Рішення

від 02.05.2024 по справі 214/2332/24

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/2332/24

2/214/2527/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 травня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ковтун Н.Г.,

за участю секретаря - Фартушної Є.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Криворізький центральний рудоремонтний завод» про відшкодування моральної шкоди в зв`язку з втратою професійної працездатності, -

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд: стягнути з ПАТ «Криворізький центральний рудоремонтний завод» на користь ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди 300000, 00 грн. без урахування податків та інших обов`язків платежів.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що з 04.08.1992, він працював у шкідливих умовах праці на підприємстві відповідача ПрАТ «КЦРЗ». Загальний стаж роботи 18 років, в умовах впливу шкідливих факторів 10 років 11 місяці). З 04.08.1992 по 09.11.1992, 27.12.1994 по 30.09.1996, 22.12.1997 по 31.10.2001 працював обрубщиком в термообрубувальному цеху ВАТ «КЦРЗ». З 31.10.2001 звільнено за згодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України. Правонаступником ВАТ «КЗРЦ» є ПрАТ «КЦРЗ». Позивач виконував роботу на підприємстві відповідача, в шкідливих умовах праці, що підтверджується Актом розслідування професійного захворювання. Робота в шкідливих умовах протягом 10 років 11 місяців спричинила шкоду здоров`ю позивача, у зв`язку з чим, останньому було встановлено професійне захворювання: вібраційна хвороба першої-сдругої ст., синдром помірно вираженої вегетативно-сенсорної поліневропатії кінцівок з нейродистрофією у вигляді дв.плечолопаткового періатрозу (ПФ другого ст.), деформівного артрозу ліктьових суглобів та трофічних порушень на кистях. По факту професійного захворювання було проведене розслідування, про що був складений акт розслідування професійного захворювання від 23.02.2007. За висновком МСЕК від 14.03.2007 була встановлена втрата професійної працездатності у розмірі 40% первинно та третя група інвалідності. Згодом за висновком МСЕК від 28.03.2017 була встановлена втрата професійної працездатності у розмірі 40% безстроково та третя група інвалідності безстроково. Причиною професійних захворювань є робота на протязі 10 років 11 місяців в умовах впливу шкідливих факторів. Актом розслідування від 23.02.2007 року доведена вина ПрАТ «КЦРЗ». Пунктом 16,17 Акту розслідування також підтверджує наявність шкідливих факторів, що мали місце при виконанні позивачем технологічного процесу: недосконале обладнання, рівні локальної вібрації на якому перевищували допустимі норми. Працюючи на підприємстві з 1992 року позивач виконував роботи в умовах, які характеризувалися вібрацією, що перевищувала ГДК, важкою фізичною працею. Пунктом 19 Акту розслідування вказані особи, які порушували законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи: Адміністрація ВАТ «КЦРЗ». З вини відповідача, які порушували норми безпеки праці та не забезпечили безпечні умови роботи, позивачу була спричинена моральна шкода. ПрАТ «КЦРЗ» моральну шкоду позивачу не відшкодувало. Вказані вимушені негативні зміни призводять до зниження якості життя та зменшення благ, які позивач мав до моменту отримання професійного захворювання і до втрати професійної працездатності.

