Постанова

від 07.05.2024 по справі 910/18839/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2024 р. Справа№ 910/18839/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі: Муковоз В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача 1: Підлипенський В.В.;

від відповідача 2: Дитинчук В.М.;

від ОСОБА_1 : не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ЮНЕКС БАНК"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення зустрічного позову

у справі №910/18839/23 (суддя Трофименко Т.Ю.)

а первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунікаційні інженерні мережі"

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України",

2) Акціонерного товариства "ЮНЕКС БАНК"

про визнання вимоги про сплату гарантійного платежу недійсною та визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню,

за зустрічним позовом Акціонерного товариства "ЮНЕКС БАНК"

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунікаційні інженерні мережі",

2) ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

про стягнення 3 250 587,39 грн. за банківською гарантією,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комунікаційні інженерні мережі" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Акціонерного товариства "ЮНЕКС БАНК" про визнання вимоги про сплату гарантійного платежу недійсною та визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню

В подальшому, Акціонерне товариство "ЮНЕКС БАНК" звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунікаційні інженерні мережі" та ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення 3 250 587,39 грн. за банківською гарантією.

12.03.2024 від Акціонерного товариства "ЮНЕКС БАНК" надійшла заява про забезпечення зустрічного позову, у якій заявник просить накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунікаційні інженерні мережі" та ОСОБА_1 , які знаходяться на всіх рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на майно, яке належить відповідачам за зустрічним позовом.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 у задоволенні заяви Акціонерного товариства "ЮНЕКС БАНК" про забезпечення зустрічного позову у справі № 910/18839/23 відмовлено.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вказав, що заявником не доведено фактичні обставини, з якими пов`язується застосування відповідного заходу забезпечення позову, а саме з відсутності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, невідповідності та неспівмірності вжитих заходів забезпечення позову предмету заявленого позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Акціонерне товариство "ЮНЕКС БАНК" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва у справі № 910/18839/23 від 13.03.2024 про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення зустрічного позову та прийняти постанову, якою:

- вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунікаційні інженерні мережі", які знаходяться на всіх рахунках у банківських або інших фінансово-кредтиних установах та на майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Комунікаційні інженерні мережі" в межах суми 3 250 5877, 39 грн.;

- вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти ОСОБА_1 які знаходяться на всіх рахунках у банківських або інших фінансово-кредтиних установах та на майно, яке належить ОСОБА_1 в межах суми 3 250 5877, 39 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- прострочення виконання відповідачем 1 своїх зобов`язань, невиконання відповідачем 2 взятих на себе зобов`язань за договором поруки є підставою для захисту порушених прав гаранта;

- бездіяльність та протиправна поведінка відповідачів негативно впливає на фінансовий стан позивача, оскільки сума простроченої заборгованості є значною;

- відповідні заходи забезпечення позову спроможні забезпечити фактичне виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/18839/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

В той же час, на час надходження апеляційної скарги, матеріали справи №910/18839/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою суду від 25.03.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали оскарження у справі №910/18839/23.

Ухвалою суду від 15.04.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 07.05.2024.

Заявлені клопотання та результати їх розгляду

07.05.2024 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшла заява про закриття апеляційного провадження у справі, яка обґрунтована тим, що 01.05.2024 Господарським судом міста Києва вирішено справу по суті, відповідно до якого зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "ЮНЕКС БАНК" задоволено, а отже в забезпеченні позовних вимог більше не має потреби.

Відповідно до ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо:

1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги;

2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;

3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Водночас, такої підстави для закриття апеляційного провадження, як вирішення справи по суті до вирішення апеляційної скарги на ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, приписи ст. 264 ГПК України не містять.

А тому, оскільки підстав для закриття апеляційного провадження відповідно до вимог ст. 264 ГПК України не має, колегія суддів дійшла до висновку про відмову у задоволенні відповідного клопотання позивача.

Явка представників сторін

Представники позивача та ОСОБА_1 у судове засідання 07.05.2024 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони повідомлялись належним чином шляхом направлення процесуальних документів до електронного кабінету в системі ЄСІТС та по пошті.

Колегією суддів під час розгляду даної справи враховано, що на підставі указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (з наступними змінами), Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 07.05.2024.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Предметом первісного позову у даній справі є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунікаційні інженерні мережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Акціонерного товариства "ЮНЕКС БАНК" про визнання вимоги про сплату гарантійного платежу недійсною та визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню.

Предметом зустрічного позову є вимоги Акціонерного товариства "ЮНЕКС БАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунікаційні інженерні мережі" та ОСОБА_1 про стягнення 3 250 587,39 грн. за банківською гарантією.

