Постанова

від 15.05.2024 по справі 910/9305/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2024 р. Справа№ 910/9305/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевчук С.Р.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Бондар Л.В.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Пасічник Я.С.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: Йосипенко С.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 (повний текст складено 09.02.2024)(суддя Чебикіна С.О.)

у справі №910/9305/23 Господарського суду міста Києва

за позовом ОСОБА_1

до Хмельницької обласної державної адміністрації (Хмельницька обласна військова адміністрація)

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Релігійна організація «Релігійна громада Нетішинської міської територіальної громади Собору Ікони Божої Матері «Неопалима Купина» Української Православної Церкви (Православної Церкви України)

про визнання протиправним та скасування розпорядження

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Хмельницької обласної державної адміністрації (Хмельницька обласна військова адміністрація) (далі - відповідач), в якому просить суд, з урахуванням заяви про зміну предмету позову:

- визнання протиправним і скасування розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації (Хмельницької обласної військової адміністрації) №360/2023-р від 11.05.2023 "Про реєстрацію статуту Релігійної організації "Релігійна громада Нетішинської міської територіальної громади Собору Ікони Божої матері "Неопалима Купина" Української Православної Церкви (Православної Церкви України)" у новій редакції;

- визнати незаконною проведену державним реєстратором Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації Чайковською Іриною Сергіївною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію (реєстраційну дію/запис) змін до відомостей про юридичну особу релігійну організацію «Релігійна громада Нетішинської міської територіальної громади Собору Ікони Божої Матері "Неопалима Купина» (ідентифікаційний код 36569899) №1006721070006000421 від 02.06.2023 о 09:26:53, та зобов?язати Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації скасувати державну реєстрацію (реєстраційну дію/запис) №1006721070006000421 від 02.06.2023.

Зазначений позов подано з метою захисту позивачем свого законного інтересу у виборі приналежності до релігійної громади та її адміністративної та конфесійної підлеглості.

Позовна заява обґрунтована тим, що оскільки прийняття статуту релігійної громади є виключною компетенцією вищого органу парафіяльного правління, зокрема Парафіяльними зборами, а правовідносини пов`язані із діяльністю релігійних організацій регулюються положенням Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», то прийняття до реєстрації Хмельницькою обласною державною адміністрацією (Хмельницька обласна військова адміністрація) статуту Релігійної організації "Релігійна громада Нетішинської міської територіальної громади Собору Ікони Божої Матері "Неопалима Купина" Української Православної Церкви у новій редакції, без попередньої перевірки дотримання вимог законодавства щодо порядку його прийняття є порушенням зі сторони відповідача, а тому відповідне розпорядження №360/2023-р від 11.05.2023 слід визнати недійсним, адже на переконливу думку позивача воно є таким, що прийнято з перевищенням наданих повноважень та з грубим порушенням Конституції України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та інших норм чинного законодавства.

15.01.2024 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява від 12.01.2024 про зміну предмету позову, у вказаній заяві позивача просив її прийняти та здійснювати розгляд справи №910/9305/23 із наступним предметом спору:

- визнати протиправним і скасувати розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації (Хмельницької обласної військової адміністрації) від 11.05.2023 № 360/2023-р;

- визнати незаконною проведену державним реєстратором Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації Чайковською Іриною Сергіївною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію (реєстраційну дію/запис) змін до відомостей про юридичну особу релігійну організацію «Релігійна громада Нетішинської міської територіальної громади Собору Ікони Божої Матері "Неопалима Купина» (ідентифікаційний код 36569899) №1006721070006000421 від 02.06.2023 о 09:26:53, та зобов?язати Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації скасувати державну реєстрацію (реєстраційну дію/запис) №1006721070006000421 від 02.06.2023;

- визнати недійсним статут релігійної організації «Релігійна громада Нетішинської міської територіальної громади Собору Ікони Божої матері «Неопалима Купина» Української Православної Церкви (Православної Церкви України)» (нова редакція), прийнятий неповноваженими особами від імені релігійної організації «Релігійна громада Української Православної Церкви Собору ікони Божої Матері «Неопалима Купина», оформлений протоколом №1 від 09.04.2023.

Означена заява про зміну предмету позову, обґрунтована тим, що згідно позиції Верховного Суду у постанові від 23.08.2023 у справі №910/13963/21, не є порушенням об`єднання позовних вимог про скасування розпорядження відповідної обласної державної адміністрації про реєстрації статуту релігійної організації у новій редакції та визнання такого статуту недійсним, оскільки предмет, підстави та коло відповідачів до яких звернуті позовні вимоги, є правом позивача, яким він розпоряджається на власний розсуд з метою реалізації права на судовий захист.

Окрім того, позивач просить залучити в якості співвідповідача Релігійну організацію «Релігійна громада Нетішинської міської територіальної громади Собору Ікони Божої Матері "Неопалима Купина» Української Православної Церкви (Православної Церкви України).

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі №910/9305/23 заяву ОСОБА_1 від 12.01.2024 про зміну предмету позову з доданими до неї документами повернуто без розгляду.

Місцевий господарський суд виходив з того, що обставинами, якими позивач обґрунтовує зміну предмет позову є незгода з рішенням загальних зборів членів Релігійної громади, оформлених протоколом № 1 від 09.04.2023, на підставі якого було прийнято статут у новій редакції, поміж тим, з мотивів заяви про зміну предмету позову вбачається, що позивач вважає такий статут прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства особами, які не мали права його приймати, всупереч раніше прийнятому на загальних парафіяльних зборах релігійної громади рішенню. Разом з цим, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача наявний фактично спір не з державним органом, а порушення своїх прав він убачає в ухваленні відповідного рішення загальними зборами членів релігійної громади про зміну канонічної підлеглості та у прийнятті нової редакції статуту. Змінюючи предмет спору шляхом доповнення позовних вимог, позивач фактично наводить нові підстави, а оскільки одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, то заява позивача про зміну предмету позову підлягає поверненню без розгляду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 про повернення без розгляду заяви про зміну предмету позову, вказану заяву задовольнити і направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувана ухвалу суду першої інстанції про повернення без розгляду заяви про зміну предмету позову не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, судовій практиці Верховного Суду та принципам господарського судочинства, а тому підлягає скасуванню.

Позивач у поданій апеляційній скарзі звертає увагу на те, що місцевий господарський суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та як наслідок ухвалив судове рішення яке не відповідає обставинам справи, не зазначив у оскаржуваній ухвалі в чому саме полягає зміна підстав позову у справі №910/9305/23, адже обставини спірних правовідносин залишаються ті ж самі, що існували при подані позовної заяви. Окрім того, суд не врахував, що позивач у даній справі є настоятелем фактично діючої релігійної громади у м. Нетішині, а тому рішення суду у даній справі вплине на правовий статус такої громади. Разом з цим, оскільки відповідач не визнає обставини недійсності статуту про що було зазначено позивачем у позові, не надає жодних переконливих доказів проведення у відповідності до положень чинного законодавства зборів 09.04.2023 і прийняття статуту релігійної організації у новій редакції, то доцільним є визнання такого статуту недійсним.

Поряд з тим, позивач у скарзі зазначає, що суд першої інстанції не врахував висновків Верховного Суду зроблених у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.08.2023 у справі №910/13963/21, як і не врахував, що завдання господарського судочинства превалює над будь-яким іншим міркуваннями в судовому процесу, в контексті означеного скаржник вважає, що існують вагомі підстави для скасування спірної ухвали та прийняття до розгляду заяви про зміну предмету позову.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 21.02.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Тищенко А.І., суддів: Михальської Ю.Б., Коробенка Г.П.

29.02.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/9305/23.

Розпорядженням Керівника апарату від 04.03.2024 №09.1-08/970/24 у зв`язку із перебуванням судді Коробенка Г.П., який не є головуючим суддею, у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/9305/23.

Згідно з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 04.03.2024 справу №910/9305/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Тищенко А.І., судді: Михальська Ю.Б., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі №910/9305/23 та призначено до розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024, заяву суддів Тищенко А.І., Іоннікової І.А., Михальської Ю.Б. про самовідвід у справі №910/9305/23 задоволено; матеріали справи №910/9305/23 передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду для розгляду справи у порядку, встановленому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2024 та протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 16.04.2024 для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі №910/9305/23 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Шевчук С.Р.- головуючий суддя, судді: Ходаківська І.П., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі №910/9305/23 про зміну предмету позову з доданими до неї документами та призначено розгляд апеляційної скарги на 15.05.2024.

Позиції учасників справи

13.03.2024 року Хмельницькою обласною державною адміністрацією (Хмельницька обласна військова адміністрація) за допомогою підсистеми Єдиної судової інформаційно-комунікаційної система «Електронний суд» було подано відзив на апеляційну скаргу, у якому останній заперечив проти доводів позивача наведених у апеляційній скарзі та зауважив, що ухвала суду першої інстанції від 07.02.2024 про повернення без розгляду заяви про зміну предмету спору відповідає вимогам чинного законодавства, прийнята у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України та підтверджується сталою судовою практикою Верховного Суду по вирішенню подібних процесуальних питань.

Окрім того, відповідач звернув увагу на те, що наведені скаржником висновки Верховного Суду у постанові справі №910/13963/21 які суд першої інстанції на думку позивача не врахував, не можуть бути застосовані до даної справи, оскільки суб`єктний склад, предмет позову та його підстави у справі №910/13963/21 є відмінними від даної справи, а відтак враховуючи висловлену правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо подібності справ, наведені позивачем правові висновки не є релевантними до даного спору. Разом з тим, відповідач зауважив на тому, що одночасна зміна і предмета і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтована іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. При цьому, аналізуючи подані позивачем заяви по суті спору та процесуальні документа, можна дійти висновку що позивач не вбачає порушення своїх прав у діях релігійної громади, а підставою для позову слугувало саме протиправність виданого відповідачем розпорядження №360/2023-р від 11.05.2023, а тому вимога про скасування статуту релігійної організації у новій редакції не відповідає попереднім твердженням позивача.

14.03.2024 року від Релігійної організація «Релігійна громада Нетішинської міської територіальної громади Собору Ікони Божої Матері «Неопалима Купина» Української Православної Церкви (Православної Церкви України) за допомогою підсистеми Єдиної судової інформаційно-комунікаційної система «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024, у якому третя особа заперечила проти поданої позивачем апеляційної скарги та просила оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу третя особа зауважує на тому, що подана позивачем заява про зміну предмета спору одночасно змінює як предмет позову шляхом доповнення новою вимогою, так і доповнює позов новими підставами, що у свою чергу зумовлює виникнення нової матеріально-правової вимоги, та за своєю суттю є новим позовом. Позивач звертаючись із позовом до суду зауважив на тому, що спір щодо канонічної підлеглості у Релігійній громаді «Неопалима Купина» відсутній, враховуючи те, що позов у даній справі пред`явлено до Хмельницької ОВА з приводу скасування розпорядження №360/2023-р від 11.05.2023, то очевидним є те, що позивач вбачає порушення своїх прав та законних інтересів саме у діях відповідача, відтак задоволення заяви позивача про зміну предмету позову зумовить виникнення фактично нового позову, що забороняється з огляду на положення чинного Господарського процесуального кодексу України та сталою судовою практикою Верховного Суду у схожих спорах.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 15.05.2024 з`явились представники позивача та третьої особи. Представник відповідача у судове засідання 15.05.2024 не з`явився. Усі учасники справи були належним чином повідомлені судом про дату, час і місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронного документа ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 до електронних кабінетів.

Клопотань чи заяв від відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги станом на час судового засідання до Північного апеляційного господарського суду не надходило.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а нез`явлення в судове засідання представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представника відповідача.

Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Частиною 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини 1-3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Разом з тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку з цим господарський суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Отже, у вирішенні питання щодо оцінки заяви про зміну предмету позову, господарський суд має виходити з ретельного дослідження змісту поданої заяви та співвідношення такого змісту з раніше заявленими позовними вимогами.

Як уже зазначалося вище частиною першою статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Як уже зазначалося вище, одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Тому в разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову.

Як вбачається з матеріалів справи №910/9305/23 позов станом на момент винесення оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 розглядався з наступним предметом:

- визнати протиправним і скасувати розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації (Хмельницької обласної військової адміністрації) від 11.05.2023 №360/2023-р;

- визнати незаконною проведену державним реєстратором Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації Чайковською Іриною Сергіївною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію (реєстраційну дію/запис) змін до відомостей про юридичну особу релігійну організацію «Релігійна громада Нетішинської міської територіальної громади Собору Ікони Божої Матері "Неопалима Купина» (ідентифікаційний код 36569899) №1006721070006000421 від 02.06.2023 о 09:26:53, та зобов?язати Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації скасувати державну реєстрацію (реєстраційну дію/запис) №1006721070006000421 від 02.06.2023.

В якості підстав позову позивач зазначає, що відповідач в порушення положень Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» Конституції України та Конвенції, не перевірив належним чином подані до реєстрації документи на відповідність їх вимогам чинного на той момент прийнятого статуту Релігійної організації, у зв`язку з чим прийняв передчасне рішення у видачі спірного розпорядження, що порушує права та законні інтереси позивача.

