Постанова

від 15.05.2024 по справі 910/14891/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2024 р. Справа№ 910/14891/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Алданової С.О.

Євсікова О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "Новобуд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2023

у справі № 910/14891/23 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "Новобуд"

про стягнення 66 357,37 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

21.09.2023 року Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "Новобуд" про стягнення неустойки в сумі 66 357,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань в частині недотримання строків здійснення робіт за договором підряду №18-22 на роботи по об`єкту: «Капітальний ремонт покрівлі санчастини відділу охорони здоров`я за генпланом 17/14 (інв. №10310004) Національної академії Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_1 )» від 27.08.2022.

Доводи та заперечення відповідача

Відповідач з позовом не погодився, посилаючись на те, що підстави для нарахування і стягнення пені за період з 21.09.2022 по 27.09.2022 відсутні, оскільки підставою для продовження строку згідно додаткової угоди № 01-22 від 28.09.2022 до 30.10.2022 була технічна неможливість виконання додаткових робіт без закінчення основних будівельних робіт, про що зазначено в угоді. Стосовно нарахування штрафу і пені за період з 31.10.2022 по 28.12.2022 відповідач також зазначає на безпідставність цих вимог, позаяк між сторонами було укладено додаткову угоду № 02-22 від 29.12.2022, якою через затримку у фінансуванні замовника та виникненні обставин непереборної сили встановлено строк дії договору до 28.02.2023. Названі обставини зафіксовано в протоколі службової наради від 26.12.2022 №18, та на який міститься посилання в додатковій угоді № 02-22 від 29.12.2022. У зв`язку з цим, відповідач вважає, що сторони дійшли згоди та встановили кінцевий строк виконання робіт 28.02.2023.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі № 910/14891/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "Новобуд" на користь Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України пеню у розмірі 33 056 грн 50 коп., штраф в розмірі 33 300 грн 87 коп. та судовий збір у розмірі 2 684 грн 00 коп.

Рішення мотивоване тим, що:

- оскільки сторони в додатковій угоді №01-22 від 28.09.2022 узгодили, що вона набирає чинності з моменту її підписання, тобто 28.09.2022, то вбачається, що у період з 21.09.2022 по 27.09.22 відбулося прострочення відповідачем виконання своїх зобов`язань по договору;

- встановивши вірність поведеного позивачем розрахунку позовних вимог, суд виснував, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 33 056,50 грн. та штрафу в розмірі 33 300,87 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з цим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Так, апелянт стверджує, що:

- судом не було досліджено підстави які слугували для укладення додаткової угоди № 01-22 від 28.09.2022, а саме збільшення строків виконання робіт було зумовлено технічною неможливістю виконання додаткових робіт по об`єкту без закінчення основних будівельних робіт. Сторони погодили уточнення календарного графіку виконання робіт, плану фінансування відповідно до їх фактичного виконання, про що зазначено в п. 1 цієї угоди;

- строк дії договору підряду згідно додаткової угоди № 02-22 від 29.12.2022 встановлено до 28.02.2023. При укладенні цієї угоди сторони керувались, серед іншого, пунктами 2.2, 16.3 договору підряду, за змістом яких строки виконання робіт можуть бути змінені за рішенням замовника з внесення відповідних змін шляхом укладення відповідної додаткової угоди у разі: виникнення обставин непереборної сили; затримки фінансування замовника; виникнення інших обставин, що можуть вплинути на виконання рішення;

- судом першої інстанції не було досліджено протокол № 18 від 26.12.2022, який слугував підставою для укладення додаткової угоди № 02-22 від 29.12.2022. В протоколі сторони засвідчили факт неможливості підтвердження виконання частини робіт у зв`язку з великим обсягом атмосферних опадів у вигляді снігу. У зв`язку з цим було запропоновано перенести оплату виконання робіт на 2023 рік для можливості підтвердження факту виконання будівельних робіт в повному обсязі;

- судом невірно було застосовано приписи статті 631 ЦК України;

- укладаючи додаткову угоду № 02-22 від 29.12.2022 сторони дійшли згоди та встановили кінцевий строк виконання робіт 28.02.2023, що пов`язані із затримкою у фінансуванні та неможливістю замовника прийняти виконані підрядником роботи;

- дії позивача, який уклав додаткові угоди до договору підряду про зміну строку виконання відповідачем робіт, а згодом пред`являє позов про стягнення неустойки у зв`язку з порушення строків, суперечить його попередній поведінці і є недобросовісним.

Також в апеляційній скарзі викладено попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на надання правової допомоги у розмірі 10 000,00 грн, підтверджуючи докази яких будуть надані після закінчення розгляду справи.

Доводи та заперечення позивача

Позивач, у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін. Відзив обґрунтований тим, що це рішення прийнято з дотриманням норм матеріально та процесуального права.

Заперечуючи проти доводів апелянта, позивач зазначає таке:

- суд першої інстанції вірно констатував, що оскільки сторони в додатковій угоді №01-22 від 28.09.2022 узгодили, що вона набирає чинності з моменту її підписання, тобто 28.09.2022, то вбачається, що у період з 21.09.2022 по 27.09.22 відбулося прострочення відповідачем виконання своїх зобов`язань по договору;

- в додатковій угоді № 02-22 від 29.12.2022 сторони продовжили строк дії договору, при цьому, термін завершення виконання робіт сторонами не змінювався і становив до 30.10.2022;

- доводи скаржника щодо укладення сторонами додаткової угоди № 02-22 від 29.12.2022 не заслуговують на увагу, оскільки пеню позивач розрахував з 31.10.2022 по 28.12.2022 (до дня, що передував укладенню цієї додаткової угоди).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14891/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду першої інстанції.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2024 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України у зв`язку із відсутністю доказів сплати судового збору у розмірі 4026,00 грн та відсутності клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження. Роз`яснено скаржнику, що протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.

16.02.2024 недоліки апеляційної скарги усунуто.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "Новобуд" пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі №910/14891/23. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників процесу про здійснення розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 18.03.2024. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 18.03.2024. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2023 у справі №910/14891/23 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

За змістом ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

27.08.2022 року між Головним центром капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "Новобуд" (підрядник) укладено договір підряду №18-22 на роботи по об`єкту: «Капітальний ремонт покрівлі санчастини відділу охорони здоров`я за генпланом 17/14 (інв.. №10310004) Національної академії Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_1 )».

Відповідно до п.1.1 договору предметом цього договору є додаткові роботи (в розумінні п.5 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі»), визначені у договірній ціні (додаток 2) (далі - роботи) по об`єкту «Капітальний ремонт покрівлі санчастини відділу охорони здоров`я за генпланом 17/44 (інв. № 10310004) Національної академії Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_1 )» (далі - об`єкт), код ДК 021:2015 45453000-7-капітальний ремонт та реставрація, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький.

Згідно з п.1.2 договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується, згідно із затвердженою проєктно-кошторисною документацією та умовами цього договору, власними/залученими (у разі попереднього письмового узгодження з замовником) силами, за допомогою власних/залучених технічних засобів, із використанням власних/залучених матеріальних ресурсів (коштів), з високою якістю (відповідно до вимог законодавства України, ДСТУ, ДБН, Настанов, технічних умов та договору) виконати роботи по об`єкту і за участі замовника передати об`єкт у встановлений замовником термін експлуатуючій організації.

Підрядник зобов`язаний виконати роботи, у строк визначений договором.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що роботи, які є предметом цього договору повинні бути виконані підрядником в період з дня підписання цього договору до 20.09.2022 року, відповідно до Графіку виконання робіт (додаток 3). Датою початку робіт є дата надання підряднику доступу до об`єкта.

Договірна ціна робіт по об`єкту є динамічною і становить 712 659,36 грн. (п.3.3 договору).

Пунктом 7.5 договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов`язання підрядник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущення прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п.4.8 договору, договір вважається виконаним, якщо підрядник виконав всі, передбачені договором, роботи у строк, визначений графіком виконання робіт (додаток 2) та якщо замовником встановлено, що такі роботи повністю відповідають вимогам чинного законодавством України, ДСТУ, ДБН, Настановам, технічним умовам та договору.

Згідно з п.6.1 договору передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом приймання виконаних робіт (за формою № КБ-2в), підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками сторін.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 30.09.2022 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (крім випадків передбачених законодавством). Строк дії договору може коригуються шляхом укладання додаткової угоди (п.15.1 договору).

28.09.2022 між сторонами договору укладено додаткову угоду №01-22 про внесення змін до договору від 27.08.2022 №18-22, відповідно до умов якої сторони виклали п.2.1 та п.15.1 в наступній редакції:

« 2.1 роботи, які є предметом цього договору повинні бути виконані підрядником в період з дня підписання цього договору до 30.10.2022 року, відповідно до графіку виконання робіт (додаток 3). Датою початку робіт є дата надання підряднику доступу до об`єкта».

15.1 Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 15.11.2022 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (крім випадків передбачених законодавством). Строк дії договору може коригуються шляхом укладання додаткової угоди».

В пункті 7 додаткової угоди зазначено, що вона набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками.

29.12.2022 між сторонами підписано додаткову угоду №02-22 про внесення змін до договору від 27.08.2022 №18-22, відповідно до умов якої сторони, зокрема, виклали п.15.1 в наступній редакції: «Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 28.02.2023 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (крім випадків передбачених законодавством). Строк дії договору може коригуються шляхом укладання додаткової угоди».

Відповідачем виконано роботи, які прийняті позивачем на загальну суму 236 932,61 грн., що підтверджується актами, а саме:

- акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2022 року від 25.10.2022 на суму 218 467,91 грн., довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат №1 (форма №КБ-3) за жовтень 2022 року від 25.10.2022 на суму 218 467,91 грн;

- акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2022 року від 21.11.2022 на суму 18 464,70 грн, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат №2 (форма №КБ-3) за листопад 2022 року від 21.11.2022 на суму 18 464,70 грн.

Оскільки виконання робіт було проведено відповідачем з порушенням визначених договором строків Головним центром капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України пред`явлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "Новобуд" пені в сумі 4 988,62 грн, нарахованої за період з 21.09.2022 по 27.09.2022, пені в сумі 28 067, 88 грн, нарахованої за період з 31.10.2022 по 28.12.2022 та штрафу в сумі 33 300,87 грн.

Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при прийнятті судового рішення

Відповідно до ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ст. 173 ГК України, яка кореспондується з приписами ст. 509 ЦК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 846 ЦК України визначає, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Матеріалами справи підтверджується, що укладаючи договір підряду сторонами в додатку «Графік виконання робіт» визначено кінцевим терміном виконання робіт ІІ квартал вересня 2022 року (20.09.2022).

Додатковою угодою №01-22 від 28.09.2022 змінено термін виконання робіт та визначено його до 30.10.2022 року. При цьому, при її укладенні сторони керувалися положеннями п. п. 4.2, 5.1.7 договору та в п.1 угоди зазначали підставою укладення: «у зв`язку з технічною неможливістю виконання додаткових робіт по об`єкту без закінчення основних будівельних робіт».

Так, згідно з п. 4.2 договору склад та обсяг робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначаються проєктно-кошторисною документацією. Строки та обсяги окремих видів робіт, що передбачені Графіком виконання робіт (додаток 3) можуть бути переглянуті за рішенням замовника. Такі зміни оформлюються шляхом укладення додаткових угод.

В п. 5.1.7 договору визначено, що замовник має право приймати рішення про прискорення, уповільнення або зупинення виконання робіт з внесенням (за необхідності) відповідних змін до договору шляхом укладення відповідної додаткової угоди.

Водночас, суд звертає увагу на те, що згідно умов договору право на зміну графіку робіт належить виключно замовнику.

Отже, реалізувавши своє виключне право, замовник ініціював внесення змін в договір шляхом укладення додаткової угоди, чим фактично підтвердив наявність обставин технічної неможливості виконання додаткових робіт по об`єкту без закінчення основних будівельних робіт, а не прострочення виконання підрядником цих робіт.

