Постанова

від 15.05.2024 по справі 915/1925/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/1925/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 14.02.2024 року про зупинення провадження, суддя в І інстанції Алєксєєв А.П, повний текст якої складено 14.02.2024 в м. Одесі

у справі: №915/1925/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Вознесенський хлібзавод

про стягнення 211 900,36 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.02.2024 справу №915/1925/23 клопотання товариства з обмеженою відповідальністю Вознесенський хлібзавод про зупинення провадження у справі № 915/1925/23 задоволено; зупинено провадження у справі №915/1925/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №915/575/22.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника відповідача та зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, оскільки справа №915/1925/23 є пов`язаною зі справою №915/575/22, у якій встановлюються обставини, що можуть вплинути на оцінку доказів у даній справі.

26.02.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України, в якій останнє просить ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 14.02.2024 у справі №915/1925/23 скасувати та передати дану справу до Господарського суду Миколаївської області для продовження розгляду.

В обгрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що позивач не може самостійно коригувати або визначати обсяги газу, спожиті Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ ХЛІБЗАВОД», оскільки Позивач проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ.

Стверджує, що відповідачем у справі №915/575/22, при поданні матеріалів з позовною заявою, не ставилась вимога щодо розірвання Типового договору постачання природного газу з постачальником «останньої надії», скасування актів №13971 за жовтень 2022, та №17296 за грудень 2022 приймання-передачі природного газу, а відповідно, і не буде предметом розгляду у даній справі. Тобто, наявність справи №915/575/22, ніяким чином не перешкоджає розгляду справи №915/1925/23.

Вказує, що зібрані докази у справі дозволяють встановити та оцінити обставини та факти, які є предметом судового розгляду, ухвала прийняття з порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не відповідає принципу процесуальної економії господарського судочинства та порушує права Позивача на розгляд спору в розумний строк.

11.03.2024 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України, в якій останнє на підтвердження позиції, викладеній в апеляційній скарзі просить долучити до матеріалів справи постанову Верховного Суду від 01.03.2024 у справі №910/17615/20 та врахувати викладені у ній висновки при розгляді цієї справи.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Оскільки доступ до судових рішень є відкритим та доступним у Єдиному державному реєстрі судових рішень, то немає підстав вирішувати питання про долучення судового рішення до справи за клопотанням позивача відповідно до господарського процесуального закону.

Відповідно до частини тринадцятої статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно із частиною третьою статті 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною другою статті 271 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи те, що у даній справі оскаржується ухвала суду, зазначена в п. 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України (про зупинення провадження у справі), то її перегляд за апеляційною скаргою має проводитись в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.02.2024 справу №915/1925/23; розгляд даної апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

З метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду апеляційної скарги, враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням в Україні воєнного стану, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 14.02.2024 справу №915/1925/23 розглядається поза межами строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення належного судового захисту.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суд, відповідно, зобов`язаний або має право зупинити провадження у справі.

Під час постановлення оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд керувався положеннями пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Пунктом 4 частини першої статті 229 ГПК України визначено, що провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.

У разі зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України за вимогами статей 238 та 282 цього Кодексу у мотивувальній частині судового рішення повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків суду при ухваленні такого судового рішення (подібний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у cправі №908/2287/17 та постанові Верховного Суду від 08.07.2019 у справі № 904/4233/18).

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17 та від 17.12.2019 у справі № 917/131/19).

Крім того, слід зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього (подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі № 914/1983/17 та від 16.01.2020 у справі № 908/1188/19).

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених ст.86 ГПК України, щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Щодо пов`язаності вказаних справ, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У справі №915/1925/23, яка наразі переглядається, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача грошові кошти за спожитий природний газ за типовим договором постачання природного газу, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2501, у загальній сумі 211900,36 грн., з якої: 160512,52 грн. основний борг; 41629,64 грн. пеня; 3979,41 грн. - 3% річних; 5778,79 грн. втрати від інфляції.

В обґрунтовання позовних вимог позивач посилається на ту обставину, що у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором ГТС за участю оператора ГРМ об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 06.10.2022 по 31.10.2022 та з 01.12.2022 по 09.12.2022 автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - позивача, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів,поставлених позивачем.

За період жовтень та грудень 2022 року позивач поставив відповідачу природний газ на суму 186222,06 грн. Відповідач частково здійснив оплату за поставлений газ на суму 25709,54 грн. Таким чином, відповідач має заборгованість з оплати спожитого природного газу на загальну суму 160512,52 грн.

У справі №915/575/22 Товариство з обмеженою відповідальністю «Вознесенський хлібзавод» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій газзбут» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»», в якій просило суд:

1) визнати незаконними дії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз», що полягають у завищенні обсягу розподіленого газу за період з 01.10.2022 по 19.10.2022 включно та зобов`язати Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» здійснити перерахунок об`єму розподіленого газу за період з 01.10.2022 по 31.10.2022, зокрема, за період з 01.10.2022 по 06.10.2022 шляхом вилучення 80,3 м.куб з об`єму розподіленого природного газу; за період безоблікового споживання з 06.10.2022 по 19.10.2022 шляхом визначення обсягу споживання природного газу в розмірі 1069 м.куб;

2) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Твій газзбут» здійснити перерахунок вартості спожитого Товариством з обмеженою відповідальністю «Вознесенський хлібзавод» природного газу за жовтень 2022 року з врахуванням відкоригованого обсягу спожитого газу за жовтень 2022 року;

3) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»» здійснити перерахунок вартості спожитого Товариством з обмеженою відповідальністю «Вознесенський хлібзавод» природного газу за жовтень 2022 року з врахуванням відкоригованого обсягу спожитого газу за жовтень 2022 року.

