЛІЯ» від 24 липня 2016 року (у загальних зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласників в кількості 319 осіб, яким належать квартири багатоквартирного будинку загальною площею 10787,97 кв.м.), вбачається, що зокрема було вирішено затвердити кошторис (плановий) на 2016 рік з членських внесків на утримання будинку та прибудинкової території з 01.08.16: для 1 поверху 1,40 грн. за квадратний метр; для 2-9 поверхів 2,40 грн. за квадратний метр; для нежитловий (комерційних) приміщень 2,40 грн. за квадратний метр. Крім того, загальними зборами було вирішено затвердити розмір одноразового внеску співвласниками ОСББ «Бастилія» на капітальний ремонт інженерних мереж в 2016 році у розрахунку - 15,00 грн. з одного квадратного метру площі.

З дослідженого в судовому засіданні протоколу №0119 загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БАСТИЛІЯ» яке знаходиться за адресою м.Рівне, вул.Соборна, буд.233 від 03 січня 2019 року, вбачається, що зокрема було вирішено затвердити внесок на управління будинком у розмірі 4,50 грн. 2-9 поверх та нежитлові приміщення, 3,50 грн. - 1 поверх. Гранична дата оплати внеску 25 число наступного місяця. А також було вирішено внести борги боржників по капітальному ремонту в квартплату, при умови відсутності заяви про реструктуризацію даного боргу.

З дослідженого в судовому засіданні протоколу №0620 загальних зборів ОСББ «Бастилія» яке знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Соборна, БОС №233 від 07.06.2020 вбачається, що рішенням загальних зборів було прийнято рішення про участь у МПСР м.Рівне для проведення капремонту ліфтів -1-2-3-та 4 під`їздів (спів-фінансування), згідно вимог МПСР та встановити оплату за капремонт ліфтів у сумі 16 грн. на 1 м.кв. загальної площі квартири.

З дослідженого в судовому засіданні протоколу №07.02.21 загальних зборів ОСББ «Бастилія», що знаходиться за адресою м.Рівне, вул.Соборна БОС №233 від 07.02.2021 року, зокрема було вирішено розглянути і прийняти фінансовий звіт за 2020 рік по ОСББ «Бастилія» і розмістити на дошках оголошення. Взяти участь у муніципальній програмі сталого розвитку м.Рівне (капремонт ліфтів - 5-6-7- та 8 під`їздів (спів-фінансування). Встановити оплату за капремонт ліфтів 25 грн. за 1 м.кв. загальної площі квартири.

Відповідно до п.8 розділу 3 Статуту ОСББ «Бастилія» передбачено, що рішення щодо визначення розміру витрат на утримання багатоквартирного будинку вважаться прийнятими зборами співвласників якщо за них проголосували власники не менше двох третин голосів загальною кількості усіх співвласників.

При прийнятті вищезазначених рішень, загальними зборами ОСББ «БАСТИЛІЯ», було дотримано всі вимоги Статуту.

Відповідно до ст.13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власність зобов`язує.

Відповідно до ст.322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг зобов`язаний оплачувати такі послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Пунктом 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2055 року №630 передбачено, що оплата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

ЄСПЛ, практика якого є обов`язковою для застосування національними судами, зауважує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли би бути ущемлені у разі, якщо би було передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу" (див. mutatis mutandis рішення у справах "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії" від 20 вересня 2011 року ("OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia", заява N 14902/04, § 570), "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" від 22 жовтня 1996 року ("Stubbings and Others v. the United Kingdom", заяви N 22083/93 і N 22095/93, § 51)).

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені); 2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації.

У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості; 3) про переведення на співвласника прав та обов`язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу); 4) у зв`язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу); 5) про розірвання договору дарування (стаття 728 цього Кодексу); 6) у зв`язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу); 7) про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 цього Кодексу); 8) про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Позовна давність у чотири роки застосовується за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Згідно з частинами першою, п`ятою ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач заявила про застосування строків позовної давності, а тому враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності суд вважає, що заявлені вимоги є обґрунтованими, доведеними представником позивача належними та допустимими доказами, не спростовані відповідачем, а тому вони підлягають до задоволення.

Однак, суд вважає за необхідне стягнути розмір заборгованості, який виник у відповідача перед позивачем у межах строків позовної давності у розмірі 15238,75 грн. та складається з наступного - заборгованість по внескам на утримання будинку та прибудинкової території за період з жовтня 2020 року по жовтень 2023 року включно (днем звернення представника позивача до суду є 07 листопада 2023 року в сумі 13902,75 грн. (375,75 грн. х 37 місяців) та заборгованість за капітальний ремонт ліфта в сумі 1336,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки при подачі позову до суду представником позивача було сплачено судовий збір в розмірі 2684,00 грн. згідно платіжного доручення, рішення прийнято на користь позивача, тому дані судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст.141 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1-6 ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послузі виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт(надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Уразі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 02.07.2019 року у справі №810/795/18 зазначено про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені в установленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з положеннями ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до правової позиції, висловленої об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі №362/3912/18 від 31.07.2020 року у справі №301/2534/16-ц, додатковій постанові Верховного Суду від 19.11.2020 року в справі №734/2313/17.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Пунктом 5.44. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 зазначено, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару, сторона може доводити не співмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на не співмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Крім того, слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у справі №922/1964/21 зазначила, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VІ, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Велика Палата зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

При подачі позовної заяви до суду представником позивача було долучено договір про надання правової допомоги від 06 жовтня 2023 року №3/10, укладений між ОСББ «БАСТИЛІЯ» в особі голови правління Савчука В.Г. та Адвокатським бюро «Шендера та партнери» в особі адвоката Шендери О.М., відповідно до умов якого адвокат зобов`язується представляти інтереси клієнта, надавати правову допомогу, здійснювати захист інтересів ОСББ «Бастилія» у справі щодо стягнення боргу за утримання будинку та прибудинкової території з ОСОБА_1 , власниці квартири АДРЕСА_1 . Згідно платіжної інструкції №1139 від 06 жовтня 2023 року вбачається, що ОСББ БАСТИЛІЯ було перераховано АБ ШЕНДЕРА ТА ПАРТНЕРИ грошові кошти в розмірі 3000,00 грн. згідно договору про надання правничої допомоги №3/10 від 06.10.2023 р.

Таким чином суд, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази є підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки розмір правничої допомоги є доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Дослідивши матеріали цивільної справи, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, суд вважає, що до стягнення з позивача на користь відповідача підлягає 3000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки така сума, відповідає критерію розумності, співмірності та ґрунтується на вимогах закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,141,263-265,268,273, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БАСТИЛІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, стягнення витрат на правничу допомогу та судових витрат - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої АДРЕСА_2 , іпн. НОМЕР_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БАСТИЛІЯ», код ЄДРПОУ 40643469, м.Рінве, вул.Соборна, БОС буд.233 заборгованість в розмірі 15238,75 грн. та понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 2684,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

В решті позовних вимог позивачу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи

закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БАСТИЛІЯ», код ЄДРПОУ 40643469, м.Рінве, вул.Соборна, БОС буд.233

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована АДРЕСА_2 , іпн. НОМЕР_1

Суддя Рівненського

міського суду І.М.Ковальов