Постанова

від 07.05.2024 по справі 393/444/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 травня 2024 року м. Кропивницький

справа № 393/444/23

провадження № 22-ц/4809/661/24

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О. Л., Чельник О. І.,

за участі секретаря Бойко В. В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в режимі відеоконференції цивільну справу заапеляційною скаргою адвоката Заболотнього Павла Леонідовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 , на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2023 року у складі судді Подліпенця Є. О. і

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовної заяви

В липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила:

-становити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу як чоловіка та дружини ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 2013 року по день смерті ОСОБА_3 , а саме 09 січня 2023 року;

-визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на частину земельної ділянки з кадастровим номером 3523480400:02:000:0268 площею 4,73 га, що розташована на території Новгродківської територіальної громади Кропивницького району Кіровоградської області;

-визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на частину земельної ділянки з кадастровим номером 3523480400:02:002:0246 площею 5,71 га, що розташована на території Новгородківської територіальної громади Кропивницького району Кіровоградської області;

-стягнути з ОСОБА_2 на свою користь документально підтверджені судові витрати на сплату судового збору та витрати на правову допомогу, орієнтовна вартість яких складає 8500 грн.

Позовна заява мотивована тим, що з 2013 року ОСОБА_1 проживала у цивільному шлюбі з ОСОБА_3 як одна сім`я без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, були об`єднанні спільним побутом та мали спільний бюджет.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, а після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, що складається з двох земельних ділянок та автомобіля.

Транспортний засіб був придбаний позивачем за власні кошти до початку спільного проживання з чоловіком, але для зручності користування у 2020 році ОСОБА_1 автомобіль було перереєстровано на ОСОБА_3 .

Після смерті чоловіка ОСОБА_1 звернулася до Новгородківської державної нотаріальної контори з метою заведення спадкової справи та отримання свідоцтва про право на спадщину, проте, отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з необхідністю встановлення факту сумісного проживання однією сім`єю, в якій роз`яснено, що це питання вирішується у судовому порядку.

Так як після смерті ОСОБА_3 спадкоємцем є також його донька, позивач вважала, що їй належить частина спадкового майна, у зв`язку з чим звернулась до суду з позовом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу та визнання права власності на майно в порядку спадкування відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у видівитрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Рішення суду мотивовано тим, щовідповідач, будучи донькою померлого ОСОБА_3 та звернувшись своєчасно до нотаріуса з відповідною заявою прийняла всю спадщину (спірне нерухоме майно) після смерті батька, як спадкоємець першої черги спадкування за законом.

Позивач, в свою чергу, проживаючи разом з ОСОБА_3 , як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу більш ніж п`ять років до дня його смерті, після смерті останнього в розумінні положень ст. 1261 ЦК України не може вважатися спадкоємцем першої черги спадкування за законом, а тому вона взагалі не може спадкувати майно на рівні з наявним спадкоємцем першої черги (відповідачкою у справі).

В зв`язку з викладеним, суд першої інстанції вважав, що заявлена позовна вимога позивача щодо встановлення факту її проживання однією сім`єю разом з ОСОБА_3 , як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з 2013 року по день смерті останнього, не утворює для неї в даних правовідносинах жодних юридичних наслідків, а тому не може бути задоволена.

Щодо позовної вимоги позивача про визнання права власності в порядку спадкування на частину спадкового майна, то суд першої інстанції вважав, що вона також задоволенню не підлягає, оскільки є похідною від першої.

Короткий зміст апеляційної скарги

В апеляційній скарзі адвокат Заболотній П. Л., який представляє інтереси ОСОБА_1 , просить скасувати рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2023 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що помилковими є мотиви відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Судом першої інстанції неправильно застосовано норми ст. 1261 ЦПК України, так як встановлення юридичного факту проживання осіб як чоловіка та дружини надає позивачу права, які притаманні подружжю, у тому числі, і спадкові.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

Від адвоката Боровик Л. О., яка представляє інтереси ОСОБА_2 , надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

В судовому засіданні апеляційного суду, проведеного в режимі відеконференції, ОСОБА_1 та її представник адвокат Заболотній П. Л. підтримали доводи апеляційної скарги, представник відповідача адвокат Боровик Л. О. заперечувала проти доводів апеляційної скарги.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановленихстаттею 367 ЦПК Українимежах, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 65 років, у селі Верблюжка Кропивницького району Кіровоградської області, через хронічну недостатність кровообігу, ішемічну хворобу серця, атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічну хворобу.