Тобто, предметом позову у справі №915/1925/23, зокрема є вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Вознесенський хлібзавод вартості спожитого у жовтні та грудні 2022 року природного газу, в той час як предметом позову у справі №915/575/22 є, зокрема, зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю ГК Нафтогаз України здійснити перерахунок вартості спожитого позивачем природного газу за жовтень 2022 року з врахуванням відкоригованого обсягу спожитого газу за жовтень 2022 року.

Отже, у разі задоволення позову у справі №915/575/22 Товариство з обмеженою відповідальністю ГК Нафтогаз України має здійснити перерахунок вартості спожитого позивачем природного газу за жовтень 2022 року з врахуванням відкоригованого обсягу спожитого газу за жовтень 2022 року, що не може не вплинути на підстави позову у справі №915/1925/23.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що результат розгляду справи №915/577/22 безпосередньо впливає на розгляд справи №915/1925/23.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що провадження у вказаній справі №915/575/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вознесенський хлібзавод було ініційовано до звернення Товариства з обмеженою відповідальністю ГК Нафтогаз України до Товариства з обмеженою відповідальністю Вознесенський хлібзавод про стягнення грошових коштів за спожитий природний газ у загальній сумі 211900,36 грн у даній справі.

Водночас, щодо того чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи до іншої, а саме №915/575/22, суд апеляційної інстанції з урахуванням правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.05.2021 у справі №917/349/20 та від 01.03.2024 у справі №910/17615/20, зазначає наступне.

Чинним господарським процесуальним законодавством передбачено обов`язок суду зупинити провадження у справі, зокрема у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Так, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку з`ясовує, як пов`язана справа, яка розглядається судом, зі справою, що розглядається іншим судом, і чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно з`ясувати обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Поряд з цим, вказана процесуальна норма прямо встановлює, що суд не може посилатись на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги, що зібрані докази у справі дозволяють встановити та оцінити обставини та факти, які є предметом судового розгляду, оскільки вирішення спору у даній справі (в тому числі і перевірка нарахованої позивачем вартості за спожитий природний газ у жовтні 2022) об`єктивно неможливо здійснити до набрання законної сили судовим рішенням у справі №915/575/22 (предметом якої є, зокрема, вимоги про здійснення перерахунку вартості спожитого позивачем природного газу за жовтень 2022 року з врахуванням відкоригованого обсягу спожитого газу за жовтень 2022 року, саме на підставі якого було здійснено розрахунок ціни позову у даній справі.

Щодо доводів скаржника з посиланням на недопущення порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Розумний строк судового розгляду є невід`ємним елементом права на справедливий судовий розгляд, який безпосередньо закріплений в пункті 1 статті 6 ЄКПЛ. При тлумаченні поняття «розумні строки» ЄСПЛ визначив момент початку та закінчення цих строків, а також вивів критерії, які повинні враховуватися при оцінці певного строку як розумного, а саме: складність справи, важливість для заявника питання, що розглядається судом, поведінка заявника, поведінка державних органів.

За частиною першою статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Водночас, як верховенство права, так і розумність строків розгляду справи судом належить до основних засад (принципів) господарського судочинства за частиною третьою цієї ж статті. Вказаний правовий інструмент процесуального законодавства (зупинення) зумовлює тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи та щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки було встановлено об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи - зупинення провадження у цьому випадку забезпечить дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та пропорційності (в розумінні ст. 2, 7, 13, 15 ГПК України), а також повного та всебічного встановлення всіх обставин справи.

В цій частині суд апеляційної інстанції також зазначає, що принцип розгляду справи упродовж «розумного строку» спрямований на захист інтересів осіб. В даному аспекті, держава повинна організувати свої правові системи так, щоб суди могли виконувати свій обов`язок щодо вирішення справ упродовж «розумного строку».

Так, саме держава повинна гарантувати конкретні юридичні інструменти, за допомогою яких особи можуть вимагати захисту від надмірно тривалого провадження. Натомість у даній справі саме відповідачем було заявлено та підтримано клопотання про зупинення провадження у справі. А нормами процесуального законодавства (ст. 227 ГПК України) встановлено обов`язок суду на таке зупинення.

Тому порушення судом першої інстанції норм як процесуального права, так і ст. 6 Конвенції суд апеляційної інстанції не встановив.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі, оскільки ухвалення рішення за результатами розгляду справи №915/575/22 має безпосереднє значення для вирішення (розгляду) питання щодо правомірності нарахування та стягнення вартості спожитого у жовтні та грудні 2022 року природного газу.

Тобто розгляд справи по суті об`єктивно неможливий до вирішення іншої справи, що є безумовною підставою для зупинення провадження у даній справі відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України до набрання рішенням законної сили у справі №915/575/22, від результату якого залежить вирішення даної справи (п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про необхідність зупинення провадження у даній справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів доходить висновку, що результати розгляду справи №915/575/22 будуть мати безпосереднє значення для вирішення спору у цій справі, а тому місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України до набрання законної сили рішенням суду у справі №915/575/22.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 14.02.2024 справу №915/1925/23 відповідає нормам процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, отже не можуть бути підставою для її задоволення.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесені судові витрати за розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України

Керуючись статтями 129, 269-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 14.02.2024 справу №915/1925/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: А.І. Ярош

Судді: Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська