Рішення

від 15.05.2024 по справі 752/24864/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/24864/23

Провадження № 2/752/2594/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 травня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Машкевич К.В., за участю секретаря - Гненик К.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал»</a>, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтехнології» про визнання права власності на майновий пай, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду з позовом і просять визнати за ними майнові права на об`єкт незавершенного будівництва - нежитлове приміщення НОМЕР_3, загальною площею 65, 29 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Посилається в позові на те, що 23 вересня 2016 року між ними та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу №45-2309/2016-2 про участь у Фонді фінансування будівництва.

24 лютого 2017 року підписано договір відступлення майнових прав.

Предетом даного договору є обов`язок Довірителя передати Управителю в управління грошові кошти з метою отримання Довірителем у власність житла.

За договором відступлення майнових прав вони приймають майнові права на вказаний об`єкт - нежитлове приміщення НОМЕР_3, загальною площею 65, 29 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Термін введенн об`єкта в експлуатацію за договором становив 30 вересня 2017 року, орієнтовний термін здачі об`єкта під заселення - 31 грудня 2017 року.

Відповідно до п.2 договору про відступлення майнових прав вони вважаються такими, що набули майнові права на об`єкт інвестування при умові внесення повної плати за об`єкт інвестування.

Оскільки вони сплатили повністю суму за об`єкт інвестування, вони виконали умови договору та фактично набули майнових прав на об`єкт інвестування.

Відповідно до п.1.2 договору датою набуття ними майнових пра на об`єкт інвестування є день підписаня договору, а саме 24 лютого 2017 року.

Відповідно до п.1.1 договору про участь у Фонді інвестування Довіритель зобов`язується передати Управителю в управління грошові кошти з метою отримання Довірителем у власнітсь житла ( об`єкт інвестування ), Упраивтель зобов`язуться прийняти кошти на рахунок ФФБ у довірчу власність та здійснювати від свого імені та за плату управління цими коштами в порядку та на умовах, передбачених договором та Правилами Фонду фінансування будівництва виду А «ЖК Амурський» ( друга черга будівництва).

Відповідно до свідоцтва від 24 лютого 2017 року про участь у ФФБ виду А «ЖК Амурський» забудовником є ТОВ «Будтехнології».

Загальна сума коштів. переданих ними відповідачу, становить 1 175 220, 00 грн.

За ним закріплено об`єкт інвестування, а в свідоцтві є примітка «Забудовник зобов`язується за замовленням управителя організувати виготовлення та затвердження у встановленому порядку проектно-кошторисної документації, організувати спорудження об`єкта будівництва та підставі проектно-кошторисної документації, ввести його в експлуатацію та передати об`єкти інвестування Довірителям у порядку та в строки, встановлені договором та правилами ФФБ».

Відповідач умов договору не виконав та не передав їм приміщення в зазначені в свідоцтві строки.

Терміни введення об`єкта в експлуатацію неодноразово переносилися, а 17 березня 2023 року надішов лист відповідача про призупинення будівництва в зв`язку вторгненням Росії на територію України, однак не вказує на який час призупинено.

Будинок фактично побудований, однак третя особа має проблеми та не вводить його в експлуатацію, а відповідач не виконує свої зобов`язання перед ними.

З урахуванням цього, просить задовольнити позов.

Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 28 листопада 2023 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 01 грудня 2023 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу та треті особі копію позовної заяви з додатками.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення направлені судом документи відповідачем та третьою особою отримані.

Відповідачу був наданий строк для подання відзиву, а третій особі для надання пояснень на позов.

Відповідач та третя особа своїми правами не скористалися,відзив на позов та пояснення не подали.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Частиною 3 ст. 4 Закону України « Про інвестиційну діяльність» / в редакції на момент укладення договору/ закріплено порядок інвестування та фінансування об`єктів житлового будівництва, зокрема, з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов`язань за якими здійснюється шляхом передачі об`єкта (частини об`єкта) житлового будівництва.

Згідно з ч. 5 ст. 7 даного Закону інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Статтею 2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» вказано, що об`єкт інвестування - це квартира або приміщення соціально-побутового призначення в об`єкті будівництва, яке після закінчення будівництва стає окремим майном.