В свою чергу, позивач звертаючись до суду у межах підготовчого провадження із заявою про зміну предмету позову від 15.01.2024 просив змінити предмет позову у справі, шляхом доповнення позову новою вимогою та здійснювати його розгляд у наступній редакції:

- визнати протиправним і скасувати розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації (Хмельницької обласної військової адміністрації) від 11.05.2023 №360/2023-р;

- визнати незаконною проведену державним реєстратором Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації Чайковською Іриною Сергіївною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію (реєстраційну дію/запис) змін до відомостей про юридичну особу релігійну організацію «Релігійна громада Нетішинської міської територіальної громади Собору Ікони Божої Матері "Неопалима Купина» (ідентифікаційний код 36569899) №1006721070006000421 від 02.06.2023 о 09:26:53, та зобов?язати Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації скасувати державну реєстрацію (реєстраційну дію/запис) №1006721070006000421 від 02.06.2023;

- визнати недійсним статут релігійної організації «Релігійна громада Нетішинської міської територіальної громади Собору Ікони Божої матері «Неопалима Купина» Української Православної Церкви (Православної Церкви України)» (нова редакція), прийнятий неповноваженими особами від імені релігійної організації «Релігійна громада Української Православної Церкви Собору ікони Божої Матері «Неопалима Купина», оформлений протоколом №1 від 09.04.2023.

Подаючи до суду заяву про зміну предмету позову, шляхом доповнення його новою вимогою, позивач вбачає за необхідність у встановленні факту недотримання та порушення процедури прийняття статуту Релігійної організація «Релігійна громада Нетішинської міської територіальної громади Собору Ікони Божої Матері «Неопалима Купина» Української Православної Церкви (Православної Церкви України) у новій редакції, що є наслідком визнання його недійсності, що у свою чергу підтвердить протиправність винесеного Хмельницькою ОДА (ОВА) розпорядження.

Таким чином, суд першої інстанції дослідивши пред`явлені первісні позовні вимоги та заявлену зміну вимог позивача в даному спорі, вірно встановив, що заявою про зміну предмету позову позивачем одночасно змінено і підстави позову, і предмет позову у порушення норм ч. 4 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, змінив і підстави позову.

Фактично заява позивача про зміну предмета позову в розумінні господарського процесуального законодавства не є заявою про зміну предмета позову, оскільки містить у собі прохання про розгляд судом що найменше двох окремих нових немайнових вимог, які фактично є іншим позовом, а також направлена на одночасну зміну предмету та підстав позову, що не відповідає вимогам ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.

Тобто, за свою суттю подана позивачем заява про зміну предмету позову є новим позовом, оскільки її прийняття утворює нову матеріально-правову вимогу, яка містить інакший предмет та підстави обґрунтування, а позовні вимоги фактично заявляються до іншого відповідача - Релігійної організації «Релігійна громада Нетішинської міської територіальної громади Собору Ікони Божої Матері «Неопалима Купина» Української Православної Церкви (Православної Церкви України).

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (частина 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Неправомірно під виглядом зміни позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №923/1061/18, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19, від 09.07.2020 у справі № 922/404/19.

Отже, якщо в заяві позивача йдеться про зміну немайнових вимог шляхом додавання нових (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично йдеться про подання іншого позову.

Зміна предмета позову не може бути пов`язана з пред`явленням додаткових позовних вимог немайнового характеру, про які не йшлося в первісній позовній заяві. Якщо такі додаткові позовні вимоги пов`язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами, то вони можуть бути пред`явлені з дотриманням вимог, зокрема, положень статті 173 Господарського процесуального кодексу України, що регулює порядок об`єднання позовних вимог. Право об`єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надано суду до початку підготовчого засідання.

У разі подання позивачем заяви з порушенням положень статей 46, 173 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд повинен відповідно до положень пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернути таку заяву та додані до неї документи, розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову.

Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.09.2020 у справі №920/1059/17.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку, що ОСОБА_1 не було надано суду належних та допустимих правових підстав для прийняття заяви про зміну предмету позову до розгляду, оскільки прийняття заяви останнього спричинить одночасну зміну предмету і підстав позову що заборонено законом.

Зважаючи на викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 щодо повернення без розгляду заяви про зміну предмета позову постановлена у відповідності до положень Господларського процесуального кодексу України, а тому відсутні підстави для її скасування, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

При цьому, суд відхиляє доводи позивача про не врахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду зроблених у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.08.2023 у справі №910/13963/21, оскільки зазначені висновки не є релевантними по відношенню до справи, що розглядається, та зроблені з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній конкретній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення. При цьому судова колегія виходить з того, що для встановлення критерії подібності справ і відносин слід враховувати сукупність таких критеріїв, як подібність фактичних обставин, суб`єктний склад, об`єкт і предмет правового регулювання, а також умови застосування правових норм.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 276 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвала місцевого господарського суду у цій справі є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі №910/9305/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу №910/9305/23 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текс постанови складено 15.05.2024.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

Судді І.П. Ходаківська

А.М. Демидова