Ухвалою судді від 29 березня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач проти позову заперечував. У відзиві ПрАТ «КЦРЗ» посилався на те, що жодного доказу не перехід прав і обов`язків від одного підприємства до іншого позивачем не надано. Тому твердження, що він працював зазначений період в позові саме на одному і тому ж підприємстві не підтверджуються належними доказами. Відповідач не погоджується з позовом, зазначає, що за наявними доказами долученими до позовної заяви визначено зв`язок між професійним захворюванням позивача та умовами праці заме на ЗАТ «КЦРЗ», яке 29.04.2011 перейменовано в ПрАТ «КЦРЗ», а не з умовами праці на іншому підприємстві, яке не було останнім місцем роботи позивача та на якому мали місце шкідливі фактори виробничого середовища, які можуть викликати саме те профзахворювання, яке встановлено позивачу. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові. Розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, за результатами якого складено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 23.02.2007, проводилось в ПрАТ «КЗГО» і саме, відповідно, саме цьому підприємству спеціалізованим профілактичним закладом охорони здоров`я було направлено повідомлення на формою П-3. Таким чином з урахуванням положень п. 116 Порядку №337 саме ПрАТ «КЗГО», є тим роботодавцем, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення у позивача хронічного професійного захворювання. Окрім того, посилається на те, що належного і допустимого доказу того, що робота позивача в ПрАТ «КЦРЗ» стала причиною виникнення у позивача хронічних захворювань немає, отже неможливо встановити зв`язок з роботою позивача в ПрАТ «Криворізький Центральний Рудоремонтний Завод». У зв`язку з вищевикладеним, у задоволенні позовної зави просить відмовити повністю.

Позивач скористався правом подання відповіді на відзив, в обґрунтування посилається на те, що відповідач зазначає, що ПрАТ «КЦРЗ» з ідентифікаційним кодом 00190940 має інший код юридичної особи Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України. АТ «КЦРЗ» має саме ідентифікаційний код 00190940. Також відповідач зазначає, що «КЦРЗ» не є належним відповідачем по справі та як Акт розслідування складався на останньому місці роботи позивача (ПрАТ «КЗГО»), звертає увагу, що позивач працював в шкідливих умовах праці на обидвах підприємствах і на АТ «Криворізький Центральний Рудоремонтний Завод» і на ПрАТ «КЗГО», це підтверджується самим Актом розслідування причини професійного захворювання (маршрут професійний), копією трудової книжки. Причиною хвороби стала і робота на підприємстві відповідача АТ «Криворізький Центральний Рудоремонтний Завод». Виходячи з вищевикладеного, Приватне акціонерне товариство «Криворізький центральний рудоремонтний завод» ЄДРПОУ 00190940 є належним відповідачем по справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 працював на ПрАТ «КЦРЗ» з 04.08.1992 року по 31.10.2001 року обрубщиком в термообрубувальному цеху ВАТ «КЦРЗ», що підтверджується копією трудової книжки (а.с.12-21).

Відповідно до Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 23.02.2007, щодо ОСОБА_1 , причиною виникнення хронічних професійних захворювань (отруєння) стали: 1) пил переважно фіброгенної дії: концентрація пилу переважно фіброгенної дії з вмістом вільного діоксиду кремнію від 10 до 70% в повітрі робочої зони перевищувала гранично-допустиму в 2,3 рази згідно «Гігієнічних регламентів хімічних речовин у повітрі робочої зони», затвердженихнаказом Міністерства охорони здоров`я від 14.07.2020 №1596і складала 4,6 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3; 2) важкість праці: маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну, становила 35 кг при допустимій до 30 кг; робоча поза - незручна 50,6% тривалості зміни при допустимій до 25%, згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджениминаказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 № 248

23.02.20107 року було складено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 : п. 14) вібраційна хвороба першої-сдругої ст., синдром помірно вираженої вегетативно-сенсорної поліневропатії кінцівок з нейродистрофією у вигляді дв.плечолопаткового періатрозу (ПФ другого ст.), деформівного артрозу ліктьових суглобів та трофічних порушень на кистях; п. 16) Професійне захворювання виникло за таких обставин: працюючи обрубувачем (з 27.12.1994 по 30.09.199, з 22.12.1997 по т.ч.) в термообрубувальному цеху ВАТ «КЦРЗ» (ЗАТ «КЗГО») ОСОБА_1 виконував роботи на невдосконаленому обладнанні (обрубний молоток ІП-4009), рівні локальної вібрації на якому перевищували допустимі; п.17)Причина професійного захворювання: Перевищення рівнів локальної вібрації: рівень локальної вібрації 117дБ при ГДР-112 дБ (а.с. 22-24).

