Ухвала

від 14.05.2024 по справі 754/3897/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/754/2815/24

Справа № 754/3897/24

У Х В А Л А

Іменем України

14 травня 2024 року м.Київ

Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді Бабко В.В.

за участю секретаря судового засідання Негірьової О.Д.

за участю представника відповідача - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції у місті Києві про стягнення моральної шкоди, заподіяної незаконними діяннями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення моральної шкоди, заподіяної незаконними діяннями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури.

До суду від позивача надійшло клопотання про призначення по справі судово-психологічну експертизу, проведення якої доручити експертам Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» (м. Київ, вулиця Кирилівська, 103) і на вирішення експертизи поставити питання:

1.Чи була ситуація, яка пов`язана із бездіяльністю слідчих СВ ГУНП Печерського району міста Києва психотравмуючою для позивача?

2.Яка глибина та інтенсивність психотравмуючого впливу згідно зазначеної ситуації на особистість позивача?

3.Чи нанесено внаслідок бездіяльності слідчих СВ ГУНП Печерського району міста Києва, моральна шкода з психологічної точки зору

4.Який можливий розмір грошового відшкодування за бездіяльність слідчих СВ ГУНП Печерського району міста Києва, моральна шкода із врахуванням психологічних коефіцентів?

Витрати за проведення судово-психологічної експертизи покласти на державу.

У судове засідання позивач не з`явився, подав заяву про розгляд справи та клопотання у його відсутності.

У судовому засіданні представник відповідача проти призначення експертизи заперечувала з тих підстав, що до предмету спору зазначена експертиза не відноситься, доказів доданих до справи достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення суду.

Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, вивчивши клопотання, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно із ч. 2 ст. 102 ЦПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Статтею 102 ЦПК України встановлені вимоги до висновку експерта, згідно яких:

- висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством;

- предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права;

- висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи;

- висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи;

- суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку;

- у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством;

- у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків;

- якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Порядок проведення та оформлення відповідних висновків/результатів проведення експертиз визначений Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 (зі змінами).

Згідно із ст. 110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Об`єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач: малолітні після досягнення п`ятирічного віку; неповнолітні; дорослого та похилого віку), матеріали справи (кримінальне провадження, цивільна справа).

Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки.

Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.

При проведенні психологічних експертиз використовуються загальновідомі в науковій практиці психологічні методики і такі, що пройшли державну атестацію, та їх авторські модифікації, що відбираються з урахуванням специфіки експертних досліджень і конкретних питань, поставлених перед психологічною експертизою.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належних та допустимих доказів у розумінні статей 77, 78 ЦПК України, які встановлюють достатні дані про необхідність призначення судово-психологічної експертизи з метою встановлення психологічного стану позивача щодо предмету спору, суду не надано.

Отже враховуючи викладене вище у суду відсутні підстави для необхідність призначення судово-психологічної експертизи, а тому дійшов до висновку про відмову у задоволенні даного клопотання.

Керуючись статтями 103, 104, 108-110, 251 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 - відмовити у клопотанні про призначення судово-психологічної експертизи.

Судовий розгляд продовжити у тому ж складі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.05.2024.

Суддя В.В. Бабко