Ухвала

від 14.05.2024 по справі 386/530/24

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/530/24

Провадження № 2/386/270/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14 травня 2024 року смт. Голованівськ

Суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області Гут Ю. О.

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляє самостійних вимог- служба в справах дітей Побузької селищної ради, Голованівський районний відділ Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання місця проживання дітей, звільнення від сплати аліментів та звільнення від виплати заборгованості по сплаті аліментів,

встановив:

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 01.05.2024 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляє самостійних вимог- служба в справах дітей Побузької селищної ради, Голованівський районний відділ Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання місця проживання дітей, звільнення від сплати аліментів та звільнення від виплати заборгованості по сплаті аліментів та 13.05.2024 з уточненною позовною заявою , в якій просить, визначити місце проживання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком ОСОБА_2 за адресою його проживання по АДРЕСА_1 ; звільнити ОСОБА_2 від сплати аліментів на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 починаючи з 30.01.2023 та сплати заборгованості по виплаті аліментів, яка буде нарахована на день прийняття рішення.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 175, ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а саме:

- позивачем не обгрунтовано в чому саме полягає спір про визначення місця проживання неповнолітніх дітей, враховуючи те, що діти на даний час мешкають з ним та відповідач, як вказано в позові, не заперечує проти цього, що суперечить вимогам ст.161 СК України, тобто що мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них будуть проживати діти (наявності спору між батьками щодо визначення місця проживання їх малолітніх дітей);

- позивачем не надано характеризуючих даних про особу батьків дітей, їх майновий стан та житлові умови, інше, а також акти обстеження житлових умов батьків, на предмет визначення місця проживання дітей( додано лише акт про факт не проживання відповідача за зареєстрованим місцем проживання .

Крім цього, до позовної заяви не надано доказів того чи зверталася позивач до Органу опіки та піклування із питанням про визначення місця проживання дитини, які заходи органом опіки та піклування вживались, а також не додано до позовної заяви відповідного висновку про доцільність визначення місця проживання дітей та розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дітей, батька, який бажає проживати з дітьми, а також на підставі інших документів, що стосуються справи, як це передбачено статтею 19 Сімейного кодексу України.

Відповідно до змісту ст. 161 Сімейного Кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Разом з цим представником позивача надано заяву про витребування доказів, в якій просить витребувати в органу опіки та піклування висновку про доцільність проживання дітейц з батьком, який не відповідаає вимогам ст. 84 ЦПК України.

У постанові Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) вказано, що під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов`язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов`язково враховує стан здоров`я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866, передбачено, що для розв`язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини.

Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт.

Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Позивач не навів у позовній заяві обставин згідно яких він не може самостійно отримати висновок органу опіки та піклування та яких заходів він вживав для такого отримання.

За правилами п.6 ч.3ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

В позовній заяві позивачем не зазначено, чи проводилися ним заходи досудового врегулювання спору, тоді як діючим законодавством України передбачений позасудовий спосіб вирішення зазначеного спору між батьками, із залученням органу опіки та піклування.

Звертається увага позивача на те, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» у разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Згідно зіст.158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (ч. 1, 2ст. 159 СК України).

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.

Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Згідно приписів ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляє самостійних вимог- служба в справах дітей Побузької селищної ради, Голованівський районний відділ Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання місця проживання дітей, звільнення від сплати аліментів та звільнення від виплати заборгованості по сплаті аліментів- залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання останнім копії ухвали суду.

Роз`яснити представнику позивача, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута останньому, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.

Копію ухвали суду надіслати представнику позивача.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: Гут Ю. О.