ОСОБА_1 понесла витрати на поховання свого співмешканця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Проживали разом, вели спільне господарство по вул. Садова.

З ОСОБА_3 на день його смерті проживала співмешканка ОСОБА_1 з 2013 року.

Верблюзькою сільською радою Новгородківського району Кіровоградської області заповіт спадкодавця не посвідчувався.

ОСОБА_1 є власником будинку за адресою с. Верблюжка (Погребнякове) Новгородківського району Кіровоградської області. Та згідно відомостей паспорта зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме: земельну ділянку площею 4,73 га, кадастровий номер 3523480400:02:000:0268 виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Верблюзької сільської ради, яка належала йому на підставі державного акту ІІ-КР № 031395 від 28.08.2002; земельну ділянку площею 5,71 га кадастровий номер 3523480400:02:002:0246, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Верблюзької сільської ради, яка належала йому на підставі державного акту РІ № 304161 від 05.07.2002; автомобіль ВАЗ 21053 реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2002 р.в., який належав йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 04.08.2020.

Вартість земельних ділянок становить за земельну ділянку кадастровий номер 3523480400:02:000:0268 187 925,38 грн, та земельну ділянку кадастровий номер 3523480400:02:002:0246 183 485,69 грн.

Також, після смерті ОСОБА_3 , 16.02.2023 Новгородківською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 15/2023.

16.02.2023 до державного нотаріуса Новгородківської ДНК надійшли заяви від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_3 .

Згідно постанови завідувача Новгородківської ДНК ОСОБА_4 від 16.02.2023, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , згідно ст. 49 ЗУ «Про нотаріат», оскільки необхідно в судовому порядку встановити факт сумісного проживання однією сім`єю не менше п`яти років ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а також вирішити питання згідно ст. ст. 1258, 1259 ЦК України.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті15,16 ЦК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (частина першастатті 11 ЦПК Україниу редакції, чинній на час відкриття провадження у справі).

Згідно з частиною другоюстатті 3 СК України сім`юскладають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

За змістом пункту 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 до членів сім`ї можуть належати не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Однак при цьому умовою для визнання таких осіб членами сім`ї, крім факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність зокрема спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Питання про визнання членом сім`ї у спірних випадках вирішується судами при розгляді кожної конкретної справи.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 21 СК Українишлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини першоїстатті 36 цього Кодексушлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Разом із тим національне законодавство України передбачає можливість виникнення взаємних прав та обов`язків у чоловіка та жінки, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою.

Так, зокрема, відповідно достатті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положенняглави 8 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно положень ст. 1221 ЦК України, в редакції, яка діяла на час виниклих правовідносин, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ст. 1268 ЦК України).

Статтею 1223 ЦК Українивизначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно приписівст. 1258 ЦК Україниспадкування за законом здійснюється почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановленихстаттею 1259 цього Кодексу.

Згідно ст.1259 ЦК України черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов`язкову частку у спадщині.

Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Згідно ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1ст. 1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається від часу відкриття спадщини.

Згідно положеньстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі показань свідків, письмових доказів, речових і електронних доказів, висновків експертів.

Частиною першоюстатті 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої-третьоїстатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріалами справи підтверджується, що згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 10 січня 2023 року Новгородківським ВДРАЦС у Кропивницькому районі Кіровоградської області ПМУ Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 65 років, у селі Верблюжка Кропивницького району Кіровоградської області (том 2 а. с. 13).

Відповідно до копії довідки № 16 від 10.01.2023, виданої старостою Верблюзького старостинського округу Фоменко О., ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , понесла витрати на поховання свого співмешканця ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Проживали разом, вели спільне господарство по вул. Садова (том 1 а. с. 15).

Згідно копії довідки № 54 від 27.01.2023, виданої старостою Верблюзького старостинського округу Фоменко О. про те, що згідно книги погосподарського обліку № 11 станом на 27.01.2023, № об`єкта ПГО -0546-1, ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , до своєї смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 з 2013 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зі спадкодавцем на день його смерті за даною адресою проживала співмешканка ОСОБА_1 з 2013 року. Верблюзькою сільською радою Новгородківського району Кіровоградської області заповіт спадкодавця не посвідчувався (том 1 а. с. 16).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме: земельну ділянку площею 4,73 га, кадастровий номер 3523480400:02:000:0268 виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Верблюзької сільської ради, яка належала йому на підставі державного акту ІІ-КР № 031395 від 28.08.2002 (том 1 а. с. 21-22); земельну ділянку площею 5,71 га кадастровий номер 3523480400:02:002:0246, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Верблюзької сільської ради, яка належала йому на підставі державного акту РІ № 304161 від 05.07.2002 (том 1 а. с. 23-24); автомобіль ВАЗ 21053 реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2002 р.в., який належав йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 04.08.2020 (том 1 а. с. 19-20).

16.02.2023 до державного нотаріуса Новгородківської ДНК надійшли заяви від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (том 1 а. с. 71-72).

ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого 12.02.1983 Погребняківською сільською радою Новгородківського району Кіровоградської області (том 1 а. с. 84),копією рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.04.2012 (том 1 а. с. 86), копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого 22.06.2022 Центральним ВДРАЦС у м.Дніпрі ПСМУ Міністерства юстиції (м.Дніпро) (том 1 а. с. 85) та копією паспорта громадянина України № НОМЕР_5 , виданого 22.07.2022 (том 1 а. с. 80).

Постановою завідувача Новгородківської державної нотаріальної контори Голобородька О. В. від 16.02.2023 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 згідно ст.49 ЗУ «Про нотаріат», оскільки необхідно в судовому порядку встановити факт сумісного проживання однією сім`єю не менше п`яти років ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а також вирішити питання згідно ст. ст. 1258, 1259 ЦК України (том 1 а. с. 28).

Предметом позову у цій справі є вимога ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу із спадкодавцем та визнання права власності у порядку спадкування за законом відповідно достатті 1264 ЦК України.

З аналізу наведаних сторонами доказів та встановлених судом обставин вбачається, що відповідач, будучи донькою померлого ОСОБА_3 , звернувшись своєчасно до нотаріуса з відповідною заявою прийняла всю спадщину (спірне нерухоме майно) після смерті батька, як спадкоємиця першої черги спадкування за законом.

ОСОБА_1 , в свою чергу, проживаючи разом з ОСОБА_3 , як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу більш ніж п`ять років до дня його смерті, після смерті останнього в розумінні положень ст. 1261 ЦК України, є спадкоємцем четвертої черги та не може вважатися спадкоємцем першої черги спадкування за законом, як наслідок, не може спадкувати майно на рівні з наявним спадкоємцем першої черги, тобто відповідачем.

Вказане свідчить про те, заявлена позовна вимога позивача щодо встановлення факту її проживання однією сім`єю разом з ОСОБА_3 як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з 2013 року по день смерті останнього не створює для неї в даних правовідносинах жодних юридичних наслідків, зокрема, не матиме наслідком виникнення у ОСОБА_1 права на частку у спадщині.

Таким чином, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями76-78,81,89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про те, що помилковими є мотиви відмови мотиви суду першої інстанції в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження.

Суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми ст. 1261 ЦПК України, так як встановлення юридичного факту проживання осіб як чоловіка та дружини надає позивачу права, які притаманні подружжю, у тому числі, і спадкові, з огляду на те, що вони є необґрунтованими та зводяться до неправильного тлумачення позивачем норм, що регулюють спірні правовідносини.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд маєвиконатиобов`язокщодообґрунтуваннярішення, може бути різною в залежностівід характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив в судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Враховуючи, що ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 11 березня 2024 року було зупинено дію рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2023 року, дію вказаного необхідно поновити.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційні скарги залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. ст. 362, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Заболотнього Павла Леонідовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2023 року без змін.

Поновити дію рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2023 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 15.05.2024.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді О. Л. Карпенко

О. І. Чельник