Постанова

від 14.05.2024 по справі 229/7717/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4884/24 Справа № 229/7717/23 Суддя у 1-й інстанції - Хомченко Л. І. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року м.Кривий Ріг

Справа № 229/7717/23

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.

секретар судового засідання - Гладиш К.І.

сторони:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи:Орган опікита піклуванняв особіСлужби усправах дітейЮжненської міськоїради Одеськогорайону Одеськоїобласті,Южненській відділдержавної реєстраціїактів цивільногостану вОдеському районіОдеської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовомузасіданні,в порядкуспрощеного позовногопровадження, апеляційну скаргу ОСОБА_2 ,від іменіта вінтересах якоїдіє адвокатРомась АнастасіяІгорівна,на ухвалуДружківського міськогосуду Донецькоїобласті від21листопада 2023року,яка постановлена суддеюХомченко Л.І. у місті Дружківці Донецької області та повне судове рішення складено 24 листопада 2023 року, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Просив суд встановлити батьківство ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та внести відповідні зміни до актового запису.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 21 листопада 2023 року призначено у провадженні 2-0/229/152/2023, ЄУН 229/7717/23, за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, судово-медичну (молекулярно-генетичну) експертизу, проведення якоїдоручено судовим експертам КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» (65082, м. Одеса, пров. Валіховський, 4).

На вирішення експертизи поставлено наступні питання:

1. Чи наявне кровне споріднення між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Краматорська Донецької області, та малолітньою ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Краматорську Краматорського району Донецької області (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 (Краматорський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 24 від 12 січня 2022 року).

2. Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, уродженець м. Краматорська, Донецької області рідним батьком ( біологічним батько) малолітньої дитини ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Краматорську Краматорського району Донецької області (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 (Краматорський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 24 від 12 січня 2022 року)?

Витрати за проведення експертизи покладено на заявника ОСОБА_1 .

В розпорядження експертів надіслано копію ухвали.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ,, від імені та в інтересах якої діє адвокат Ромась А.І., просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що дана справа не підлягає розгляду у порядку окремого провадження, у зв?язку з наявністю спору про право. На вирішення експертів поставлено питання щодо встановлення кровної спорідненості, яке не вирішується у відповідності до Методики проведення дослідження за експертною спеціалізацією 9.5. «Молекулярно-генетичні дослідження», а тому таке питання є недоцільним та його варто було виключити з ухвали, й така позиція зазначена в ухвалі Вінницького міського суду Вінницької області по справі №127/14694/23 від 06 грудня 2023 року. Також, зазначає, що експертна установа визначена без урахування вимог ч. 3 ст. 103 ЦПК України.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, заінтересовану особу ОСОБА_2 та її представника адвоката Ромась А.І., які, кожна окремо, підтримали доводи апеляційної карги та просили її задовольнити, заявника ОСОБА_1 , який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість ухвалу суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Призначаючи у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, судово-медичну (молекулярно-генетичну) експертизу, суд першої інстанції виходив з того, що для об`єктивного вирішення даного питання необхідні спеціальні знання в області судової медицини.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом.

Згідно з ч. 2ст.102 ЦПК Українипредметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Відповідно дост.103 ЦПК Українисуд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Отже, судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України).

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України.).

Частина 2 ст. 76 ЦПК України передбачає, що одним із доказів є висновки експертів.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч. 2 ст. 102 ЦПК України).

Згідно ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц зазначено, що СК України не визначає особливостей предмету доказування у цій категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто, при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України, можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (рішення у справі «Калачова проти російської федерації» № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Таким чином, висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте, його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 613/96/21 (провадження № 61-11529св22).

Судом встановлено, що у листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, та просив суд встановлити батьківство ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та внести відповідні зміни до актового запису.

В зв`язку з цим, встановлення батьківства підлягає обов`язковому з`ясування для вирішенні справи по суті та без встановлення цієї обставини вирішити дане питання неможливо.

Отже, для встановлення обставин, що мають значення для справи, а саме встановлення батьківства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , висновок судово- медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є одним із основних належних та допустимих доказів щодо вирішення вимог і для з`ясування цих обставин, які входять до предмета доказування та мають значення для справи, вбачається необхідність спеціальних знань, без яких встановити відповідні обставини справи та вирішити справу по суті неможливо.

Відповідно до частини першої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

В оскаржуваній ухвалі суду зазначено перелік питань, з яких експерт має надати суду висновок, які були запропоновані суду заявником ОСОБА_1 . Зокрема, на вирішення експертів поставлено наступні питання: 1. Чи наявне кровне споріднення між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянином України, уродженцем м. Краматорська Донецької області та малолітньою ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Краматорську Краматорського району Донецької області (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 (Краматорський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 24 від 12 січня 2022 року); 2. Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, уродженець м. Краматорська Донецької області рідним батьком (біологічним батько) малолітньої дитини ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Краматорську Краматорського району Донецької області (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 (Краматорський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 24 від 12 січня 2022 року)?.

Колегією суддів не приймаються доводи апеляційної скарги про те, що на вирішення експертів поставлено питання щодо встановлення кровної спорідненості, яке не вирішується у відповідності до Методики проведення дослідження за експертною спеціалізацією 9.5. «Молекулярно-генетичні дослідження», а тому таке питання є недоцільним та його варто було виключити з ухвали, й така позиція зазначена в ухвалі Вінницького міського суду Вінницької області по справі №127/14694/23 від 06 грудня 2023 року, з огляду на наступне.

Так, молекулярно-генетична експертиза є одним із видів біологічної експертизи, до завдань якої віднесено встановлення спорідненості (родинних зв`язків), а тому вирішення питання щодо наявності кровного споріднення між ОСОБА_1 та малолітньою ОСОБА_3 перебуває в межах компетенції судового експерта.

При цьому, посилання на висновки, викладені в ухвалі Вінницького міського суду Вінницької області по справі №127/14694/23 від 06 грудня 2023 року не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів, адже, відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Згідно статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Отже, судово-генетична експертиза, як одна з видів судово-медичних експертиз, повинна здійснюватись виключно державними спеціалізованими установами.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 21 листопада 2023 року судово-медичну (молекулярно-генетичну) експертизу доручено судовим експертам КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» 65082, м. Одеса, пров. Валіховський, 4), тобто державній спеціалізованій установі.

Зазначаючи в апеляційній скарзі про те, що експертна установа визначена без урахування вимог ч. 3 ст. 103 ЦПК України, ОСОБА_2 не вказала експерту установу, якій, на її думку, слід доручити проведення судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи у даній справі, а тому колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги в цій частині.

Доводи заінтересованої особи ОСОБА_2 та її представника адвоката Ромась А.І. про те, що у даній справі наявний спір про право та справа не підлягає розгляду в окремому провадження, колегією суддів не приймаються, адже, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України, і зважаючи на роз`яснення, викладені в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 року, колегія суддів перевіряє виключно наявність правових підстав для призначення у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, судово-генетичної експертизи.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що ухвала суду про призначення по справі судово-генетичної експертизи відповідає нормам ЦПК України.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвалу суду постановлено з дотриманням норм матеріального та без порушення норм процесуального законодавства, яке призвело до постановлення помилкової ухвалу, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381,382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 ,від іменіта вінтересах якоїдіє адвокатРомась АнастасіяІгорівна, - залишити без задоволення.

Ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 21 листопада 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 15 травня 2024 року.

Головуючий:

Судді: