ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" травня 2024 р. Справа№ 910/5342/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Козир Т.П.
суддів: Мальченко А.О.
Агрикової О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 про зупинення провадження
у справі №910/5342/23 (суддя Мельник В.І.)
за позовом першого заступника керівника Київської міської прокуратури
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімкомплект"
та 2. Київської міської ради
про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки,
УСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26 лютого 2024 року зупинено провадження у справі до закінчення перегляду Великою палатою Верховного Суду справи № 925/1133/18.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заявник вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки зупинення у даному випадку є правом, а не обов`язком суду; питання наявності в органів Держгеокадастру повноважень на захист інтересів держави у суді, як і можливість прокурора визначати зазначені органами позивачками за позовами, поданими на захист цих інтересів, вже було неодноразовим предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, зокрема у справі №910/5201/19, де зроблено висновок, що повноваження на звернення до суду в таких випадках належить прокурору як самостійному позивачу; у суду першої інстанції були відсутні об`єктивні підстави для зупинення провадження у справі на стадії розгляду справи по суті; безпідставне зупинення може призвести до зміни обставин справи, зокрема надасть відповідачу 2 можливість відчужити нежитлову будівлю, розташовану на спірній земельній ділянці, у зв`язку із чим право на орендовану земельну ділянку перейде до іншої особи та позбавить прокурора можливості ефективно захистити порушені інтереси держави.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22 квітня 2024 поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 07 травня 2024 року, сторонам роз`яснено, що апеляційна скарга буде розглянута у письмовому провадженні, без виклику учасників справи.
Відповідачі отримали ухвалу суду 23.04.2024, що підтверджується довідками про доставку електронного документа до їх електронних кабінетів.
Від відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу (поданий через систему "Електронний суд" 06.05.2024), у якому він заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, посилаючись на те, що Велика Палата Верховного Суду у справі №925/1133/18 вирішує питання про наявність/відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором як самостійним позивачем у разі, коли один орган, уповноважений здійснювати функції держави в спірних правовідносинах, визначено прокурором як одного з відповідачів, а інший компетентний (контролюючий) орган прокурор не зазначив як позивача; розгляд вказаної справи відбудеться 15.05.2024; підставою прийняття вказаної справи до розгляду Великої Палати стала суперечлива та взаємовиключна практика у подібних випадках, тому суд першої інстанції прийшов правильного висновку про необхідність зупинення провадження.
Відповідач 2 не скористався своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.
Частиною 2 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2023 року перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся у Господарський суд міста Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімкомплект" (відповідач 1) та Київської міської ради (відповідач 2), в якому просив суд:
- визнати незаконними та скасувати рішення Київської міської ради від 21.10.2021 №3027/3068 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Хімкомплект" земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування існуючої автостоянки на вул. Оноре де Бальзака, 83-а у Деснянському районі міста Києва";
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,7136 га на вул. Оноре де Бальзака, 83-а у Деснянському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:62:701:0003), укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімкомплект", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі 19.12.2022 за № 589;
- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімкомплект" (вул. Оноре де Бальзака, 83-а, м. Київ, 02097, код ЄДРПОУ 25197506) повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, місто Київ, 01044, код ЄДРПОУ 22883141) земельну ділянку площею 0,7136 га по вул. Оноре де Бальзака, 83-а, у Деснянському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:62:701:0003), у стані, придатному для її подальшого використання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що право користування не земельну ділянку було надано відповідачу 1 з порушенням вимог чинного законодавства, без проведення земельних торгів.
Обґрунтовуючи підстави представництва прокурором інтересів держави прокурор посилався на те, що єдиний орган, уповноважений на представництво інтересів держави у спірних правовідносинах (Київська міська рада), є відповідачем у справі.
У процесі розгляду справи відповідачем 1 було подано клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №925/1133/18.
Клопотання мотивоване тим, що за наслідком розгляду справи №925/1133/18 Великою Палатою Верховного Суду буде надано висновок щодо наявності/відсутності у прокурора повноважень на представництво інтересів держави в якості самостійного позивача у подібних правовідносинах.
Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 26 лютого 2024 року зупинено провадження у справі до закінчення перегляду Великою палатою Верховного Суду справи № 925/1133/18.
Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі з огляду на наступне.
Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з положеннями ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У провадженні Великої Палати Верховного Суду перебуває справа №925/1133/18 за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Черкаської міської ради та Приватного підприємства "Інвестиційно-будівельна компанія "Будгарант" про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради та визнання недійсними змін до договору оренди землі, з підстав невідповідності їх чинному законодавству.
Обґрунтовуючи підстави звернення з позовом у справі №925/1133/18, прокурор вказав, що є позивачем, оскільки Черкаська міська рада - один із співвідповідачів, рішення якого оскаржується через його невідповідність нормам чинного законодавства. Цим прокурор обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто, навів підставу для представництва інтересів держави.
Отже, правовідносини у даній справі та у справі №925/1133/18 є схожими, оскільки прокурор в якості підстави представництва інтересів держави вказує на те, що орган, який мав здійснювати захист інтересів держави, є відповідачем.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 було прийнято до розгляду справу №925/1133/18.
При цьому підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду стало те, що Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду вважає, що очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо комплексного застосування норм матеріального та процесуального права (частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та частин четвертої, п`ятої статті 53 ГПК України) з метою забезпечення вимог верховенства права, невід`ємною складовою якого є дотримання принципу юридичної визначеності, що обумовлює однакове застосування норми права, недопущення можливостей для її довільного трактування, враховуючи, що юридична визначеність норми права є ключовою умовою забезпечення кожному ефективного судового захисту незалежним судом.
Тому Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду вважав, що питання про наявність / відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором як самостійним позивачем у разі, коли орган, уповноважений здійснювати функції держави в спірних правовідносинах, прокурор визначив одним з відповідачів, а інший компетентний (контролюючий) орган прокурор не зазначив як позивачем, має характер виключної правової проблеми, яка з огляду на істотні розбіжності у судовій практиці судів різних інстанцій є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду визнала мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 07.09.2023, обґрунтованими та прийняла справу до розгляду.
Доводи прокурора про те, що вказане питання вже було неодноразовим предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, зокрема у справі №910/5201/19, де зроблено висновок, що повноваження на звернення до суду в таких випадках належить прокурору як самостійному позивачу, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 09.11.2023, приймаючи справу №925/1133/18 до провадження, посилалась, у тому числі на постанову у справі №910/5201/19, однак прийшла до висновку, що господарські суди різних інстанцій, у тому числі й Велика Палата Верховного Суду, сформували у подібних правовідносинах досить суперечливу, а подекуди й взаємовиключну практику щодо наявності / відсутності підстав для представництва інтересів держави прокурором як самостійним позивачем у разі, коли орган, уповноважений здійснювати функції держави в спірних правовідносинах, прокурор визначив одним з відповідачів, чим власне і обґрунтував відсутність такого органу у межах розгляду цієї справи.
Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, судам нижчих інстанцій результат вирішення конкретної судової справи.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
У цьому випадку, згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК кодексу України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
З метою забезпечення єдності судової практики, враховуючи підстави для передачі справи №925/1133/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд першої інстанції прийшов до юридично правильного висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду у касаційному порядку судових рішень у справі №925/1133/18 та вирішення питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах
Доводи прокурора по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта та можуть бути розподілені судом першої інстанції за результатами розгляду спору по суті.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.287 ГПК України ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження після їх перегляду в апеляційному порядку не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 26 лютого 2024 року - без змін.
2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 15.05.2024.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді А.О. Мальченко
О.В. Агрикова
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2024 |
Оприлюднено | 17.05.2024 |
Номер документу | 119043282 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про державну власність щодо оренди |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Козир Т.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні