Ухвала

від 15.05.2024 по справі 923/1137/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

15 травня 2024 рокум. ОдесаСправа № 923/1137/20Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсільгоспмаш"

на рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024, суддя в І інстанції Желєзна С.П., повний текст якого складено 01.04.2024 в м. Одесі

у справі №923/1137/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсільгоспмаш"

до відповідача: Херсонської міської ради Херсонської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області

про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі №923/1137/20 у задоволенні позову відмовлено; здійснено поворот виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 09.02.2021 у справі №923/1137/20 шляхом присудження до стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсільгоспмаш" на користь Херсонської міської ради Херсонської області грошових коштів у розмірі 2102 грн; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсільгоспмаш" на користь Херсонської міської ради Херсонської області судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг у загальному розмірі 7 357,00 грн.

30.04.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсільгоспмаш" на рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі №923/1137/20, в якій скаржник просить рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі №923/1137/20 скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсільгоспмаш" на рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі №923/1137/20 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №923/1137/20 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

10.05.2024 матеріали справи №923/1137/20 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ознайомившись з матеріалами справи, а також апеляційною скаргою, колегія суддів дійшла висновку про те, що дана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За умовами пункту 1 частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з частиною третьою статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції, його ухвалено 21.03.2024, а повний текст останнього складено та підписано 01.04.2024.

Отже, кінцевим строком для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі №923/1137/20 є 22.04.2024.

Колегія суддів враховує, що апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі №923/1137/20 скаржником подано засобами поштового зв`язку 23.04.2024, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом двадцятиденного строку на апеляційне оскарження, при цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсільгоспмаш" безпосередньо в апеляційній скарзі зазначає про те, що повний текст оскаржуваного рішення було доставлено до електронного кабінету позивача лише 03.04.2024 о 21:17.

Між тим, апеляційний господарський суд зауважує на тому, що питання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі №923/1137/20 з вищенаведених або будь-яких інших підстав скаржник не порушує.

Не містить такого клопотання і прохальна частина апеляційної скарги.

Таким чином, відсутність клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі №923/1137/20 є підставою для залишення даної апеляційної скарги без руху в силу приписів частини третьої статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

Також відповідно до пункту 2 частини третьої ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до частини третьої вказаної норми до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлена в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 становив 2102 грн (стаття 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік").

Предметом спору за позовом у даній справі є одна вимога немайнового характеру (визнання договору оренди земельної ділянки укладеним), за розгляд якої позивач позовом повинен був сплатити 2102 грн (один прожитковий мінімум для працездатних осіб).

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі №923/1137/20, яке оскаржується апелянтом у повному обсязі, складає 3153 грн 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позову (розраховано наступним чином: (2102 грн х 150%).

Між тим, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржником не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В силу частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

За умовами вказаної норми суд апеляційної інстанції перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та встановив, що в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" у реєстрі підтверджень оплат із Казначейства не зафіксована сплата скаржником судового збору за розгляд апеляційної скарги у даній справі.

Отже скаржник, звертаючись з апеляційною скаргою, наведеного вище не врахував та не надав доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В той же час апелянтом було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обгрунтовано тим, що ТОВ «УКРСІЛЬГОСПМАШ» є юридичною особою, яка хоч і зареєстрована у м. Біла Церква, однак всі свої активи має у м. Херсон. З моменту повномасштабного вторгнення територія м. Херсон одразу опинилась під окупацією. До моменту деокупації (11.11.2022 року) ворожі війська фактично здійснили захоплення майна ТОВ «УКРСІЛЬГОСПМА». Враховуючи дані обставини, всі договори з орендарями були зупинені до відновлення мирного стану. Після деокупації м. Херсон ворог здійснював мінування території та об?єктів нерухомості. Товариство не має змоги отримувати прибутків від надання в оренду й експлуатацію власного нерухомого майна. У зв?язку з скрутним фінансовим становищем у Товариства відсутні працівники, а функції з управлінням Товариством покладені на учасника ОСОБА_1 на безоплатній основі. Фінансове становище товариства також підтверджуються фінансовим звітом за 2023 рік. Згідно якого за наслідками 2023 року ТОВ «УКРСІЛЬГОСПА» є збитковим.

Розглянувши заяву про відстрочення сплати судового збору у справі №923/1137/20, яка є додатком до апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1)розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2)позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3)предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Приписи вказаної вище норми права передбачають право суду, з урахуванням майнового стану сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору лише за наявності викладених вище умов, тоді як законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі №912/3514/20.

Так, з системного аналізу змісту статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої вказаної статті не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18.

Таким чином, виходячи з того, що ТОВ «УКРСІЛЬГОСПМАШ» не підпадає під категорію осіб, яким суд, враховуючи майновий стан, може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити сплату судового збору, а позов не спрямований на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, апеляційний господарський суд зазначає про відсутність правових підстав для задоволення заяви скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів у даному випадку не вбачає правових підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а тому відповідне клопотання скаржника не підлягає задоволенню.

Порядок залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги встановлені ст. 260 ГПК України.

Згідно із ч.2 ст.260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про звернення скаржником з апеляційною скаргою з пропуском встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження та без клопотання про його поновлення, а також те, що до апеляційної скарги не подано доказів сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги у встановленому порядку та розмірі, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням скаржнику строку для усунення вказаних недоліків.

Відповідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1.У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсільгоспмаш" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі №923/1137/20 - відмовити

2.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсільгоспмаш" на рішення Господарського суду Одеської області від 21.03.2024 у справі №923/1137/20 - залишити без руху.

3.Встановити скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 3153 грн та звернутися до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

4.Роз`яснити скаржникові, що якщо ним не будуть усунуті недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі-апелянту, а у разі неподання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску або якщо вказані ним у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.

5.Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддяА.І. Ярош

Судді:Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська