ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" травня 2024 р. Справа№ 910/1977/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Козир Т.П.
суддів: Агрикової О.В.
Мальченко А.О.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 про повернення зустрічного позову
у справі №910/1977/24 (суддя Морозов С.М.)
за позовом Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг"
про стягнення 293 127,38 грн,
УСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 березня 2024 року зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг" із доданими додатками повернуто без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг" року звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом порушені норми процесуального права та неповно з`ясовані обставини справи, оскільки первісний позов стосується стягнення з відповідача суми переплачених коштів по договору постачання (закупівлю) електричної енергії №56 від 28.04.2023, а зустрічний позов стосується відшкодування збитків, спричинених неналежним виконанням позивачем зобов`язань за договором постачання (закупівлю) електричної енергії №56 від 28.04.2023, тому обидва позови виникли з одних і тих же правовідносин; відмова позивача сплатити збільшені тарифи на послуги, які являються складовими вартості електроенергії, спричинила шкоду відповідачу, оскільки різницю він був змушений сплачувати операторам власним коштом, отже обидва позови взаємно пов`язані і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору, задоволення зустрічного позову виключатиме частково задоволення первісного позову, а вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть бути зараховані, тому наявні підстави для їх спільного розгляду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 07 травня 2024 року, сторонам роз`яснено, що апеляційна скарга буде розглянута у письмовому провадженні, без виклику учасників справи.
29.04.2024 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, посилаючись на те, що предметом первісного позову є стягнення з відповідача оплати у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором постачання (закупівлю) електричної енергії №56 від 28.04.2023, а предметом зустрічного позову є стягнення збитків, які виникли у зв`язку зі сплатою відповідачем вартості послуг з передачі та розподілу електричної енергії, тому первісний та зустрічний позови взаємно відокремлені між собою, оскільки стосуються різної природи стягнень і задоволення первісних вимог не може довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення зустрічного позову.
Частиною 2 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Дослідивши матеріали оскарження ухвали, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
У лютому 2024 року Державна організація "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (далі - позивач, Організація) звернулась у Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг" (далі - відповідач, Товариство) та просило стягнути заборгованість у розмірі 290 393,77 грн, 3% річних у розмірі 1572,03 грн та встановлений індекс інфляції в розмірі 1161,58 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами був укладений договір №56 про постачання (закупівлю) електричної енергії від 28.04.2023, згідно якого Товариство, як постачальник, продавав електричну енергію для забезпечення електроустановок Організації, як споживача.
До вказаного договору сторонами були укладені додаткові угоди №1 та №2, погоджені з органом управлення позивача - Мінекономіки, які стосувались зменшення обсягів закупівлі електричної енергії та зміни ціни договору у зв`язку зі зміною регульованих цін (тарифів) та середньозважених цін на електроенергію на ринку, проте укладання додаткової угоди №3 про зміну ціни постачання електроенергії Мінекономіки не погодило, тому сторони уклали додаткову угоди №3 про розірвання договору з 01.10.2022.
У період дії договору позивач сплатив відповідачу 1 576 344,11 грн, а фактично спожив електричної енергії на суму 1 285 950,34 грн (за цінами, встановленими договором і додатковими угодами №1 та №2), тобто загальна сума переплат становить 290 393,77 грн, у зв`язку із чим відповідачу була направлена претензія про повернення вказаних грошових коштів, яка залишена відповідачем без виконання.
12.03.2024 відповідачем, в межах строку подання відзиву, було подано зустрічну позовну заяву, у якій він просив стягнути з Організації на користь Товариства збитки в сумі 37240,70 грн.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до додаткової угоди №2 до договору №56 про постачання (закупівлю) електричної енергії від 28.04.2023 ціна електричної енергії включає в себе вартість електричної енергії - 3,28, тариф на передачу - 0,43025, тариф на розподіл - 0,58712, послуги постачальника - 0,005, податок на додану вартість - 0,869474. Товариство неодноразово і детально інформувало споживача про збільшення тарифів на послуги з передачі та розподілу електричної енергії, надавало відповідне документальне підтвердження та проекти додаткових угод з пропозицією щодо збільшення вартості електроенергії за рахунок зменшення об`єму постачання, також неодноразово зверталось зі скаргами та листами до Мінекономіки щодо обґрунтованості потреби в укладанні додаткових угод, проте споживач проігнорував всі надані документи, у зв`язку із чим Товариство було змушене власним коштом оплачувати операторам різницю вартості послуг з передачі та розподілу електричної енергії, оскільки всі складові (передача, розподіл) вимагали попередньої оплати в повному обсязі, внаслідок чого вказаними діями Організації Товариству було спричинені збитки в розмірі різниці в регульованих тарифах.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 березня 2024 року зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг" із доданими додатками повернуто без розгляду.
Повертаючи зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції, посилаючись на приписи ч.6 ст. 180 ГПК України, вказав, що подана Товариством позовна заява не є зустрічною позовною заявою в розумінні ст.180 ГПК України, оскільки первісний та зустрічний позови взаємно відокремлені між собою, оскільки стосуються різної природи стягнень, задоволення зустрічного позову не виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, подання такого зустрічного позову не доведе відсутності у позивача матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом, задоволення зустрічного позову не потягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково за заявлений в позові період, задоволення первісних вимог не може довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення зустрічного позову.
Проте, Північний апеляційний господарський суд не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення зустрічного позову, з огляду на наступне.
Згідно із вимогами частин 1, 2 ст. 180 ГПК відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з положеннями ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, судам нижчих інстанцій результат вирішення конкретної судової справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
У постанові від 20.03.2019 у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.
Згідно з постановами Верховного Суду від 17.05.2021 у справі №910/18778/20, від 22.04.2019 у справі №914/2236/18 конструкція ч.2 ст.180 ГПК вказує на її імперативність, тобто, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.
У постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №908/1688/20 вказано, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.
Отже, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому:
- повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними;
- для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні ті самі докази;
- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов`язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень);
- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;
- спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами.
Проаналізувавши зміст первісного позову позивача та зустрічного позову відповідача, апеляційний господарський суд приходить до висновку, первісний і зустрічний позов ґрунтуються на виконанні сторонами умов договору №56 про постачання (закупівлю) електричної енергії від 28.04.2023, оскільки позивач просить стягнути суму переплати за вказаним договором, а відповідач просить стягнути збитки, завдані неналежним, за його доводами, виконанням вказаного договору позивачем.
Отже, задоволення зустрічного позову може мати наслідком зарахування частини первісних позовних вимог.
Відтак, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі неправильно застосував статтю 180 ГПК України, не врахувавши зазначені вище правові позиції Верховного Суду, фактичні обставини справи і мотиви зустрічного позову, що призвело до постановлення незаконного судового рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвали суду про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
За таких обставин ухвалу Господарського суду міста Києва визнати законною та обґрунтованою не можна, тому вона підлягає скасуванню з направленням матеріалів оскарження до суду першої інстанції для розгляду зі стадії вирішення питання про можливість прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви та об`єднання її в одне провадження з первісним позовом.
Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами вирішення спору по суті.
Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг" задовольнити.
2. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 25 березня 2024 року про повернення зустрічного позову.
3. Матеріали оскарження направити до суду першої інстанції для розгляду зі стадії вирішення питання про можливість прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг" та об`єднання її в одне провадження з первісним позовом.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 15.05.2024.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді О.В. Агрикова
А.О. Мальченко
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2024 |
Оприлюднено | 17.05.2024 |
Номер документу | 119043281 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Козир Т.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні