Постанова від 30.11.2007 по справі 20-7/152-11/288-7/254

20-7/152-11/288-7/254

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

27 листопада 2007 року   Справа № 20-7/152-11/288-7/254

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

прокурора:Бучко Роман Васильович, посвідчення №  299   від 28.09.07

позивача 1:не з'явився;

позивача 2:не з'явився;

відповідача: не з'явився;

третьої особи: не з'явився;

розглянувши апеляційне подання Першого заступника військового прокурора Військово-Морський Сил України на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя  Ілюхіна Г.П.) від 04.10.2007 у справі №20-7/152-11/288-7/254

за позовом           Першого заступника військового прокурора Військово-Морських Сил України (вул. Леніна, 41, Севастополь, 99011)

в інтересах держави в особі:

Міністерства промислової політики України (вул. Сурікова, 3, Київ 35, Південна Частина Києва, Київ, 03035)

Фонду державного майна України (вул. Кутузова, 18/9, Київ 133, 01133)

до           Міністерства оборони Російської Федерації (вул. Знаменка, 19, Москва, 119160)

третя особа:

Державне підприємство "Спеціальна виробничо-технічна база "Полум'я" (вул. Терещенка, 11, Севастополь,99011)

про витребування у Міністерства оборони Російської Федерації на користь Міністерства промислової політики України майна військового містечка № 43 за адресою: місто Севастополь, вул. Терещенка, 11; зобов'язання Міністерства оборони Російської Федерації звільни самовільну зайняту земельну ділянку та фонди військового містечка № 43 за адресою: м. Севастополь, вул. Терещенка, 11.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Перший заступник військового прокурора Військово-Морських Сил України звернувся до господарського суду м. Севастополя в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України, Фонду державного майна України з позовними вимогами до Міністерства Оборони Російської Федерації про витребування у Міністерства Оброни Російської Федерації на користь Міністерства промислової  політики  України  майна  військового  містечка №  43   за  адресою:   м. Севастополь, вул. Терещенка, 11 та зобов'язання Міністерства Оборони Російської Федерації звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та фонди військового містечка № 43 за адресою: м. Севастополь, вул. Терещенка, 11, з посиланням на статтю 215 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 17.05.2007 в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача,  Державне підприємство „Спеціальна виробничо-технічна база „Полум'я".

Ухвалою господарського суду міста Севастополя  від 14.10.2007  провадження у даній справі припинено на підставі  пункту 1 частини 1  статті 80 Господарського процесуального кодексу України (справа не підлягає вирішенню в господарських судах України).

Припиняючи провадження у справі, місцевий господарський суд дійшов висновку про те. що даний спір повинен розглядатись підкомісією з питань функціонування  Чорноморського Флоту  Російської Федерації на території України Україно-Російської міждержавної комісії.

Не погодившись з  вказаною ухвалою суду, Перший заступник військового прокурора Військово-Морських Сил України звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, у якому просить ухвалу господарського суду міста Севастополя від 04.10.2007 скасувати, справу передати на розгляд до суду першої інстанції.

Доводи апеляційного подання обґрунтовані  невірним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Так, за твердженням прокурора, поза увагою суду залишились положення статті 16 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачені випадки виключної підсудності справ, де в частині 2 зазначено, що справи у спорах про право власності  на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Також апелянт вважає, що суд не прийняв до уваги тієї обставини, що на території України розташований  структурний підрозділ  Міністерства оборони Російської Федерації –Головна база Чорноморського Флоту  Російської Федерації, що свідчить про підсудність  даної справи господарському суду.

Крім того, на думку прокурора,  суд першої інстанції не прийняв до уваги, що військове містечко № 43, відносно якого виник спір, не увійшло до Додатку № 2 Угоди  „Про  параметри поділу Чорноморського флоту” і не передавалося в оренду Російській Федерації. Тому,  вказане військове містечко не є предметом угоди "Про статус та умови перебування Чорноморського Флоту Російської Федерації на території України", у зв'язку з чим положення міжурядових угод та повноваження комісій, визначених вирішувати спірні питання, що виникають в ході виконання цих угод, не поширюються на даний об'єкт.

Представники позивачів –Міністерства промислової політики України та Фонду державного майна України, представники відповідача –Міністерства оборони Російської Федерації, представник третьої особи –Державного підприємства „Спеціальна виробничо-технічна база „Полум'я” у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи  повідомлені належним чином, рекомендованою кореспонденцією.

Враховуючи те, що явка у судове засідання це право, а не обов'язок учасників процесу, судова колегія ухвалила розглянути справу без участі не з'явившихся осіб, за наявними в матеріалах справи доказами.   

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. від 20.11.2007 суддю Котлярову О.Л.  у зв'язку із хворобою було замінено на суддю Дугаренко О.В.   

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. від 27.11.2007 суддю Дугаренко О.В. у зв'язку із зайнятістю у іншому судовому процесі було замінено на суддю Котлярову О.Л.   

Переглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу,  судова колегія встановила наступне.