В ч. 1 ст. 18 Закону зазначено, що держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб`єктів.

Судом встановлено, що 23 вересня 2016 року між позивачами та відповідачем був укладений договір №45-2309/2016-2 про участь у Фонді фінансування будівництва.

Відповідно до п.1.1 договору Довіритель зобов`язується передати Управителю в управління грошові кошти з метою отримання Довірителем у власність житла ( об`єкта інвестування), а Управитель зобов`язуться прийняти кошти на рахунок ФФБ у довірчу власність та здійснювати від свого імені та за плату управління цими коштами в порядку та на умовах, передбачених договором та Правилами Фонду фінансування будівництва виду А «ЖК Амурський» ( друга черга будівництва).

24 лютого 2017 року між сторонами був кладений договір № М45-2309/2016-2 відступлення майнових прав.

Відповідно до п.1.1. договору за цим договором Управитель передає, а Довірителі приняли майнові права на об`єкт інвестування, що підлягає передачі Довірителю в порядку та на умовах Договору про участь у ФФБ після завершення Забудовником будівництва.

За договором відступлення майнових прав позивачі приймають майнові права на об`єкт інвестування - нежитлове приміщення НОМЕР_3, загальною площею 65, 29 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Термін введенн об`єкта в експлуатацію за договором становив 30 вересня 2017 року, планово-орієнтовний термін здачі об`єкта під заселення - 31 грудня 2017 року.

Відповідно до п.2 договору про відступлення майнових прав позивачі вважаються такими, що набули майнові права на об`єкт інвестування при умові внесення повної вплати за об`єкт інвестування.

З матеріалів справи вбачається, що позивачами плата за об`єкт інвестування внесена в повному обсязі.

( а.с. 19 - 37 )

Звертаючись до суду позивачі зазначили, що об`єкт будівництва до цього часу в експлуатацію не введений і об`єкт інвестування їм у порушення умов договору не переданий.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь - які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності, а також інші специфічні права та права вимоги.

Згідно з положеннями ст. 190 ЦК України майном, як особливим об`єктом вважається, окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Майнові права є не споживчою річчю, майнові права визнаються речовими правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, в тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

За змістом ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування).

Майнове право є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав.

Верховний Суд України у постанові від 30 січня 2013 року у справі № 6-168цс12 визначив майнове право як «право очікування», яке є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав.

Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому.

З точки зору захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 ст.16 ЦК України визначено, що одним зі способів захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, є визнання права

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилом ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує, що наданий час склалася усталена судова практика в даній категорії справ, відповідно до якої в разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків, ефективним способом захисту порушених прав є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

Це підтверджується численними рішеннями Верховного Суду, в тому числі постановою Великої Палати Верховного суду в справі № 359/5719/17 від 14 вересня 2021 року, рішенням у справі №569/5399/20 від 21 грудня 2022 року та інших.

Відповідно до позиції Верховного Суду судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, у випадках, коли це право не визнається, заперечується та оспорюється.

Частинами 1 та 2 ст.328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст.331 ЦК Украни право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.11 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Виходячи з викладеного вище суд вважає, що права позивачів порушені відповідачем невиконанням умов укладеного між ними договору, а тому підлягають захисту шляхом визнання за ним права власності на майнові права на об`єкт інвестування.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачів підлягає стягненню сплачений ними судовий збр при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 177, 190, 316, 319, 321, 328, 331, 509,525, 526, 527, 530 ЦК України, Законом України « Про інвестиційну діяльність», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 право власності на майнові права на об`єкт інвестування - нежитлове приміщення НОМЕР_3, загальною площею 65, 29 кв.м. на 1-му поверсі за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал»</a> на користь ОСОБА_1 5 877, 00 грн. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал»</a> на користь ОСОБА_2 5 877, 00 грн. судового збору.

Позивач 1: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Позивач 2: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житло-Капітал»</a>, адреса: 03022, м. Київ, вул.Ярославів Вал, 33-Б, ЄДРПОУ: 35393445.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю « Будтехнології», адреса: 03022, м. Київ, вул. Онуфрія Трутенка, 3, ЄДРПОУ: 33934750.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.В.Машкевич