За довідкою МСЕК № 017117 від 14.03.2007 позивачу була встановлена втрата професійної працездатності у розмірі 40% первинно та третя група інвалідності.

Згодом за висновком МСЕК № 074477 від 28.03.2017 була встановлена втрата професійної працездатності у розмірі 40% безстроково та третя група інвалідності безстроково.

Суд, встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійні захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов`язків, і наявності у зв`язку з цим підстав, передбачених ст.ст.153,237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

Згідностатті 3 Конституції Українилюдина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно достатті 153 КЗпП Українизабезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.Статтею 173 КЗпП Українизакріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно частин 1,3ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 237-1 КЗпП Українипередбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 також роз`яснив про право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

У зв`язку з тим, що відповідно до положеньст. 237-1 КЗпП Українивідшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, пов`язаного з виробництвом, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.

У відповідності зі ст.ст. 23,1167 ЦК Україниморальна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок отримання ним професійних захворювань.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.9постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Вирішуючи питання про покладення відповідальності за завдану позивачу моральну шкоду на відповідача, суд виходить з того, що професійне захворювання виникло у позивача у зв`язку з його роботою у відповідача у шкідливих умовах праці, що підтверджується Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 23.02.2007 року.

За таких обставин суд вбачає, що ПрАТ «КЦРЗ» повинно нести відповідальність за заподіяну ОСОБА_1 моральну шкоду спричинену професійним захворюванням:вібраційна хвороба першої-сдругої ст., синдром помірно вираженої вегетативно-сенсорної поліневропатії кінцівок з нейродистрофією у вигляді дв.плечолопаткового періатрозу (ПФ другого ст.), деформівного артрозу ліктьових суглобів та трофічних порушень на кистях.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали для здоров`я позивача, незворотності таких наслідків, розміру втрати працездатності, відсутності наявності динаміки покращення стану позивача, постійний характер страждань позивача, який переносить постійний фізичний дискомфорт, обмежений в можливості звичайних повсякденних занять та активному спілкуванні, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності та справедливості, з урахуванням ступеню втрати професійної працездатності40%, ІІІ групу інвалідності, періоду роботи на підприємстві відповідача з 04.08.1992 по 31.10.2001, тобто 10 років 11 місяці у шкідливих умовах, судом встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода.

З врахуванням всіх наведених вище даних, суд доходить висновку, що 150 000,00 грн у якості компенсації моральної шкоди буде відповідати характеру та обсягу зазнаних позивачем моральних страждань і відповідатимуть принципам розумності, виваженості та справедливості.

Наведені у відзиві доводи відповідача, а саме щодо неможливості встановити зв`язок з роботою позивача в ПрАТ «Криворізький Центральний Рудоремонтний Завод» і заподіянням йому моральних страждань, а тому підстави для стягнення моральної шкоди з відповідача відсутні, не спростовують обставини, на які позивач посилається на обґрунтування позовних вимог і не звільняє відповідача від обов`язку відшкодувати завдану шкоду.

Позивача згідно з п.2 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Відповідно до ч. 6 ст.141 ЦПК Україниякщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 частини 2статті 141 ЦПК Українипередбачено, що у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, враховуючи нормист.141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору на користь держави в сумі 3028,00 грн.

Керуючись ст. ст.153,173,237-1 КЗпП України, ст. ст.23,1167 ЦК України,Законом України «Про охорону праці», ст. ст.4,5,13,19,76-81,89,137-141,247,258-259,263-265,279,354 ЦПК Українисуд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Криворізький центральний рудоремонтний завод» про відшкодування моральної шкоди в зв`язку з втратою професійної працездатності - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Криворізький центральний рудоремонтний завод» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 150000 (сто п`ятдесят тисяч) грн 00 коп без урахування утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Криворізький центральний рудоремонтний завод» в дохід держави судовій збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про сторін :

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Криворізький центральний рудеромонтний завод», ЄДРПОУ 00190940, юридична адреса: вул. Заводська, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області.

Суддя Н.Г. Ковтун