В сенсі наведеного необхідно зазначити, що Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності врахування принципу добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України) - стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 11.08.2021 у справі № 909/436/20, від 28.09.2021 у справі № 918/1045/20, від 06.10.2021 у справі № 925/1546/20).

Доктрина «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), в основі якої лежить принцип добросовісності, базується ще на римській максимі - «non concedit contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

По суті згаданий принцип римського права venire contra factum proprium є вираженням equitable estoppel - однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на principles of fraud. Вона спрямована на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище (постанови Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20, від 09.06.2021 у справі № 911/3039/19, від 08.09.2021 у справі №910/10444/20, від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18).

Європейським судом з прав людини у своїй практиці також було неодноразово застосовано принцип "естопель", тобто принцип, який означає категоричне заперечення такої поведінки сторони в процесі, якою вона перекреслює те, що попередньо було нею визнано в цьому та/або іншому судовому процесі ("Хохліч проти України", заява № 41707/98).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.

Згідно ст. 13 ЦК України, визначивши межі здійснення цивільних прав, закон встановлює, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконанні обов`язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.

На суперечливість поведінки позивача вказують такі його дії, як: з одного боку, визначення станом на час укладення додаткової угоди №01-22 від 28.09.2022 обставин технічної неможливості виконання частини робіт та ініціювання змін в графік робіт, а з іншого, пред`явлення позовних вимог про стягнення неустойки через прострочення підрядників строків виконання до її укладення. Така непослідовна поведінка Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України є суперечливою, не відповідає принципам добросовісності та розумності.

За викладеного, усі доводи позивача про прострочення підрядником строків (термінів) виконання робіт за період з 21.09.2022 по 27.09.2022 та нарахування пені в сумі 4 988,62 грн є такими, що суперечать його попередній поведінці, а тому не можуть бути покладені в основу судового рішення про задоволення цих позовних вимог.

Відтак, доводи апеляційної скарги про неповне дослідження судом обставин укладення додаткової угоди №01-22 від 28.09.2022, що зумовило помилковість висновків про наявність підстав для стягнення пені в названій сумі, підтвердились. Тож оскаржуване рішення в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафу та пені, нарахованої за період з 31.10.2022 по 28.12.2022

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормою ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 1 статті 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Як вже зазначалось у цій постанові, згідно актів приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 25.10.2022 та № 2 від 21.11.2022 підрядником виконано, а замовником прийнято роботи на загальну суму 236 932,61 грн.

За порушення строків виконання робіт позивачем на підставі п. 7.5 договору нараховано штраф в сумі 33 300,87 грн ((712 659,36 грн - 236 932,61 грн) х 7%) та пеню в сумі 28 067, 88 грн за період з 31.10.2022 по 28.12.2022 ((712 659,36 грн - 236 932,61 грн) х 0,1 % х 59 днів).

Звертаючись до суду апеляційної інстанції зі скаргою відповідач наполягає на тому, що при укладенні додаткової угоди № 02-22 від 29.12.2022 сторони дійшли згоди та встановили кінцевий строк виконання робіт 28.02.2023, що пов`язані із затримкою у фінансуванні та неможливістю замовника прийняти виконані підрядником роботи.

В змісті цих аргументів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частини 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Отже, поняття "строк договору", "строк виконання зобов`язання" та "термін виконання зобов`язання" згідно з положеннями цивільного законодавства України мають різний зміст.

Велика Палата Верховного Суду в пунктах 32-35 постанови від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, чітко розмежувавши зазначені правові поняття, висловила правову позицію про те, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина 1 статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина 3 цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина 4 статті 631 ЦК України). Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору. Поняття "строк виконання зобов`язання" і "термін виконання зобов`язання" охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього.

Матеріалами справи підтверджується, що сторонами в договорі підряду в редакції додаткової угоди №01-22 від 28.09.2022 визначено строк (термін) виконання робіт до 30.10.2022, а строком дії договору - до 15.11.2022 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Отже "строк договору" та "строк виконання зобов`язання" у спірних правовідносинах є відмінним.

29.12.2022 між сторонами підписано додаткову угоду №02-22 про внесення змін до договору від 27.08.2022 №18-22, відповідно до умов якої сторони, зокрема, виклали п.15.1 в наступній редакції: «Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 28.02.2023 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (крім випадків передбачених законодавством). Строк дії договору може коригуються шляхом укладання додаткової угоди».

Інші умови залишаються без змін і сторони підтверджують свої зобов`язання за ним (п. 4 додаткової угоди №02-22 від 29.12.2022).

Зважаючи на те, що названою додатковою угодою було внесено зміні лише щодо строку дії договору та з огляду на відсутність в справі доказів викладення додатку до договору «Графік виконання робіт» в новій редакції з терміном виконання до 28.02.2023, колегія суддів приходить до висновку, що підрядник був зобов`язаний здійснити виконання робіт в строк (термін) до 30.10.2022. Термін завершення виконання робіт, як слушно зауважено позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, сторонами додатковою угодою №02-22 від 29.12.2022 не змінювався.

При цьому Суд вважає помилковим ототожнення скаржником "строку договору" та "строку виконання зобов`язання", позаяк договірні правовідносини чітко визначають відмінність цих строків, а додаткова угода №02-22 від 29.12.2022 не змінює попередніх домовленостей сторін щодо такої відмінності та не визначає кінцевим строком (терміном) виконання робіт саме 28.02.2023 року. Відтак ствердження відповідача про те, що кінцевий строк виконання робіт є дата строку дії договору в редакції названої додаткової угоди визнаються судом необґрунтованими.

Посилання апелянта на неможливість прийняття замовником робіт в грудні 2022 року через обставини наявності великих обсягів атмосферних опадів у вигляді снігу не спростовують факту прострочення строків їх виконання (до 30.10.2022).

В матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності переписки між сторонами щодо готовності передання підрядником виконаних робіт в межах строків графіку та, відповідно, не вчинення замовником жодних дій із їх прийняття у період, в якому нараховано штрафні санкції.

Затримка у фінансуванні замовника також не змінює визначеного в Графіку виконаних робіт кінцевого строку їх виконання, а лише є підставою для внесення змін в прядок розрахунку між сторонами, що фактично було здійснено сторонами в досягнутій домовленості додаткової угоди №02-22 від 29.12.2022.

Беручи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено обставини неналежного виконання відповідачем зобов`язань з виконання робіт в строк до 30.10.2022, судова колегія, перевіривши розрахунок даної частини позовних вимог, вважає вірним висновок місцевого господарського суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "Новобуд" на користь Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України штрафу в сумі 33 300,87 грн та пені в сумі 28 067, 88 грн, нарахованої за період з 31.10.2022 по 28.12.2022.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, за результатом апеляційного перегляду даної справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що при прийнятті оскарженого рішення мало місце неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а тому оскаржене рішення підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового про часткове задоволення позовних вимог з мотивів, викладених у цій постанові. Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати

Судом апеляційної інстанції за результатами прийняття постанови, якою частково скасовано рішення та прийнято нове, здійснюється новий розподіл судових витрат. У зв`язку із частковим задоволенням позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у відповідності до ст. 129 ГПК України розподіляються пропорційно задоволеним вимогам.

Розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, що були понесені стороною позивача в суді апеляційної інстанції підлягатиме здійсненню в порядку ст. 244 ГПК України.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі №910/14891/23 скасувати частково та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "Новобуд" (04060, м. Київ, вул. Ризька, будинок 73-Б, офіс 1, ідентифікаційний код: 37855348) на користь Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (02099, місто Київ, вул.. Ялтинська, будинок 11, ідентифікаційний код: 23322317) пеню у розмірі 28 067 (двадцять вісім тисяч шістдесят сім) грн 88 коп., штраф в розмірі 33 300 (тридцять три тисячі триста) грн 87 коп. та судовий збір у розмірі 2 482 (дві тисячі чотириста вісімдесят дві) грн 16 коп.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (02099, місто Київ, вул. Ялтинська, будинок 11, ідентифікаційний код: 23322317) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "Новобуд" (04060, м. Київ, вул. Ризька, будинок 73-Б, офіс 1, ідентифікаційний код: 37855348) 302 (триста дві) грн 76 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.О. Алданова

О.О. Євсіков