Ухвала

від 15.05.2024 по справі 742/2988/24

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-з/742/19/24

Єдиний унікальний № 742/2988/24

УХВАЛА

іменем України

15 травня 2024 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого суддіФетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Сороки Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комкунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги « Прилуцької районної ради Чернігівської області про визнання протиправним та скасування наказу про зміну істотних умов праці,

установив:

Позивач звернувся до суду з позовом до КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги « Прилуцької районної ради Чернігівської області про визнання протиправним та скасування наказу «Про повідомлення працівників про зміну істотних умов праці» від 08 квітня 2024 року за №36-0с.

Крім того, позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення даного позову шляхом зупинення дії наказу «Про повідомлення працівників про зміну істотних умов праці» від 08 квітня 2024 року за №36-0с.

Свою заяву позивач мотивує тим, що 08 квітня 2024 року наказом КНП «ЦПМСД» ПРР ЧО №36/0с «Про повідомлення працівників про зміну істотних умов праці», позивача повідомлено про зміну істотних умов праці, а саме зміну режиму роботи, установлення з 09.06.2024 неповного робочого дня з понеділка по п`ятницю з 09 год. до 13 год., з оплатою праці згідно відпрацьованого часу, та зобов`язано до 01 червня 2024 надати письмове підтвердження від працівників, які дали згоду продовжувати роботу на умовах неповного робочого дня. З даним наказом позивач не згодна та ваважає його протиправним та таким, що порушує її права як працівника та недотримання роботодавцем норм законодавства про працю.

Оскільки позивачем оскаржується наказ, виконання якого суттєво вплине на трудові відносини та може бути причиною безпідставного звільнення, чим порушить право на працю та інші права, які забезпечені законодавством про працю, тому позивач і звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу до судового розгляду. Цей захід забезпечення позову, у разі задоволення судом позовних вимог та скасування наказу, дозволить уникнути неправомірному звільненню позивача, а тому на думку позивача є необхідним.

У відповідності до положень ч.1 ст. 153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку,що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно із ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частинами першою, другою ст.149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктами 2, 3 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчинити певні дії.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За змістом ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Як роз`яснив Верховний Суд України у пункті 4 Постанови Пленуму від 22 грудня 2006 № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд не має встановлювати протиправність спірного наказу на цій стадії.

Аналогічний правовий підхід застосований Верховним Судом у постановах від 13.03.2020 у справі №1740/2484/18, від 30.09.2020 у справі № 640/1305/20, від 31.03.2021 у справі № 560/6068/20 та від 18.05.2021 у справі №140/13152/20.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи позивачу позовіпросить визнати протиправним та скасувати наказ «Про повідомлення працівників про зміну істотних умов праці» від 08 квітня 2024 року за №36-0с.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 800/521/17, позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

Крім того, Верховний Суд у справі № 727/8167/19 (ухвала від 13.01.2020 року) вказав, що у справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов`язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов`язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

Разом з тим, суд зауважує, що вказані вимоги є предметом розгляду справи по суті, а тому, встановлення обставин законності спірного рішення та наказу у відповідній частині, їх оцінка повинна бути надана судом з урахуванням доказів та посилань, якими обґрунтовує відповідач свої заперечення та пояснень інших учасників справи, при розгляді справи по суті.

Отже, забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу у даній справі може вважатися вирішенням спору.

Таким чином, у разі вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення у даній справі, судом буде фактично ухвалене рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Посилання на ту обставину, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, суд вважає необґрунтованим, оскільки зазначені обставини не можуть вважатись підставою для вжиття заходів для забезпечення позову, вони є обґрунтуванням предмету позову та підлягають оцінці під час судового розгляду справи по суті вимог.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку, що у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити за її безпідставністю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.149-153,154,260,353 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комкунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги « Прилуцької районної ради Чернігівської області про визнання протиправним та скасування наказу про зміну істотних умов праці - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Наталія ФЕТІСОВА