Подаючи заяву про забезпечення позову, Акціонерне товариство "ЮНЕКС БАНК" вказує на те, що ним належним чином було виконано умови банківської гарантії № 2023/1/432/V від 22.05.2023 та сплачено за відповідною вимогою бенефіціара (Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України») суму гарантії у розмірі 3 110 609,94 грн.

Однак на відповідні повідомлення гаранта принципалом (Товариством з обмеженою відповідальністю «Комунікаційні інженерні мережі») та його поручителем ( ОСОБА_1 ) не було відшкодовано сплаченої гарантійної суми, за користування якою також відповідно до умов договору про приєднання № 2023/1/432/V до Публічної пропозиції на укладання договору про надання банківських гарантій від 19.05.2023 було нараховано комісію у розмірі 139 977,45 грн.

Так, заявник вказує про те, що відповідачі за зустрічним позовом були належним чином повідомлені про необхідність оплати гарантійної суми за банківською гарантією та обізнані з умовами банківської гарантії щодо строків оплати гарантійної суми на виконання вимоги бенефіціара, однак безпідставно не реагують на отримані вимоги щодо відшкодування фактично сплаченої гарантом гарантійної суми, чим порушують умови договору про надання банківської гарантії, договору поруки та вимоги законодавства.

Також заявник зазначає, що існують об`єктивні підстави для висновку про те, що відповідачі за зустрічним позовом взагалі можуть не виконати свої грошові зобов`язання перед Акціонерним товариством «ЮНЕКС БАНК», доказом чого є, зокрема, відмова відповідача-1 за зустрічним позовом у задоволенні відшкодування витрат за банківською гарантією, а також повне ігнорування відповідачем-2 вимог банку.

Враховуючи наведене, на переконання заявника, вжиття заходів забезпечення зустрічного позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідачів, які знаходяться на всіх рахунках у банківських або інших фінансових установах, та на майно, яке їм належить в межах суми зустрічного позову спроможне забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення зустрічних позовних вимог, в той час як невжиття таких заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за зустрічним позовом.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, місцевий господарський суд, з посиланням на приписи ст. ст. 136, 137 ГПК України, виходив з того, що позивачем в підтвердження своїх доводів не надано доказів, що відповідачем здійснюються дії з метою ухилення в подальшому від примусового виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

В той же час, до заяви про забезпечення позову заявником не надано жодних документів в підтвердження обставин того, що майно або кошти, які є у відповідачів за зустрічним позовом на момент пред`явлення позову, можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

По суті, подана заява ґрунтується на припущеннях щодо можливого ухилення відповідачів від виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову, з посиланням на відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунікаційні інженерні мережі» у задоволенні вимог Банку відшкодування витрат за банківською гарантією, а також повне ігнорування відповідачем-2 вимог банку.

Водночас, відповідні доводи заявника відносяться до обставин, які мають бути встановлені по суті розглянутих вимог, тоді як під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується.

Саме лише побоювання заявника, що відповідачі можуть відчужити наявне власне майно (рухоме та нерухоме) шляхом його реалізації не з метою виконання судового рішення, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову та подати докази, які підтверджують необхідність застосування певного виду забезпечення позову.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Потенційна можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Водночас, заявником не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Ні у заяві про забезпечення позову, ні в апеляційній скарзі, заявник не навів жодного доводу, що відповідачі вчиняють дії, які направлені на ухилення від виконання майбутнього рішення у даній справі.

Посилання апелянта на неврахування судом першої висновків Верховного Суду, викладених в постановах у справах №905/448/22, № 905/447/22 колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки у справі що розглядається, та у справах, на які посилається скаржник, різні предмети позовів та встановлені судами обставини справи, а отже правовідносини не є подібними у розумінні процесуального законодавства.

Зокрема, у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 суд взяв до уваги наявність у відповідача податкового боргу та ведення останнім господарської діяльності на території Донецької області, яка може бути зупинена або взагалі припинена через активні бойові дії за місцезнаходженням відповідача (територія Донецької області), що матиме наслідком суттєве погіршення фінансового стану та платоспроможності відповідача.

Поряд з цим у справі № 910/18839/23 відсутні такі умови, за яких Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 905/448/22 дійшов висновку про правомірність вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, з огляду на недоведеність належними та допустимими доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» про забезпечення позову.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 у справі № 910/18839/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ЮНЕКС БАНК" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення зустрічного позову у справі № 910/18839/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення зустрічного позову у справі № 910/18839/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали оскарження у справі № 910/18839/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 14.05.2024.

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко