Ухвала

від 10.05.2024 по справі 522/24514/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/24514/23

Провадження №1-кс/522/2605/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

10 травня 2024 року місто Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ТОВ «ТДМ ЕЛЕКТРІК» на бездіяльність слідчого, -

УСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_4 в інтересах ТОВ «ТДМ ЕЛЕКТРІК» звернувся до суду із скаргою в порядку ст.303 КПК України на бездіяльність слідчого СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_3 щодо неповернення майна, яке було вилучене 12-13.03.2024 в ході проведення обшуку складського приміщення №П9-4, розташованого на території будівельного ринку «Анжеліка» за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, 22.

В обґрунтування скарги адвокат посилається на наступне.

СВ УСБУ в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023160000000448 від 21.12.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.333 КК України.

12-13.03.2024 в рамках кримінального провадження №22023160000000448 від 21.12.2023 було проведено обшук складського приміщення №П9-4, розташованого на території будівельного ринку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено 1000 позицій найменування товарів в загальній кількості 770088 шт. на загальну суму 44264, 49 дол. США.

18.03.2024 слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси за результатами розгляду клопотання прокурора було відмовлено в задоволенні клопотання про арешт вилученого майна.

10.04.2024 ухвалою Одеського апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги прокурора на ухвалу слідчого судді було відмовлено в її задоволенні.

18.04.2024 адвокатом було подано слідчому СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_5 клопотання про повернення тимчасово вилученого майна.

22.04.2024 слідчим СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_5 було винесено постанову про відмову в задоволенні клопотання адвоката. Постанова мотивована тим, що орган досудового розслідування не отримував ухвалу Одеського апеляційного суду.

Адвокат зазначає, що винесена постанова є незаконною з тієї підставі, що прокурор був присутній в судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги.

Позиція учасників судового засідання.

Адвокат в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в скарзі та просив задовольнити її в повному обсязі.

Слідчий в судовому засіданні зазначив, що ухвали суду ним отримані не були, у зв`язку з чим було винесено постанову про відмову в задоволенні клопотання адвоката про повернення тимчасово вилученого майна.

Розглянувши скаргу, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши надані матеріали, приходжу до висновку, що скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено наступне.

СВ УСБУ в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023160000000448 від 21.12.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.333 КК України.

12-13.03.2024 в рамках кримінального провадження №22023160000000448 від 21.12.2023 було проведено обшук складського приміщення №П9-4, розташованого на території будівельного ринку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено 1000 позицій найменування товарів в загальній кількості 770088 шт. на загальну суму 44264, 49 дол. США.

18.03.2024 слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси за результатами розгляду клопотання прокурора було відмовлено в задоволенні клопотання про арешт вилученого майна.

10.04.2024 ухвалою Одеського апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги прокурора на ухвалу слідчого судді було відмовлено в її задоволенні.

18.04.2024 адвокатом було подано слідчому СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_5 клопотання про повернення тимчасово вилученого майна.

22.04.2024 слідчим СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_5 було винесено постанову про відмову в задоволенні клопотання адвоката. Постанова мотивована тим, що орган досудового розслідування не отримував ухвалу Одеського апеляційного суду.

Правові норми, якими слідчий суддя керується при винесенні ухвали.

Відповідно до вимог ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно із ст.169 КПК України - тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів суд вважає, що такий підхід органу досудового розслідування не відповідає діючому кримінальному процесуальному законодавству України та практиці Європейського суду з прав людини.

Забезпечення прав людини є напрямком державної політики, що реалізується через національні механізми захисту прав людини. Після використання всіх національних засобів правового захисту, відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право звертатись за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950р.), учасником яких є Україна. Стаття 17 Загальної декларації прав людини проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод є міжнародним договором, який закріплює певний перелік найбільш важливих для людини суб`єктивних прав. Складовою цієї Конвенції є окремі протоколи, які доповнюють та розвивають її положення.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст. 1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Втручання має бути законним, тобто здійснене на підставі закону. При цьому під «законом» Конвенція розуміє нормативний акт, що має бути «доступним» (accessible) та «передбачуваним» (foreseeable). Також закон має відповідати всім вимогам нормативного акта. «Доступність закону» означає наявність доступу та знань щодо цього закону в суспільстві та в окремих осіб. «Передбачуваність» означає можливість передбачити певні дії або наслідки, що можуть виникнути в зв`язку із застосуванням закону.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський проти Польщі» від 22.06.2004).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Висновки, до яких прийшов суд.

Так, ухвалами суду першої та другої інстанцій було відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

В такому випадку тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, на підставі п.2 ч.1 ст. 169 КПКУ.

До теперішнього часу зазначене майно ТОВ «ТДМ ЕЛЕКТРІК» не повернуто.

Тому твердження представника власника майна щодо бездіяльності слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, є обґрунтованими.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про зобов`язання вчинити певну дію.

Керуючись ст.ст.169-173, 214-216, 303-307, 318-380 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ТОВ «ТДМ ЕЛЕКТРІК» на бездіяльність слідчого - задовольнити.

Зобов`язати уповноважених осіб СВ УСБУ в Одеській області негайно повернути ТОВ «ТДМ ЕЛЕКТРІК» майно, вилучене 12-13.03.2024 в рамках кримінального провадження №22023160000000448 від 21.12.2023 було проведено обшук складського приміщення №П9-4, розташованого на території будівельного ринку «Анжеліка» за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, 22 в рамках кримінального провадження №22023160000000448 від 21.12.2023.

Виконання ухвали доручити слідчому та прокурору у кримінальному провадженні №22023160000000448.

Ухвалу направити для виконання до СВ УСБУ в Одеській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя:

10.05.2024