Ухвала

від 14.05.2024 по справі 712/6854/22

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа №712/6854/22

Провадження № 1-кп/712/221/24

УХВАЛА

про продовження запобіжного заходу

14 травня 2024 року м.Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в об`єднаному кримінальному провадженні за №12022250310001328 від 09.07.2022, №12022250310001389 від 14.07.2022, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст.15 ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. Клопотання обґрунтоване тим, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, тому з метою запобігання спробам переховуватись від суду, запобіганню вчиненню інших кримінальних правопорушень, враховуючи тяжкість покарання, а також з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, прокурор просив задовольнити клопотання та продовжити запобіжний захід. Прокурор просив врахувати, що ОСОБА_5 раніше судимий за корисливі злочини, нині обґрунтовано підозрюється у вчиненні трьох кримінальних правопорушень, не має власного та постійного джерела доходів, у зв`язку з чим може вчинити інші аналогічні злочини. Предмет вчинення інкримінованих ОСОБА_5 злочинів, якими є телефонні кабелі, та специфіка їх вчинення, свідчить про чітко відпрацьований порядок дій, які ОСОБА_5 систематично вчиняв для власного збагачення, а тому існують реальні підстави вважати, що подібні злочини будуть вчинятись і в подальшому.

Захисник та обвинувачений заперечували проти продовження запобіжного заходу та просили обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. Захисник вказав, що допомоги потребує хвора мати обвинуваченого. ОСОБА_5 утримується під вартою вже тривалий час; ризики, які були підставою для обрання та продовження запобіжного заходу зменшились з перебігом часу.

Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, судом встановлено таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою продовжити, змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Як вбачається з положень ч.4 ст.199 КПК України розгляд клопотання про продовження строку дії тримання під вартою здійснюється за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Аналізуючи положення ст.194 КПК України разом із загальними положеннями КПК України щодо судового провадження в суді першої інстанції, можна дійти висновку, що при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри, тобто відповідно до статей 194, 199 КПК України під час процедури продовження запобіжного заходу, слід ураховувати, що надання оцінки доказів у справі відбувається лише в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення вироку. Зазначене свідчить про те, що на стадії судового розгляду суд не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри чи то обвинувачення безпосередньо шляхом надання оцінки доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення, яке є предметом дослідження суду наразі.

Отже, суд, на підставі розумної оцінки, вважає причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для вирішення питання щодо подальшого застосування запобіжного заходу.

Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання наявним ризикам.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого, має обґрунтувати свій висновок про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Судом встановлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 закінчується 20 травня 2024 року.

Водночас, завершити судове провадження до спливу строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неможливо.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд зважає також на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, що загрожує за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень, позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінальних правопорушень, як вони викладені в обвинувальних актах, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може вчинити інші кримінальні правопорушення, та переховуватись від суду.

На обґрунтування ризику можливого переховування обвинуваченого від правосуддя, суд надає оцінку особі обвинуваченого, який раніше судимий за злочини проти власності; офіційного місця роботи та постійного заробітку до затримання не мав; є неодруженим; на утриманні дітей не має; тяжкими захворюваннями не страждає. Обвинувачений ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв`язків, які були б засобом превенції від можливої подальшої негативної і девіантної поведінки та ухилення від явки до суду.

При цьому, суд скептично оцінює посилання обвинуваченого на довідку-характеристику Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 15.09.2022 №185 (а.с.29, т.1), згідно з якою ОСОБА_5 проживав та зареєстрований в АДРЕСА_1 , разом з цивільною дружиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та трьома її дітьми (прізвище дітей Діхтяренко); на даний час дружина з дітьми закордоном. Суд вважає, що вказані відомості довідки від 15.09.2022, наявність матері похилого віку та постійного місця проживання, не можуть слугувати підставами для зміни ОСОБА_5 запобіжного заходу.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених підстав, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та обвинуваченим не доведено.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_5 заставу у розмірі 25-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.ч. 3, 4 ст.183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи; утримуватися від спілкування у даному кримінальному провадженні зі свідками, експертами та іншими учасниками кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 177-178, 182, 183, 194, 331, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з 14травня 2024року по12липня 2024року включно.

Одночасно визначити заставу, після внесення якої обвинувачений звільняється з-під варти, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 25-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 75700 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як обвинуваченим, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцями) на депозитний рахунок, отримувач: ТУ ДСА України в Черкаській області.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням, а також суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Уповноважена службова особа ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» у разі внесення застави, при звільненні обвинуваченого, зобов`язана роз`яснити йому або заставодавцю обов`язки, покладенні на обвинуваченого, та наслідки їх невиконання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;

- докласти зусиль до пошуку роботи.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Ухвала суду може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1