Прокурорською перевіркою, проведеною військовою прокуратурою Військово-морських сил України, встановлено, що відповідно до Директиви Командувача Чорноморським Флотом Російської Федерації № ДК-60 від 11.12.2006 „Про розміщення на території  43 військового містечка навчальної матеріально-технічної бази навчального центру флоту”, за адресою: м. Севастополь, вул.. Терещенка, 11 передбачено розміщення електромеханічного циклу навчального центру Чорноморського Флоту Російської Федерації (військова частина 87211). З 01.02.2007 на цій території почало функціонувати вказане військове формування.

Вважаючи, що дії командування  Чорноморського Флоту Російської Федерації суперечать чинному законодавству України з огляду на те, що військове містечко № 43 є державною власністю України,  в оренду Чорноморському Флоту Російської Федерації не передавалося,  в даний час використовується для розміщення Державного підприємства  Міністерства промислової політики України „Спеціальна виробничо-технічна база „Полум'я”, перший заступник військового прокурора Військово-Морських Сил України  звернувся до господарського суду міста Севастополя із даним позовом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційного подання  прокурора з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

У відповідності до частини 2 статті 124  Господарського процесуального кодексу України підвідомчість і підсудність справ за участю іноземних підприємств і організацій визначається за правилами, встановленими статтями  12-17 цього Кодексу.  

Частиною 3 статті 124  Господарського процесуального кодексу України встановлено, що  господарськи суди мають право також розглядати справи  за участю іноземних підприємств і організацій, якщо: місцезнаходженням філії, представництва, іншого відособленого підрозділу іноземного підприємства   чи організації  є територія України; іноземне підприємство чи організація має на території України нерухоме майно, щодо якого виник спір.

Як вбачається з матеріалів справи,  на території України  розташований структурний підрозділ  Міністерства оборони Російської Федерації - Головна база Чорноморського Флоту Російської Федерації, що обумовлює право господарського суду розглядати дану справу.

Крім того, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов  помилкового висновку про те, що даний спір  повинен вирішуватися Змішаною комісією або підкомісією, що створені на  виконання статті 24 Угоди "Про Статус та умови перебування Чорноморського Флоту Російської Федерації на території України".

Разом з тим, як свідчать материали справи, військове містечко № 43 не увійшло до Додатку № 2 Угоди „Про параметри поділу Чорноморського Флоту” і не передавалося в оренду Російській Федерації. Як наслідок,  вказане військове містечко не є предметом угоди  „Про статус та умови перебування Чорноморського Флоту Російської Федерації на території України”, а тому положення міжурядових угод та повноваження комісій, визначених вирішувати спірні питання, що виникають в ході виконання цих угод,  не поширюються на зазначений об'єкт.

Як вважає суд апеляційної інстанції, на спірне військове містечко в повній мірі поширюється внутрішнє законодавство України, як і на усі інші об'єкти державної власності України, не передані в оренду іноземним державам.

Посилання місцевого господарського суду на незавершеність інвентаризації державного майна, яке не увійшло до Додатків № 2, 3 Угоди між Україною та Російською Федерацією „Про параметри поділу Чорноморського Флоту”, яка була призначена Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 555 від 22.12.2005, є безпідставним, оскільки проведення чи непроведення інвентаризації державного майна є внутрішньою справою України і не має значення для розгляду даної справи.

У вказаному Розпорядженні Кабінету Міністрів України зазначено, що Фонд Державного майна України повинен визначитись з подальшим використанням майна, яке не увійшло до додатків, але фактично використовується  Чорноморським Флотом Російської Федерації.

Водночас,  цим розпорядженням не передбачено проведення переговорів  чи консультацій з Російською Федерацією з приводу таких об'єктів.

Перебування військового містечка № 43 на балансі 155 комендатури та здійснення  плати за землю військового містечка № 43 на підставі рішення сесії Севастопольської міської ради від 10.10.2005 не мають правового значення для визначення статусу спірного об'єкту, оскільки факт перебування на балансі не доводить законності підстав володіння майном, а Севастопольська міська рада не є органом,  вповноваженим на прийняття рішень щодо  відчуження державної власності чи передачі її в оренду іноземним державам.

Посилання місцевого господарського суду на те, що військове містечко рішенням 5-го засідання  підкомісії від 03.07.2003 увійшло до уточненого переліку об'єктів, що використовується  Російською стороною у  складі 115 комендатури  Чорноморського Флоту Російської Федерації, не має правових наслідків, оскільки зазначений  уточнений перелік не затверджений Урядами обох сторін. Для вирішення питання про передачу військового містечка в оренду Російській стороні необхідно прийняти рішення на рівні Урядів країн (як це відбулося стосовно інших об'єктів у 1997 році), а не членів підкомісії.

На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку про неправильне застосування місцевим господарським судом при вирішенні спору норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ухвала про припинення провадження у справі підлягає скасуванню, а справа - передачі на розгляд місцевому господарському суду.

Керуючись статтею 103,  пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105, частиною 4 статті 106  Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    1. Апеляційне подання Першого заступника військового прокурора Військово-Морських Сил України задовольнити.

                    2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя  від 04 жовтня 2007 року у справі № 20-7/152-11/288-7/254 скасувати.

                    3. Справу направити   до господарського суду міста Севастополя на розгляд.

Головуючий суддя                                                  

Судді